Постанова

від 08.05.2024 по справі 904/2410/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 року м. Дніпро Справа № 904/2410/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М.(доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Деркач І.П. - посвідчення № 069936 від 01.03.2023 р.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: Лотанюк С.В. - представник

від відповідача: Марусенко В.О. - адвокат

від третьої особи-1:не з`явився

від третьої особи-2:не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р.

( суддя Манько Г.В., повне рішення складено 28.10.2022 р. )

у справі

за позовом

Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області

в інтересах держави в особі

Криворізької міської ради,

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,

Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа",

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл",

м. Харків

третя особа -1 без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Північний офіс Держаудитслужби в особі

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області,

м. Житомир

третя особа -2 без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні Позивача -

Південний офіс Держаудитслужби в особі

Управління Пувденного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області,

м. Миколаїв

про визнання недійсними додаткових угод

до договору від 08.02.2021 р. № ТД-4965/41-21 та

стягнення грошових коштів в сумі 651 734,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання недійсними: додаткову угоду №1 від 18.02.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р., укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 2 від 24.02.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р. укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 3 від 19.04.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р. укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 4 від 26.05.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р., укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ», а також стягнення з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ» на розрахункові рахунки КПТМ «Криворіжтепломережа» грошові кошти у розмірі 651 734 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що додаткові угоди було укладено без належного документального підтвердження коливання цін на ринку, ціни підвищувалися непропорційно цінам на ринку ( на більший відсоток, а коли ціни на ринку знижувалися - Сторони не ініціювали питання про їх зниження ). При цьому, процедура закупівлі стала невизначеною та непрозорою, повністю знівелювавши результати відкритих торгів. Вказане є грубим порушенням: вимог пункту 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; принципів максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та засад цивільного законодавства ( добросовісного користування правами ), спричинило шкоду інтересам держави та територіальної громади.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 позов задоволено; визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 18.02.2021 р., № 2 від 24.02.2021 р., № 3 від 19.04.2021 р., № 4 від 26.05.2021 р. до договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р., укладені між Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Сан Ойл"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Сан Ойл" грошові кошти у розмірі 651 734 грн на розрахункові рахунки Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»; стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір в сумі 9 850 грн 01 коп.; стягнуто з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Сан Ойл" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір в сумі 9 850 грн 01 коп..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову щодо визнання недійсними додаткових угод № № 1 - 4 до договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р. відмовити, вимоги про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Сан Ойл" на розрахункові рахунки Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» грошових коштів у розмірі 651 734 грн залишити без розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що Покупцем - Комунальним підприємством теплових мереж «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА», не було здійснено жодного волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги у будь-якій формі. Таким чином, є безпідставним застосування ч. 1 ст. 670 ЦК України, оскільки відсутнє активне однозначне виявлення волі Покупця щодо подальших дій Постачальника за договором.

Водночас, на думку Скаржника, судом повністю проігноровані аргументи Відповідача, викладені у відзиві, і той факт, що Прокуратура жодним чином не набувала прав Покупця, а тому і не наділена правом обирати варіанти вибору поведінки замість Покупця.

При цьому Скаржник зазначає, що обов`язок Продавця з повернення коштів може настати лише після спливу семи днів від дати отримання вимоги від Покупця. Покупцем не пред`явленого вимоги до Відповідача, а тому строк виконання обов`язку не настав. Таким чином, звернення до суду щодо повернення коштів є передчасним, оскільки строк виконання зобов`язання не настав, а суд першої інстанції взагалі проігнорував такий аргумент Відповідача та не надав йому будь-якої оцінки.

Скаржник наголошує на тому, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, сформульовано правовий висновок, що заборона на здійснення Прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого Прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Відтак, на думку Скаржника, враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно з відомостями, вміщеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та відповідно до положень Статуту Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", воно є комунальним підприємством, яке засновано на комунальній власності територіальної громади міста Кривий Ріг, тобто не має статусу суб`єкта владних повноважень, в особі якого Прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, Відповідач вважає, що позов у цій частині підлягає залишенню без розгляду.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Керівник прокуратури посилається на те, що належність та ефективність способу захисту у вигляді стягнення ( повернення ) Покупцю грошових коштів за товар, який не був поставлений у подібних правовідносинах, у справах за позовами Прокурора неодноразово підтверджувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2021 р. № 927/491/19, від 13.07.2021 р. у справі 927/550/20, від 02.12.2021 р. у справі 921/371/20, від 12.01.2022 р. у справі 921/511/20, від 07.09.2022 р. у справі № 927/1058/21 тощо).

Керівник прокуратури також вказує на те, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Аналогічна позиція висловлена КГС ВС у Постанові від 08.02.2022 р. у справі № 910/6840/22. Апелянт не заперечує, що Прокурор міг звертатися до суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з вимогами щодо визнання недійсними Додаткових угод № №1 - 4. В свою чергу, стягнення грошових коштів є вимогою про застосування наслідків недійсного правочину ( додаткових угод № 1-4 ), невідворотним наслідком недійсності додаткових угод № 1 - 4 до Договору, укладених з порушенням норм закону. Таким чином, вимоги про визнання недійсними додаткових угод та застосування наслідків їх недійсності може бути пред`явлена Криворізькою міською радою як особою, яка має безпосередню заінтересованість у захисті інтересів територіальної громади та уповноважена їх захищати.

Крім того, Керівник прокуратури зазначає про те, що Верховний Суд вважає правомірним і необхідним залучення в якості Позивача Покупця за Договором ( зокрема, комунального підприємства ). Іншого ефективного способу повернення коштів за недійсними додатковими угодами, окрім залучення в якості Позивача Покупця, якому належить право вимоги та на рахунок якого слід стягнути кошти, не існує.

Від Криворізької міської ради, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міська рада також не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить розглядати справу за відсутності представника Криворізької міської ради, з урахуванням наданого відзиву.

Зокрема, міська рада вказує на те, що Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Крім того, у відзиві міська рада посилається на те, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання ( зростання ) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Тобто, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни ( кількість підписаних додаткових угод ).

Міська рада також вказує на те, що визнання додаткових угод до договору недійсними, у силу їх невідповідності вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону та не породжує будь-яких правових наслідків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 р. у справі № 927/491/19. При цьому, позовна вимога про стягнення коштів з Відповідача може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з Відповідача, суд має визначити чи є спірні додаткові угоди нікчемними. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладеними у постанові від 18.06.2021 р. у справі № 927/491/19, обставини якої є подібними до даної справи.

Від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Комунальне підприємство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Комунальне підприємство у відзиві посилається на те, що Господарським судом Дніпропетровської області вірно було встановлено, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області відповідно до пункту 8.26 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на II квартал 2021 року (в частині інспектувань), проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в комунальному підприємстві теплових мереж «Криворіжтепломережа» за період з 01.07.2015 року по 30.06.2021 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2014 року по 30.06.2021 року. За результатами проведеної ревізії складено акт від 29.09.2021 року № 06-07-30/03, який підписано із запереченнями від 11.10.2021 року № 2689/04. Тому здійснення ревізії було здійснено на законних підставах. За результатами ревізії було встановлено порушення законодавства. Зокрема, контролюючий орган встановив, що внаслідок укладення додаткових угод від 18.02.2021 р. № 1, від 24.02.2021 р. № 2, від 19.04.2021 р. № 3 та від 26.05.2021 р. № 4 до договору від 08.02.2021 р. № ТД-4965/41-21 з ТОВ «Торговий Дім Сан Ойл» щодо збільшення ціни за одиницю товару без наявних обґрунтувань та документальних підтверджень коливання ціни товарів в сторону їх збільшення КПТМ «Криворіжтепломережа» понесено зайві витрати, чим завдано КПТМ «Криворіжтепломережа» матеріальну шкоду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 р. у справі № 160/24654/21 у задоволенні позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовлено.

Крім того, Комунальне підприємство зазначає про те, що Відповідач помилково ототожнює обов`язковість вчинення дій КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України з наслідками порушень ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 р. для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 р. витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/2410/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2410/22.

30.11.2022 р. справа № 904/2410/22 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.02.2023 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 р. виправлено описку, допущену в абзаці 9 резолютивній частині ухвали суду від 06.12.2022 р. у справі № 904/2410/22 в даті судового засідання. Ухвалено вважати правильним, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі №904/2410/22 призначене на 31.01.2023 р..

02.01.2023 р. від представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" Лотанюк С.В. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 31.01.2023 р., за його участю в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2023 р. судове засідання у справі, призначене на 31.01.2023 р., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" Лотанюк С.В. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 р. ухвалено повідомити Криворізьку міську раду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл", Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, Південний офіс Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22, яке відбудеться 28.03.2023 р.. Судове засідання у справі, призначене на 28.03.2023 р., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" Лотанюк С.В. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

27.03.2023 р. у зв`язку відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу № 904/2410/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 до свого провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 р. зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 до закінчення розгляду Великої Палати Верховного Суду справи №905/1907/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 р. провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 поновлено. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 28.11.2023 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2018 р., у зв`язку з відставкою судді-доповідача Орєшкіної Е.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. №30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.11.2018 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 р. виправлено допущену в резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 р. у справі № 904/2410/22 описку, не зачіпаючи суті ухвали. Ухвалено вважати вірною датою проведення судового засідання в даній справі - 22.11.2023 р..

Від представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 р. вирішено провести судове засідання у справі № 904/2410/22 з представником Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", призначене на 22.11.2023 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" ( https://vkz.court.gov.ua/).

21.11.2023 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з відпусткою члена колегії - судді Дарміна М.О., розгляд справи № 904/2410/22 в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.01.2024 р..

Від представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - Лотанюк Світлани Валеріївни, надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 р., вирішено провести судове засідання у справі № 904/2410/22 з представником Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", призначене на 17.01.2024 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 р. зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 до закінчення перегляду справи № 922/2321/22 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Від представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до суду надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у даній справі, в обгрунтування якого, заявник посилається на те, що 24.01.2024 р. Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову за наслідками розгляду вищезазначеної справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024 р. клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про поновлення апеляційного провадження у справі № 904/2410/22 задоволено. Провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 поновлено. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 08.05.2024 р..

Від представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2024 р., вирішено провести судове засідання у справі № 904/2410/22 з представником Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", призначене на 08.05.2024 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання № 511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Позивач -1 та Треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання були повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Позивача -1 та Третіх осіб.

У судовому засіданні 08.05.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

У грудні 2020 року КПТМ «Криворіжтепломережа» оголошено процедуру закупівлі (відкриті торги з публікацією англійською мовою ) бензину та дизельного палива за кодом ДК 021:2015: 09130000-9 - нафта і дистиляти.

За результатами закупівлі переможцем визнано ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ САН ОЙЛ». 08.02.2021 р. між КПТМ «Криворіжтепломережа» ( Покупець ) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ САН ОЙЛ» ( Постачальник ) укладений Договір поставки (закупівлі товару) № ТД-4965/41-21 (далі - Договір) на загальну суму 8 156 579,00 грн. з ПДВ.

Пунктом. 1.3. Договору визначено найменування, кількість/обсяг товару та ціну за одиницю товару: дизельне паливо 350 000 л., за ціною 21,504 грн. з ПДВ і АП за 1 л., бензин А-92 15 000 л., за ціною 20,5 грн. з ПДВ і АП за 1 л., бензин А-95 15 000 л, за ціною 21,5 грн. з ПДВ і АП за 1 л.

Згідно з п. 3.3. Договору, умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до належного виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Пунктом 3.4. Договору встановлено, що ціна Товару зазначена у цьому Договорі, може бути змінена лише за згодою Сторін після попереднього письмового звернення відповідної Сторони, до якого повинні додаватися всі розрахунки та інші обгрунтовано підтверджуючі матеріали щодо зміни ціни Товару.

В подальшому, додатковими угодами до Договору зменшувався обсяг постачання за Договором, збільшувалася ціна за одиницю товару, зменшувалася загальна ціна Договору.

Додатковою угодою № 1 від 18.02.2021 р. зменшено обсяг постачання, підвищено ціни за одиницю палива дизельного палива - 23,65 грн/л., бензину А-92 - 22,55 грн/л., бензину А-95 - 23,65 грн/л.. Додатковою угодою №2 від 24.02.2021 зменшено обсяг постачання, підвищено ціни за одиницю палива: бензину А-92 - 23,49 грн/л., бензину А-95 - 24,49 грн/л. Додатковою угодою №3 від 19.04.2021 зменшено обсяг постачання, підвищено ціни за одиницю палива: дизельного палива - 26,01 грн/л., бензину А-92 - 25,83 грн/л., бензину А-95 - 26,93 грн/л. Додатковою угодою №4 від 26.05.2021 зменшено обсяг постачання, підвищено ціни за одиницю палива: дизельного палива - 26,89 грн/л., бензину А-92 - 26,89 грн/л., бензину А-95 - 27,89 грн/л.

Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "САН ОЙЛ" підписано додаткову угоду № 2 від 24.02.2021 р. до Договору № ТД-4965/41-21 поставки (закупівлі Товару) від 08.02.2021 р.

Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "САН ОЙЛ" підписано додаткову угоду № 3 від 19.04.2021 р. до Договору № ТД-4965/41-21 поставки (закупівлі Товару) від 08.02.2021р.

Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "САН ОЙЛ" підписано додаткову угоду № 4 від 26.05.2021 р. до Договору № ТД-4965/41-21 поставки (закупівлі Товару) від 08.02.2021 р.

Посилаючись на те, що додаткові угоди було укладено без належного документального підтвердження коливання цін на ринку, ціни підвищувалися непропорційно цінам на ринку ( на більший відсоток, а коли ціни на ринку знижувалися - Сторони не ініціювали питання про їх зниження ). При цьому, процедура закупівлі стала невизначеною та непрозорою, повністю знівелювавши результати відкритих торгів, що є грубим порушенням: вимог пункту 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; принципів максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та засад цивільного законодавства ( добросовісного користування правами ), спричинило шкоду інтересам держави та територіальної громади, Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання недійсними: додаткову угоду №1 від 18.02.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р., укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 2 від 24.02.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р. укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 3 від 19.04.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р. укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 4 від 26.05.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р., укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ», а також стягнення з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ» на розрахункові рахунки КПТМ «Криворіжтепломережа» грошові кошти у розмірі 651 734 грн.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Прокурора, Позивача та Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У ст. 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу Позивача.

Відповідно до частини 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо Позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( частина 2 ст. 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується Прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення Прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 ст. 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 ст. 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.11) констатувала, що заборона на здійснення Прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 ст. 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва Прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Вказаний висновок було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц (пункт 85). Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові у пунктах 82- 84 зазначила, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 925/929/19). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи Прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як Позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або Прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним Позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган ( незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи ) або Прокурор.

На відміну від Прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість Прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень Прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 910/2861/18 (пункт 71)).

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав Прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не Прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану Прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 ст. 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Згідно з пунктом 2 частини 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вже зазначалося, позов у цій справі Прокурор подав в інтересах держави в особі Криворізької міської ради та Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", з посиланням на їх бездіяльність стосовно захисту інтересів держави у бюджетній сфері, що полягає у порушенні вимог закону під час укладення спірних додаткових угод шляхом завищення ціни товару в сторону збільшення, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів. Тобто одним із Позивачів у позові у цій справі Прокурор визначив Комунальне підприємство.

Проте вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, попередня судова інстанція помилково не врахувала, що Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа", яке визначене Прокурором у позові одним із позивачів у цій справі, з огляду на викладене, не є належним Позивачем, в особі якої Прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави, оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а отже, звернення Прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі названої установи є неправомірним.

Аналогічний правовий висновок викладений в у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського від 18.11.2022 р. у справі № 914/2656/21, яка визнала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, а саме щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 15.06.2022 р. у справі № 924/674/21.

Таким чином, у зв`язку із тим, що позовні вимоги Прокурора у цій справі у наведеній частині, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства, то вони не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву у частині позовних вимог, заявлених Прокурором в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства, натомість Прокурор, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, не має повноважень на ведення справ за такими вимогами. Звідси подана позовна заява у частині позовних вимог, заявлених Прокурором в інтересах держави в особі комунального підприємства, підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 226 ГПК України.

Отже, позовні вимоги Прокурора пов`язані із стягненням з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ» на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» - 651 734 грн. підлягають залишенню без розгляду ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського від 18.11.2022 р. у справі № 914/2656/21 ).

Стосовно подання позову Прокурором в інтересах держави в особі Криворізької міської ради ( Позивач -1 ), слід зазначає таке.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування ( ст. 7 Конституції України ).

Відповідно до частин першої та другої ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною другою статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону № 280/97-ВР).

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини перша, четверта та восьма статті 60 Закону № 280/97-ВР).

Частинами другою та четвертою ст. 61 Закону № 280/97-ВР передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками КГС ВС, викладеними у постанові від 22.12.2022 р. у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою ст. 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території міста Кривого Рогу таким органом місцевого самоврядування є Рада.

Як вбачається з матеріалів справи, Рада є засновником КПТМ «Криворіжтепломережа.

Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Кривого Рогу. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним підприємством незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади міста.

Отже, Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним Позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Щодо визнання недійсними: додаткову угоду №1 від 18.02.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р., укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 2 від 24.02.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р. укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 3 від 19.04.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р. укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ»; додаткову угоду № 4 від 26.05.2021 р. до Договору № 4965/41-21 від 08.02.2021 р., укладену між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю ( ст. 216 ЦК України ).

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині у зв`язку із неврахуванням під час ухвалення оскаржуваного судового рішення як висновку щодо застосування норм статей 203, 215, 216 ЦК України ( в контексті того, що під час розгляду позову про визнання правочину недійсним сторонами справи мають бути всі сторони цього правочину ), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 р. у справі № 125/2157/19, так і висновків щодо застосування положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 р. у справі № 905/1907/21, з огляду на таке.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом Позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження ( аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 р. у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 р. у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 р. у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц ).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного Відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача ( наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 910/7122/17 ).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як Позивач і Відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний Позивач і той належний Відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога Позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 р. у справі № 183/1617/16 ( провадження № 14-208цс18, пункт 70 ), від 29.05.2019 р. у справі № 367/2022/15-ц ( провадження № 4-376цс18, пункт 66 ), від 07.07.2020 р. у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 р. у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним Відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес Позивача ( див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 910/15792/20 ).

Вміщений в оскаржуваному рішенні висновок суду попередньої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними додаткових угод, пред`явленої лише до однієї зі сторін оспорюваного правочину ( Товариства ), не відповідає викладеним у пунктах 57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 р. у справі № 125/2157/19 висновкам про те, що: 1) вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню ( сторонами справи мають бути всі сторони правочину ), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного Відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного Відповідача належним Відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав; 2) якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

Комунальне підприємство ТМ «Криворіжтепломережа» фактично втратило процесуальний статус Позивача в справі ( учасника справи ) в зв`язку із попереднім залишенням апеляційним судом позову Прокурора без розгляду в частині захисту інтересів Позивача -2 з мотивів відсутності підстав для представництва інтересів держави в особі Комунальної установи.

Схожі за змістом висновки ( щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину ) викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 р. в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 р. у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 р. у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 р. у справі № 542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 р. у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 р. у справі № 910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин.

Пред`явлення позову не до всіх учасників цього правочину, є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність апеляційного суду надавати оцінку іншим аргументам Скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову, оскільки дослідженню вказаних обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин ( схожий за змістом висновок сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 910/15792/20, а також в постановах Верховного Суду: від 30.01.2024 р. у справі № 924/564/22, від 10.01.2024 р. у справі № 922/1130/23 ).

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким позов Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" підлягає залишенню без розгляду, а в іншій частині позову слід відмовити, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" підлягає задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишено без розгляду, а в решті позову відмовлено.

10. Судові витрати.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Прокуратуру Дніпропетровської області.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 р. у справі № 904/2410/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Прокуратури Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" - 29 550 грн. 01 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарськом суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.05.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус