Дата документу 10.05.2024Справа № 554/4878/24 Провадження № 2-з/554/42/2024
У Х В А Л А
10травня 2024року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Савченко Л.І.
за участю секретаря судового засідання Грай К.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шкляр Юрій Володимирович, про стягнення заборгованості спадкодавця із спадкоємця.
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить:
накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на:
-Земельну ділянку площею 4,57 га, кадастровий носер: 5321082600:00:005:0042, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Полтавська область, Полтавський (до ліквідації Диканський) район, Водянобалківська сільська рада;
-Житловий будинок, загальною площею 86,8 кв.м., житлова площа 34,5 кв.м., будівлі та споруди: сарай Б, літня кухня Б1, сарай б, погріб вхідний В, гараж Г, ворота огорожі № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження і сфері державної реєстрації прав, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам та іншим органам чи особам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, яке на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
-Земельну ділянку площею 4,57 га, кадастровий носер: 5321082600:00:005:0042, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Полтавська область, Полтавський (до ліквідації Диканський) район, Водянобалківська сільська рада;
-Житловий будинок, загальною площею 86,8 кв.м., житлова площа 34,5 кв.м., будівлі та споруди: сарай Б, літня кухня Б1, сарай б, погріб вхідний В, гараж Г, ворота огорожі № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказав, що 11.08.2010 року ОСОБА_3 отримала в борг від ОСОБА_1 , грошові кошти у сумі 20000 доларів США, які забов`ячалася повернути на першу вимогу. Боргова розписка була написана в присутності доньки ОСОБА_3 ОСОБА_2 , яка особисто підтвердила факт отримання в борг ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 20000 доларів США. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та 01.02.2022 року Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шкляр Ю.В. зареєстровану спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 69066129. У зв`язку з цим, ним 31.05.2022 року даному нотаріусу була направлена претензія про повернення грошових коштів по борговим розпискам. Нотаріус його повідомила, що копію претензії було направлено спадкоємцям померлої ОСОБА_3 . В подальшому ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку площею 4,57 га, кадастровий носер: 5321082600:00:005:0042, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Полтавська область, Полтавський (до ліквідації Диканський) район, Водянобалківська сільська рада та на житловий будинок, загальною площею 86,8 кв.м., житлова площа 34,5 кв.м., будівлі та споруди: сарай Б, літня кухня Б1, сарай б, погріб вхідний В, гараж Г, ворота огорожі № 1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи, що до складу спадщини увійшло невиконане боргове зобов`язання, яке ОСОБА_3 мала перед ОСОБА_1 у розмірі 20000 доларів США, а ОСОБА_4 прийняла спадщину, вважає, що ОСОБА_2 зобов`язана задовольнити вимоги кредитора. 13.02.2024 року ним було направлено на ім`я ОСОБА_2 . Вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 20000 доларів США за борговою розпискою, однак відповідач грошові кошти не повернула. Вважає, що забезпечення позову є необхідним для забезпечення захисту його прав, адже їх невжиття може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Вказує, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що вказане майно може бути в будь-який час відчужено третім особам, що виключає можливість у майбутньому виконати рішення суду шляхом забезпечення виконання боргових зобов`язань за рахунок майна ОСОБА_2 .
Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Відповідно доп.п.1,2ч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечуєтьсянакладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; забороною вчиняти певні дії.
В статті 151ЦПК України викладено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу стягнення заборгованості спадкодавця із спадкоємця за договором позики у сумі 792740 грн.
В заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, прийняте у спадщину відповідачем, а також заборонити будь які реєстраційні дії по відношенню до вказаного майна.
Згідно із ч. 3ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Крім того,ст. 150 ЦПК Україниімперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд вважає, що обставина звернення до суду із вказаним позовом сама по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову в способи, визначені позивачем.
При цьому, заявником не доведено тієї обставини, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Саме з цією метою положеннями частини першоїстатті 151 ЦПК Українипередбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З наведеного випливає, що відомості, зокрема, про вартість такого майна, є необхідними для забезпечення позову.
Разом з тим, звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачки у межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 792740 грн., позивачем не доведено співмірність забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а саме: не надано відомостей та доказів на підтвердження вартості майна, яке перебуває у власності відповідачки, що позбавляє суд можливості визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.
З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шкляр Юрій Володимирович, про стягнення заборгованості спадкодавця із спадкоємця - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.
Суддя Л.І.Савченко
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 118983671 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Октябрський районний суд м.Полтави
Савченко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні