Ухвала
від 10.05.2024 по справі 278/2597/24
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 278/2597/24

У Х В А Л А

10 травня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Євген Татуйко, розглянувши заяву ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства "Сонячний Пагорб" в особі голови Колосівської Любові Яківни про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, оглянувши яку приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, позивач у своєму позові просить суд вирішити питання стосовно визнання відсутнім зареєстрованим за головою СФГ "Сонячний пагорб" права оренди земельної ділянки площею 1,0939 га з кадастровим номером 1822084100:05:000:0100, що знаходиться на території Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (на даний час Глибочицька територіальна громада) та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2024 року в справі № 910/12404/21 виснувано, що безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного цивільного права та інтересу.

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорювання та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 у справі № 916/1415/19, від 18 січня 2013 у справі № 488/2807/17, від 4 липня 2023 у справі № 373/626/17).

Позивач вправі обирати будь-який із передбачених частиною другою статті 16 ЦК України способів захисту, а також способи захисту, передбачені договором або іншим законом. Проте не кожен спосіб захисту за своїми властивостями може бути застосований в окремо визначених конкретних правовідносинах (конкретній правовій ситуації).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів як ефективність - можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача. Належність та ефективність за своєю природою є різними за змістом властивостями (критеріями) способу захисту порушених прав та інтересів, які характеризують спосіб захисту з точки зору допустимості застосування в межах судової юрисдикції з огляду на правовий характер вимоги та наявності умов до його застосування у конкретних правовідносинах (належність) та можливості за наслідком його застосування відновлення (отримання найбільшого ефекту у відновленні) порушених прав та інтересів позивача (ефективність).

Належним способом захисту порушених прав є спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, правовій меті, якої прагне суб`єкт захисту, тоді як під ефективним способом захисту розуміється такий, що забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні).

Ураховуючи наведене, такі властивості (критерії) способу захисту як належність та ефективність не можуть вважатися тотожними за змістом, оскільки належність свідчить про відповідність способу захисту конкретній правовій ситуації (наявність умов до його застосування), натомість ефективність перш за все пов`язана з наслідками застосування способу захисту для позивача.

Ефективність оцінюється лише з точки зору інтересів позивача (особи, право якої порушено), адже йому з урахуванням принципу диспозитивності належить право самостійно обрати спосіб захисту, який на його думку, забезпечить відновлення порушеного права та саме він може визначити чи відповідає спосіб захисту його інтересам (меті, стратегії його захисту), в той час як належність передбачає з`ясування наявності закріплення такого способу захисту в законі, договорі, а у разі відсутності - відповідності його вимогам закону. Будь-який ефективний спосіб захисту є належним, проте не кожен належний спосіб захисту є ефективним.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу сторони позивача на те, що обраний спосіб захисту порушеного права заявника повинен відповідати не тільки критерію належності, але і бути ефективним, тобто таким, який призведе до реального відновлення прав та інтересів позивача.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід обрати не тільки належний, але і ефективний спосіб захисту його законних прав та інтересів.

Недотримання позивачем зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у випадку переконання позивача у тому, що обраний ним спосіб захисту його прав та інтересів є одночасно належним та ефективним, то суд розгляне позов ОСОБА_1 у наявній в розпорядженні суду редакції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, --

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Євген Татуйко

СудЖитомирський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення10.05.2024
Оприлюднено15.05.2024
Номер документу118982285
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо припинення права оренди

Судовий реєстр по справі —278/2597/24

Ухвала від 21.05.2024

Цивільне

Житомирський районний суд Житомирської області

Татуйко Є. О.

Ухвала від 10.05.2024

Цивільне

Житомирський районний суд Житомирської області

Татуйко Є. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні