Рішення

від 13.05.2024 по справі 910/12228/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2024Справа № 910/12228/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіко Груп"

про стягнення 505 305,12 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіко Груп" (далі - відповідач) про стягнення 505 305,12 грн., у тому числі 342 000,00 грн. попередньої оплати, 113 532,41 грн. інфляційних втрат, 17 034,41 грн. 3 % річних, 32 738,30 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для повернення попередньої оплати за Договором купівлі-продажу № ОВ 180 від 25.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12228/23 вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

05.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що позивачем не було дотримано строків та порядку повідомлення відповідача про настання форс-мажорних обставин, а також не підтверджено належними та допустимими доказами настання цих обставин, тому у позивача відсутні підстави вимагати повернення попередньої оплати. Крім того, оскільки порушення умов Договору зі сторони відповідача не відбулось, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

26.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначає, що доводи, викладенні у відзиві є необґрунтованими та не спростовують доводів позивача.

02.10.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів наявності форс-мажорних обставин для зобов`язання, що виникло за Договором купівлі-продажу № ОВ 180 від 25.11.2021. Відповідач зазначає, що позивачем не було сформовано волевиявлення щодо розірвання Договору, та не було дотримано строків та порядку повідомлення відповідача про настання форс-мажорних обставин. Оскільки відповідачем не було допущено порушення умов Договору щодо поставки товару, Договір є чинним, а зобов`язання сторін за Договором не припинилися, тому у позивача відсутні підстави вимагати повернення здійсненої попередньої оплати.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 між Виробничим сільськогосподарським кооперативом "Злагода" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аіко Груп" (продавець) укладено Договір купівлі-продажу № ОВ 180 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця техніку LKMZ, найменування і комплектацію якого зазначено в Додатку № 1 до цього Договору (товар), а покупець в порядку і на умовах визначених даним Договором зобов`язуються прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

Згідно з п. 2.1. Договору покупець зобов`язаний не пізніше 15.02.2022 сплатити за товар грошову суму, яка складає 1 710 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20%: 285 000,00 грн., наступним чином:

2.1.1.Покупець зобов`язаний сплатити частину вартості товару, яка складає 342 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20 %: 57 000,00 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 02.12.2021;

2.1.2.Покупець зобов`язаний сплатити решту вартості товару, яка складає 1 368 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20%: 228 000,00 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 15.02.2022.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору вразі грубого (понад десять календарних днів) порушення покупцем строку здійснення оплати за п. 2.1.1. Договору, продавець має право вимагати здійснити повну оплату товару за першою вимогою в строки, визначені п. 2.1. даного Договору. В такому разі покупець зобов`язаний у повному обсязі оплатити товар протягом трьох робочих днів з дня одержання вимоги від продавця.

Згідно з п. 3.1. Договору продавець зобов`язаний передати товар покупцю за місцем його постачання протягом п`яти робочих днів з моменту одержання продавцем від покупця повної і вчасної оплати вартості товару за пунктом 2.1. Договору, з врахуванням виконання покупцем вимог пунктів 2.2.-2.4 (підпункти 2.2.1.-2.2.2.) цього Договору.

Відповідно до п. 4.6.2. Договору якщо товар не було передано покупцеві продавець повертає покупцеві передоплату на підставі акту звірки за урахуванням санкцій за порушення Договору сторонами, а також транспортних і банківських витрат продавця.

Згідно з п. 6.1. Договору сторони погодилися, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, дефолт, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, митних обмежень, введення державою нових податків, зборів, значні коливання валютних курсів, а також внаслідок набрання чинності нормативно-правових актів, які унеможливлюють, або призводять до збитковості виконання продавцем своїх зобов`язань, пожеж повеней, продавець звільняється від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. У разі коли дія зазначених обставин триває більш як 3 місяця, кожна із сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніш як за один місяць до розірвання.

Відповідно до п. 6.2. Договору про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно (факсимільний зв`язок). У разі не повідомлення про форс-мажор сторона не може посилатись на нього як на підставу не виконання своїх зобов`язань за договором.

На виконання п. 2.1.1. Договору, позивачем перераховано на рахунок позивача частину вартості товару на суму 342 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 13712 від 26.11.2021.

Позивачем направлено на адресу відповідача пропозицію № 27 від 21.02.2023 щодо розірвання Договору та повернення грошових коштів покупцю. Вказану пропозицію одержано відповідачем 03.03.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідачем не було повернуто позивачу суму попередньої оплати у розмірі 342 000,00 грн., останній звернувся з позовом до суду з метою захисту свого порушеного права. Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 113 532,41 грн. інфляційних втрат, 17 034,41 грн. 3 % річних, 32 738,30 грн. пені.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини пов`язані із поставкою товару.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом, згідно з п. 2.1. Договору покупець зобов`язаний не пізніше 15.02.2022 сплатити за товар грошову суму, яка складає 1 710 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20%: 285 000,00 грн., наступним чином:

2.1.1.Покупець зобов`язаний сплатити частину вартості товару, яка складає 342 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20 %: 57 000,00 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 02.12.2021;

2.1.2.Покупець зобов`язаний сплатити решту вартості товару, яка складає 1 368 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20%: 228 000,00 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок продавця, не пізніше 15.02.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено попередню оплату на загальну 342 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 13712 від 26.11.2021.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем товару позивачу.

Відповідно до п. 4.6.2. Договору якщо товар не було передано покупцеві продавець повертає покупцеві передоплату на підставі акту звірки за урахуванням санкцій за порушення Договору сторонами, а також транспортних і банківських витрат продавця.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 342 000,00 грн.

У свого чергу, відповідач не позбавлений права вирахувати санкцій за порушення Договору, а також його транспортні і банківські витрати.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 342 000,00 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 113 532,41 грн. інфляційних втрат, 17 034,41 грн. 3 % річних, 32 738,30 грн. пені.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.4. Договору у випадку не виконання або неналежного виконання з власної вини, продавцем в трок зобов`язань, відповідно до п. 3.1. даного договору, за умови повної оплати товару покупцем, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, від суми, зазначеної в п. 2.1. даного Договору, за кожний день прострочення виконання договору.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повної оплати товару покупцем, підстави для нарахування пені відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 32 738,30 грн. пені. задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. Договору сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає письмові пропозиції щодо цього іншій стороні за договором в паперовій формі на визначені в договорі адреси.

Згідно з п. 7.1.1. Договору сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 10 календарних днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення господарського суду відповідно до законодавства України.

Як встановлено судом, позивачем направлено на адресу відповідача пропозицію № 27 від 21.02.2023 щодо розірвання Договору та повернення грошових коштів покупцю. Вказану пропозицію одержано відповідачем 03.03.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на пропозицію позивача № 27 від 21.02.2023 про повернення грошових коштів.

Так, згідно із пунктами 1, 2 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З урахуванням викладеного, відповідач мав відповісти на пропозицію позивача № 27 від 21.02.2023 у строк до 20.03.2023 включно.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за період з 21.03.2023 по 24.07.2023, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 069,68 грн. інфляційних втрат та 3 541,81 грн. 3 % річних за розрахунком суду.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позовні вимоги Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіко Груп" підлягають частковому задоволенню у розмірі 342 000,00 грн. попередньої оплати, 3 069,68 грн. інфляційних втрат та 3 541,81 грн. 3 % річних.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіко Груп" про стягнення 505 305,12 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіко Груп" (02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 23Г, приміщення 245, ідентифікаційний код 38265492) на користь Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" (38712, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Пальчиківка, вул. Центральна, будинок 6А, ідентифікаційний код 03769706) 342 000 (триста сорок дві тисячі) грн. 00 коп. попередньої оплати, 3 069 (три тисячі шістдесят дев`ять) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 3 541 (три тисячі п`ятсот сорок одну) грн. 81 коп. 3 % річних, 5 229 (п`ять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.05.2024.

Суддя С. В. Стасюк