Постанова

від 17.07.2024 по справі 910/12228/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2024 р. Справа№ 910/12228/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Вовка І.В.

Палія В.В.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.07.2024

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024

повний текст рішення складено 13.05.2024

у справі № 910/12228/23 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп»

про стягнення 505 305,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» про стягнення 505 305,12 грн, у тому числі 342 000,00 грн. попередньої оплати, 113 532,41 грн інфляційних втрат, 17 034,41 грн 3 % річних, 32 738,30 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав для повернення попередньої оплати за Договором купівлі-продажу № ОВ 180 від 25.11.2021.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 по справі № 910/12228/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» на користь Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» 342 000, 00 грн. попередньої оплати, 3 069,68 грн інфляційних втрат, 3 541, 81 грн 3% річних та 5 229, 17 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» здійснено попередню оплату на загальну суму 342 000,00 грн, втім матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем товару. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про існування у відповідача зобов`язання щодо повернення позивачеві сплачено попередню оплату у відповідності до п. 4.6.2. Договору купівлі-продажу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

30.05.2024 (через систему «Електронний суд») Товариство з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.05.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 по справі № 910/12228/23 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції постановлено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та недотриманні норм процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» по справі № 910/12228/23 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

03.06.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 910/12228/23.

13.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12228/23.

19.06.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/12228/23 та призначено справу до розгляду на 17.07.2024.

Позиції учасників справи

02.07.2024 від Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивовано тим, що відповідачем, в порушення умов Договору не було повернуто позивачу суму попередньої оплати після звернення до нього з пропозицією про розірвання Договору.

08.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що позивачем не доведено підстав виникнення форс-мажорних обставин, а також не сплачено повну суму за купівлю товару за умовами договору.

16.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 17.07.2024 з`явився представник скаржника. Позивач не забезпечив явку свого представника у судове засідання. У судових дебатах скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.11.2021 між Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аіко Груп» (продавець) укладено Договір купівлі-продажу № ОВ 180.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов`язався передати у власність покупця техніку LKMZ, найменування і комплектацію якого зазначено в Додатку № 1 до цього Договору (товар), а покупець в порядку і на умовах визначених даним Договором зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

Згідно з п. 2.1. Договору покупець зобов`язаний не пізніше 15.02.2022 сплатити за товар грошову суму, яка складає 1 710 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20%: 285 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору в разі грубого порушення покупцем строку здійснення оплати за Договором, продавець має право вимагати повної оплати товару за першою вимогою в строки, визначені п. 2.1. даного Договору. В такому разі покупець зобов`язаний у повному обсязі оплатити товар протягом трьох робочих днів з дня одержання такої вимоги від продавця.

Згідно з п. 3.1. Договору продавець зобов`язаний передати товар покупцю за місцем його постачання протягом п`яти робочих днів з моменту одержання продавцем повної і вчасної оплати вартості товару за пунктом 2.1. Договору, з врахуванням виконання покупцем вимог пунктів 2.2.-2.4 (підпункти 2.2.1.-2.2.2.) цього Договору.

Відповідно до п. 4.6.2. Договору якщо товар не було передано покупцеві продавець повертає покупцеві передоплату на підставі акту звірки з врахуванням санкцій за порушення Договору сторонами, а також транспортних і банківських витрат продавця.

Згідно з п. 6.1. Договору сторони погодилися, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, дефолт, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, митних обмежень, введення державою нових податків, зборів, значні коливання валютних курсів, а також внаслідок набрання чинності нормативно-правових актів, які унеможливлюють, або призводять до збитковості виконання продавцем своїх зобов`язань, пожеж повеней, продавець звільняється від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. У разі коли дія зазначених обставин триває більш як 3 місяця, кожна із сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніш як за один місяць до розірвання.

Відповідно до п. 6.2. Договору про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. У разі не повідомлення про форс-мажор сторона не може посилатись на нього як на підставу не виконання своїх зобов`язань за договором.

На виконання п. 2.1.1. Договору, позивачем перераховано на рахунок відповідача частину вартості товару на суму 342 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 13712 від 26.11.2021.

Згідно п. 7.1. Договору, сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає письмові пропозиції щодо цього іншій стороні за договором в паперовій формі на визначені в договорі адреси.

Відповідно п. 7.1.1. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 10 календарних днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення господарського суду відповідно до законодавства України.

Позивачем було направлено на адресу відповідача пропозицію № 27 від 21.02.2023 щодо розірвання Договору та повернення грошових коштів покупцю. Вказану пропозицію одержано відповідачем 03.03.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідачем, в порушення п. 7.1.1. Договору було проігноровано пропозицію позивача № 27 від 21.02.2023 щодо розірвання Договору.

Оскільки відповідачем не було повернуто позивачу суму попередньої оплати у розмірі 342 000,00 грн., у позивача виникла необхідність звернення до суду з позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, згідно з п. 2.1. Договору покупець зобов`язаний не пізніше 15.02.2022 сплатити за товар грошову суму, яка складає 1 710 000,00 грн., в тому числі ПДВ-20%: 285 000,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем здійснено попередню оплату на загальну суму 342 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 13712 від 26.11.2021.

Згідно до п. 4.6.2. Договору якщо товар не було передано покупцеві продавець повертає покупцеві передоплату на підставі акту звірки за урахуванням санкцій за порушення Договору, а також транспортних і банківських витрат продавця.

Відповідно п. 7.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір надсилає письмові пропозиції щодо цього іншій стороні за договором в паперовій формі на визначені в договорі адреси.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2023 відповідачем отримано пропозицію позивача № 27 від 21.02.2023 щодо розірвання Договору та повернення грошових коштів покупцю, у зв`язку із настанням та продовженням обставин непереборної сили, які виникли з 24.02.2022 в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Зазначену пропозицію вмотивовано тим, що згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести воєнний стан на території України із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і по сьогодні.

Згідно ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Приписами ч. 2 ст. 205 ГК України зазначено, що в разі неможливості виконання зобов`язання повністю або частково, зобов`язана сторона, з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов`язану сторону від відповідальності за невиконання зобов`язання відповідно до вимог закону.

Таким чином, Згідно п. 7.1.1. за умовами договору, сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 10 календарних днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення господарського суду відповідно до законодавства України.

З урахуванням викладеного, відповідач мав відповісти на пропозицію позивача № 27 від 21.02.2023 у строк до 20.03.2023 включно.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів відповіді відповідача на вищевказану пропозицію позивача про розірвання договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наведене вище свідчить про відсутність з боку відповідача добросовісної поведінки, а також невиконання умов договору в порушення норм чинного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.4. Договору у випадку не виконання або неналежного виконання з власної вини, продавцем в трок зобов`язань, відповідно до п. 3.1. даного договору, за умови повної оплати товару покупцем, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, від суми, зазначеної в п. 2.1. даного Договору, за кожний день прострочення виконання договору.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повної оплати товару покупцем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування пені.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновків про правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо стягнення 342 000,00 грн. попередньої оплати, а також правильність розрахунків 3 069,68 грн. інфляційних втрат та 3 541,81 грн. 3 % річних з відповідача на користь позивача.

Щодо доводів скаржника викладених у апеляційній скарзі колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі скаржник, зазначає, що згідно п. 2.1. договору покупець зобов`язаний, не пізніше 15 лютого 2022 року сплатити за товар грошову суму, яка складає 1 710 000, 00 грн в тому числі 285 000, 00 грн ПДВ. Проте, колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно п.2.2.1. вразі грубого (понад десять календарних днів) порушення покупцем строку здійснення оплати за п. 2.1.1. договору, продавець має право вимагати здійснити повну оплату товару за першою вимогою в строки визначені п. 2.1 договору.

Однак матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача до позивача з вказаною вище вимогою та не містять жодних обгрунтувань, чому скаржник не скористався своїм правом, передбаченим умовами договору.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Аіко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року у справі № 910/12228/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року у справі №910/12228/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/12228/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.09.2024

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді І.В. Вовк

В.В. Палій