Рішення

від 13.05.2024 по справі 646/1997/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/1997/24

№ провадження 2/646/1620/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.

при секретарі судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА» (місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54), третя особа: Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради (місцезнаходження за адресою: м. Харків, м-н Павлівський, буд. 4) про визнання припиненими трудових відносин та виключення запису як керівника, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА», третя особа: Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якому просить визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1ПН: 2691609736, паспорт: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 41829743, місцезнаходження: 61124, Харківська область, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54.) припиненими з 08.02.2024 у зв`язку із ОСОБА_2 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України; виключити запис, змінити відомості про ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_1 ), як керівника (Генерального директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА», (Ідентифікаційний код юридичної особи: 41829743, місцезнаходження: 61124, Харківська область, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54.) з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.12.2017 він ОСОБА_1 , згідно протоколу №1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА» був обраний Генеральним директором ТОВ «ДЕРКІМ УКРАЇНА», копія протоколу додається.

Після чого, наказом № 1-ок від 10.01.2018, він був призначений на посаду Генерального директора ТОВ «ДЕРКІМ УКРАЇНА», до обов`язків приступив з 15.01.2018, копія наказу додається.

18.01.2024 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача заяву від 17.01.2023 про звільнення за власним бажанням з посади Генерального директора відповідача та проханням провести загальні збори Відповідача для вирішення даного питання.Дану обставину підтверджуєпоштовим описом, поштовою накладною та квитанцією, копії яких додаються.

Потім, 22.01.2024 відповідачем було отримано заяву позивача про звільнення з посади Генерального директора, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого додається.

Позивач також зазначає, що він доклав усіх зусиль задля реалізації свого права на припинення трудових відносин, - виконав вимоги КЗпП України та ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо порядку припинення трудових відносин з ініціативи працівника, однак внаслідок бездіяльності Відповідача, Позивач не може припинити трудові відносини з ним та повною мірою реалізувати своє право на працю.

На сьогоднішній день, рішення про звільнення Позивача з посади Генерального директора прийнято не було в зв`язку із непроведенням учасниками товариства загальних зборів. Питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить, як правило, до компетенції загальних зборів.Водночас, позивачпросить враховувати, що директор є найманим працівником, на якого поширюються норми КЗпП.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.02.2024 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві.

До початку підготовчого судового засідання представник відповідача - адвокат Калінчук А.О. подав до суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечував, просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи у підготовче засідання не з`явився, направив до суду письмові пояснення, в яких просив справу розглянути у відповідності до норм матеріального та процесуального права без їх участі.

Суд, у відповідності до вимог ст.211 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень ч.3ст.200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли у справі.

25.12.2017 ОСОБА_1 , згідно протоколу №1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА» був обраний Генеральним директором ТОВ «ДЕРКІМ УКРАЇНА», що підтверджується копією протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «ДЕРКІМ УКРАЇНА» від 25 грудня 2017 року.

Наказом №1-ок від 10.01.2018, позивач був призначений на посаду Генерального директора ТОВ «ДЕРКІМ УКРАЇНА», до обов`язків приступив з 15.01.2018, що підтверджується копією відповідного наказу.

18.01.2024 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача заяву від 17.01.2023 про звільнення за власним бажанням з посади Генерального директора відповідача та проханням провести загальні збори Відповідача для вирішення даного питання, що підтверджується поштовим описом, поштовою накладною та квитанцією.

22.01.2024 відповідачем було отримано заяву позивача про звільнення з посади Генерального директора, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На сьогоднішнійдень,рішення прозвільнення Позивачаз посадиГенерального директораприйнято небуло взв`язку ізнепроведенням учасникамитовариства загальнихзборів.Позивач продовжує значитись у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців керівником ТОВ «ДЕРКІМ УКРАЇНА».

У відповідності до п. 4 ст. 36 Кодексу законів про працю, а саме: однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Крім того, згідно з cm. 38 Кодексу законів про працю: розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк з ініціативи працівника, тобто працівник має право розірвати договір укладений на невизначений строк, попередивши про це

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу люпини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» вільно обрана зайнятість реалізація права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов`язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» кожен має право на вільно обрану зайнятість. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» держава гарантує у сфері зайнятості, зокрема, вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний вибір або зміну професії.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про зайнятість населення» кожен має право на вільний вибір місця, виду діяльності та роду занять, яке забезпечується державою шляхом створення правових, організаційних та економічних умов для такого вибору.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Кодексу законів про працю України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Позивач доклав усіх зусиль задля реалізації свого права на припинення трудових відносин, - виконав вимоги КЗпП України та ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо порядку припинення трудових відносин з ініціативи працівника, однак внаслідок бездіяльності Відповідача, Позивач не може припинити трудові відносини з ним та повною мірою реалізувати своє право на працю.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Частиною 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

У відповідності до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Тобто, питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить, як правило, до компетенції загальних зборів.

Водночас слід враховувати, що директор є найманим працівником, на якого поширюються норми КЗпП.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є припинення правовідношення.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, оскільки судом встановлені факти, з якими закон пов`язує припинення трудових відносин, зокрема це заява працівника про розірвання трудового договору за власним бажанням, суд приходить до висновку, що трудові відносини позивача з відповідачем є припиненими, а трудовий договір розірваним з підстав, встановленихст. 38 КЗпП України.Отже, позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2 442,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200 ч.3, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА», третя особа: Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання припиненими трудових відносин та виключення запису як керівника задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 41829743, місцезнаходження: 61124, Харківська область, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54.) припиненими з 08.02.2024 у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Виключити запис, змінити відомості про ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_1 ), як керівника (Генерального директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА», (Ідентифікаційний код юридичної особи: 41829743, місцезнаходження: 61124, Харківська область, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54.) з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРКІМ УКРАЇНА» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 41829743, місцезнаходження: 61124, Харківська область, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54.) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у загальному розмірі 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Вікторія БАРАБАНОВА