Постанова

від 27.11.2007 по справі 24/243-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/243-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2007 р.                                                                                    № 24/243-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Мамонтової О.М.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДК “Газ  України” НАК “Нафтогаз України”

на ухвалугосподарського суду  м. Києвавід 25 травня 2007 року

у справі господарського суду№ 24/243-бм. Києва

за заявоюТОВ “Юркон Плюс”

доДП “У.П.К.-Ресурс”

провизнання банкрутом,

ліквідаторБурмака А.М.,

за участю представників сторін:

ДПІ у Печерському районі м. Києва -  Куракін Ю.В. (дов. від 19.09.2006 № 12206/9/10-009),

ДК “Газ  України” НАК “Нафтогаз України” -  Мицько Н.М. (дов. від 09.02.2007 р. № 32/10);

встановив:

          У березні 2007 року ініціюючий кредитор – ТОВ "Юркон Плюс" звернувся до господарського суду із завою про порушення справи про банкрутство ДП "У.П.К.-ресурс" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вказував на наявність у останнього заборгованості у розмірі 5527,87 грн. та його відсутність по місцезнаходженню.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2007 р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

          Постановою господарського суду м. Києва від 12.04.2007 р. Дочірнє підприємство “У.П.К.-Ресурс” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ТОВ "Юркон Плюс", якого зобов'язано надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2007 р. (суддя Смілянець В.В.) затверджено звіт та ліквідаційний баланс, Дочірнє підприємство “У.П.К.-Ресурс” ліквідовано як юридичну особу. Печерській у м. Києві державній адміністрації виключити ДП з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Провадження у справі припинено.

          ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДК “Газ  України" НАК “Нафтогаз України” звернулися до Вищого господарського суду із касаційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу господарського суду від 25.05.2007 р., справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва. В обґрунтування посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права. зокрема, ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 33, 34 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню  з наступних підстав.

          Статтею  52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -  боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

          Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          З матеріалів справи вбачається, що приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора в сумі 5527,87 грн. документально підтверджені, не виконані боржником після настання встановлено  строку їх оплати, а факт відсутності боржника за юридичною адресою підтверджено актом державного виконавця від 25.12.2006 р.

          Ліквідатором було надано господарському суду на затвердження           звіт та ліквідаційний баланс ДП “У.П.К.-Ресурс”,  в якому вказано, що з моменту виходу оголошення з кредиторськими вимогами ніхто не звертався, а здійсненими ліквідатором заходами майнових активів боржника не виявлено, майно у банкрута відсутнє. Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2007 р. подані звіт та ліквідаційний баланс було затверджено.

Однак, при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд не з'ясував дійсних обставин справи, прав і обов'язків учасників спірних правовідносин, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального та процесуального права, чим порушення судами вимог ст. 43 ГПК України щодо повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

          Відповідно до ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявлення ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

          Як вбачається з матеріалів справи, у реєстрів вимог кредиторів, що надано до звіту ліквідатора (а.с. 106) зазначені вимоги тільки ініціюючого кредитора –ТОВ "Юркон Плюс" у розмірі 5 600,00 грн.

          Кредиторські вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДК “Газ  України” НАК “Нафтогаз України” взагалі не зазначені і відсутні дані щодо їх погашення.

Разом з тим, ухвалою господарського суду від 25.05.2007 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДК “Газ  України” НАК “Нафтогаз України” були визнані кредиторами Дочірнього підприємства "У.П.К. –ресурс" із заявленими грошовими вимогами у розмірі 108 463,80 грн. та 3 580 174,04 грн. відповідно (а.с. 110-111).

          Місцевий господарський суд затвердивши поданий ліквідатором звіт, не перевірив надану ліквідатором інформацію, не з'ясував, чи надходили заяви про визнання кредиторським вимог до банкрута від інших кредиторів на адресу господарського суду та ліквідатора,  наявності чи відсутності  у боржника об'єктів нерухомого майна, оскільки у матеріалах справи не має відповіді БТІ у м. Києва на запит ліквідатора.

Крім того, при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом було грубо порушені норми процесуального права, оскільки 25.05.2007  в одному судовому засіданні розглядалися кредиторські вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДК “Газ  України” НАК “Нафтогаз України” та затверджувався звіт ліквідатора від 17.05.2007 р.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2007р.  було призначено до розгляду на 25.05.2007 р. заяви ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДК “Газ  України” НАК “Нафтогаз України” та  звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, які надійшли на затвердження.  Враховуючи строк поштового перебігу місцевий господарський суд направленням ухвали від 21.05.2007 про розгляд справи 25.05.2007р. грубо порушив  процесуальні права учасників справи, зокрема кредиторів, ліквідатора, фактично позбавивши їх можливості брати участь у судовому засіданні при затвердженні звіту та ліквідаційного балансу.

          Крім того, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що господарський суд першої інстанції приймаючи постанову про визнання відсутнього боржника  ДП ".П.к-Ресурс" банкрутом, виходили з того, що факт відсутності боржника за юридичною адресою підтверджено постановою ДВС Печерського району м. Києва від 29.12.2006 р. про неможливість виконати претензію № 93 у зв'язку з неможливістю розшукати майно боржника.

Відповідно до вимог ст.1   Закону України   “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” №755-IV від 15.05.2003р. в редакції Закону № 2452-1У від 03.03.2005,  місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі –виконавчий орган).

Згідно з ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з викладеного, відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинна бути зафіксована в Єдиному Державному реєстрі, відомості  про відсутність юридичної особи  за місцезнаходженням повинні бути внесені  до Єдиного Державного Реєстру, в іншому випадку вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не надав оцінки зазначеним фактичним обставинам з врахуванням приписів статті 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів у справі та приписів спеціального законодавства, зокрема статті 32 Закону щодо доказів, які повинні додаватися  ліквідатором до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Таким чином, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали від 25.05.2007р. з направленням справи на  розгляд суду  першої  інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати приписи статей 17-18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, ст. 32, 52  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, що мають значення для правильного  вирішення спору, перевірити ствердження  та  заперечення сторін,  всім зібраним  доказам надати належну оцінку в їх сукупності та вирішити спір  відповідно  до вимог  закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги  ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДК “Газ  України” НАК “Нафтогаз України” задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 25 травня 2007 року про затвердження звіту та ліквідаційного балансу  у справі № 24/243-б скасувати, справу  передати на розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий -                                                                М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                            О.М. Мамонтова

                                                                                                           О.С. Удовиченко