Ухвала

від 08.05.2024 по справі 511/1564/18

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 511/1564/18

Провадження № 1-кп/499/20/24

У Х В А Л А

про закриття кримінального провадження

08 травня 2024 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (далі також прокурор), обвинуваченої ОСОБА_4 (далі також обвинувачена, особа) та її захисника адвоката ОСОБА_5 (далі також захисник) розглянув у відкритому, підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, клопотання обвинуваченої,захисника від29лютого 2024року про закриття кримінального провадження № 12015160390000289 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеса, зареєстрованої у квартирі АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 Кримінального кодексу України (далі КК),

В С Т А Н О В И В:

1.Суть питання, що вирішується ухвалою таке.

Іванівський районнийсуд Одеськоїобласті розглядає обвинувальний акт кримінального провадження № 12015160390000289 за обвинуваченням особи, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК (далі також кримінальне провадження, справа, обвинувальний акт).

29 лютого 2024 року обвинувачена подала до суду клопотання про закриття кримінального провадження, в якому зазначає таке: 10 липня 2023 року, після визначення підсудності до Іванівського районного суду Одеської області надійшов датований 21 червня 2023 року обвинувальний акт, яким їй висунете обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК; обвинувальний акт направлений прокурором до суду поза межами строку досудового розслідування, останній день якого припадав на 14 липня 2018 року, що виключає набуття нею процесуального статусу обвинуваченої; слідчий постановою від 23 січня 2018 року змінив кваліфікацію кримінального правопорушення з частини 4 статті 190 КК на частину 2 статті 364-1 КК; 25 січня 2018 року складено письмове повідомлення про підозру; 23 березня 2018 року строк досудового розслідування продовжено до 25 квітня 2018 року; 23 квітня 2018 року складено повідомлення про завершення досудового розслідування; з 23 квітня до 11 липня 2018 року їй та її захиснику наданий доступ до матеріалів досудового розслідування; з 17 червня 2018 року до 07 липня 2018 року їй встановлений строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування; 12 липня 2018 року потерпілому та його представнику наданий доступ до матеріалів кримінального провадження; 12 липня 2018 року складений обвинувальний акт; реєстр матеріалів не містить відомостей щодо направлення прокурором обвинувального акту до суду, тобто умисно не відображені відомості щодо дати фактичного закінчення досудового розслідування; супровідний лист свідчить, що обвинувальний акт фактично поданий до суду 23 липня 2018 року, тобто через дев`ять днів після закінчення строку досудового розслідування; 27 травня 2023 року, 31 травня 2023 року на стадії завершення досудового розслідування подавала клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, у задоволенні яких їй було відмовлено; просила закрити кримінальне провадження на підставі частини 4 статті 26, пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, оскільки направлення обвинувального акта до суду відбулося поза межами строку досудового розслідування (далі клопотання обвинуваченої від 29 лютого 2024 року, клопотання, том 4, а.с. 34-43).

29 лютого 2024 року захисник подав до суду клопотання, в якому зазначає таке: особі пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК; обвинуваченій встановлений строк з 17 червня до 07 липня 2018 року для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування; матеріали кримінального провадження свідчать, що суд отримав обвинувальний акт 23 липня 2018 року, після закінчення строків досудового розслідування, що свідчить про істотне порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України; просить закрити кримінальне провадження стосовно обвинуваченої на підставі положення пункту 10 частини 1 статті 284 КПК (далі клопотання захисника від 29 лютого 2024 року, клопотання, том 4, а.с. 70-78).

19 березня 2024 року представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 (далі представник) подала до суду заперечення на клопотання обвинуваченої від 29 лютого 2024 року, в якому зазначає таке: період ознайомлення з матеріалами відкритими в порядку передбаченому статтею 290 КПК, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого статтею 219 КПК і не зупиняє його; 14 березня 2015 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР), а 23 січня 2018 року лише змінено кваліфікацію; пункт 10 частини 1 статті 284 КПК застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто з 16 березня 2018 року, оскільки такі зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін; підстави для закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК відсутні (далі заперечення від 19 березня 2024 року, том 4 а.с. 111-112).

29 квітня 2024 року прокурор подав до суду письмове заперечення на клопотання обвинуваченої від 29 лютого 2024 року, в якому зазначив таке: клопотання обвинуваченої від 29 лютого 2024 року є необґрунтованим та таким яке не підлягає задоволенню; відомості щодо кримінального правопорушення внесенні до ЄРДР 14 березня 2015 року, а тому пункт 10 частини 1 статті 284 КПК застосований бути не може, оскільки зміни внесенні Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін; 25 січня 2018 року обвинуваченій вручене повідомлення про підозру; строк досудового розслідування продовжений до 25 квітня 2018 року; 23 квітня 2018 року відкриті матеріали кримінального провадження, про що того ж дня було повідомлено всіх учасників кримінального провадження листами; слідчий суддя ухвалою від 12 червня 2018 року встановив обвинуваченій строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; 20 липня 2018 року після спливу строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувальний акт направлений до суду, який зареєстрований судом 23 липня 2018 року (далі заперечення від 29 квітня 2024 року, том 4 а.с. 187).

Суд вирішує питання за клопотанням обвинуваченої, захисника від 29 лютого 2024 року.

2. Учасники кримінального провадження висловили таке.

Обвинувачена, захисник, кожен окремо в судовому засіданні підтвердили обставини зазначені в клопотанні та просили задовольнити клопотання від 29 лютого 2024 року.

Прокурор у судовому засіданні підтвердив обставини зазначені в запереченні та просив відмовити в задоволенні клопотання від 29 лютого 2024 року.

Представник просиларозгляд клопотанняпроводити заїї відсутностіта врахуватидоводи зазначенінею взапереченні від 19 березня 2024 року.

3. Суд встановив такі обставини.

14 березня 2015 року відомості про можливе вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення внесені до ЄРДР №12015160390000289, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК (том 4, а.с. 188).

Заступник начальника СВ Роздільнянського ВП ГУНП постановою від 23 січня 2018 року змінив кваліфікацію кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР з частини 4 статті 190 КК на частину 2 статті 364-1 КК (далі постанова від 23 січня 2018 року, том 4, а.с. 44-45).

25 січня 2018 року обвинуваченій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК (том 4, а.с. 189-191).

Керівник Роздільнянської місцевої прокуратури постановою від 23 березня 2018 року продовжив строк досудового розслідування до 25 квітня 2018 року (далі постанова від 23 березня 2018 року, том 4, а.с. 192-193).

23 квітня 2018 року Прокурор Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_7 23.04.2018 надав доручення слідчому про відкриття матеріалів кримінального провадження (том 4, а.с. 194).

Слідчий суддя Роздільнянського районного суду міста Одеси ухвалою від 12 червня 2018 року встановив обвинуваченій строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в межах двадцяти одного дня з наступного дня після вручення їй копії ухвали в порядку, передбаченому статтею 290 КПК (далі ухвала від 12 червня 2018 року, том 4, а.с. 198-200).

20 липня 2018 року заступник керівник місцевої прокуратури ОСОБА_8 за супровідним листом направив обвинувальний акт до Роздільнянського районного суду Одеської області, який фактично надійшов до суду 23 липня 2018 року (далі супровід, том 4, а.с. 201).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 15 березня 2023 року повернув обвинувальний акт прокурору.

Прокурор супровідним листом від 21 червня 2023 року направив обвинувальний акт до Роздільнянського районного суду Одеської області, який фактично надійшов до суду 22 червня 2023 року (том 1, а.с. 1).

4. Положення закону, якими суд керувався суд.

4.1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (частина 1 статті 2 КПК).

Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: - досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;- притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (пункти 5, 14 частини 1 статті 3 КПК).

