ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10643/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про ухвалення додаткової постанови
у справі № 910/10643/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Київгаз"
про стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Оніщук В. М., відповідача - Герич М. В.)
ВСТАНОВИВ
Хронологія спору
1. Позивач (оператор газотранспортної системи) звернувся з позовом до суду, посилаючись на порушення відповідачем (оператором газорозподільної системи) зобов`язань за договором транспортування природного газу в частині врегулювання за добовий негативний небаланс за газовий місяць жовтня 2021 року.
2. Місцевий господарський суд ухвалив рішення на користь позивача, аргументуючи це тим, що на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі, які вносилися до неї саме відповідачем як оператором газорозподільної мережі, а також складених оператором газотранспортної системи односторонніх актів, доведено обсяг небалансів відповідача за спірний період.
3. Апеляційний господарський суд з висновками місцевого господарського суду не погодився, посилаючись на недоведеність позивачем здійснення витрат на балансування протягом спірного періоду у зв`язку з відсутністю обсягів придбаного позивачем природного газу, а відтак і відсутністю підстав для врегулювання щодобових небалансів.
4. Постановою Верховного Суду від 30.04.2024 касаційну скаргу позивача задоволено; постанову апеляційного господарського суду від 17.01.2024 скасовано, рішення суду першої інстанції від 11.05.2023 у справі № 910/10643/22 залишено в силі.
5. Судом касаційної інстанції під час прийняття зазначеної постанови не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Підстави прийняття додаткової постанови
6. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо компенсації за рахунок відповідача судових витрат.
7. В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає, що під час розгляду справи ним сплачено 1 302 525 грн витрат по сплаті судового збору на користь відповідача на виконання постанови суду апеляційної інстанції та 1 389 360 грн судового збору за звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.
Позиція Верховного Суду
8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що зазначена заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
9. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
10. За змістом частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
11. Відповідно до частин першої, другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
12. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
13. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
14. Як убачається з матеріалів справи, позивач сплатив 1 389 360 грн судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (платіжна інструкція від 09.02.2024 № 223569).
15. Враховуючи той факт, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 касаційну скаргу позивача задоволено повністю, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 залишено в силі, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, а сплачений судовий збір за подання вказаної вище касаційної скарги в розмірі 1 389 360 грн - стягненню з відповідача.
16. Стосовно заяви позивача в частині стягнення з відповідача 1 302 525 грн судового збору, сплаченого позивачем на виконання постанови апеляційного суду на користь відповідача за подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
17. Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову; стягнуто з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 302 525 грн (платіжна інструкція від 02.02.2024 № 221188).
18. Заява мотивована тим, що позивачем виконано постанову апеляційного суду в добровільному порядку. З цих підстав заявник просить задовольнити заяву та стягнути з відповідача на свою користь 1 302 525 грн (сплачених на підставі скасованої постанови).
19. Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.
20. Оскільки Верховний Суд, приймаючи постанову від 30.04.2024, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду від 17.01.2024 скасував, рішення суду першої інстанції від 11.05.2023 у справі № 910/10643/22 залишив в силі, а нового рішення не приймав і судові рішення не змінював, відтак у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, зокрема понесених у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
21. Принагідно, задля уникнення зайвого формалізму, колегія суддів зазначає, що у Суду також відсутні підстави для розгляду даної вимоги як заяви про поворот виконання відповідного рішення з огляду на таке.
22. Згідно з частиною першою статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
23. За змістом підпункту "г" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається про поворот виконання у разі скасування рішень судів за наявності відповідної заяви та підстав.
24. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина п`ята статті 333 ГПК України).
25. Згідно з частиною дев`ятою статті 333 ГПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
26. Як зазначено вище, постановою від 30.04.2024 Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції. Водночас суд касаційної інстанції не вирішував питання щодо повороту виконання скасованого судового рішення з огляду на відсутність відповідної заяви та підстав.
27. Ураховуючи викладене і те, що під час розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції позивач заяви про поворот виконання рішення не подавав, у Верховного Суду відсутні правові підстави для вирішення питання про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції.
28. Аналогічна правова позиція викладена також у додатковій постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 910/18853/21.
Керуючись статтями 123, 129, 244 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київгаз" (код ЄДРПОУ 03346331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (код ЄДРПОУ 42795490) 1 389 360 (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч триста шістдесят) грн судового збору за розгляд справи № 910/10643/22 в суді касаційної інстанції.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 16.07.2024 |
Номер документу | 120368483 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Случ О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні