Рішення

від 13.05.2024 по справі 910/11061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2024Справа № 910/11061/23 (911/3173/23)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард"

про стягнення 85 568, 40 грн.

в межах справи № 910/11061/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лерсен ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" (ідентифікаційний код 39711536)

про банкрутство

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" про стягнення 85 568, 40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено виконання зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про закупівлю від 06.04.2021 № МК-001332/Ц, що призвело до звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача 85 568, 40 грн, з яких: 68 400, 00 грн - основна заборгованість, 12 380, 40 грн - пеня та 4 788, 00 грн - штраф.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач своїм правом не скористався у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

3. Процесуальні дії у справі

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11061/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лерсен ЛТД" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 24.10.2023.

Комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" про стягнення 85 568,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2023 № 911/3173/23 вказану позовну заяву передано на розгляд до Господарського суду м. Києва з підстав місцезнаходження відповідача у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" про стягнення 85 568,40 грн передано до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/11061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" (ідентифікаційний код 39711536).

Ухвалою Господарського суду міста Києва 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 910/11061/23 та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Так, згідно розпорядження № 01.3-16/431/24 від 06.02.2024, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів судової справи № 910/11061/23, позовів в межах справи про банкрутство 911/3171/23, 911/3173/23, 911/3174/23 та заяви, зареєстрованої до картки додаткових матеріалів справи за вхідним № 01-27/626/23, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 .

За результатами повторного автоматичного розподілу справ справу № 910/11061/23, позови в межах справи про банкрутство 911/3171/23, 911/3173/23, 911/3174/23 та заяву, зареєстровану до картки додаткових матеріалів справи за вхідним № 01-27/626/23 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

18.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 прийнято справу № 910/11061/23 (911/3173/23) в межах розгляду справи № 910/11061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження починаючи з дня відкриття провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання).

20.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

Суд вказує, що ухвала суду від 26.12.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0600241847257, однак, згідно трекінгу поштових відправлень, відправлення № 0600241847257 поверну то за зворотною адресую 10.02.2024 неврученим із зазначенням причин "закінчення встановленого терміну зберігання".

Також, суд відзначає, що ухвала суду від 16.02.2024 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0600251664657, однак, 20.03.2024 конверт повернувся на адресу суду неврученим із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Приписами ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі № 910/11061/23 (911/3173/23) встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

06.04.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" (постачальник) укладено договір про закупівлю № МК-001332/Ц на поставку палива для заправки автомобілів швидкої медичної допомоги (за талонами), які використовуються відокремленими структурними підрозділами КНП "ОЦЕМД та МК" за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити замовнику товар паливо для заправки автомобілів швидкої медичної допомоги (ДК 021-2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти) бензин А-92, ДК 02112015 - 09132000-3, дизельне пальне, ДК 021:201509134200-9 (за талонами)- лот 4 - Паливо для заправки автомобілів Станції швидкої медичної допомога м. Маріуполя (87506, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Бахмутська, будинок 20 б) (ДК 021:2016 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти): бензин А-92. ДК 021:2015 - 09132000-3, дизельне пальне, ДК 021-2015 - 09134200-9 (за талонами): відповідно до умов даного договору та специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (далі - товар), а замовник прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 5.2.-5.4 договору постачальник зобов`язується організовувати та забезпечувати безперебійну та цілодобову заправку паливом автотранспорту замовника; приймання-передача товару по кількості та асортименту проводиться замовником (або його представником) в день приймання, що підтверджується підписанням матеріально-відповідальними особами постачальника та замовника видаткової накладної. Приймання-передача товару по якості проводиться відповідно до документів, що засвідчують його якість; поставка товару здійснюється за рахунок постачальника частинами (партіями), або одноразово. Обсяги партії поставки товару замовник визначає самостійно, з урахуванням виробничої потреби та наявності оплати від Національної служби здоров`я України.

Згідно п. 4.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються по факту поставки протягом 30 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що за недотримання постачальником строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання. Якщо прострочення виконання зобов`язань перевищує тридцять календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від вартості непоставленого товару.

Відповідно до п. 7.4. договору, кожного разу за відмову в обслуговуванні замовника на АЗС постачальника, яка зазначена в п. 5.5. договору, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від суми даного договору, про що має бути складено відповідний підписаний уповноваженими представниками обох сторін.

За умовами п. 12.1. договору постачальник зобов`язується передати паливо у власність замовника, а замовник зобов`язується прийняти паливо і сплатити за нього певну грошову суму у строки та на умовах, визначених договором. З моменту переходу права власності на паливо, паливо залишається на зберіганні у постачальника. Відпуск палива зі зберігання замовнику здійснюється на підставі пред`явлених талонів на паливо на АЗС Постачальника.

Талони на пальне - спеціальний талон, придбаний на умовах і за відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС постачальника фіксованої кількості палива певного найменування і марки, які позначені в ньому.

Відповідно до п. 12.2. договору, термін дії талонів - не менше одного року з дати їх отримання. Постачальник здійснює продовження їх дії до 3 (трьох) років в разі, якщо Замовник не скористається своїм правом отримати паливо в період одного року з дати їх отримання.

Згідно п. 12.3. договору, у момент пред`явлення талона для відпуску палива на АЗС постачальника здійснюється фіксація відпуску палива зі зберігання замовнику шляхом обліку та погашення пред`явленого талона, причому дана фіксація підтверджує виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

КНП "ОЦЕМД та МК" здійснило оплату за 5000 літрів бензину А-92 (за талонами) на суму - 120 000, 00 грн та дизельного палива 88 000 літрів на суму - 2 133 120, 00 грн, всього на загальну суму - 2 253 120, 00 грн, у тому числі ПДВ 375 520, 00 грн.

Оплата даного палива КНП "ОЦЕМД та МК" за видатковою накладною № Т1437 від 07.04.2021 підтверджується платіжним дорученням № 9023 від 12.04.2021.

Після укладання договору КНП "ОЦЕМД та МК" отримав від ТОВ "Мотто Кард" відповідну кількість талонів на паливо.

Водночас, позивач вказує, що всупереч умовам договору, відповідач не в повному обсязі поставив КНП "ОЦЕМД та МК" товар, а саме, працівники АЗС без пояснення причин відмовилась відпускати паливо по талонам та підписувати акт.

На переконання позивача, така відмова суперечить зобов`язанням відповідача згідно укладеного договору, у зв`язку з чим, були складені два акти про відмову видачі пального, але уповноважені особи з боку відповідача відмовились від підписання вищевказаного акту.

Таким чином, позивач вказує, що ним було сплачено але не отримано від відповідача палива: у кількості 285 шт. талонів (один талон -10 літрів палива бензину А - 92) на загальну суму - 68 400,00 грн.

Позивач вважає, що лише наявність у нього оригіналів невикористаних талонів на пальне свідчить про те, що товар за ними не було одержано.

З метою досудового врегулювання спору позивач листом-претензією за вих. № 01- 13/474 від 11.05.2023 звернувся до відповідача, в якій просив протягом 10 календарних днів перерахувати на рахунок позивача - сплачених за договором коштів та зазначав, що у випадку неповернення позивач буде змушений звертатись до суду за захистом своїх прав.

Відповідачем відповіді на означену претензію не направлено, коштів повернуто не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № МК-001332/Ц від 06.04.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором купівлі-продажу з елементами поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст. 691 ЦК України).

Згідно ст. 663, 664 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Як було встановлено судом вище, позивачем було здійснено оплату за 5000 літрів бензину А-92 (за талонами) на суму - 120 000, 00 грн та дизельного палива 88 000 літрів на суму - 2 133 120, 00 грн, всього на загальну суму - 2 253 120, 00 грн, у тому числі ПДВ 375 520, 00 грн.

В той час, позивач вказує, що всупереч умовам договору, відповідач не в повному обсязі поставив товар, а саме, КНП "ОЦЕМД та МК" не отримано від відповідача палива: у кількості 285 шт. талонів (один талон -10 літрів палива бензину А - 92) на загальну суму - 68 400,00 грн.

При тому, суд погоджується з доводами позивача, стосовно того, що лише наявність у КНП "ОЦЕМД та МК" оригіналів невикористаних талонів на пальне свідчить про те, що товар за ними не було одержано.

Разом з тим, суд вказує, що викладено вище відповідачем спростовано не було, доказів, щоб свідчило про протилежне суду не представлено.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача, та відповідно не представив доказів отримання КНП "ОЦЕМД та МК" палива: у кількості 285 шт. талонів (один талон -10 літрів палива бензину А - 92) на загальну суму - 68 400,00 грн, то за таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № МК-001332/Ц від 06.04.2021 та положення ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені та штрафу, то суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перевірку нарахування пені та штрафу, встановив, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12 380, 40 грн - пені та 4 788, 00 грн - штрафу.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, зокрема, отримання КНП "ОЦЕМД та МК" палива: у кількості 285 шт. талонів (один талон -10 літрів палива бензину А - 92) на загальну суму - 68 400,00 грн, перевіривши наведені розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку, що позов Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" підлягає задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" належить 68 400, 00 грн - основного боргу, 12 380, 40 грн - пені та 4 788, 00 грн - штрафу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Кард" (01042, м. Київ, б-р Марії Приймаченко, будинок 1/27, офіс 105; ідентифікаційний код: 39711536) на користь Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (84331, обл. Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, будинок 24; ідентифікаційний код: 13491258) основний борг в сумі 68 400 (шістдесят вісім тисяч чотириста) грн 00 коп., пеню в сумі 12 380 (дванадцять тисяч триста вісімдесят) грн 40 коп., штраф в сумі 4 788 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.05.2024 (після виходу з відпустки).

Суддя Сергій СТАСЮК