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (частина 1 статті 5 КПК).

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків (пункт 21 частини 1 статті 7 КПК).

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу (частина 6 статті 9 КПК).

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (частина 1 статті 21 КПК).

Кримінальне провадженняу форміприватного обвинуваченнярозпочинається лишена підставізаяви потерпілого.Відмова потерпілого,а увипадках,передбачених цимКодексом,його представникавід обвинуваченняє безумовноюпідставою длязакриття кримінальногопровадження уформі приватногообвинувачення (частина 4 статті 26 КПК).

Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (частина 1 статті 113 КПК).

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).

При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи (частина 1 статті 115 КПК).

Досудове розслідуванняповинно бутизакінчено: протягомодного місяцяз дняповідомлення особіпро підозруу вчиненнікримінального проступку; протягомдвох місяцівз дняповідомлення особіпро підозруу вчиненнізлочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4глави 24 цьогоКодексу (частина1,2статті 219КПК вредакції статті станом на 14 березня 2015 року, 25 січня 2018 року).

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (частина 1 статті 219 КПК в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яка введена в дію 16 березня 2018 року, далі Закон № 2147-VIII).

Строк досудовогорозслідування обчислюєтьсяз моментуповідомлення особіпро підозрудо днязвернення досуду зобвинувальним актом,клопотанням прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру,клопотанням прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності,клопотанням прозакриття кримінальногопровадження абодо дняухвалення рішенняпро закриттякримінального провадження (частина 1 статті 219 КПК в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 8 грудня 2023 року № 3509-IX, який набрав чинності 1 січня 2024 року, далі Закон № 3509-IX).

Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону № 3509-IX застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом № 3509-IX (пункт 208 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК).

З дняповідомлення особіпро підозрудосудове розслідуванняповинно бутизакінчене:протягом двохмісяців здня повідомленняособі пропідозру увчиненні злочину (пункт 4 частини 3 статті 219 КПК).

Строк іздня винесенняпостанови прозупинення кримінальногопровадження довинесення постановипро відновленнякримінального провадження,а такожстрок ознайомленняз матеріаламидосудового розслідуваннясторонами кримінальногопровадження впорядку,передбаченому статтею290цього Кодексу,не включаєтьсяу строки,передбачені цієюстаттею (частина3статті 219КПК вредакції частини статті станом на 12 червня 2018 року).

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (частина 5 статті 219 КПК).

Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи (пункт 10 частини 1 статті 284 КПК доповнено згідно із Законом № 2147-VIIIвід 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін).

Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (абзац 2 частини 5 статті 294 КПК).

Особа маєправо нарозгляд обвинуваченняпроти неїв судів найкоротшийстрок абона йогоприпинення шляхомзакриття провадження. Прокурорзобов`язаний унайкоротший строкпісля повідомленняособі пропідозру здійснитиодну зтаких дій: закритикримінальне провадження; звернутисядо судуз клопотаннямпро звільненняособи відкримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (частина 1, 2 статті 283 КПК).

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 3 статті 283 КПК).

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу (пункт 2 частина 3 статті 314 КПК).

4.2. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (діячи бездіяльність),за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років (частина 5 статті 12 КК).

5. Мотиви постановлення ухвали такі.

5.1. Суд зазначає, що за своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасниками кримінальних процесуальних правовідносин. Строк досудового розслідування не є простою формальністю. Положення статті 219 КПК відносяться до фундаментальних положень кримінального процесуального права, відступлення від яких недопустиме. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після пред`явлення підозри особі звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку. Адже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку особа має бути звільнена від підозри. Отже, такий процесуальний строк досудового розслідування є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Сутність змісту положень пункту 10 частини 1 статті 284 КПК полягає в забезпечені кожній людині права на звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності в разі порушення щодо неї встановлених КПК строків досудового розслідування. З огляду на приписи цієї норми, строк досудового розслідування необхідно відраховувати з дня притягнення особи до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка відповідно до пункту 14 частини 1 статті 3 КПК починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має такі ключові етапи: - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; 2 - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК; - фіксується направленням до суду обвинувального акта.

