Постанова

від 24.04.2024 по справі 920/1092/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 920/1092/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Пантелієнка В.О.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»: Пилипчук В.Є. - за ордером серія ВК № 1127651 від 23.04.2024;

від ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»: Коломієць О.О. (в режимі відеоконференції) - за довіреністю № 14/03-18 від 27.12.2023;

від ОСОБА_1.: Тополь А.О. - за ордером серія СВ № 1082876 від 26.03.2024

та ліквідатор ТОВ «Сіті Оіл ЛТД», арбітражний керуючий Удовенко Р.П. (особисто, в режимі відеоконференції).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 (суддя Яковенко В.В., повний текст ухвали складено та підписано - 12.01.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 (суддя Яковенко В.В., повний текст ухвали складено та підписано - 12.01.2024), зокрема, відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника.

Судове рішення в оскаржуваній частині прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 34, 61 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 13, 92 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване відсутністю підстав у колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» ОСОБА_1 протягом 2021 року звертатися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 в частині відмови у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» ОСОБА_1. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» ОСОБА_1.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» 12 899 628,03 грн заборгованості за зобов`язаннями боржника.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» ОСОБА_1 усвідомлюючи в кінці 2021 року, що наявні зобов?язання перевищують активи підприємства, свідомо не звернувся самостійно до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД», чим порушив ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

26.02.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, згідно з якими останній просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», а ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 - залишити без змін.

28.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», а ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 - залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 920/1092/22 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1092/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» про банкрутство. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 до надходження матеріалів справи.

07.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/1092/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі № 920/1092/22, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 призначено на 13.03.2024.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 16.02.2024 по 23.02.2024 (включно).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/992/24 від 05.03.2024 у зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 920/1092/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 920/1092/22 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.; відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 920/1092/22 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні у справі № 920/1092/22 в режимі ВКЗ з використанням власних засобів зв?язку.

Крім того, іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 920/1092/22 повернуто без розгляду клопотання арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 920/1092/22 задоволено усне клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД», арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 на 27.03.2024; визнано обов`язковою явку ОСОБА_1 у судове засідання, яке відбудеться 27.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 920/1092/22 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні у справі № 920/1092/22 в режимі ВКЗ з використанням власних засобів зв?язку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 920/1092/22, поміж іншого, задоволено клопотання арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 920/1092/22, зокрема, задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1392/24 від 27.03.2024 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/1092/22.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.

27.03.2024 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 не відбувся у зв?язку зі зміною складу суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, поміж іншим, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 призначено на 24.04.2023; визнано обов`язковою явку ОСОБА_1 у судове засідання, яке відбудеться 24.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 920/1092/22 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М. перебували на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 920/1092/22, поміж іншого, задоволено клопотання арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1685/24 від 23.04.2024 у зв`язку із перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 920/1092/22.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О, Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 920/1092/22 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Явка представників учасників справи

24.04.2024 у судове засідання з`явилися представники Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», ОСОБА_1 та ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» арбітражний керуючий Удовенко Роман Петрович.

Позиції учасників справи

Представники Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» у судовому засіданні 24.04.2024 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просили її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» ОСОБА_1. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» ОСОБА_1.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» 12 899 628,03 грн заборгованості за зобов`язаннями боржника.

24.04.2024 у судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» арбітражний керуючий Удовенко Роман Петрович заперечували проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзивах на апеляційну скаргу та просили залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 у справі № 920/1092/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД»; ввести процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Удовенка Р.П.

Постановою Господарського суду Сумської області від 08.06.2023 у справі № 920/1092/22 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД»; введено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Удовенка Р.П.

29.11.2023 до Господарського суду Сумської області від Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» надійшла заява про покладення солідарної відповідальності на керівника, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» 12 899 628,03 грн заборгованості за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД».

На обгрунтування вищевказаної заяви Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» зазначає, що невиконання керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника та має наслідки прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань.

06.12.2023 до Господарського суду Сумської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича надійшли пояснення на заяву Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника, в яких просить суд у задоволенні заяви відмовити, зазначивши про те, що правочини Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД», які, з огляду на положення ст. 42 КУзПБ, можна визначити як фраудаторні, тобто вчинені на шкоду кредиторам не встановлено, ознак доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, незаконних дій у разі банкрутства, приховуваного банкрутства не виявлено, а отже відсутні підстави для ініціювання покладення відповідальності на керівництво боржника.

Також 06.12.2023 до Господарського суду Сумської області від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.

27.12.2023 до Господарського суду Сумської області від Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» надійшли додаткові пояснення, в яких просить суд задовольнити заяву кредитора про покладення на директора ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» ОСОБА_1 солідарної відповідальності та стягнути з останнього 12 899 628,03 грн заборгованості за зобов`язаннями боржника, зазначивши про те, що директором, в рамках договору про надання фінансової допомоги № СІ-060-01 від 06.01.2021, було виведено з підприємства 42448100,00 грн, що стало наслідком неплатоспроможності боржника.

03.01.2024 до Господарського суду Сумської області від ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення до заяви Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки вважає наведені обставини такими, що не відповідають дійсності.

За наслідками розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», ОСОБА_1 та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД» арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника.

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ч. 1 ст. КУзПБ). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями статті 11 Кодексу.

В силу ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Приписами абз. 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ передбачено, що відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Водночас, оскільки ч. 2 ст. 61 КУзПБ не визначає ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості перед кредиторами та сукупності правочинів, інших юридичних дій, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника дозволить ліквідатору банкрута виявити ознаки доведення до банкрутства у діях засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

Разом з тим, з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання щодо покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/1334/18 (п. 8.2).

Отже, господарський суд має перевірити повноту та обґрунтованість здійсненого арбітражним керуючим аналізу фінансового-господарського стану боржника, серед іншого, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2023 арбітражний керуючий Удовенко Роман Петрович надав господарському суду звіт про аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на товарних ринках боржника з відповідними дослідженнями та висновками проведення такого аналізу та наведенням детального опису відповідних відомостей стосовно боржника.

Також, із поточного звіту ліквідатора вбачається, що останнім формуються та аналізуються документи банкрута з метою проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута та аналізу правочинів банкрута. Ліквідатором було замовлено проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на товарних ринках Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Оіл ЛТД». За результатами проведених фінансових висновків ознак доведення до банкрутства чи фіктивного банкрутства у діях колишнього керівництва боржника виявлено не було.

Приписами ч. 6 ст. 34 КУзПБ законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Нормами ч. 6 ст. 34 КУзПБ передбачено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку, визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 6 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

В силу ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Невиконання керівником вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

Вказана поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.

Керівник боржника як особа, що притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію, має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

Загроза неплатоспроможності відповідно до КУзПБ настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч. 6 ст. 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Із наявного в матеріалах справи фінансового звіту ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» за 2021 рік вбачається, що активи ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» є більшими ніж вимог кредиторів строк виконання яких настав.

Зазначений вище звіт свідчить про те, що коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (71775500,00 грн/ 14510948,03 грн) знаходиться в межах нормативного, тому посилаючись на висновки звіту, колишній керівник боржника правомірно вважає підтвердженим той факт, що у нього, як у керівника ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» протягом 2021 року не було підстав для звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сіті Оіл ЛТД».

Відтак, є необґрунтованими доводи заявника про те, що керівником боржника ОСОБА_1 порушено норми ч. 6 ст. 34 КУзПБ та в місячний строк не прийнято рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

При цьому, колишній керівник боржника довів належними та допустимими доказами, що вартість активів боржника, у вигляді дебіторської заборгованості, значно перевищує суму заборгованості перед наведеними заявником простроченими кредиторами, тобто на визначену заявником дату у ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» було достатньо активів щоб провести розрахунок з кредиторами, що свідчить про відсутність у боржника стану загрози неплатоспроможності.

Також на переконання заявника, виведення директором з підприємства 42 448 100,00 грн стало наслідком неплатоспроможності боржника.

Разом з тим, ОСОБА_1 та ліквідатор щодо вказаних вище тверджень заявника пояснили, що 06.01.2021 між ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» та ТОВ «Лівайн Торг» було укладено договір про надання фінансової допомоги № СІ-06-01, відповідно до умов якого, ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» надало фінансову допомогу ТОВ «Лівайн Торг» на загальну суму 63 989 888,18 грн. Ліквідатором отримано банківські виписки по рахункам ТОВ «Сіті Оіл ЛТД», які долучені до матеріалів справи, було проаналізовано їх та перевірено рух коштів. У результаті чого було встановлено, що дебіторська заборгованість ТОВ «Лівайн Торг» перед ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» не обліковується, оскільки надана фінансова допомога в сумі 63 989 888,18 грн була повернута ТОВ «Сіті Оіл ЛТД» у повному розмірі, що підтверджується банківськими виписками.

Наведені вище обставини спростовують твердження Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» стосовно не відображення ліквідатором у звітах дебіторської заборгованості в сумі 42 448 100,00 грн та виведення директором коштів з підприємства.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про покладення солідарної відповідальності на керівника.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 у справі № 920/1092/22 залишити без змін.

3. Справу № 920/1092/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 13.05.2024 (у зв?язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Отрюха Б.В. у відпустці).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

В.О. Пантелієнко