Постанова

від 25.04.2024 по справі 918/1018/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року Справа № 918/1018/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Голуб В.А.

відповідача: Собчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 року у справі №918/1018/23, ухвалене суддею Бережнюк В.В., повний текст рішення складено 18.01.2024 р.

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс"

про зобов`язання вчинити дії

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" про зобов`язання відповідача повідомити колишньому учаснику ОСОБА_1 вартість його частки розміром 24,75 відсотків у статутному капіталі Творчо-виробничої фірми "Архсервіс" станом на 17 вересня 2020 року шляхом надання обґрунтованого розрахунку та копії документів, необхідних для такого розрахунку.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 року у справі №918/1018/23 позов задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість його частки розміром 24,75 відсотків у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробничої фірми "Архсервіс" станом на 17 вересня 2020 року шляхом надання обґрунтованого розрахунку та копії документів, необхідних для такого розрахунку. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" на користь ОСОБА_1 - 2 684,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити Скаржнику пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 17 січня 2024 року справі № 918/1018/23. Скасувати повністю рішення Господарського суду Рівненської області від 17 січня 2024 року справі № 918/1018/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо_виробнича фірма Архсервіс про зобов`язання повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість його частки розміром 24,75 відсотків у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма Архсервіс станом на 17 вересня 2020 року шляхом надання обґрунтованого розрахунку та копії документів, необхідних для такого розрахунку.

Листом №918/1018/23/1058/24 від 19 лютого 2024 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №918/1018/23 з Господарського суду Рівненської області.

01.03.2024 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/1018/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 року у справі №918/1018/23 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю творчо-виробничої фірми "Архсервіс" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати відомості про наявність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма Архсервіс, у випадку відсутності здійснити його реєстрацію, на виконання вимог ст.6 ГПК України.

18.03.2024 р. на адресу апеляційного господарського суді від Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 року у справі №918/1018/23 розгляд апеляційної скарги призначено на 25 квітня 2024 року о 10:00 год.

Позивач не скористався процесуальний правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 25.04.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 р. у справі №918/1018/23 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 р. у справі №918/1018/23 винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань з надання учаснику товариства інформації про вартість частки, що підлягає виплаті колишньому учаснику товариства, обґрунтованого розрахунку та копій документів, які були використані при розрахунку вартості частки, та на момент прийняття рішення доказів виконання вказаного обов`язку відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують обставини справи.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" стверджує, що рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 є необґрунтованим, прийнятим без дослідження всіх обставин справи та доказів у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт акцентує увагу на те, що в судовому засіданні у суді першої інстанції позивач наголошував на тому, що про свій вихід із Товариства (21.08.2020р.) позивач повідомив відповідача лише 16 січня 2023 року, що підтверджується накладною Укрпошти за №3302711611816 від 16.01.2023 р., а також описом вкладення до відправлення за №3302711611816 від 16.01.2023 р.

При цьому, скаржник звертав увагу суду на те, що вказана вище накладна не містить юридичної адреси відповідача, і також у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт отримання відповідачем, чи то відмову останнього від отримання відправлення за №3302711611816 від 16.01.2023 р., а також можливого повернення Укрпоштою цього відправлення назад відправнику позивачу через закінчення терміну його зберігання, як це визначено Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270.

Також, в підтвердження своїх доводів, скаржник посилався на інформацію (скрін-шот) із сайту Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, де зазначено, що дані про відправлення за номером 3302711611816 станом на 04.12.2023 р. відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Підсумовуючи свої доводи, Скаржник повідомляв суду, що він не був належним чином повідомлений Позивачем про вихід останнього із Товариства і, відповідно, Скаржник не порушував прав позивача, визначених частиною 6 статті 24 вказаного Закону.

Однак, суд при прийнятті рішення не зважив на доводи і докази скаржника.

З аналізу накладної Укрпошти за № 3302711611816 від 16.01.2023 р. та аналізу положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, слідує, що поштове відправлення за №3302711611816 від 16.01.2023 р. адресатом (скаржником), чи то його представником, не отримувалось і, відповідно, у скаржника не могло виникнути обов`язку щодо позивача, визначеного частиною 6 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Отже, скаржник вважає, що оскаржуване рішення не відповідає обставинам справи, які мають значення для правильного її вирішення, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки доказів, а також неправильного визначення, відповідно до встановлених судом обставин, правовідносини сторін. Відтак, рішення є необґрунтованим та незаконним і таким, яке підлягає скасуванню.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

07.12.2000 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" (код 31258887).

Відповідно до розділу 5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" визначено, що учасник Товариства має право, зокрема, вийти із Товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до дня виходу. Днем виходу зі складу учасників Товариства є сплив трьох місяців з моменту повідомлення учасником про свій добровільний вихід.

