Ухвала

від 18.09.2024 по справі 910/10523/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10523/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі

за позовом Громадської організації "Товариство "Восток"

до Одеської обласної державної адміністрації

про стягнення 16 550 000, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 № 910/10523/23.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги та дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що Громадська організація "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 16 550 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10523/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 30.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 застосовано до директора Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу, стягнуто з директора Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 30 280,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 позов Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" до Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 16 550 000, 00 грн залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

10.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керівника Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 про відстрочення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23 до виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/2827/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/10523/23 подана заява про відстрочення виконання судового рішення повернута заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/10523/23, керівник Громадської організації "ТОВАРИСТВО "ВОСТОК" ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Апеляційним судом встановлено, що скаржником не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість в резолютивній частині апеляційної скарги скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, зазначивши, що Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи закону про судовий збір щодо сплати судового збору у виконавчому провадженні при поданні апеляційної і касаційної скарги, з огдяду на те, що частина друга статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху з підстави неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та неподання доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками відповідачу - Одеській обласній державній адміністрації в паперовій формі листом з описом вкладення або до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС (за наявності).

Надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Вказану ухвалу надіслано апелянту в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» та отримано останнім 27.08.2024 о 21:00 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, докази містяться в матеріалах справи.

Крім цього, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 було надіслано поштою апелянту 27.08.2024 за штрихкодовим ідентифікатором 0600284605648.

28.08.2024 через підсистему «Електронний суд» директором Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків, в якій заявник просить суд звільнити від сплати судового збору та прийняти апеляційну скаргу до розгляду з урахуванням статті 8 Цивільного кодексу України та рішення Конституційного суду України від 13.05.2024 № 6-р(II)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 суд, розглянувши подану заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, встановив, що апелянтом оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 про повернення заяви про відстрочення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024, з метою виконання якої відкрито виконавче провадження. Проте, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 не оскаржувались.

Отже, з підстави того, що предметом оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 09.07.2024, якою повернуто заяву про відстрочення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 у справі №910/10523/23, положення рішення Конституційного суду України від 13.05.2024 № 6-р(ІІ)/2024 у справі №3-187/2023(351/23) не звільняють апелянта - керівника Громадської організації "Товариство "Восток" від обов`язку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції недоліки поданої апеляційної скарги не усунуто, не подано докази, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та докази надіслання копії апеляційної скарги до електронного кабінету відповідача - Одеської обласної державної адміністрації в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, у зв`язку з чим на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України та частини другої статті 260 ГПК України апеляційну скаргу керівника Громадської організації "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/10523/23 повернуто скаржнику.

Звертаючись з касаційною скаргою, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи заявника щодо застосування аналогії з рішенням Конституційного Суду України, яке визначає неконституційним сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвали щодо виконавчого провадження, посилаючись на те, що з метою виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу відкрито виконавче провадження.

Розглянувши вищевикладене, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України констатував, що має місце необґрунтоване втручання в право стягувача на доступ до суду, оскільки особі, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви й отримала доступ до суду та домоглася ухвалення на її користь обов`язкового судового рішення, доводиться додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Отже, рішення Конституційного Суду України стосується осіб, які оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, намагаються насамперед усунути наслідки порушення їх прав, спричинені невиконанням судового рішення.

У даному випадку, предметом розгляду в апеляційному суді, рішення якого оскаржується в касаційному порядку, була ухвала суду першої інстанції, прийнята за результатом розгляду заяви боржника про відстрочення виконання судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду про повернення заяви про відстрочення виконання рішення суду, у зв`язку з невиконанням вимог процесуального законодавства щодо сплати судового збору за звернення до суду.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Норми статті 4 Закону України "Про судовий збір" розрізняють вид судочинства, за подання в межах яких процесуальних документів, таким законом установлені ставки судового збору, а саме пункти 1, 2, 3 частину 2 такої статті ("За подання до суду:", " За подання до господарського суду:", "За подання до адміністративного суду:").

При цьому, ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційних та касаційних скарг на ухвалу суду, закріплена у вищезазначеній нормі Закону України "Про судовий збір", конституційність якої не була предметом розгляду у вказаному рішенні Конституційного Суду України.

Зі змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скаржник у цій справі не є звільненим від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 про повернення заяви щодо відстрочення виконання судового рішення, про що також зазначено апеляційним судом в ухвалі про залишення скарги без руху з метою усунення вказаних недоліків шляхом сплати судового збору.

Отже, апеляційний суд правомірно відхилив доводи скаржника щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024 (справа 3-187/2023(351/23)) про визнання неконституційними норми Закону "Про судовий збір", які втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, положення якого не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли у справі №910/10523/23 за аналогією.

Скаржник не подав доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За умовами частини четвертої статті 174 ГПК України якщо особа не усунула недоліки поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з такою заявою.

Згідно частин 6, 7 статті 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо скаржник не усунув вищезазначені недоліки у строк встановлений судом, питання про повернення апеляційної скарги вирішення колегією суддів протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 260 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, врахувавши, що скаржником не виконано вимог ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху та не додано доказів сплати судового збору, повернув апеляційну скаргу керівника Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 відповідно до наведених положень законодавства, а, отже, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом в оскаржуваній ухвалі статей 174, 258, 260 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

За змістом частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 № 910/10523/23, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 Верховний Суд виходить з такого.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 №910/10523/23, що оскаржується, апеляційну скаргу директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 про повернення заяви про відстрочення виконання рішення (ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 ) повернуто заявнику.

Оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у цій справі не була переглянута в апеляційному порядку.

Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024, яка не переглянута в апеляційному порядку, це виключає перегляд такого судового рішення в касаційному порядку за касаційною скаргою директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 і є підставою для відмови в прийнятті касаційної скарги в цій частині.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою директора Громадської організації "Товариство "Восток" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 №910/10523/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. С. Міщенко

С. К. Могил