Ухвала

від 10.05.2024 по справі 461/3492/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3492/24

Провадження № 1-кс/461/2838/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2024 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовіпогоджене прокуроромклопотання старшогослідчого відділурозслідування злочиніву сферігосподарської таслужбової діяльностіслідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_3 про арештмайна у кримінальному провадженні за № 42024142410000040 від 06.02.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло погоджене прокурором клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42024142410000040 від 06.02.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий просить суд накласти на арешт на вилучені 30.04.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення якого, було виявлено та вилучено: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 .

Клопотання вмотивоване наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення, достовірно знаючи, що в умовах воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за невстановлених органом досудового розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше лютого 2024 року (точний час органом досудового розслідування не встановлено), вирішив за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів незаконно переправити громадянина України через державний кордон України, використовуючи положення п. 28 Правила від 27.01.1995 № 57, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.

Так, 27.02.2024, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу автобусної зупинки, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою особистого незаконного збагачення, зустрівся з ОСОБА_6 , де в ході розмови ОСОБА_4 повідомив останнього про можливість незаконного переправлення його ( ОСОБА_6 ) через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок та координації його дій, при цьому зазначивши необхідність передачі йому за вчинення указаних вище дій грошової винагороди в сумі 7 000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про те, що останній буде перетинати державний кордон України як водій, що здійснює перевезення для потреб Збройних Сил, тобто дозвільні документи будуть відповідати вимогам положенню п. 28 Правила від 27.01.1995 № 57.

Разом з тим, ОСОБА_4 , розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та кримінально караною, яка має високий ступінь суспільної небезпеки, вимагає чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснити такі діяння у короткий періоду часу, з використанням положень п. 28 Правила від 27.01.1995 № 57, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, спосіб та місце) вступив в змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами.

У подальшому, 17.04.2024 ОСОБА_4 з метою підготовки невстановленими досудовим розслідуванням особами документів, які надали б право ОСОБА_6 на перетин кордону, як водія, що здійснює перевезення для потреб Збройних Сил, сказав останньому надати копію свого паспорту громадянина України, закордонного паспорту та посвідчення водія на право керування транспортними засобами, що останній зробив.

20.04.2024 близько 20.30 год. ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на території автостанції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся з ОСОБА_6 , де в ході розмови повідомив останньому про спосіб та засоби незаконного переправлення його через державний кордон України, зокрема зазначив, що підготує через інших осіб всі необхідні документи для виїзду за кордон, надасть транспортний засіб, якими користується марки «MERSEDES BENZ С 200», д.н.з. НОМЕР_2 або «CHEVROLETE», д.н.з. НОМЕР_3 , та особисто супроводжуватиме на автомобілі його під час перетину кордону.

Крім того, ОСОБА_4 висловив ОСОБА_6 вимогу надати для себе та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб частину грошової винагороди в сумі 4000 доларів США в якості завдатку з метою пришвидшення підготовки документів.

30.04.2024 близько 12.35 год. ОСОБА_4 перебуваючи на території автостанції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою із невстановлених досудовим розслідуванням осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи їх спільний злочинний умисел на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, одержав від останнього заздалегідь обумовлену частину грошових коштів в сумі 4 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 30.04.2024 становить 158675,2 грн., за незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, надання свого транспортного засобу, усунення перешкод та безпосереднього супроводження ОСОБА_6 під час перетину ним державного кордону України.

30.04.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Окрім цього, з`ясовано що ОСОБА_4 використовуючи свої зв`язки з директором Благодійної організації «Благодійний фонд «ГЕФЕСТ», за зверненням якого подають відповідний пакет документів для внесення осіб призовного віку в систему «Шлях» через можливості відповідальних працівників Харківської обласної адміністрації.

Слідчий у клопотанні зазначає, що вказані факти підтверджуються показаннями свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , який повідомив, що під час зустрічі із ОСОБА_4 , останній повідомив, що підставою для перетину державного кордону України особами чоловічої статі, призовного віку - є внесення відомостей до системи «Шлях», за погодженням з Харківською обласною військовою адміністрацією, за звернення БО «Благодійний фонд «ГЕФЕСТ».

Таким чином, на даний час є підстави вважати, що до незаконного переправлення осіб через державний кордон України причетні службові особи Благодійної організації « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та в їхніх діях містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Слідчий зазначає, що в межах вказаного кримінального провадження, 30.04.2024 слідчим проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає учасник Благодійної організації «Благодійний фонд «ГЕФЕСТ» ОСОБА_5 , за результатами проведення якого, було виявлено та вилучено: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 .

Виявлені та вилучені речі: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 - визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий вказує, що вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення якого, було виявлено та вилучено: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 - мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути знаряддям та засобами вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди та містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а також містити інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення та причетних осіб, а тому є необхідним долучення вказаних речових доказів до матеріалів кримінального провадження з метою використання його у доказуванні, отримання постійного безперешкодного доступу до нього, недопущення їх відчуження, зміни або знищення. Тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання у відсутності слідчого, просив задовольнити.

Власник майна та його представник, адвокат ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явилися. Належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Адвокат подав заяву про розгляд клопотання у їх відсутності, проти задоволення клопотання не заперечив, щодо строків звернення до суду з клопотання про накладення арешту на майно покладається на розсуд суду.

Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.

06.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000040 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000040 від 06.02.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

30.04.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.04.2024 слідчим проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає учасник Благодійної організації «Благодійний фонд «ГЕФЕСТ» ОСОБА_5 , за результатами проведення якого, було виявлено та вилучено: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 .

Виявлені та вилучені речі: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 - визнані речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 01.05.2024 року про визнання речовими доказами.

Приписами ч.5 ст. 171 КПК України встановлено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Слідчий суддя враховує правову позицію, яка міститься у ряді рішень суду касаційної інстанції, відповідно до якої сторона, зазначаючи про допущені порушення, повинна навести обґрунтування про те, яким чином вони істотно вплинули на законність та обґрунтованість рішення та на права сторін.

Як вбачається з матеріалів провадження, 30.04.2024 слідчим проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає учасник Благодійної організації «Благодійний фонд «ГЕФЕСТ» ОСОБА_5 , за результатами проведення якого, було виявлено та вилучено: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 .

Слідчий в порядку визначеному ст. 93 КПК України визнав вилучені речі та документи речовими доказами відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 01.05.2024 року, та у відповідності до ст. 170 КПК України 01.05.2024 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

Слідчий суддя бере до уваги доводи слідчого про те, що зазначене клопотання із матеріалами, які обгрунтовують наведені у ньому доводи, у зв`язку із непередбачуваними обставинами, які не залежали від волі слідчого, а саме: оперативний працівник, якому було довірено доставку вказаних клопотань до канцелярії суду, потрапив у дорожньо-транспорту пригоду, внаслідок чого не вклався у час подачі таких клопотань відповідно до графіку роботи канцелярії суду, були скеровані до суду поштовим шляхом, що підтверджується відповідною накладною із поштового відділення «Укрпошта» від 01.05.2024 року.

У зв`язку із надходженням клопотання про арешт майна до Галицького районного суду м. Львова понад 48 год., тобто 03.05.2024, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.05.2024 року клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно повернуто прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність до вимогст.171 КПК України, надавши прокурору строк у сімдесят дві години з моменту постановлення ухвали.

Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.05.2024 року отримана слідчим 06.05.2024 року.

Після виправлення недоліків вказане клопотання було скеровано поштовим шляхом до Галицького районного суду м. Львова, що підтверджується відповідною накладною із поштового відділення «Укрпошта» від 06.05.2024 року та описом вмісту відправлення, яке надійшло на адресу Галицького районного суду м. Львова 08.05.2024 року.

Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального проваджений зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і з будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цьогоКодексу(ч.ч.1, 2ст.113 КПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 6, 7 ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.

Частина 1 статті 117 КПК України зазначає, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 26.08.2020 у справі № 760/18778/18, провадження № 51-421км20, «Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені». З огляду на зазначене, слідчий суддя робить висновок, що поновити строк можливо лише у тому випадку, коли наведені достатні підстави (переконливі аргументи) поважності причин пропуску такого строку, а також їх належне підтвердження.

З огляду на те, що слідчим ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.05.2024 року отримано 06.05.2024 року, а також враховуючи, що ним вжито невідкладних заходів до її виконання, слідчий суддя приходить до висновку, що процесуальний строк для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна є таким, що пропущений із поважних причин та підлягає поновленню, а клопотання слідчого про поновлення процесуального строку звернення до суду з відповідним клопотанням - задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Недотримання строку, встановленого нормами ч.5 ст.171 та ч.6 ст.173 КПК України, не віднесено законодавцем до підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.

Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв`язку із закінченням строку можливості реалізувати право.

Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.

Сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт майна, не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, задля досягнення завдань кримінального провадження, не позбавляє таке майно доказової сили, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого під час обшуку майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яке має значення для цього кримінального провадження, і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, а також необхідні для проведення експертиз.

На переконання слідчого судді, вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Клопотання слідчого про арешт майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Підставами накладення арешту є необхідність проведення експертиз, тому необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів шляхом накладання арешту.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Поновити старшому слідчому відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 процесуальний строк для звернення до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42024142410000040 від 06.02.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання, погоджене прокурором, старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42024142410000040 від 06.02.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на майно, яке було вилучено 30.04.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення якого, було виявлено та вилучено: аркуш формату А4 із написами тексту від руки та двома відтисками мастичної печатки «Християнський благодійний фонд «Покров» № НОМЕР_1 , звернення «благодійної організації благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 4 арк. із додатками копій паспортів на 7 арк., звернення «Благодійної організації Благодійний фонд «Гефест» до Харківської обласної військової адміністрації від 22.01.2024 на 5 арк., копія документа на польській мові стосовно фонду «Гефест» на 4 арк., фрагмент паперу із копією проекту печатки фонду « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які належать ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1