При виході учасника Товариства, йому повертаються кошти та/або майно, яке він вніс у статутний капітал Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із Товариства, але не пізніше 12 місяців з дня виходу. Виплата проводиться у формі, погодженій загальними зборами учасників Товариства. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства. Оцінка вартості частини майна, пропорційно частці учасника у статутному капіталі Товариства, здійснюється згідно балансу Товариства (балансова вартість). За домовленістю між учасником та Товариством, виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді (капіталі), а також порядок і строки її виплати, встановлюються законом та цим статутом.

Згідно пункту 5.2. Статуту відповідача, учасники Товариства зобов`язані: додержуватися вимог установчих документів Товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління Товариства; виконувати свої зобов`язання перед Товариством, в тому числі пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади в розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; нести інші обов`язки, якщо це передбачено Законом "Про господарські товариства", іншим законодавством України та установчими документами.

ОСОБА_1 виявив бажання вийти із Товариства, та для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, пов`язаними із зміною складу засновників (учасників) Товариства, 17 вересня 2020 року уповноваженим представником позивача подано державному реєстратору заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2020 року про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ ТВФ "Архсервіс". Справжність підпису позивача на вказаній заяві засвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мечкало О.В. за реєстровим № 1820. (арк.с. 3-4).

Державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради проведено державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення учасника ОСОБА_1 з Товариства і внесено запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки у статутному капіталі Товариства.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 207066743433 від 11.01.2024, отриманого суддею Бережнюк В.В. щодо ТОВ ТВФ "Архсервіс", вбачається, що відбулася державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 18.09.2020 16:09:57, 1006081070017004372, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_2 , Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.

ОСОБА_1 звернувся до ТОВ ТВФ "Архсервіс" із заявою від 16 січня 2023 року, в якій просив повідомити йому як колишньому учаснику Товариства вартість його частки, надати її обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Докази надіслання заяви містяться на арк.с. 6-7.

Відповідь на вказану заяву у матеріалах справи відсутня.

Позивач вказує, що відповідачем станом на час розгляду справи так і не надано відомостей про вартість частки ОСОБА_1 . Вважає, що відповідачем порушено ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за якою учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Положення частин восьмої - одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов`язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

Правила цієї статті застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судами встановлено, що частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ ТВФ "Архсервіс" складала 32 671,32 грн, що становить 24,751 % статутного капіталу.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Відтак, враховуючи ч.1 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вихід позивача зі складу учасників товариства не потребує згоди інших учасників товариства на його вихід.

18.09.2020 о 16:09:57 год., суб`єктом державної реєстрації Воронюк Л.М. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Згідно з частиною 5 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Таким чином, з дня державної реєстрації виходу з товариства - 18.09.2020 позивач є таким, що вийшов зі складу учасників ТОВ ТВФ "Архсервіс".

Зі змісту ч.6 та ч.11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається, що обов`язок товариства повідомити колишнього учасника про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, виникає з дати отримання заяви учасника про вихід зі складу учасників товариства.

Матеріали справи містять докази направлення 16.01.2023 ОСОБА_1 на адресу ТОВ ТВФ "Архсервіс" заяви про вихід зі складу учасників товариства, однак у справі відсутні докази отримання відповідачем вказаної заяви.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з дати державної реєстрації виходу ОСОБА_1 зі складу учасників - 18.09.2020 відповідач мав бути обізнаним про вихід учасника з ТОВ ТВФ "Архсервіс".

При цьому, стаття 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить переліку підстав, за наявності яких товариство має право не надавати колишньому учаснику інформацію про вартість його частки, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Згідно з частинами 7, 8 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Таким чином, у відповідача на підставі положень частини 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виник обов`язок повідомити позивачу, як колишньому учаснику, вартість його частки, визначену станом на день, що передував дню подання ним відповідної заяви, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не виконав свої зобов`язання щодо надання позивачу як колишньому учаснику товариства на вимогу останнього інформації щодо вартості частки та надання розрахунку і підтверджуючих документів.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що позивач, прийнявши рішення про свій вихід із Товариства, не повідомив про це належним чином відповідача, та на переконання відповідача він не порушував прав позивача. Про свій вихід із Товариства (21.08.2020), позивач повідомив відповідача лише 16 січня 2023 року, що підтверджується накладною Укрпошти за № 3302711611816 від 16.01.2023 р., а також описом вкладення до відправлення за № 3302711611816 від 16.01.2023 р.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що Статутом передбачено право учасника Товариства, а не обов`язок повідомити про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до дня виходу.

Статтею ж 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.

Відповідно до статті 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Статтею 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Спонукання в судовому порядку відповідача до виконання його обов`язку шляхом вчинення дій - надання відповідної інформації відповідно до статті 116 ЦК України та статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є належним способом захисту права колишнього учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства, та, зокрема, про вартість належної колишньому учаснику частки, її обґрунтованого розрахунку та необхідних для його здійснення документів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань з надання учаснику товариства інформації про вартість частки, що підлягає виплаті колишньому учаснику товариства, обґрунтованого розрахунку та копій документів, які були використані при розрахунку вартості частки, та на момент прийняття рішення доказів виконання вказаного обов`язку відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 року у справі №918/1018/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/1018/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "07" травня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.