Відтак, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, себто його фактичним направленням. Того, в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт повинен не лише бути складений, затверджений та вручений, а й безпосередньо направлений на адресу суду. Такі дії щодо звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише його складання, затвердження чи вручення стороні захисту, повинні бути вчинені в рамках строку досудового розслідування.

5.2. Суд наголошує, що кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

Вимоги щодо будь-якого кримінального процесуального закону не повинні суперечити вимогам, які ставляться до КПК як нормативно-правового акта, зокрема, приписам статей 4- 9 КПК.

За своєю юридичною силою норми, визначені положеннями цих статей, є визначальними для кримінального процесу, вони уособлюють і визначають своїм змістом юридичну природу інших його норм, які регламентують окремі інститути (субінститути) кримінального процесуального права, що регулюють специфічні прояви окремих кримінальних процесуальних відносин (зокрема, щодо закінчення строків досудового розслідування), які є складовими системної множинності відносно самостійних процесуальних правовідносин його суб`єктів.

Приписи закону, яким до КПК внесені зміни, із набранням чинності є нормами кримінального процесуального закону, а отже мають відображати своїм змістом загальні положення і засади цього закону і застосовуватись у тій частині, яка узгоджується із ними, оскільки вони є невід`ємною складовою системи кримінальних процесуальних гарантій (способів і засобів забезпечення здійснення правосуддя), що по суті включає в себе можливість реалізації прав та обов`язків усіма суб`єктами кримінального процесу для досягнення його мети та ефективного вирішення завдань кримінального провадження.

Очевидно, що КПК як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження, Тому, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК.

За приписами статті 5КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Повернення процесу (процесуальних дій) зважаючи на приписи частини 1 статті 5 КПК неможливе. Допустимість доказів визначається положеннями КПК, які були чинними на момент їх отримання.

У контексті цього суд зауважує, що позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/201), за висновками якого: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зворотна дія нової норми полягає в її застосуванні під час надання правової оцінки юридичним фактам, правовідносинам, що мали місце (відбулися, закінчилися) під час дії попередньої норми.

Натомість якщо нова норма поширюється лише на ті юридичні факти, права та обов`язки, які мають місце (залишаються існувати, виникають) після введення закону в дію, то ця норма матиме пряму дію, тобто діятиме відразу.

Тому під час здійснення кримінального провадження має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення правовідносин.

Відтак, з введенням в дію Закону № 2147-VIII скасовано дію кримінального процесуального закону щодо застосування приписів пункт 10 частини 1 статті 284 КПК, який діяв до 16 березня 2018 року.

Варто звернути увагу, що закінчення досудового розслідування є самостійним етапом розвитку кримінальних процесуальних відносин, яке встановлює, що обвинувальний акт має бути направлений до суду в межах строків, визначених статтею 219 КПК, з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК. Того Закон № 2147-VIII має застосовуватися до тих правовідносин, які продовжили існувати, себто коли не було закінчено досудове розслідування чи судовий розгляд. Тож, ця норма розповсюджує свою дію на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР як до 16 березня 2018 року, так і після.

Окремо необхідно наголосити, що КПК не містить підстав до встановлення всупереч приписам статті 5КПК різних правових режимів здійснення кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року. Тому приписи пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону №2147-VIII підлягають застосуванню з урахуванням загальних положень кримінального процесуального закону та Конституції України, оскільки Закон №2147-VIII не визначає спеціального поняття «дії закону в часі» («зворотної дії закону в часі»), відмінного від встановлених статтею 5 КПК.

Тож, процесуальна дія має проводиться, а процесуальне рішення прийматися згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, і приписи пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону №2147-VIII не суперечать цим засадам, оскільки чітко не визначають до якої справи застосовуються ці положення, розгляд якихзавершено чине завершено.

Водночас пункт 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону №2147-VIII зрозуміло не визначає про яке внесення відомостей до ЄРДР щодо кримінального правопорушення йдеться, за попередньою кваліфікацією чи подальшою, яка може змінюватися, зокрема й на кримінальне правопорушення у формі приватного обвинувачення, що потребує внесення нових відомостей до ЄРДР.

Ба більше Законом № 3509-IX розділ ХІ «Перехідні положення» КПК доповнений пунктом 208, який встановлює, що положення частини першої статті 219 КПК в редакції цього закону застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом № 3509-IX. Тобто застосована норма, що не суперечить засадам встановленим статтею 5 КПК.

Безумовно, натепер підлягають застосуванню приписи частини 1статті 219КПК в редакції Закону № 3509-IX,які нерозривно пов`язаніз приписами пункту 10 частини 1 статті 284КПК та передбачають, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня зокрема звернення до суду з обвинувальним актом.

5.3. Матеріали справи свідчать, що:

- 14 березня 2015 року відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР за №12019160000000803, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК;

- постановою від 23 січня 2018 року змінена правова кваліфікація кримінального правопорушення з частини 4 статті 190 КК на частину 2 статті 364-1 КК;

- відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК не внесені до ЄРДР, що не заперечувалося сторонами, а прокурор зазначив, що необхідність вчинення таких дій не передбачено КПК, оскільки кримінальне провадження продовжується після прийняття постанови від 23 січня 2018 року;

- 25 січня 2018 року обвинуваченій повідомлено про підозру;

- постановою від 23 березня 2018 року строк досудового розслідування продовжено до 25 квітня 2018 року включно. Сторони не надали суду інших доказів продовження строку досудового розслідування у встановленому процесуальним законом порядку;

- 23 квітня 2018 року сторонам наданий доступ до матеріалів досудового розслідування;

- строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в межах двадцяти одного дня з наступного дня після вручення копії ухвали в порядку, передбаченому статтею 290 КПК встановлений обвинуваченій лише ухвалою від 12 червня 2018 року;

- однак обвинувальний акт направлений до суду 20 липня 2018 року, який суд отримав тільки 23 липня 2018 року, що свідчить про порушення прокурором вимог КПК;

- одночасно реєстр матеріалів досудового розслідування не містить інформацію про продовження або зупинення строку досудового розслідування, а також щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 КК й закінчення досудового розслідування (частина 3 статті 283 КПК).

Суд наголошує, що прокурор не подав доказів на підтвердження обставин внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 364-1 КК та дня закінчення досудового розслідування.

5.4. Тож, прокурор направив обвинувальний акт до суду після закінчення досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо злочину, який не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченої, та унеможливлює подальший розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

До того ж здійснення судового провадження при наявності встановлених підстав для закриття кримінального провадження, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 412 КПК становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.

6. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що кримінальне провадження необхідно закрити на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК через закінчення, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішує суд під час постановлення ухвали такі.

Суд не ухвалює рішення про цивільний позов, який в кримінальному провадженні не пред`явлений.

Суд не ухвалює рішення щодо речових доказів, які до суду не надані, оскільки сторони клопотань в порядку визначеному частиною 5, 9 статті 100 КПК не заявили.

Суд не ухвалює рішення про відшкодування процесуальних витрат, оскільки такі питання вирішуються, з огляду на положення статей 124, 372 КПК, тільки під час ухвалення обвинувального вироку.

Суд не ухвалює рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки сторони клопотань в порядку визначеному КПК не заявили.

Керуючись статтями 9, 219, 284, 314, 372 КПК, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченої, захисника від 29 лютого 2024 року задовольнити.

Кримінальне провадження № 12015160390000289 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 Кримінального кодексу України, закрити на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, через закінчення після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області способом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 13 травня 2024 року.

СуддяОСОБА_9