Ухвала

від 13.05.2024 по справі 925/603/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13 травня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/603/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" до Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОН ЛЮКС про стягнення 409200,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" (адреса місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Ю.Іллєнка, 27) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОН ЛЮКС (адреса місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, офіс 420).

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 409200,00 грн боргу за виконані роботи за договором про виготовлення продукції з сировини замовника №1-06/23-ККУ від 01.06.2023.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та виготовлення курток костюмів утеплювача, вид 2 та неналежне виконання договору відповідачем, зокрема несплату за виконану роботу, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 409200,00 грн за договором №1-06/23-ККУ від 01.06.2023.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір №1-06/23-ККУ від 01.06.2023, є договором про виконання робіт, до якого застосовуються загальні положення про договори підряду. Інше не встановлено договором укладеним між сторонами, законом та не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом зобов`язання, що виникло між сторонами позивач є боржником у зобов`язанні та зобов`язаний за замовлення відповідача виконати роботи з переробки сировини, а відповідач є кредитором у такому зобов`язанні, оскільки наділений правом вимагати передання результатів виконаної роботи. Відповідач в свою чергу є боржником у зобов`язанні та зобов`язаний сплати за виконану роботу, а позивач є кредитором у такому зобов`язанні, оскільки наділений правом вимагати оплати за виконану роботу.

Спір між сторонами виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати виконаної позивачем роботи, стягнення вартості якої є предметом майнової вимоги позивача.

Визначаючи підсудність цього спору Господарському суду Черкаської області, позивач керувався нормою частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до частини 1 та статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Місце виконання позивачем зобов`язання з виконання робіт сторони у договорі не визначили. Місце виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаної роботи сторони у договорі не визначали. Обставин, які б свідчили про те, що виконати грошове зобов`язання можна тільки у певному місці й, зокрема, за місцем знаходження позивача суд не встановив.

Змістом позову позивача не є вимоги пов`язанні із виконанням зобов`язання з виконання робіт, їх якістю чи прийняттям сторонами.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що правила визначення підсудності справ, передбачені частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України до позову позивача не підлягають застосуванню.

Частиною 1 та 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОН ЛЮКС (ідентифікаційний код 41024509, адреса місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, офіс 420).

Отже, суд дійшов висновку, що спір у цій справі підсудний господарському суду за місцезнаходженням відповідача, за правилами визначення підсудності справ, встановлених частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин матеріали справи підлягають переданню для розгляду до Господарського суду міста Києва за встановленою законом підсудністю справи за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом з-поміж іншого передбачає дотримання правил юрисдикції (підвідомчості) та підсудності спору.

Відповідно до частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частин 1, 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 27, 29, 31, 176, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу № 925/603/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ВЕНЕТО" до Товариства з обмеженою відповідальністю АСТОН ЛЮКС про стягнення 409200,00 грн передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею.

Суддя А.І. Гладун