Рішення

від 26.11.2007 по справі 13/661

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/661

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.07                                                                                 Справа № 13/661.

За позовом комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»Первомайської міської ради Луганської області м. Первомайськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС»м. Первомайськ

про стягнення 6584 грн. 36 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивачаРогожкіна І.О. дов. № 145/1 від 16.05.2007 р.

Від відповідача Кудінова Т.Н. дов. б/н 29.10.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 5486 грн. 96 коп., втрат від інфляції –831 грн. 13 коп., та 3 % річних –266 грн. 27 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач позов не визнає посилаючись на оплату боргу шляхом передачі позивачу в рахунок погашення заборгованості будівельних матеріалів.

12.11.2007 р. у судовому засіданні була оголошена перерва до 10 годин 30 хвилин 26 листопада 2007 року.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 01 грудня 2005 року був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення за яким позивач зобов'язався надавти відповідачу послуги з централізованого опалення, а відповідач своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами.

Згідно п. 6-8 договору розрахунки здійснюються у грошовій формі  не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим на підставі рахунків, які, направляються відповідачу позивачем.

Позивачем були надані відповідачу послуги за грудень 2005 р. –січень 2006 р. виставлений рахунок № 147 від 31.01.20076р. на суму 5779 грн. 00 коп. та за лютий 2006 р. –рахунок № 306 від 28.02.2006 р. на суму 3001 грн. 67 коп. Факт одержання зазначених рахунків відповідач визнає.

15.11.2006 р. позивач здійснив перерахунок та зменшив розмір грошових зобов'язань відповідача на 533 грн. 88 коп., про що повідомив відповідача шляхом направлення рахунку № 32 від 15.11.2007 р.

Таким чином у відповідача виникло грошове зобов'язання по оплаті спожитої теплової енергії за період з грудня 2005 р. по лютий 2006 р. в сумі 8256 грн. 79 коп.

Відповідач оплатив заборгованість в сумі 3200 грн. 00 коп.

Таким чином борг відповідача складає 5046 грн. 79 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 5486 грн. 96 коп. втрати від інфляції –831 грн. 13 коп., та 3 % річних –266 грн. 27 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив зобов'язання по оплаті теплової енергії спожитої ним у період з грудня 2005 р.по лютий 2006 р. в сумі 8256 грн. 79 коп., та в березні 2006 р. в сумі 440 грн. 17 коп. (рахунок № 384 від 23.03.2006 р.) та положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що згідно усної домовленості з попередним керівництвом позивача, відповідач в рахунок погашення боргу передав позивачу будівельні матеріали на суму 5338 грн. 80 коп. і відповідно у нього відсутня заборгованість за спожиту теплову енергію.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Позивачем не надано суду доказів наявності прострочення з боку відповідача виконання грошового зобов'язання по оплаті спожитої в березні 2006 року теплової енергії, не надано доказів направлення відповідачу рахунку 384 від 23.03.2006 р., або направлення вимоги про оплату зазначеної теплової енергії.

Доводи відповідача стосовно оплати боргу за договором про надання послуг з централізованого опалення від 01.12.2005 р. шляхом передачі у власність  позивача будівельних матеріалів не приймаються судом, оскільки умови договора передбачають оплату спожитої теплової енергії шляхом перерахування грошових коштів.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Відповідачем не надано суду доказів внесення змін до договору про надання послуг з централізованого опалення від 01.12.2005 р. які б передбачали оплату спожитої ним теплової енергії шляхом передачі у власність позивача будівельних матеріалів.

За таких обставин, судом встановлений факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 5046 грн. 79 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного позоів підлягає задоволенню частково в сумі основного боргу 5046 грн. 79 коп., втрат від інфляції –763 грн. 05 коп., 3 % річних –246 грн. 27 коп., в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –93 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108 грн. 53 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»Луганська область, м. Первомайськ, вул. Л.Шевцової б. 3 ідентифікаційний код 19064907 на користь комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»м. Первомайськ Луганської області вул. Куйбишева 28 ідентифікаційний код 32082152 борг 5046 грн. 79 коп., втрати від інфляції –763 грн. 05 коп., 3 % річних –246 грн. 27 коп., державне мито у сумі –93 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108 грн. 53 коп.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

03 грудня 2007 р.