Ухвала

від 10.05.2024 по справі 490/3834/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/3834/24

н\п 4-с/490/24/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року місто Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зняти арешт з земельної ділянки АДРЕСА_1 , обслуговуючий кооператив садівниче товариства «Труд СМУ 22» та з комплексу по переробці с/г продукції за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного постановою Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ від 10.08.2007 р. за № АА071964.

Згідно з ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як роз`яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПКі ГПК.

Згідно ч. 9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права); застосувати аналогію закону.

Статтями 28, 30ЦПК України передбачена підсудність справ за вибором позивача та виключна підсудність, де передбачено перелік певних категорій справ, за якими сам позивач вибирає територіально суд, але лише той, який передбачено за цією нормою.

Правила виключної підсудності виключають можливість застосування при пред`явленні позову норм інших видів підсудності - загальної, альтернативної, договірної і підсудності пов`язаних між собою вимог. У разі конкуренції правил підсудності, повинні застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідно до ч. 2 ст.30ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

З матеріалів скарги вбачається, що предметом даного спору є зняття арешту на майно, на яке поширюється правило про виключну підсудність, а саме: місцезнаходженням майна, що за адміністративно-територіальним поділом не відноситься до Центрального району міста Миколаєва, і підлягає передачі на розгляд Миколаївському районному суду Миколаївської області, оскільки земельна ділянка, розташована на території Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, що відноситься до територіальної підсудності Миколаївського районного суду Миколаївської області.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень», застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд, тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно ч.1 ст.379ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.

У зв`язку з вище наведеним матеріали скарги слід передати до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Керуючись ст. ст.30,31,187 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - передати до Миколаївського районного суду Миколаївської області за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Н.П. Черенкова