Рішення

від 07.05.2024 по справі 922/5037/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024м. ХарківСправа № 922/5037/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомАкціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" про стягнення коштів

за участю представників:

позивача Касьянов О.О., Ковтуненко Р.О.

відповідача Найдьонова О.Г., Атаманов Ю.Л.

ВСТАНОВИВ:

АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 515.088,00 грн пені та судові витрати.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем зобов`язання за Договором поставки від 27.09.2019 №Т3105/05 в частині своєчасного повернення товару після гарантійного ремонту.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/5037/23, призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/5037/23 повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/5037/23 залишено без розгляду заперечення ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/5037/23 залишено без розгляду відзив ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 у справі №922/5037/23 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2024 у справі №922/5037/23 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/5037/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні від 16.04.2024 у справі №922/5037/23 була оголошена перерва на 07.05.2024 о 10:00 год.

Представники позивача в судовому засіданні по суті 07.05.2024 позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутні в судовому засіданні по суті 07.05.2024 представники відповідача проти позову заперечують та просять суд відмовити в його задоволенні або зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій до розміру сплаченого судового збору.

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" (постачальник) та АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" (покупець) був укладений Договір поставки від 27.09.2019 №Т3105/05 (надалі Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 7.2. Договору якщо протягом гарантійного строку виявляться недоліки, некомплектність або невідповідність товару повністю або частково умовами Договору, постачальник зобов`язується за свій рахунок усунути всі виявлені дефекти шляхом заміни дефектного товару новим товаром, відповідним умовам даного Договору протягом 20 календарних днів після письмового повідомлення постачальника покупцем про це або винесення висновку незалежної компетентної організації про невідповідність товару умовам даного Договору.

Між сторонами була підписана Специфікація від 04.02.2020 (Додаток №2 до Договору), в якій погоджено найменування товару, його виробника, його кількість та ціна, а саме: Насос НР2-1250/20М у кількості 2 шт та ціною 940.800,00 грн з ПДВ. Також у Специфікації зазначено, що гарантійний строк товару 12 місяців з моменту введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту покупки, але в будь-якому випадку не менше строку зазначеного виробником.

Додатковою угодою від 30.12.2020 №2 до Договору змінений термін його дії до 31.12.2021, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

На виконання умов Договору відповідачем був поставлений позивачу товар (насос НР2-1250/20М у кількості 1 шт) на суму 470.400,00 грн з ПДВ, про що свідчить видаткова накладна від 17.06.2020 №РН-0008. Вказаний товар був повністю сплачений позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 17.06.2020 №СФ-0008 на суму 470.400,00 грн з ПДВ, що підтверджується випискою з особового рахунку.

Актом від 08.02.2021 №1/02 приймання випробувань обладнання на території АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" Насос НР2-1250/20М (зав. №0-04.04.20) був уведений в експлуатацію.

Листом від 07.05.2021 №1479/05 позивач повідомив відповідача про те, що 06.05.2021 під час крокування екскаватора ЕК 15/90 №174 відбулося заклинювання "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) і видавлювання фланця по валу в бік напівмуфти. У зв`язку з чим просив у триденний термін направити уповноваженого представника ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" для спільного обстеження продукції, складання двостороннього акту, прийняття спільного рішення.

Листом від 07.05.2021 №1486/05 позивач повідомив відповідача про те, що при демонтажу позивач повідомив відповідача про те, що "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20), виявлено відсутність вільного обертання валу "Насос НР2-1250/20М" зав. №0-05.09.20.

17.05.2021 комісією АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" за участю генерального директора ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" був складений Акт №24 про приховані недоліки продукції виробничо-технічного призначення, поставленої відповідачем.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача був надісланий лист від 19.05.2021 №1601/05 з вимогою усунення виявлених недоліків до якого було додано Акт про приховані недоліки продукції виробничо-технічного призначення від 17.05.2021 № 24.

Додатковою угодою від 09.06.2021 №3 до Договору сторони погодили, що в строк протягом п`ятнадцяти календарних днів після її підписання, покупець здійснює повернення "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20), в яких під час експлуатації виявлені дефекти. В строк протягом 30 робочих днів з дати отримання ТМЦ, постачальник зобов`язується усунути виявлені дефекти та доставку назад "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20). У разі порушення строків повернення товару у строк, зазначений у пункті 2 цієї додаткової угоди, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми товару.

18.06.2021 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання-передачі ТМЦ у гарантійний ремонт, згідно з яким покупець передав, а постачальник прийняв до гарантійного ремонту наступні ТМЦ: "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20).

01.10.2021 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання-передачі ТМЦ з гарантійного ремонту.

Комісією позивача був складений Акт від 22.12.2021 №1/12 приймальних випробувань обладнання на території АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК", згідно з яким "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20) не пройшли приймальні випробування.

Листом від 23.12.2021 №3513/05 позивач повідомив відповідача про те, що при введені в експлуатацію "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20) виявлено, що насоси не утворюють тиск.

28.12.2021 комісією АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" був складений Акт №59 про приховані недоліки продукції виробничо-технічного призначення, поставленої на АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК".

Листом від 29.12.2021 вих. №164 відповідач просив позивача демонтувати "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20) та підготувати їх до відправки на гарантійне обслуговування.

Додатковою угодою від 30.12.2021 №5 внесено зміни до пункту 13.1. та змінено термін дії Договору до 31.03.2022.

Додатковою угодою від 19.01.2022 №6 до Договору сторони погодили, що в строк протягом десяти календарних днів після підписання цієї Додаткової угоди, покупець здійснює повернення "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20), в яких під час експлуатації виявлені дефекти. В строк протягом 20 календарних днів з дати отримання ТМЦ, постачальник зобов`язується усунути виявлені дефекти і доставку назад "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20). У разі порушення строків повернення товару у строк, зазначений у пункті 2 цієї додаткової угоди, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми товару.

21.02.2021 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання-передачі ТМЦ у гарантійний ремонт, згідно з яким покупець передав, а постачальник прийняв до гарантійного ремонту наступні ТМЦ: "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/2430/22 стягнуто з ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" на користь АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" 450.368,00 грн штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань з гарантійного ремонту "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20).

04.09.2023 відповідач повернув, а позивач прийняв з гарантійного ремонту "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-05.09.20), про що між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі ТМЦ з гарантійного ремонту.

25.10.2023 позивач надіслав відповідачу Претензію від 24.10.2023 №101-443/41, в якій просив виконати умови Договору та сплатити за період з 21.11.2022 до 03.09.2023 загальну суму штрафних санкцій у розмірі 667.968,00 за порушення строків гарантійного ремонту "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) та повернення товару.

Втім, відповідач відповіді на претензію не надав, штрафні санкції в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до господарського суду.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що дійсно в межах гарантійного строку були виявлені недоліки поставленого за Договором товару, насоси були прийняті до виконання гарантійного ремонту та повернуті позивачу після їх ремонтів. Натомість, позивач вже втретє подає до господарського суду позовну заяву про стягнення штрафних санкцій, розмір яких становить 109,5% вартості поставленого "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20). Відповідач вважає, що позивачем не виконуються належним чином правила експлуатації насосів НП2-1250/20М та посібника з експлуатації. Після повторного прийняття "Насос НР2-1250/20М" (зав. №0-04.04.20) у гарантійний ремонт почалися активні бойові дії, як наслідок у відповідача на виробничих ділянках було відсутнє електропостачання, також були порушені терміни поставок матеріалів для здійснення гарантійного ремонту насоса. При цьому, під час виконання гарантійного ремонту з`ясувалося, що гідравлічне масло містить мікрочастки більше 40 мікрон, що не допускається при експлуатації насоса. Окрім цього, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною третьою статті 269 ГК України передбачено, що гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.

Відповідно до частини першої 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/2430/22 стягнуто з ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" на користь АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" 450.368,00 грн - штрафних санкцій та 6.755,52 грн - судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 09.06.2023.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт прострочення повернення відповідачем товару, а саме Насосу НР2-1250/20М (зав. №0-04.04.20), з гарантійного ремонту не підлягає доведенню знову.

Окрім цього, суд відхиляє аргументи відповідача, викладені у відзиві на позову заяву, щодо неналежного виконання позивачем правил експлуатації насосів НП2-1250/20М та посібника з експлуатації, а також щодо наявності в гідравлічному маслі мікрочасток більше 40 мікрон, оскільки предметом спору в даній справі є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо вчасного поверння з гарантійного ремонту Насосу НР2-1250/20М (зав. №0-04.04.20). При цьому, наявність в гідравлічному маслі мікрочасток більше 40 мікрон, не є предметом дослідження в даній справі, оскільки предметом даної справи не є неналежна експлуатація насосу, а є як вже зазначалось несвоєчасне повернення з ремонту. Щодо заяви свідка ОСОБА_1 , то суд зазначає: по-перше відповідні обставини не є предметом дослідження в даній справі та не входять в предмет доказування; по-друге відповідні посилання свідка ОСОБА_1 не підтверджені жодними доказами (висновком експерта, актом дослідження, тощо).

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як було зазначено вище, Додатковою угодою від 19.01.2022 №6 до Договору сторони погодили, що строк усунення дефектів та повернення товару становить 20 календарних днів з дати отримання ТМЦ. У разі порушення строків повернення товару у строк, зазначений у пункті 2 цієї додаткової угоди, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми товару.

З наявних у матеріалах справах доказів вбачається, що Насос НР2-1250/20М (зав. №0-04.04.20) був переданий позивачем відповідачу на підставі Акту приймання-передачі до гарантійного ремонту від 21.02.2022. А отже кінцевий строк повернення товару становить 14.03.2023. Натомість, Насос НР2-1250/20М (зав. №0-04.04.20) був повернутий відповідачем позивачу лише 04.09.2023, що підтверджується Актом приймання-передачі ТМЦ з гарантійного ремонту від 04.09.2023. Дана обставина ані позивачем, ані відповідачем не заперечується.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем повернення товару з гарантійного ремонту, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення у вигляді нарахування неустойки, яка за своєю правовою природою є пенею, свідчать про правомірність нарахування відповідачу пені за період з 24.11.2022 до 30.06.2023, з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" ГК України доповнено пунктом 7 такого змісту: "7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Приписами частини шостої статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З аналізу приписів статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України суд констатує, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №911/858/22).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Перевіркою наведеного в позовній заяві розрахунку пені на суму 470.400,00 грн судом встановлено, що такий розрахунок виконаний позивачем у відповідності до положень чинного законодавства та є арифметично правильним.

Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин щодо зобов`язання з гарантійного ремонту Насосу НР2-1250/20М (зав. №0-04.06.20), судом не приймається до уваги, оскільки таким аргументам була надана правова оцінка в рішенні Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/2430/22, зокрема:

- всупереч положень пункту 8.4. Договору матеріали справи не містять та відповідачем не було надано до суду під час розгляду даної справи будь-яких доказів негайного повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин. А отже, в силу пункту 8.5. Договору не повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин позбавляє його права посилатися на зазначені обставини, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором.;

- Харківська ТПП, яка видала сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за №6300-23-0560 та №6300-23-0561, від 08.02.2023 та в яких засвідчила факт наявності форс-мажорних обставин за зобов`язаннями відповідача з виконання гарантійного ремонту насосів, не є належною організацією до компетенції якої відноситься засвідчення таких обставин, а належною організацією, яка має право засвідчити такі обставини, є ТПП України.

Виходячи зі змісту положень частин четвертої, сьомої статті 75 ГПК України преюдиціальними є обставини (явища, дії, події, факти), які відповідають таким умовам: 1) вони безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом; 2) вони відображені у мотивувальній частині судового рішення; 3) їм надана правова оцінка судом.

Обставини щодо відсутності доказів повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин, а також неналежність Харківської ТПП до організації, яка має право засвідчувати наявність форс-мажорних обставин названим умовам повністю відповідають. Відповідні факти були досліджені судом безпосередньо під час розгляду справи №922/2430/22, вони знайшли своє відображення в мотивувальній частині рішення та їм надана належна правова оцінка. У зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для переоцінки таких фактів та встановлених обставин під час розгляду даної справи.

Разом із тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до суми судового збору. Вирішуючи його, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може бути непомірним тягарем для споживача і джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013). Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення.

Основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Тобто, у відповідності до наведених правових норм інститут зменшення неустойки (зокрема, пені) є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Він покликаний протидіяти необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої. Цей інститут спрямований на забезпечення цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладені договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

При цьому ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що наразі існують об`єктивні обставини, які в сукупності свідчать про те, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. Їх сплата не відповідатиме принципам розумності, добросовісності, справедливості цивільного законодавства. Стягнення штрафу в заявленому розмірі призведе до порушення балансу майнових інтересів сторін зобов`язання, спотворить мету неустойки, перетворивши її зі стимулу належного виконання зобов`язань на спосіб отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, ставши при цьому непомірним тягарем для боржника (відповідача).

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Окрім цього, закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець також визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, зокрема, всупереч принципам справедливості, добросовісності, розумності.

Об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

1) зобов`язання з гарантійного ремонту Насосу НР2-1250/20М (зав. №0-04.04.20) за Договором було повністю виконано відповідачем, хоча й з простроченням;

2) розмір неустойки, нарахованої позивачем відповідно до пункту 3 Додаткової угоди від 19.01.2022 №6 до Договору, за порушення строків повернення товару становить 515.088,00 грн, що дорівнює 108,5% від вартості Насосу НР2-1250/20М (зав. №0-04.04.20) та явно є неспівмірним з допущеним порушенням, а також не відповідає критеріям розумності та справедливості;

3) позивач вже звертався до господарського суду з аналогічним позовом щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені, штрафу) за порушення строків повернення товару з гарантійного ремонту за спірним Договором. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.05.2023 у справі №922/2430/22 стягнуто з ТОВ "ХАРКІВГАЗОБЛАДНАННЯ" на користь АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" 450.368,00 грн штрафних санкцій, що дорівнює 47,87% від вартості Специфікації (Додаток №2 до Договору). Тобто, загальний розмір штрафних санкцій, у разі їх стягнення в даному спорі в повному обсязі, буде становити 965.456,00 грн, що становить вартість двох Насосів НР2-1250/20М, поставлених за Договором;

4) судом також враховано, що неустойка, в даному випадку пеня, є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані;

5) також позивачем взагалі не надано доказів завдання йому збитків у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Отже, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити заявлений до стягнення розмір пені на 90%, а саме до 51.508,80грн.

Таке зменшення розміру штрафних санкцій суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача пені в розмірі 51.508,80 грн.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.726,32 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгазобладнання" (61003, м. Харків, вул. Коопертативна, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 32235965) на користь Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00190928) пеню в розмірі 51.508,80 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.726,32 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позові відмовити.

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "13" травня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля