Рішення

від 24.04.2024 по справі 915/1659/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року Справа № 915/1659/23

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Миколаївської міської ради, 54027, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, kancel@mkrada.gov.ua;

до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

Миколаївська міська рада (далі Міськрада) звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - громадянка Жамгарян) про зобов`язання останню усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею 38 м2, кадастровий номер 4810137200:15:006:0012 (далі спірна земельна ділянка), шляхом знесення об`єкту нерухомого майна - нежитлова будівля, торгівельний павільйон з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1266143 (далі об`єкт, спірний об`єкт), з посиланням на положення статей 80, 83, 116, 122, 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України), статей 3, 169, 172, 181, 190, 203, 215, 321, 327, 328, 375, 376, 391, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 2, 5, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ті їх обтяжень", статей 26, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та мотивовано тим, що громадянкою Жамгарян в порушення умов договору оренди землі від 20.11.2007 року №5326 побудовано та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - магазин з навісом, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому, Миколаївською міською радою, будь-яких договорів після закінчення договору оренди землі від 20.11.2007 року №5326 не укладалось; рішень щодо надання права на забудову не приймалось.

Позивач також просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 30.10.2024 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи №915/1659/23 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, позовні вимоги не спростовано.

Відповідач також не скористався правом направлення свого представника для участі в судовому засіданні; ухвала суду від 30.10.2023, направлена на адресу реєстрації ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі демографічного реєстру, повернуто поштовим відділенням з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

За такого суд визнає, що відповідача у порядку ч. 6 ст. 242 ГПК України належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої станом на 06.09.2023, випливає, що 03.01.2007 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.206 № 2752 проведена державна реєстрація право власності об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, торговельний павільйон з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 , загальною площею 38 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майка 1266143, за ОСОБА_1 .

Із змісту листа управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.10.2023 № 36431/02.02.01-22/23-2 випливає, що рішенням Миколаївської міської ради від 14.09.2007 № 14/43 надано земельну ділянку площею 98 кв.м в оренду ОСОБА_1 для обслуговування торговельного павільйону та літнього майданчика по АДРЕСА_2 , без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Договір оренди землі від 06.12.2007 № 5326 (далі -Договір) діяв до 06.12.2012.

Договором передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного павільйону та літнього майданчика, без будівель, споруд та інших об`єктів, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (п.п. 1.1, 2.2, 5.1 договору).

Сторонами у договорі погоджено, що у разі не продовження міською радою строку оренди землі, «Орендар» зобов`язаний демонтувати споруди та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за призначенням без відшкодування «Орендодавцем» втрат «Орендаря», у тому числі вартості майна (абз. «л» п. 9.4 договору).

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.06.2023 по справі №490/5470/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди землі від 06.12.2007 № 5326 поновленим та укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, відмовлено у повному обсязі.

За твердженням позивача, всупереч умовам договору оренди 06.12.2007 №5326, ОСОБА_1 03.01.2007 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (торговий павільйон з літнім майданчиком) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при цьому після закінчення строку дії договору (06.12.2012), міською радою право оренди на розміщення тимчасової споруди, право користування земельною ділянкою комунальної форми власності для обслуговування торговельного павільйону та літнього майданчика по просп. Героїв України, поблизу житлового будинку № 17 загальною площею 98 кв.м. не надавалось.

Крім того, міською радою інших рішень щодо надання відповідачу права користування та права на забудову оспорюваної земельної ділянки об`єктами нерухомого майна не приймались.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України, ст. 373 ЦК України).

Орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада мешканці, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, котрі є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України). До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст.ст. 12, 122 ЗК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ст. 376 ЦК України).

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ст. 377 ЦК України).

При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда (ст. 120 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно ст. 5 котрого у Державному реєстрі прав реєструються, зокрема, речові права та їх обтяження на земельні ділянки (ст.ст. 125, 126 ЗК України).

З відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 29.09.2023 №35637/22.01-15/23-2 декларація про готовність до експлуатації об`єкта за адресою АДРЕСА_4 , серед справ, переданих управлінням ДАБК у Миколаївській області до управління ДАБК Миколаївської міської ради, відсутні. До Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради станом на 29.09.2023, повідомлення на початок виконання будівельних робіт або заяви про дозвіл на виконання робіт за вищевказаною адресою також не надходили.

Доказів щодо реєстрації декларації за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_2 не подано.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Так, ч. 4 ст. 376 ЦК України встановлює, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність 15.12.2014, номер запису: 25220060003027306, підстава: власне рішення.

Ураховуючи наведене, та що строк дії договору оренди закінчив свою дію, право користування на земельну ділянку для обслуговування торговельного павільйону та літнього майданчика по АДРЕСА_2 загальною площею 38 кв.м, позивачем не надавалось; за ОСОБА_1 не зареєстровано право оренди, суд визнає, доведеним позивачем що спірна земельна ділянка використовується за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, та факт самочинного будівництва спірного об`єкту (павільйон за збільшеними розмірами), а тому вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом приведення її у придатний для використання стан, є обґрунтованими.

Отже, позов Миколаївської міської ради належить задовольнити повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Миколаївської міської ради задовольнити.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 38 кв.м. кадастровий номер 4810137200:15:006:0012 шляхом знесення об`єкту нерухомого майна - нежитлова будівля, торгівельний павільйон з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1266143.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської міської ради (54001, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 04056612), грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до вимог статті 238 ГПК України рішення підписано 06.05.2024 року.

Суддя С.М. Коваль.