Рішення

від 04.04.2024 по справі 907/836/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

04 квітня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/836/21

За позовом Сокирницького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради, с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління освіти, релігій та у справах національностей Виконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст Закарпатської області

до відповідача Фізичної особи підприємця Курти Олександра Івановича, с. Липча Хустського району Закарпатської області

про зобов`язання повернути майно згідно з Договором зберігання №4 від 18.12.2020,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача

Відповідача

Третьої особи не з`явилася

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Сокирницьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради, с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця Курти Олександра Івановича, с. Липча Хустського району Закарпатської області про зобов`язання повернути майно згідно з Договором зберігання №4 від 18.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2021 відкрито провадження у справі №907/836/21 в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Управління освіти, релігій та у справах національностей Виконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст, підготовче засідання призначено на 25.11.2021. Явку уповноважених представників учасників спору у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено залученій третій особі строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали.

Ухвалами суду від 25.11.2021, 27.01.2022, 24.02.2022 та 03.05.2022 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 14.06.2022 позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України.

Ухвалою суду від 04.11.2022 продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.12.2022.

Ухвалами суду від 07.12.2022, 09.02.2023, 07.03.2023 та 28.03.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №907/836/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 13.06.2023. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Ухвалами суду від 21.06.2023, 31.08.2023, 15.11.2023 та 24.01.2024 судові засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 06.03.2024 судом у присутності позивача, відповідача та їх уповноважених представників перед стадією дослідження доказів, судових дебатів постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.04.2024. Явка уповноважених представників учасників процесу в судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Поданою через канцелярію суду заявою б/н від 04.04.2024 (вх. №02.3.1-02/2710/24 від 04.04.2024) представник позивача просить розгляд справи здійснити за його відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача через канцелярію суду подала заяву б/н від 04.04.2024 (вх. №02.3.1-02/2711/24 від 04.04.2024), за змістом якої вказує на те, що заявлений позов у даній справі відповідачем не визнається повністю, із огляду на що просить суд відмовити в його задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Управління освіти, релігій та у справах національностей Виконавчого комітету Хустської міської ради явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, причин неявки суду не повідомило.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 06.03.2024 явка учасників справи в судове засідання 04.04.2024 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору зберігання №4 від 18.12.2020 в частині взятих на себе зобов`язань щодо повернення за актом приймання передачі переданого на зберігання майна загальною вартістю 16 902 грн, у зв`язку із чим позивач вказує на наявність підстав для зобов`язання ФОП Курти О.І. вчинити відповідні дії у примусовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву б/н від 17.11.2021 (вх. №02.3.1-02/8559/21 від 24.11.2021), в якому, на противагу доводів позивача, зазначає про те, що Договір зберігання №4 від 18.12.2020 складений із порушенням приписів ст. 179 Господарського кодексу України та не породжує господарських зобов`язань, оскільки такий укладений між ОСОБА_1 та ФОП Куртою О.І., а підписаний, натомість, із боку поклажодавця завідувачем Дошкільного навчального закладу с. Сокирниця Петечел Н.І.

Вказує відповідач також і на те, що посилаючись на зміну назви Дошкільного навчального закладу с. Сокирниця на Сокирницький заклад дошкільної освіти, позивач жодного доказу у підтвердження такого перейменування суду не надав, водночас до позову долучив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де в частині даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, відомості відсутні, тобто позов у даній справі подано неналежним позивачем.

За твердженням відповідача, в доданому до позовної заяви акті прийому передачі №1 від 18.12.2020 до Договору відповідального зберігання, що підписаний між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ФОП Курта О.І., не зазначено номера накладної, згідно з якою отримано товар, а також кількості товару, отриманого відповідачем за вказаним актом; крім того, сторона, яка передавала товар, не мала повноважень за Договором зберігання №4 від 18.12.2020.

Відповідач наголошує, що до матеріалів справи позивачем долучено накладну №1 від 18.12.2020, яка повністю заперечує позовні вимоги, оскільки нею підтверджується факт здачі ФОП Куртою О.І. та прийняття керівником ДНЗ продуктів сукупною вартістю 16 902 грн, із огляду на що, на думку відповідача, наявними є підстави для закриття провадження у справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ УЧАСНИКАМИ СПОРУ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Управління освіти, релігій та у справах національностей Виконавчого комітету Хустської міської ради на адресу суду надіслало письмові пояснення №01-28/817 від 30.12.2021 (вх. №02.3.1-02/62/22 від 06.01.2022), в яких зазначає про те, що позовну заяву подано належним позивачем, позаяк підписантами Договору, який зумовив виникнення спірних правовідносин, є сторони у справі №907/836/21; ані в позові, ані у відзиві на позовну заяву жодна зі сторін не оспорює факту підписання означеного Договору.

Третя особа наголошує, що у вступній частині Договору допущено технічну помилку (описку в назві сторони договірних зобов`язань), а саме, поклажодавцем зазначено Сокирницьку сільську раду в особі сільського голови ОСОБА_1 .

Водночас третя особа звертає увагу, що з подальшого змісту Договору, прав та обов`язків сторін, порядку передачі та строків зберігання, акту приймання передачі (Додатку до Договору), накладної, що визначала перелік товарів, які передаються на зберігання, вбачається, що зобов`язання виникли саме між учасниками даного судового спору.

На переконання третьої особи, допущення технічної помилки, описки у договорі або в будь-яких додаткових угодах, додатках до нього не є підставою для невиконання контрагентом своїх зобов`язань за договором.

Крім того, третя особа вказує, що стороною Договору зберігання №4 від 18.12.2020 не могло бути визначено безпосередньо сільську раду в особі сільського голови, оскільки за відсутності в Сокирницького закладу дошкільної освіти фінансової автономії, ведення бухгалтерського обліку здійснювалось централізовано бухгалтерією Сокирницької сільської ради, однак, із моменту виконання договору купівлі-продажу остання не є стороною будь-яких зобов`язань, а обов`язок утримання, зберігання, використання товару, купленого для потреб закладу освіти, покладається на його керівника та матеріально відповідальну особу (завгоспа).

Третя особа зазначає, що у зв`язку із відсутністю належних умов для тривалого зберігання продуктів харчування, Сокирницьким закладом дошкільної освіти було укладено з ФОП Куртою О.І., який, згідно з договором купівлі-продажу, був постачальником вказаного товару для закладів освіти села Сокирниця, Договір зберігання №4 від 18.12.2020.

На думку третьої особи, зауваження відповідача щодо порушення норм ст. 179 Господарського кодексу України є необґрунтованими, оскільки не конкретизують, ким та які вимоги наведеної статті порушено; в укладеному між сторонами правочині дотримано всіх вимог Господарського та Цивільного кодексів, які регулюють особливості укладення договору зберігання, та не допущено правових помилок, а лише технічні.

Третя особа звертає увагу і на те, що зміна назви закладу освіти не передбачає відповідно до норм чинного законодавства внесення до ЄДРЮОФОПтаГФ відомостей про правонаступництво, оскільки останнє може виникнути лише щодо юридичних осіб, які реорганізовуються шляхом поділу, виділу, злиття або приєднання.

Водночас за твердженням третьої особи, Дошкільний навчальний заклад с. Сокирниця не реорганізовувався, а лише змінював своє найменування, тобто код юридичної особи залишився незмінним.

Стосовно зауважень відповідача щодо акту приймання передачі, а саме, в частині відсутності в ньому номера накладної, згідно з якою проведено передачу товару, третя особа звертає увагу на п. 3 зазначеного акту, де йдеться про те, що останній є невід`ємною частиною Договору зберігання №4 від 18.12.2021, в розділі 3 якого вказано номер та дату накладної, на підставі якої проведено відповідну передачу.

В надісланій на електронну адресу суду заяві про усунення недоліків позовної заяви б/н від 11.07.2022 (вх. №02.3.1-02/3532/22 від 11.07.2022) представник позивача, на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2022, зазначає про те, що в розділі 8 Договору зберігання №4 від 18.12.2020 вказано, що поклажодавцем є Дошкільний навчальний заклад с. Сокирниця.

Аналогічні відомості, за твердженням представника позивача, містяться в акті прийому-передачі від 18.12.2020, який є невід`ємною частиною Договору зберігання №4 від 18.12.2020.

У зв`язку з наведеним, як вказує представник позивача, від імені поклажодавця (Дошкільний навчальний заклад с. Сокирниця) відповідний договір зберігання підписала керівник закладу ОСОБА_4 та матеріально відповідальна особа закладу освіти (завгосп) Баняс В.В.; наявність у ОСОБА_4 повноважень на підписання договорів від імені Дошкільного навчального закладу с. Сокирниця підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник позивача наголошує, що зазначення відомостей …Сокирницька сільська рада, іменована далі Поклажодавець, в особі сільського голови ОСОБА_1 , діючого на підставі Закону України Про місцеве самоврядування у преамбулі Договору зберігання №4 від 18.12.2020 є технічною помилкою.

За твердженням представника позивача, факт передачі товару на відповідальне зберігання поклажодавцем зберігачу підтверджується актом прийому-передачі від 18.12.2020, а не долученою до матеріалів справи накладною від 18.12.2020, що є свідченням лише обставини виконання відповідачем своїх зобов`язань перед Сокирницькою сільською радою, яка оплатила товар, зазначений у накладній.

Представник позивача також звертає увагу на те, що вищевказана накладна містить інформацію, яка ідентифікує товар, переданий після виконання відповідачем своїх зобов`язань перед Сокирницькою сільською радою Дошкільним навчальним закладом с. Сокирниця на зберігання ФОП Курта О.І. відповідно до умов Договору зберігання №4 від 18.12.2020.

Наведеним, на думку представника позивача, спростовуються твердження відповідача про те, що із долученої до матеріалів справи накладної вбачається повернення ним товару позивачу.

У долучених до заяви про усунення недоліків позовної заяви письмових поясненнях б/н від 02.05.2022 представник позивача, серед іншого, зазначає про те, що відповідачем не конкретизовано, в чому саме полягає порушення норм статті 179 Господарського кодексу України при складанні підписаного між сторонами Договору, у зв`язку з чим вважає доводи ФОП Курти О.І. в цій частині необґрунтованими.

Представник позивача наголошує, що умовами Договору зберігання №4 від 18.12.2020 визначено, що поклажодавець передав зберігачу майно відповідно до накладної №1 від 18.12.2020; окрім того, умовами Договору чітко визначена вартість майна, яке передано на зберігання, а саме, 16 902 грн.

На переконання представника позивача, акт прийому-передачі підтверджує факт передачі майна, яке чітко визначено умовами Договору зберігання №4 від 18.12.2020, і жодних зауважень та/або заперечень під час підписання вказаного акту від 18.12.2020 відповідач не висловлював.

З урахуванням вищенаведеного, представник позивача наголошує, що відсутність в акті прийому-передачі від 18.12.2020 відомостей про номер накладної жодним чином не свідчить про неналежне виконання умов Договору позивачем.

Водночас представник позивача зазначає, що 29.01.2021 Хустською міською радою було прийнято рішення №91 Про прийняття закладів освіти, об`єктів цивільного права територіальних громад сіл, що увійшли до складу Хустської територіальної громади та забезпечення повноважень щодо управління відповідним майном, згідно з підпунктом 1.11. пункту 1 якого сесія міської ради вирішила прийняти права засновника закладів освіти, зокрема, Сокирницького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Як вказує представник позивача, відповідно до підпункту 2.11. пункту 2 вищевказаного рішення, Сокирницький дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34901265) було перейменовано на Сокирницький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради.

Представник позивача наголошує, що означене перейменування було здійснене без проведення реорганізації та/або зміни ідентифікаційного коду юридичної особи.

З урахуванням наведених обставин, на переконання представника позивача, відсутніми були підстави для виникнення правонаступництва Сокирницького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під час здійснення державної реєстрації змін про юридичну особу на виконання рішення Хустської міської ради №91 від 29.01.2021.

Відповідач через підсистему Електронний суд подав додаткові пояснення по суті спору б/н від 04.12.2023 (вх. №02.3.1-02/8646/23 від 04.12.2023; аналогічні за змістом пояснення надійшли на адресу суду засобами поштового зв`язку 06.12.2023), в яких стверджує про те, що 18.12.2020 ним було здійснено поставку продуктів харчування позивачу на загальну суму 16 902 грн згідно з накладною №1, які в подальшому передано на зберігання строком до 31.12.2021 відповідно до Договору зберігання №4 від 18.12.2020.

Відповідач наголошує, що коштів за поставку товару на підставі накладної №1 від 18.12.2020 він не отримав, а відтак, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів оплати майна позивачем за відповідним договором, відповідач вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Третя особа через підсистему Електронний суд подала додаткові пояснення у справі б/н від 15.01.2024 (вх. №02.3.1-02/202/24 від 15.01.2024), в яких зазначає про те, що згідно з розділом 4 Договору зберігання №4 від 18.12.2020, останній є безоплатним.

На переконання третьої особи, акт прийому-передачі до договору зберігання, підписаний сторонами, підтверджує взяте на себе зобов`язання відповідача щодо зберігання майна на суму, вказану в Договорі, а накладна №1 від 18.12.2020 не може бути розцінена судом як доказ факту поставки до закладу освіти вказаних у ній товарів на суму 16 902 грн, оскільки зазначені в накладній номер та дата її видачі (№1 від 18.12.2020) використовуються у Договорі зберігання №4 від 18.12.2020.

Третя особа зауважує, що в пункті 3.1. означеного Договору вказано, що майно передається поклажодавцем на зберігання зберігачу в закладі дошкільної освіти відповідно до накладної не пізніше від дати, вказаної в пункті 3.3.1., тобто 18.12.2020.

З наведеного, на переконання третьої особи, випливає, що майно мало бути передане не пізніше 18.12.2020 згідно із накладною №1; можливість передачі майна раніше виключається із огляду на зміст Договору та дату його укладення 18.12.2020. Водночас сума, наведена в накладній №1 від 18.12.2020, теж збігається із сумою договірного зобов`язання і становить 16 902 грн.

Третя особа наголошує, що в поданих суду додаткових поясненнях відповідач підтвердив факт виникнення в нього обов`язку зберігання майна відповідно до Договору та наявної в матеріалах справи накладної №1 від 18.12.2020, і таке твердження є зрозумілим, позаяк у відповідача не може бути в наявності двох накладних №1 від 18.12.2020, одна з яких на прийняття майна на зберігання, а інша на поставку.

На думку третьої особи, підписанням накладної №1 від 18.12.2020 та договору зберігання відповідач сам підтвердив факт належності майна на правах власності поклажодавцеві, тобто Сокирницькому ЗДО, позаяк власник майна не може виступати за договором зберігання зберігачем майна, оскільки таке майно мало б належати йому на праві власності.

Безоплатність договору, за свідченням третьої особи, аргументується тим, що ФОП Курта О.І. виступав постачальником продуктів харчування для Сокирницького ЗДО згідно з договорами, укладеними між засновником закладу освіти, що здійснював фінансування Сокирницького ЗДО, Сокирницькою сільською радою та підприємцем Куртою О.І.

Третя особа зазначає, що постачання товарів, вказаних у накладній №1, було здійснено за попередньо укладеними між Сокирницькою сільською радою та ФОП Курта О.І. договорами на придбання вказаних товарів.

З вищенаведеного, на думку третьої особи, випливає, що факт зобов`язання щодо зберігання, збереження та повернення майна у відповідача виник при передачі йому на зберігання товарів згідно з Договором №4 від 18.12.2020, актом та накладною №1 від 18.12.2020, що підтверджено самим відповідачем.

У надісланих на адресу суду письмових поясненнях б/н від 01.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1693/24 від 04.03.2024) представник позивача вказує на те, що розпорядженням Сокирницького сільського голови №70 від 09.12.2020 було тимчасово призупинено освітній процес у Сокирницькому дошкільному навчальному закладі із 21.12.2020 по 22.01.2021, зокрема, з підстав проведення капітального ремонту електропроводки у приміщеннях навчального закладу.

Представник позивача зауважує, що оскільки роботи з капітального ремонту електропроводки також проводились у приміщенні складу для зберігання продуктів харчування, забезпечити належні умови для їх зберігання було неможливо.

3 урахуванням наведених обставин та з метою забезпечення належних умов для зберігання продуктів харчування і запобігання їх псуванню, за твердженням представника позивача, було прийнято рішення про передачу продуктів харчування на зберігання постачальникам, у яких закуповувались останні.

Таким чином, представник позивача наголошує, що 18.12.2020 між сторонами спору було укладено Договір зберігання №4, факт передачі майна на зберігання за яким підтверджується актом прийому передачі від 18.12.2020; водночас представник позивача звертає увагу, що в судовому засіданні 24.01.2024 відповідачем під звукозапис підтверджено існування в нього договірних відносин із позивачем.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Між Сокирницькою сільською радою (поклажодавцем) та Приватним підприємцем Куртою Олександром Івановичем (зберігачем, відповідачем у справі) було укладено Договір зберігання №4 від 18.12.2020 (далі Договір), пунктом 1.1. якого встановлено, що зберігач зобов`язується зберігати та повернути у схоронності майно, зазначене в п. 2 цього Договору (далі майно), яке передано поклажодавцем.

У розділі 2 Договору Відомості про предмет зберігання визначено наступне: - найменування згідно накладної; - кількість майна згідно накладної; - одиниця виміру кількості майна згідно накладної; - загальною (оціночною) вартістю 16 902 грн.

Поклажодавець передає майно, зазначене в п. 2 цього Договору, в такому місці ДНЗ відповідно до накладної №1 (акту, за описом) не пізніше від дати, зазначеної в п. 3.3.1. цього Договору. Зберігач видає на підтвердження приймання майна накладну від 18.12.2020 (п. 3.1., 3.2. Договору).

Підпунктами 3.3.1., 3.3.2. пункту 3.3. Договору визначено, що початок зберігання: 18 грудня 2020 року; закінчення зберігання: 31 грудня 2021 року.

Розділом 4 Договору встановлено, що за зберігання майна поклажодавець сплачує зберігачу в такому порядку, розмірах та строки: - вартість зберігання за 1 добу (місяць) складає 0 грн (підп. 4.1.1. п. 4.1. Договору); - загальна вартість за період зберігання, зазначений в п. 3.3. цього Договору, дорівнює 0 грн (підп. 4.1.2. п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору визначені обов`язки зберігача, зокрема, зберігати майно протягом строку, зазначеного в п. 3.3. цього Договору (підп. 5.1.1. п. 5.1. Договору); повернути поклажодавцю майно, що було передано на зберігання. А також на першу вимогу поклажодавця повернути майно навіть, якщо строк зберігання, зазначений в п. 3.3. цього Договору, не закінчився (підп. 5.1.7. п. 5.1. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до строку, зазначеного в п. 3.3.2. цього Договору (п. 7.1. Договору).

Розділом 8 Договору визначено місцезнаходження та реквізити сторін, а саме, поклажодавець: Сокирницька сільська рада, Дошкільний навчальний заклад с. Сокирниця; зберігач: ПП Курта Олександр Іванович, м. Хуст.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що у преамбулі Договору зберігання №4 від 18.12.2020 поклажодавцем визначено Сокирницьку сільську раду, тоді як в розділі 8 означеного правочину вказано, що таким виступає Дошкільний навчальний заклад с. Сокирниця, від імені якого Договір підписано завідувачем та завгоспом, тобто в даному випадку має місце технічна помилка в зазначенні найменування сторони спірних правовідносин.

Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №747/839/18 зроблено висновок про те, що порушення, які допущені в оформленні квитанцій та договорів, не можуть бути підставою для відмови у стягненні, а свідчать лише про наявність недоліків в оформленні документів, при цьому такі недоліки є формальними.

Враховуючи вищенаведене, суд висновує, що поклажодавцем за Договором зберігання №4 від 18.12.2020 виступає саме Дошкільний навчальний заклад с. Сокирниця.

Згідно з актом прийому передачі №1 від 18.12.2020 до Договору відповідального зберігання, Дошкільний навчальний заклад с. Сокирниця в особі Петечел Н.І., як поклажодавець, передав, а приватний підприємець Курта О.І., як зберігач, прийняв продукти харчування для відповідального зберігання. Опис переданого майна: згідно накладної; виявлені недоліки переданого майна: немає. Цей акт є невід`ємною частиною Договору відповідального зберігання №4 від 18.12.2020 (п. 3 акту прийому передачі №1 від 18.12.2020).

У накладній №1 від 18.12.2020, підписаній сторонами спору, визначено найменування товару, що підлягав передачі на зберігання, а саме:

№Найменування товаруОдиниця виміруКількістьЦінаСума1Макаронип 1 кг12222 грн2684 грн2Вермішельп 1 кг9022 грн1980 грн3Гречкап 900 г10439 грн4056 грн4Пшонкап 900 г5528 грн1540 грн5Рисп 900 г12027 грн3240 грн6Крупа кукурудзянап 900 г4016 грн640 грн7Крупа маннап 900 г11819 грн2242 грн8Крупа ячневап 900 г4013 грн520 грнВсього з ПДВ 16 902 грн.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до рішення І сесії VIII скликання Хустської міської ради №91 від 29.01.2021 Про прийняття закладів освіти, об`єктів цивільного права територіальних громад сіл, що увійшли до складу Хустської територіальної громади та забезпечення повноважень щодо управління відповідним майном сесія міської ради вирішила прийняти права засновника закладів освіти, серед яких, зокрема, Сокирницький дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34901265) (підп. 1.11. п. 1 рішення); перейменувати Сокирницький дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34901265) на Сокирницький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради (підп. 2.11. п. 2 рішення).

Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2021 позивач Сокирницький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради звернувся до відповідача Фізичної особи підприємця Курти Олександра Івановича із листом вимогою, яким просив невідкладно, але не пізніше 09.06.2021, повернути йому за актом прийому передачі майно, передане на зберігання за Договором зберігання №4 від 18.12.2020, сукупною вартістю 16 902 грн.

Водночас відповідач вказану вимогу залишив без належного реагування, майно (продукти харчування), отримане на відповідальне зберігання, позивачу не повернув, що і зумовило підстави для звернення останнього до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір №4 від 18.12.2020 за своєю правовою природою є договором зберігання, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За частиною 1 статті 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Отже за загальним правилом, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі зберігачу.

Особливість реальних договорів визначена частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 2 якої, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Тож метою визначення наявності між сторонами правовідносин за договором зберігання, суду належить виходити з дійсного змісту документа, на підставі якого доказується факт укладення такого договору та наявності виникнення за ним правовідносин між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.12.2022 у справі №922/2810/21.

За частиною 3 статті 937 Цивільного кодексу України, прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Абзацом 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Тлумачення абзацу 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України свідчить про те, що вказаною нормою закріплено орієнтовний перелік конкретних письмових документів, що підтверджують факт укладення договору зберігання, який не є вичерпним. Визначальним в оцінці дотримання письмової форми договору зберігання є наявність документа, який підтверджує передачу поклажодавцем та прийняття зберігачем речі на зберігання.

Одержання поклажодавцем від зберігача розписки, квитанції чи іншого підписаного ним документа слугує належним доказом укладення договору, а врешті достатньою гарантією для захисту прав сторін договору від можливих порушень.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Згідно із ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Частиною 1 статті 953 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За матеріалами справи судом встановлено, що на підставі акту прийому передачі №1 від 18.12.2020, який є невід`ємною частиною Договору зберігання №4 від 18.12.2020 та підписаний сторонами (у тому числі відповідачем) без будь-яких зауважень чи заперечень, ФОП Куртою О.І. було прийнято на зберігання товар (продукти харчування), визначений у накладній №1 від 18.12.2020, що станом на момент розгляду даного спору позивачу за його вимогою відповідачем не повернутий.

Твердження відповідача про те, що накладна №1 від 18.12.2020 підтверджує факт поставки ним позивачу товару на суму 16 902 грн, а не свідчить про прийняття такого на відповідальне зберігання, суд оцінює критично, оскільки пунктами 3.1. та 3.2. укладеного між сторонами Договору чітко визначено, що поклажодавець передає майно, зазначене в п. 2 цього Договору відповідно до накладної №1; зберігач (ФОП Курта О.І.) видає на підтвердження приймання майна накладну від 18.12.2020.

Доводи відповідача про відсутність у акті прийому передачі №1 від 18.12.2020 номера накладної, згідно з якою ним отримано товар на відповідальне зберігання, та кількості такого товару спростовуються тим, що сума, наведена в накладній №1 від 18.12.2020, збігається із загальною (оціночною) вартістю предмета зберігання, встановленою підп. 2.2.2. п. 2 Договору, і становить 16 902 грн.

Більше того, позивач у справі не був пов`язаний із відповідачем договірними відносинами щодо поставки товару, оскільки покупцем за Договорами №23 від 05.03.2020, №24 від 05.03.2020 та №25 від 05.03.2020 виступала саме Сокирницька сільська рада, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів оплати позивачем вартості поставленого товару.

Разом з тим, аналіз змісту розділу 4 Договору зберігання №4 від 18.12.2020 дозволяє дійти висновку про безоплатність вказаного правочину.

Крім того, як вбачається із долучених до матеріалів справи додаткових пояснень б/н від 04.12.2023, відповідач ФОП Курта О.І. зазначив про те, що ним 18.12.2020 було здійснено поставку продуктів харчування Сокирницькому ДНЗ сукупною вартістю 16 902 грн згідно з накладною №1, які були передані на зберігання строком до 31.12.2021 відповідно до Договору зберігання №4, що в свою чергу спростовує доводи відповідача про неотримання ним відповідної продукції на зберігання.

Із приводу доводів відповідача про те, що позов у даній справі подано неналежним позивачем, оскільки у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Сокирницького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради не міститься відомостей про юридичну особу, правонаступником якої є останній, слід відзначити, що відповідно до підп. 2.11. п. 2 рішення І сесії VIII скликання Хустської міської ради №91 від 29.01.2021 Про прийняття закладів освіти, об`єктів цивільного права територіальних громад сіл, що увійшли до складу Хустської територіальної громади та забезпечення повноважень щодо управління відповідним майном Сокирницький дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34901265) було перейменовано на Сокирницький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради.

Водночас зміна назви юридичної особи тягне за собою тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних із відомостями про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; остання не породжує правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних (господарських) відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, що вибула, та юридичної незмінності правопопередника учасника цивільних (господарських) відносин, який вибуває зі складу їх учасників.

Отже наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних (господарських) відносинах, у зв`язку із чим доводи відповідача в цій частині суд оцінює критично.

Безпідставними є також і аргументи ФОП Курти О.І. про відсутність у осіб, що підписали акт прийому передачі №1 від 18.12.2020 від імені поклажодавця, відповідних повноважень, оскільки з відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вбачається, що Петечел Ніна Іванівна (один із підписантів) є керівником Сокирницького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради, що презюмує факт наявності в неї повноважень на підписання будь-яких документів від імені позивача.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача повернути майно згідно з Договором зберігання №4 від 18.12.2020 є обґрунтованими та підставними, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2270 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 130, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов`язати Фізичну особу підприємця Курту Олександра Івановича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Сокирницькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради, вул. Маяковського, будинок 6, с. Сокирниця, Хустський район, Закарпатська область, 90450 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34901265) за актом приймання передачі майно загальною вартістю 16 902 грн, передане на зберігання за Договором зберігання №4 від 18.12.2020, а саме:

№Найменування товаруОдиниця виміруКількістьЦінаСума1Макаронип 1 кг12222 грн2684 грн2Вермішельп 1 кг9022 грн1980 грн3Гречкап 900 г10439 грн4056 грн4Пшонкап 900 г5528 грн1540 грн5Рисп 900 г12027 грн3240 грн6Крупа кукурудзянап 900 г4016 грн640 грн7Крупа маннап 900 г11819 грн2242 грн8Крупа ячневап 900 г4013 грн520 грн Всього16 902 грн

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця Курти Олександра Івановича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Сокирницького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Хустської міської ради, вул. Маяковського, будинок 6, с. Сокирниця, Хустський район, Закарпатська область, 90450 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 34901265) суму 2270 грн (Дві тисячі двісті сімдесят гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 13.05.2024.

Суддя Пригара Л.І.