Рішення

від 13.05.2024 по справі 169/1136/23

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/1136/23

Провадження № 2/169/72/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинськоїобласті в складі:

головуючого судді Ковальчук О. В.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,

справа № 169/1136/23

сторони у справі

позивач ОСОБА_1

відповідач Турійська селищна рада Ковельського району

відповідач СВК «НОВЕ ЖИТТЯ»

розглянувши у судовому засіданні в селищі Турійськ Ковельського району Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «НОВЕ ЖИТТЯ» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна,

представник позивача: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Позивача Судюк В. М. звернувся до суду з позовом до Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, СВК «НОВЕ ЖИТТЯ» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Мотивуючи позовні вимоги, позивача вказує, що з травня 1982 року до 10 листопада 1987 року працював на посаді шофера в колгоспі ім. Куйбишева Турійського району Волинської області. З 1994 року до 2002 року працював у тому ж колгоспі, який пізніше було перейменовано на КСП «Мрія» та СВК «НОВЕ ЖИТТЯ». Позивач стверджує, що був членом вищевказаного колгоспу. В 2002 році члени колгоспу оформили доручення, яким уповноважили позивача на оформлення прав на одержання майнових паїв в натурі, які їм належали в СВК «НОВЕ ЖИТТЯ». У 2003 році ОСОБА_1 зареєструвався як фізична особа-підприємець для здійснення діяльності з метою подальшого функціонування комори, на що усі члени колгоспу надали свою згоду. 19 вересня 2003 року було оформлено договір купівлі-продажу майна, а саме - дробілки ДКУ-05, який був укладений між позивачем та членами ліквідаційної комісії. Зазначене майно знаходиться в коморі, на яку позивач хоче оформити право власності. Згідно накладної СВК «НОВЕ ЖИТТЯ» від 11 вересня 2003 року в рахунок майнового паю ОСОБА_1 передано силосховище, гноєсховище і комору. Письмового договору купівлі-продажу укладено не було, оскільки такий договір був укладено в усній формі. Свідоцтв про право власності на майнові паї ні членам колгоспу, ні позивачу видано не було, на зборах було оголошено в усній формі прізвища тих осіб, які мали право на користування паями. Саме з того часу, позивач вступив у фактичне володіння зазначеним майном, здійснює належні заходи, щодо його збереження. Однак, належним чином оформити право власності неможливо через відсутність правовстановлюючих документів на будівлю та ліквідацію СВК. 24 жовтня 2021 року на замовлення ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на комору, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», станом на 31 грудня 2012 року, право власності на виробничий будинок не зареєстровано. 21 листопада 2022 року позивач звернувся до державного реєстратора Турійської селищної ради для реєстрації права власності на вищевказане майно. Однак, 24 листопада 2022 року отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з невідповідністю поданих документів із вимогами Закону, які не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Так як єдиним засобом захисту порушеного права є судовий захист, тому змушений звернутися до суду.

Ухвалою судді від 22 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позову, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а. с. 54).

Представник відповідача СВК «НОВЕ ЖИТТЯ» Літвін М. Я. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, причину своєї неявки суду повідомив заявою, згідно якої підтвердив факт придбання ОСОБА_1 нерухомого майна, яке складається з комори, загальною площею 569,2 кв. м. по АДРЕСА_1 . Пояснив, що не може представляти інтереси СВК «НОВЕ ЖИТТЯ», оскільки останнє припинило свою діяльність, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а. с. 63).

Відповідно до частини третьої статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Судом встановлено, що згідно довідки від 04 грудня 1987 року № 135, виданої правлінням колгоспу ім. Куйбишева Турійського району Волинської області, ОСОБА_1 з травня 1982 року до 10 листопада 1987 року працював у колгоспі на посаді шофера (а. с. 8).

Зазначений факт також підтверджується й відповідними записами в трудовій книжці № НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 9-10).

Дорученнями від 08 липня 2002 року члени колгоспу уповноважили ОСОБА_1 на оформлення прав на одержання майнових паїв в натурі, які їм належали в СВК «Нове життя» (а. с. 11-35).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 28 березня 2003 року державним реєстратором Турійської районної державної адміністрації Волинської області до ЄДР внесено відомості про фізичну особу-підприємця - ОСОБА_1 (а. с. 36). Даний факт також підтверджує виписка серії ААБ № 724385 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 37).

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 , виданого Турійським відділенням Ковельської ОДПІ 20 січня 2012 року, місцем провадження господарської діяльності зазначено село Ревушки Турійського району Волинської області, види господарської діяльності: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 02.20 Лісозаготівля (а. с. 38).

19 вересня 2003 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач купив дробілку ДКУ-0,5 та здійснив оплату продавцям в сумі 3000 (три тисячі) гривень при підписанні зазначеного договору (а. с. 39).

Відповідно до пункту 4 цього договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

11 вересня 2003 року СВК «НОВЕ ЖИТТЯ» в рахунок майнового паю передав ОСОБА_1 силосховище, гноєсховище і комору, що підтверджується відповідною накладною (а. с. 40).

В накладній зазначено, що ОСОБА_1 відпущено 52,7 % зазначених приміщень, навіть на ціла його частина, на яку він просить визнати право власності.

24 жовтня 2021 року на замовлення ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок - комору, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 43-47).

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду, і надалі, на підставі встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив відповідачами у справі Турійську селищну раду Ковельського району Волинської області та Сільськогосподарський виробничий кооператив «НОВЕ ЖИТТЯ», мотивуючи свої вимоги тим, що саме відповідачі є власниками об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позивач, як член підприємства, має право на власний розсуд розпоряджатися своїм паєм після припинення членства в такому підприємстві, без отримання такого паю в натурі.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини третьої статті 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно з частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач звертався до державного реєстратора з вимогою зареєструвати право власності на нерухоме майно, надавши при цьому договір купівлі-продажу від 19 вересня 2003 року, який укладений у простій письмовій формі та не відповідає вимогам статті 657 Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Супрунюк Ю. В. від 24 листопада 2022 року № 65563875 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на виробничий будинок - комору, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 через невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а. с. 41).

Крім того, відповідно до положень статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (частина третя статті 334 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно довідки Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 14 червня 2022 року № 0512 право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано (а. с. 42).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідно до вищенаведених норм закону відмова позивачу у реєстрації права власності на спірне нерухоме майно є законною, оскільки наданий ним договір купівлі - продажу від 19 вересня 2003 року не відповідає вимогам статті 657 Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, з огляду на вказане, на момент укладення договору купівлі-продажу право власності на нерухоме майно, що є предметом цього спору, не було оформлене у встановленому законом порядку і, відповідно, не могло бути відчужене СВК «НОВЕ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 в будь-який спосіб.

За змістом частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою вказаної статті процесуального закону передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що відповідачі - Турійська селищна рада Ковельського району Волинської області та Сільськогосподарський виробничий кооператив «НОВЕ ЖИТТЯ» порушили права та законні інтереси позивача ОСОБА_1 на підтвердження тих обставин, на які він посилався у позові, до суду не надано, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до вимог частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 82, 211, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 182, 326, 328, 334, 626,640, 655, 657,658 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «НОВЕ ЖИТТЯ» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 13.05.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: село Ревушки, Ковельський район, Волинська область.

Відповідач: Турійська селищна рада Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333052, адреса місцезнаходження: майдан Центральний, будинок 1, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область.

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «НОВЕ ЖИТТЯ» села Ревушки Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 30958941, адреса місцезнаходження: село Ревушки, Ковельський район, Волинська область.

Суддя О. В. Ковальчук