Ухвала

від 13.05.2024 по справі 910/19656/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.05.2024Справа № 910/19656/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом: 1. ОСОБА_1 ,

2. Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви

до: 1. Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцький собор Черкаської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Іркліїв»,

2. Черкаської обласної військової адміністрації,

3. Державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штрика Євгенія Анатолійовича

про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, статуту релігійної організації та розпорядження, визнання незаконною державної реєстрації змін до установчих документів, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла спільна позовна заява ОСОБА_1 та Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцький собор Черкаської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Іркліїв», Черкаської обласної військової адміністрації та Державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штрика Євгенія Анатолійовича з такими вимогами:

1) визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів віруючих релігійної громади «Свято-Троїцький собор Української Православної Церкви» (код ЄДРПОУ 24410955), яке оформлене протоколом від 02.06.2023 № 1;

2) визнати незаконним і скасувати Статут Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцький собор Черкаської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Іркліїв», нова редакція, затверджений розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 26.06.2023 № 327 «Про заяву віруючих громадян»;

3) визнати незаконним і скасувати розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації від 26.06.2023 № 327 «Про заяву віруючих громадян»;

4) визнати незаконною проведену державним реєстратором Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Штриком Євгенієм Анатолійовичем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) зміни до установчих документів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Троїцька парафія Черкської єпархії Української Православної Церкви с. Іркліїв», ідентифікаційний код 24410955 від 30.06.2023 в 15:44:41, номер запису: 1009601070007000100;

5) зобов`язати державного реєстратора Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) від 30.06.2023 в 15:44:41, номер запису: 1009601070007000100.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Плотницька Н.Б.) від 03.01.2024 вказаний позов з доданими матеріалами повернуто позивачу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.01.2024 у справі № 910/19656/23, матеріали вказаної справи направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у зв`язку з відпусткою судді Плотницької Н.Б. призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 910/19656/23, за наслідками якого для розгляду справи визначено суддю Трофименко Т.Ю.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як визначено у ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Отже, у випадку подання позову спільно кількома позивачами, кожен з них діє у судовому процесі самостійно, а тому на кожного з позивачів розповсюджуються правила та вимоги Господарського процесуального кодексу України, які стосуються подання позову, про що наголошено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 у даній справі.

Так, даний позов подано ОСОБА_1 та Управлінням Черкаської єпархії Української Православної Церкви спільно.

Від імені позивача-1 позовну заяву підписано особисто ОСОБА_1 , який відповідно до указу Митрополита Черкаського і Канівського Софронія Української Православної Церкви Черкаської Єпархії від 28.01.2015 № 450 призначений штатним священником Свято-Троїцької парафії смт Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської єпархії.

Водночас, від імені позивача-2 (Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви) позовну заяву підписано Митрополитом Черкаським і Канівським Феодосієм (Д.Л. Снігірьовим), на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано довіреність Київської митрополії Української Православної Церкви від 03.10.2022 б/н, згідно з якою уповноважено Снігірьова Дениса Леонідовича представляти інтереси та вести від імені Київської митрополії Української Православної Церкви в інтересах Управління Черкаської Єпархії Української Православної Церкви справи в усіх судових органах України. Дана довіреність підписана Настоятелем Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія (березовського Ореста Володимировича) та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком О.А., зареєстрована у реєстрі за № 1761.

Частинами 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Суд зазначає, що за приписом підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Суд зазначає, що з огляду на предмет даного позову, справу належить розглядати судом в порядку загального позовного провадження, а відтак представництво Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Однак, надана в якості доказу на підтвердження повноважень Митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Д.Л. Снігірьова) довіреність від 03.10.2022 б/н не підтверджує наявність у Д.Л. Снігірьова повноважень діяти від імені позивача-2 у порядку самопредставництва в розумінні ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України. Більше того, у вказаній довіреності не вказано на статус Д.Л. Снігірьова як Митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, із зазначенням якого вказаною особою підписано даний позов.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви (22806637) керівником та представником вказаного управління є Дмитрук Дмитро Савович, який може вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Отже, суд доходить висновку, що в матеріалах позову відсутній належний документ, який підтверджує право Д.Л. Снігірьова підписувати позовні заяви від імені позивача-2 (Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви).

Частина перша статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

Отже, у зв`язку із встановленими вище обставинами, суд вважає за необхідне надати позивачу-2 можливість для усунення вище виявлених недоліків.

Крім того, суд зазначає, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» № 3200-IX від 29.06.2023, яким, зокрема внесено зміни до ряду норм Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, учасникам справи слід вчиняти процесуальні дії у справі, зокрема, щодо подання до суду процесуальних документів, з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у позивача-2 (Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із ідентифікаційним кодом 22806637 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується Відповіддю № 780299, сформованою за відповідним запитом суду.

Будь-яких обґрунтувань відсутності у позивача-2 електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в позовній заяві не наведено.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 та Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви залишити без руху.

2. Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- належних доказів на підтвердження повноважень Митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Д.Л. Снігірьова) із підписання позовної заяви від імені та в інтересах Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви;

- доказів реєстрації позивача-2 (Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви ) (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко