Постанова

від 07.05.2024 по справі 910/10523/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2024 р. Справа№ 910/10523/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 07.05.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 27.02.2024

у справі №910/10523/23 (суддя О.В. Гулевець)

за позовом Громадської організації "Товариство "Восток"

до Одеської обласної державної адміністрації

про стягнення 16 550 000, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Громадська організація "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 16 550 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

14.07.2023 Громадською організацією "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 позовну заяву і додані до неї документи повернуто Громадській організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" на підставі статті174 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 та матеріали справи №910/10923/23 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

01.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10523/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 30.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 відкладено підготовче засідання у справі №910/10523/23 на 13.02.2024.

У підготовчому засіданні 13.02.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 22.12.2023 про закриття провадження у справі та відмовив в задоволені клопотання позивача про витребування доказів та огляду доказів за їх місцезнаходженням, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні 13.02.2024 суд оголосив перерву до 27.02.2024.

14.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача подано заяву про відвід судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 заяву Громадської організації «ТОВАРИСТВО «ВОСТОК» про відвід судді Гулевець О.В. від розгляду справи №910/10523/23 визнав необґрунтованою та передано заяву для визначення судді в порядку статті 32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 визнано відвід судді Гулевець О.В. необґрунтованим, у задоволенні заяви Громадської організації «ТОВАРИСТВО «ВОСТОК» про відвід судді Гулевець О.В. від розгляду справи №910/10523/23 відмовлено.

У підготовчому засіданні 27.02.2023 судом оголошено перерву до 26.03.2024.

Крім того, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23 застосовано до директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Присуджено до стягнення з директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 30 280, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, директор Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги керівник позивача зазначає, що суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (особа - ідентифікаційний номер 2159721957 не є учасником справи) ; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою та не відповідність висновків суду обставинам справи , що у відповідності до ст. 280 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 28.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи 910/10523/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23 до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду міста Києва.

25.03.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/10523/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у задоволенні клопотання директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23 залишено без руху. Надано директору Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.

15.04.2024 через електронну пошту суду на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2024 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23; справу №910/10523/23 призначено до розгляду на 07.05.2024 на 11:00 год.

В судове засідання представники учасників справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку 18.04.2024 електронного документа (ухвали суду від 18.04.2024) в електронний кабінет позивачу, відповідачу та директору Громадської організації "Товариство "Восток".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Північний апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали оскарження, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Згідно з частиною 1, пунктами 1-3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це - роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення названого Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Таким чином, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті42 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи № 910/10523/23 представництво інтересів Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" здійснював директор вказаної громадської організації ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що у судовому засіданні 13.02.2024 дії директора Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 мали ознаки зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання розгляду справи, що полягало в зухвалих та агресивних запереченнях щодо процесуальних дій судді, безпідставній наполегливості на вчиненні судом необхідних представнику процесуальних дій. Водночас, відповідні твердження представника позивача ґрунтувались на припущеннях з метою безпідставних звинувачень судді.

Крім того, судом відмічено, що під час судового засідання 27.02.2024 директор Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 не дотримувався порядку встановленого судом, а саме перебивав головуючого суддю та інших учасників судового процесу, вдавався до образливих висловлювань в адресу судді, безпідставних звинувачень, неодноразово висловлювався щодо судового процесу та вступав в суперечки з суддею, внаслідок чого заважав проведенню судового засідання, що підтверджується технічним записом фіксації судового засідання.

У судових засіданнях 13.02.2024 та 27.02.2024 судом здійснювались зауваження директору Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 за порушення встановленого порядку та неналежну поведінку у судовому засіданні. Проте, директор Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 продовжував вчиняти дії, що свідчить про явну неповагу до суду та встановлених у суді правил.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що наведені дії директора Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 свідчать про зловживання своїми процесуальними правами, невиконання процесуальних обов`язків, порушення встановленого статтею 200 Господарського процесуального кодексу України порядку ведення судового засідання та про неповагу до суду.

Колегія суддів, дослідивши матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 та звукозаписи судових засідань, які відбулись у суді першої інстанції 13.02.2024 та 27.02.2024, зазначає, що вищенаведене у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку про зловживання директором Громадської організації «ТОВАРИСТВО «ВОСТОК» ОСОБА_1 своїми процесуальними правами.

Так, відповідно до частини 5 статті 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно з частиною 3 статті 200 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил.

Відповідно до статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 132 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходами процесуального примусу є попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до директора Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 30280,00 гривень (десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Посилання апелянта на те, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у даній справі визнано відвід судді Гулевець О.В. необґрунтованим, у задоволенні заяви Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" про відвід судді Гулевець О.В. від розгляду справи №910/10523/23 відмовлено.

Скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 ухвали суду першої інстанції від 19.07.2023 відповідно до норм статті 36 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відводу судді, який постановив відповідну увалу.

Стосовно посилання скаржника на те, що суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (особа - ідентифікаційний номер 2159721957 не є учасником справи), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Оскаржуваною ухвалою вчинено заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу на представника позивача - директора Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" і відповідно в ухвалі зазначено ідентифікаційний код останнього, що відповідає вимогам Закону.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23 залишити без змін.

Матеріали оскарження № 910/10523/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено: 08.05.2023.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова