Постанова

від 23.04.2024 по справі 908/2835/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2835/22 (908/1829/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Ліпинський М.О.

представники сторін:

від скаржника: Бондаренко В.О., представник АТ КБ "Приватбанк";

інші представники у судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 року (повний текст складено 27.11.2023 року) у справі № 908/2835/22 (908/1829/23) (суддя Юлдашев О.О.)

за позовом позивачів:

1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕР ОІЛ" 14000, Чернігівська обл., м.Чернігів, просп., Перемоги, буд. 62, кімната 208, код ЄДРПОУ:43972860

2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА", 29017, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5, код ЄДРПОУ: 44457650

3: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРЕС", 25006, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 7, офіс 212, код ЄДРПОУ: 41212262

4: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДХОЛ", 89421, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, буд. 8, код ЄДРПОУ: 41609262

5: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТЕЯ", 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Подолинського Сергія, буд. 31, офіс 203, код ЄДРПОУ: 44653230,

6: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАБРІ-С", 40000, Сумська обл., м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 3/1, кабінет 106, код ЄДРПОУ: 42820076

7: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ХОЛ", 79049, Львівська обл., м.Львів, просп. Червоної Калини, буд. 62-А, код ЄДРПОУ: 41559573

8: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНК ПРОМ", 43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 39704293

9: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРС" 2018, 39600, Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Соборна, буд. 40/2, код ЄДРПОУ: 41631979

10: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНСІС", 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул. Робоча, буд. 82-З, код ЄДРПОУ: 41694295

11: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОПРАЙД", 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 6, код ЄДРПОУ: 43998119

12: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК-ІНВЕСТ", 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 72-А, кімната 9, код ЄДРПОУ: 40385546

13: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО КР", 50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 51, код ЄДРПОУ: 44109444

14: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРД ОІЛ", 14000, Чернігівська обл., м.Чернігів, просп. Перемоги, буд. 62, кімната 208, код ЄДРПОУ: 44127086

15: Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БАРЕЛЬ", 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, 264А, офіс 1, код ЄДРПОУ: 44641157

16: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЬМІРА ОІЛ", 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 62, кімната 402, код ЄДРПОУ:42054205

17: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ПЕТРОЛ", 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 55-А, офіс 303, код ЄДРПОУ: 41876903

18: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛАРА", 22455, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Корделівка (з), ву. Київська, буд. 64, код ЄДРПОУ: 44110528,

19: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСАМ-С", 40000, Сумська обл., м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 3/1, кабінет 94В, код ЄДРПОУ: 42820034,

20: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТ ТОРГ", 33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд 442-Г, офіс 204, код ЄДРПОУ: 42335345

21: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРНЕТТА-ТОРГ", 10020, Житомирська обл., м. Житомир, просп. Незалежності, буд. 10-Г, код ЄДРПОУ: 42369400

22: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАКС ТРЕЙД", 61010, Харківська обл., м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 4, код ЄДРПОУ: 44626956

23: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМАРІУС", 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 11, код ЄДРПОУ: 44498304,

24: Товариства з обмеженою відповідальністю "НК МАРСЕЛЬ", 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Новгородська, буд. 49-А, офіс 3А, код ЄДРПОУ: 42883655

25: Товариства з обмеженою відповідальністю "НК ВАЛЕНСІЯ", 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Новгородська, буд. 49-А, офіс 3-Б, код ЄДРПОУ: 42883541

26: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІР", 54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 623, код ЄДРПОУ: 42976670

27: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЙЛОР ХОЛД", 43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 40638748

28: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-ОІЛ", 18002, Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 55-А, офіс 112, код ЄДРПОУ: 41876966

29: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКТУМ-С", 40000, Сумська обл., м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 3/1, кабінет 94Г, код ЄДРПОУ: 42820139

30: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДАН ЦЕНТР", 61001, Харківська обл., м.Харків, пр. Гагаріна, 20, код ЄДРПОУ: 44109533

31: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНГ ОІЛ", 10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Басейна, буд. 2-А, оф. 5, код ЄДРПОУ 42329169

32: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛ СТАРТ", 65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 72, офіс 1209, код ЄДРПОУ: 45125637

33: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ОЙЛ", 33024, Рівненська обл., м.Рівне, вул. Соборна, буд. 442-Д, офіс 204, код ЄДРПОУ: 42331466

34: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕН", 73000, Херсонска обл., м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 19, код ЄДРПОУ: 41737731

до відповідачів:

1. Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570

2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ-ПРОФІТ", 61105, Харківська обл., м.Харків, проп. Гагаріна, буд. 181, кімната 707, код ЄДРПОУ: 39817236

3: Приватного підприємства "АЛЬКОР МАРКЕТ", 29000, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул. Садова, буд. 1/3, код ЄДРПОУ: 38353232

4: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЙК ІНТЕРПРАЙЗ", 69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, код ЄДРПОУ: 39743387

5: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛМА ТРЕЙД", 79031, Львівська обл., м.Львів, вул. Стрийська, буд. 200, код ЄДРПОУ: 39760122

6: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕГАМАРТ", 43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Електроапапратна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 39680592

7: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТРЕЙД", 39600, Полтавська обл., м.Кременчук, вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 125, код ЄДРПОУ: 39757460

8: Приватне підприємство "АСГАРД-ТК", 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул.Гагаріна, буд. 5, код ЄДРПОУ: 38353253

9: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД", 89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, село Оноківці, вул. Центральна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 39556971

10: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНЕР ТРЕЙД", 18002, Черкаська обл., м.Черкаси, бул. Шевченка, 208, оф. 23, код ЄДРПОУ: 39730171

11: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ-ПРОСТІР", 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 15, кімната 416, код ЄДРПОУ: 38214370

12: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ІНВЕСТМЕНТ", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Халаменюка, буд. 8, офіс 126, код ЄДРПОУ: 39757497

13: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК ПЛЮС", 61105, Харківська обл., м.Харків, просп. Гагаріна, буд. 181, кім. 707, код ЄДРПОУ: 39817189

14: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТОН КОМПАНІ", 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 39711908

15: Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11", 79031, Львівська обл., м.Львів, вул. Стрийська, буд. 200, код ЄДРПОУ: 39783574

16: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОН КОРПОРЕЙШН", 73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 19, код ЄДРПОУ: 39755238

17: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЕФ МЕНЕДЖМЕНТ", 69063, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Ласточкіна Миколи, буд 16, код ЄДРПОУ: 43697350

18: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ", 61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 68, кім. 109, код ЄДРПОУ: 42328590

19: Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛ КАР", 39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Халаменюка, 8, офіс 124, код ЄДРПОУ: 39731809

про визнання недійсними положень договорів лізингу, визнання недійсними договорів оренди, визнання права користування

в межах справи № 908/2835/22

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінеф Менеджмент" код ЄДР 43697350 (69063 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 16)

кредитор - Приватне підприємство "Амтер" 21, код ЄДР 36687422 (47723 Тернопільська область, Тернопільський район, село Підгородне, вул. Вербицького, буд. 10)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 року у справі №908/2835/22 (908/1829/23) заяву про забезпечення позову задоволено. До набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонено Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом фізичного зайняття об`єктів, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі договорів лізингу (згідно з переліком, зазначеним в цій ухвалі).

Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на:

- існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття судом співрозмірних та адекватних заходів забезпечення позову;

- нерозривний зв`язок між забороною на примусове повернення предмету лізингу на період розгляду справи та вимогами про оскарження односторонньої відмови банку від договорів лізингу та усуненням перешкод у користуванні майном, які є предметом спору;

- заходи забезпечення позову, які просять вжити позивачі, жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність відповідача;

- у суду є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або порушених інтересів заявників, суд висновує про наявність об`єктивної та виправданої необхідності у вжитті заходів забезпечення позову по даній справі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Приватбанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати; відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що оскаржуване судове рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а вжиті судом заходи забезпечення неадекватними та неспівмірними з заявленими позовними вимогами.

Скаржник зазначає, що господарський суд:

- залучив 15 компаній у даній справі в якості третіх осіб з самостійними вимогами, які вже є відповідачами у даній справі;

- прийняв до розгляду позовну заяву та заяву про забезпечення позову, так званих "третіх осіб", яка не відповідає вимогам статей 162, 164, 172, 173, 49, 180, 30 ГПК України, в межах даної справи;

- повторно вжив незаконних та аналогічних попереднім заходів забезпечення позову у справі всупереч висновкам Центрального апеляційного господарського суду, які викладені у постанові від 01.11.2023 у справі № 908/2835/22 (908/1829/23), якою були скасовані попередні заходи забезпечення позову, вжиті цим же судом у цій же судовій справі;

- вжив неспівмірні заходи забезпечення позову, які виходять за межі предмету спору;

- вживши заходи забезпечення позову у даній судовій справі, зупинив виконання судових рішень, які набрали законної сили у справах: №903/636/20; №903/634/20; №914/2265/20 про виселення окремих заявників - ТОВ "Регіон Хол", ТОВ "Тейлор Холд", ТОВ "Лінк Пром";

- не врахував висновки Верховного Суду та обставини, встановлені Північним апеляційним господарським судом у судових рішеннях, якими були скасовані попередні аналогічні за предметом, за суттю заходи забезпечення позову та колом учасників справи: 910/3414/20; 910/1151/21; 640/10260/22;

- не перевірив підставу звернення до суду окремо по кожній вимозі та конкретні докази на підтвердження викладених обставин - по кожному з договорів, які є самостійними правовідношеннями, що є підставою для виникнення у сторін цих правовідносин цивільних прав і обов`язків;

- втрутився у господарську діяльність АТ КБ "Приватбанк", яка передбачає можливість банку, як власника майна, вільно реалізовувати та захищати своє право власності у спосіб, визначений законом;

- не зазначив в судовому рішенні мотивів, якими керувався суд, задовольняючи заяву про застосування заходів забезпечення позову (постанова Великої Палата Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №9901/241/19; постанова Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №705/4587/17);

- допустив порушення правил виключної підсудності та об`єднання позовних вимог, визначених у ст.ст.27, 173 ГПК України;

- допустив порушення розгляду окремих позовних заяв з вимогами до боржника у справах про банкрутство, визначених ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства;

- не забезпечив дотримання балансу між дотриманням процесуальних прав заявника, потенційних учасників справи та недопущення зловживання процесуальними правами (постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі 910/3414/20).

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.12.2023 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Верхогляд Т.А., судді Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 року витребувано з господарського суду Запорізької області матеріали оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 року у справі №908/2835/22 (908/1829/23); відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 року до надходження матеріалів оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 року до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 року; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.04.2024 року на 09:15 год.

23.04.2024 року у судове засідання з`явився представник скаржника, який надав відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважного представника.

Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, встановлений ч.2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, неявка інших учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю представників інших учасників справи.

Колегією суддів не розглянуто в судовому засіданні 23.04.2024 клопотання представника ТОВ "Торгмегамарт", ТОВ "ЮБК Плюс", ТОВ "Сатурн-11", ТОВ "Сілма Трейд", ПП "Асгард-ТК", ТОВ "Кантрейд", ТОВ "Пріон Корпорейшн", ТОВ "Стронг Брідж ЛТД" про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника на лікарняному, оскільки вказане клопотання отримано судом після розгляду справи в судовому засіданні.

При цьому, колегія суддів зауважує, що, зважаючи на положення ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, у разі неможливості представника учасника справи взяти участь у судовому засіданні, такий учасник справи не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні, призначивши іншого представника.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі в межах справи про банкрутство №908/2835/22 звернулись до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсними положень договорів лізингу, визнання недійсними договорів оренди, визнання права користування.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/2835/22 про банкрутство відповідача-17, відкрито провадження з розгляду позовної заяви, призначено підготовче засідання.

Разом з позовною заявою до господарського суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-1 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) зазначених в заяві об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі зазначених в заяві договорів лізингу, а також шляхом заборони до вирішення спору по суті приватним та/або державним виконавцям вчиняти виконавчі дії щодо примусового вилучення зазначених в заяві об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/2835/22 (908/1829/23) заяву позивачів про забезпечення позову задоволено. До набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонено Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) зазначених нижче об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі 21 договору лізингу та заборонено приватним та/або державним виконавцям вчиняти виконавчі дії щодо примусового вилучення 244 об`єктів нерухомого майна АЗС, перелічених у резолютивній частині цієї ухвали.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 30.01.2024, ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 скасовано, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- застосування вжитих судом заходів забезпечення позову призведе до порушення збалансованості інтересів сторін;

- суд першої інстанції, забезпечуючи позовну заяву шляхом заборони вчиняти дії щодо належного АТ КБ "Приватбанк" майна, порушив його законні права як власника майна на вільне володіння та розпорядження цим майном і на захист свого права власності;

- оскаржувана ухвала не містить посилань на очевидну протиправність дій банку по відношенню до позивачів;

- банк, як лізингодавець, має право припинити дію договору фінансового лізингу у разі прострочення сплати лізингових платежів, яке надано йому приписами Закону України "Про фінансовий лізинг";

- між банком і позивачами відсутні прямі договірні відносини, він не є стороною договорів суборенди та не пов`язаний з ними договірними правовідносинами, тому позивачі повинні довести, що негативні наслідки для них можуть настати саме із-за відповідних дій АТ КБ "Приватбанк";

- з направлених банком на адреси лізингоодержувачів повідомлень про розірвання договорів лізингу та повернення майна, на які посилаються заявники, не вбачається, що вимога про таке повернення стосується позивачів. Також ці повідомлення не містять посилань на спірні пункти договорів лізингу;

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову не відповідають меті та завданням господарського судочинства, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, при не з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

23.11.2023 року до господарського суду Запорізької області від ТОВ СТІЛ-ПРОФІТ, ПП АЛЬКОР МАРКЕТ, ТОВ СТРАЙК ІНТЕРПРАЙЗ, ТОВ СІЛМА ТРЕЙД, ТОВ ТОРГМЕГАМАРТ, ТОВ КАНТРЕЙД, ПП АСГАРД-ТК, ТОВ СТРОНГ БРІДЖ ЛТД, ТОВ ДЕНЕР ТРЕЙД, ТОВ КОМПАНІЯ-ПРОСТІР, ТОВ ЛЮКС ІНВЕСТМЕНТ, ТОВ ЮБК ПЛЮС, ТОВ КАПІТОН КОМПАНІ, ТОВ САТУРН-11, ТОВ ПРІОН КОРПОРЕЙШН надійшла позовна заява третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору до відповідача - АТ КБ Приватбанк про визнання недійсними з моменту вчинення односторонніх правочинів у вигляді одностороннього розірвання (відмови від) договорів лізингу, оформлені АТ КБ "Приватбанк", усунення перешкод у користуванні майном на підставі договорів лізингу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №908/2835/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНЕФ МЕНЕДЖМЕНТ.

Крім того, від ТОВ СТІЛ-ПРОФІТ, ПП АЛЬКОР МАРКЕТ, ТОВ СТРАЙК ІНТЕРПРАЙЗ, ТОВ СІЛМА ТРЕЙД, ТОВ ТОРГМЕГАМАРТ, ТОВ КАНТРЕЙД, ПП АСГАРД-ТК, ТОВ СТРОНГ БРІДЖ ЛТД, ТОВ ДЕНЕР ТРЕЙД, ТОВ КОМПАНІЯ-ПРОСТІР, ТОВ ЛЮКС ІНВЕСТМЕНТ, ТОВ ЮБК ПЛЮС, ТОВ КАПІТОН КОМПАНІ, ТОВ САТУРН-11, ТОВ ПРІОН КОРПОРЕЙШН надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявники просили вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) зазначених в заяві об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом фізичного зайняття об`єктів, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі наступних договорів лізингу, заборонити до вирішення спору по суті приватним та/або державним виконавцям вчиняти будь-які дії щодо примусового вилучення об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування наявності підстав вжиття заходів забезпечення позову, заявники посилалися на такі обставини:

- АТ КБ Приватбанк протягом тривалого часу вчиняються дії щодо безпідставного повернення предметів за договорами лізингу та надсилаються необґрунтовані вимоги про повернення предметів договорів лізингу/повідомлення про розірвання договорів лізингу;

- АТ КБ Приватбанк, починаючи з 2018 року та станом на момент подання даної заяви вчиняє дії, спрямовані на безпідставне позбавлення лізингоодержувачів прав володіти та користуватися предметами договорів лізингу;

- розірвання правочину пов`язане з волевиявленням обох сторін, а не одноособовими діями одного з контрагентів, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або іншим законом;

- у даних правовідносинах банк не дотримався ст.188 Господарського кодексу України та п.9.2 договорів лізингу та фактично відразу пред`явив повідомлення про дострокове одностороннє розірвання договорів лізингу. Банк не пропонував позивачам укласти договори про розірвання договорів лізингу, узгодивши порядок такого розірвання та розрахунків;

- розірванням договорів лізингу відповідач завдає суттєвої шкоди позивачам, а також великої кількості третіх осіб, оскільки у позивачів наявні обов`язки щодо передачі в оренду майна (об`єктів лізингу) на користь орендарів; користувачі автозаправних станцій несуть значні витрати для забезпечення господарської діяльності на автозаправних станціях; на автозаправних станціях працює значна кількість працівників, дострокове розірвання правовідносин з якими зумовлює втрату роботи великою кількістю людей;

- вчиненими правочинами з одностороннього розірвання договорів лізингу відповідач задекларував, що договори лізингу є розірваними з певної дати і з цієї дати позивачі зобов`язані повернути об`єкти лізингу, що означає фактично втрату ними прав володіння та користування. Враховуючи, що такі правочини були вчинені банком з порушенням норм законодавства, він протиправно втручається в мирне володіння позивачами переданим їм майном;

- для захисту прав та законних інтересів позивачів в даному випадку необхідно усунути перешкоди у користуванні належним їм майном, які чинить АТ КБ Приватбанк, шляхом визнання прав лізингоодержувачів майна за позивачами відповідно до договорів лізингу;

- достатньо обґрунтованим є заява лізингоодержувачів про забезпечення позову, яка підтверджена доказами фактичних обставин, вчинення банком дій, спрямованих на вилучення у лізингоодержувачів майна, що фактично позбавляє останніх прав володіння та користування предметами договорів лізингу, та підтверджує той факт, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав лізингоодержувачів;

- надсилання АТ КБ Приватбанк на адресу лізингоодержувачів повідомлень/вимог про повернення предметів лізингу в позасудовому порядку фактично позбавляє лізингоодержувачів, які мають легітимні сподівання на користування цим майном, доводити правомірність свого володіння та користування ним;

- з огляду на предмет позову, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів лізингоодержувачів, оскільки останні у випадку задоволення заявленого позову не зможуть захистити своє право у даній судовій справі, позаяк об`єкти лізингу без вжиття заходів щодо заборони вилучення та заборони вчинення дій можуть бути примусово вилучені на користь АТ КБ Приватбанк, що призведе до необхідності повторного звернення лізингоодержувачів до суду із новим позовом для захисту своїх прав та порушить завдання та мету господарського судочинства;

- при порівнянні рівня негативних наслідків для кожної із сторін прослідковується, що за наслідками вжиття заходів забезпечення позову банк не втрачає прав на об`єкти лізингу, проте від лізингоодержувача негативні наслідки від невжиття заходів є безповоротними і нещівними, оскільки передчасне і протиправне повернення предметів договорів лізингу може призвести до повного припинення господарської діяльності лізингоодержувачів.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову господарським судом Запорізької області постановлено оскаржувану ухвалу.

Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до вимог ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Перелік заходів забезпечення позову міститься у ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Водночас, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зменшення його вартості.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21)).

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. Водночас, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Водночас вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався взмозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд". Водночас, заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, що така заборона має стосуватися виключно спірного майна.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Предметом спору у даній справі є вимоги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору до АТ КБ Приватбанк, про визнання недійсними з моменту вчинення односторонніх правочинів у вигляді одностороннього розірвання (відмови від) договорів лізингу, усунення перешкоди у користуванні майном на підставі договорів лізингу.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом фізичного зайняття об`єктів, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі оспорюваних договорів лізингу.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що АТ КБ Приватбанк є власником 248 АЗС, які розташовані по всі території України. У 2016 році до націоналізації банку, зазначені АЗС були передані у фінансовий лізинг, у тому числі відповідачам у справі.

В подальшому 248 АЗС були передані лізингоодержувачами у користування третіх осіб на підставі договорів суборенди.

Після націоналізації АТ КБ Приватбанк з початку 2017 року, лізингоодержувачі припинили сплачувати лізингові платежі та виконувати належним чином умови договорів фінансового лізингу, у зв`язку з чим банк почав вживати заходи позасудового та судового характеру врегулювання проблемної заборгованості, у тому числі шляхом припинення дії договорів фінансового лізингу та повернення майна власнику АТ КБ Приватбанк в порядку, визначеному ст.ст. 7 та 10 Закону України Про фінансовий лізинг.

Колегія суддів зазначає, що односторонню відмову від договору у випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин.

Згідно з ч.11 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

При цьому, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України).

Таким чином, станом на день постановлення оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом і до моменту прийняття судом рішення про визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання договору, такий односторонній правочин є дійсним, а презумпція його правомірності у встановленому законом порядку не спростована.

У даному випадку дії банку щодо припинення дії договорів фінансового лізингу та повернення майна власнику не є протиправними по відношенню до заявників, оскільки нормами Закону України Про фінансовий лізинг передбачено право лізингодавця припинити дію договору фінансового лізингу у разі прострочення сплати лізингових платежів.

Разом з цим, вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку порушує законні права АТ КБ "Приватбанк", як власника майна, на вільне володіння та розпорядження цим майном і на захист свого права власності.

Колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом фізичного зайняття об`єктів, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі договорів лізингу, за своєю суттю є фактично тотожними позовним вимогам третіх осіб із самостійними позовними вимогами на предмет спору про визнання недійсними з моменту вчинення односторонніх правочинів у вигляді одностороннього розірвання (відмови від) договорів лізингу, усунення перешкоди у користуванні майном на підставі договорів лізингу.

У даному випадку суд першої інстанції, застосувавши оспорювані заходи забезпечення позову, фактично визнав недійсність одностороннього правочину про розірвання договору банком, надаючи можливість заявникам надалі володіти і користуватись об`єктами лізингу, незважаючи на факт несплати лізингових платежів, який став однією із підстав одностороннього розірвання договорів.

Вжиття таких заходів забезпечення позову суперечить положенню ч.11 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні такої заяви.

Крім того, постановлення судом першої інстанції ухвали про забезпечення позову шляхом заборони АТ КБ Приватбанк та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) спірних об`єктів лізингу, фактично заблокувало виконання судових рішень, які набрали законної сили, у справах №903/636/20, 903/634/20, 914/2265/20 за позовом АТ КБ Приватбанк про виселення ТОВ Регіон Хол, ТОВ Тейлор Холд, ТОВ Лінк Пролм, які є позивачами у даній справі.

Скаржник обґрунтовано зазначає, що внаслідок вжиття вказаних заходів забезпечення позову АТ КБ Приватбанк буде позбавлено протягом тривалого строку реалізувати своє право на виконання вказаних вище судових рішень, що з огляду на обов`язковість виконання судових рішень є неприпустимим.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи третіх осіб, що у даних правовідносинах банк не дотримався ст.188 Господарського кодексу України та п.9.2 договорів лізингу та фактично відразу пред`явив повідомлення про дострокове одностороннє розірвання договорів лізингу, оскільки питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий же висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Враховуючи викладене, з огляду на предмет та підстави заявленого у даній справі позову, а також встановлені судом апеляційної інстанцій обставини, колегія суддів доходить до висновку, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав заявників в разі невжиття таких заходів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не здійснюється розгляд справи по суті спору, розподіл судових витрат пов`язаних зі сплатою скаржником судового збору за подання апеляційної скарги має бути здійснений судом першої інстанції у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України за наслідками вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 280-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2023 року у справі №908/2835/22 (908/1829/23) скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 13.05.2024.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков