Ухвала

від 10.05.2024 по справі 755/7912/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/7912/24

1-кс/755/1728/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000204 від 01.09.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000204 від 01.09.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023011000000204 від 01.09.2023 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

У період 19-22 лютого 2014 року, Російська Федерація (далі - РФ), використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, у порушення міжнародно-правових норм, у тому числі Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 року та Федеральним Законом РФ № 42-ФЗ від 02.03.1999 року), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об`єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, здійснила організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб`єктів федерації.

Таким чином, з 20.02.2014 року РФ, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - півострова Крим із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.

З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також, придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи, органи влади та місцевого самоврядування Республіки Крим.

Так, 24.02.2022 року, у зв`язку з відкритим військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України «Про введення військового стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022 року, яким введено на території України військовий стан з 24.02.2022 року, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи директором, так званого ООО «Фирма Леди +», яке зареєстроване за російським законодавством в Єдиному реєстрі юридичних осіб РФ за № 1149102128768, 26.06.2023 року, знаходячись на тимчасово окупованій території України - півострові Крим, здійснюючи господарську діяльність за місцем реєстрації вказаного підприємства: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами РФ, маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисел, здійснила провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, шляхом укладання та виконання контракту (договору) за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, 12.12.2014 року, знаходячись на тимчасово окупованій території - півострові Крим, здійснила перереєстрацію українського ТОВ «ФІРМА ЛЕДІ +» (код ЄДРПОУ 23892515) на юридичну особу РФ за назвою: «ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ (ООО) «ФИРМА ЛЕДИ+»», ОГРН 1149102128768, ИНН 9102060157, КПП 910201001, ОКПО 00786259 (юридична адреса: 295033, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6, офіс 3).

Після цього, ОСОБА_4 , будучи обізнаною про необхідність реєстрації на порталі РФ щодо державних закупівель відповідно до Федерального закону РФ від 05.04.2013 року № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд», здійснила реєстрацію, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, так званого «ООО «Фирма Леди +»», на офіційному сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_5

У подальшому, ОСОБА_4 , знаючи, що контрагентами у таких договорах будуть бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - Російської Федерації, будучи директором, так званого «ООО «Фирма Леди+»», зареєстрованого відповідно до законодавства РФ, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт окупації АР Крим збройними силами РФ та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, а також, розуміючи те, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, здійснила провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Зокрема, 26.06.2023 року ОСОБА_4 , будучи директором, так званого «ООО «Фирма Леди +»», знаходячись на тимчасово окупованій території півострову Крим, здійснюючи господарську діяльність за місцем реєстрації підприємства: АДРЕСА_1 , шляхом використання особистого електронного підпису уклала контракт (реєстраційний номер на сайті закупівель № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_5»), № НОМЕР_2 (ИКЗ: НОМЕР_3 ) із, так званим «Федеральным казенным учреждение «Исправительная колония № 2 управления федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крым и г. Севастополю»» (юридична адреса: АР Крим, м. Керчь, Індустральне шосе, буд. 17 , ИНН 9111000309, КПП 91110100, ОГРН 114910200973, ОКПО 08971588) на предмет продажу виробів з металу (стальних кутків, сталі, труб стальних) для забезпечення діяльності незаконно створеного органу, так званого «Федерального казенного учреждения «Исправительная колония № 2 управления федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крым и г. Севастополю»» на загальну суму 829 983 (вісімсот двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) російських рублів.

Особливістю даних «государственных контрактов», згідно Федерального закону РФ від 05.04.2013 року № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» є те, що відповідно до «Статьи 51. Заключение контракта по результатам электронной процедуры», а саме п. 3 «Не позднее пяти рабочих дней, следующих за днем размещения заказчиком в соответствии с частью 2 настоящей статьи проекта контракта, участник закупки, с которым заключается контракт, осуществляет одно из следующих действий: 1) подписывает усиленной электронной подписью лица, имеющего право действовать от имени участника закупки, проект контракта

и одновременно размещает на электронной площадке подписанный проект контракта, а также документ, подтверждающий предоставление обеспечения исполнения контракта в соответствии с настоящим Федеральным законом (за исключением случаев, предусмотренных настоящим Федеральным законом).

Так, п. 2.1.2 контракту (договору) №: 155 ИКЗ: 231911100030991110100100210050000244 від 26.06.2023 року, укладеного між постачальником - директором ОСОБА_4 , так званого «ООО «Фирма Леди +», та замовником - начальником, так званого «Федерального казенного учреждения « Исправительная колония № 2 Управления Федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крым и г. Севастополю»», визначає, що постачальник зобов`язується передати товар замовнику протягом 10 робочих днів з моменту укладання контракту.

У свою чергу, відповідно до акту прийому-передачі товару, що є невід`ємним додатком до контракту (реєстраційний номер на сайті закупівель № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_5») № 155 від 26.06.2023 року, ОСОБА_4 виконала умови контракту, передавши у визначені контрактом строки у власність - «Федерального казенного учреждения «Исправительная колония № 2 Управления Федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крым и г. Севастополю»» матеріальні ресурси: а саме: трубу профільну 100х100х4 мм -270 шт., трубу профільну 60х 40х3 мм - 750 шт., трубу профільну 15х15 мм - 5400 шт., стальну трубу 32х3 мм - 48 шт., уголки 45х45х4 мм - 33 шт., стальні труби 25х3 мм- 9 шт., сталь 3 лист 16 мм - 1 шт., сталь 3 лист 3 мм - 2 шт., сталь 3 лист 1 шт., вартістю 829 983, 35 (вісімсот двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три російських рублів (тридцять п`ять) копійок.

31 січня 2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Згідно зі ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

02 лютого 2024 року в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та повістку про виклик останньої до СУ ГУ СБУ в АР Крим для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій. Однак, остання на виклик не з`явилася та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала. Крім того, повідомлення про підозру з повісткою про виклик ОСОБА_4 надіслано їй на поштову електронну скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка відповідно до, так званого «государственного контракту № 155 від 26.06.2023 року, належить останній.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У свою чергу, санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає конфіскацію майна, як додатковий вид покарання.

Документами, які підтверджують право власності на майно, що арештовується, є відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Згідно даних реєстрів громадянці України ОСОБА_4 належать: нежилі приміщення у підвалі літ. АДРЕСА_11 , загальною площею 139,0 кв. м., реєстраційний номер майна: 1501814; нежилі приміщення у цокольному поверсі літера "АДРЕСА_12 , загальною площею 62,7 кв.м., реєстраційний номер майна:644502; житловий будинок з надвірними побудовами, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 0110100000:02:001:0124, реєстраційний номер майна: 18828443; 1/2 житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 22/4 кв. м., реєстраційний номер майна: 13297400; 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна: 23685838; нежитлові приміщення, а саме: магазин з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 30,2 кв.м., реєстраційний номер майна: 266509; нежилі приміщення на I-му поверсі у АДРЕСА_13, загальною площею 148,7 кв. м., реєстраційний номер майна: 7349460; автомобільний транспортний засіб (вантажний) марки «ТАТА LPT613/385675», 2005 р.в., білого кольору, № кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 та автомобільний транспортний засіб (вантажний) марки «КАМАЗ 5410», 1985 р.в., червоного кольору, № двигуна НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , що належить ТОВ «Фірма Леді +», засновником та директором якого є ОСОБА_4 .

Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду додаткового покарання.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.

Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Крім того, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, дане клопотання прошу розглянути без повідомлення власника даного майна.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України - слідче управління Головного управління СБ України в АР Крим розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , у зв`язку з чим дане клопотання подається за місцем знаходження органу досудового розслідування.

У судове засідання слідчий не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Розгляд клопотання відбувався за відсутності власника майна, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 01.09.2023 року за № 22023011000000204 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Клопотання подано слідчим 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 . У клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими необхідно накласти арешт на майно та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто, клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, 31.01.2024 року складено повідомлення про підозру громадянці України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру їй вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № НОМЕР_9 (7684) від 02.02.2024 року) та 02.02.2024 року - на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: нежилі приміщення у підвалі літ. "А" № № 1-10, 11 за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 139,0 кв. м., реєстраційний номер майна: 1501814; нежилі приміщення у цокольному поверсі літера "А": коридор АДРЕСА_8 , 35, 36, комора № 34, 34а, 34б за адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 62,7 кв.м., реєстраційний номер майна:644502; житловий будинок з надвірними побудовами, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 0110100000:02:001:0124, реєстраційний номер майна: 18828443; 1/2 житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 22/4 кв. м., реєстраційний номер майна: 13297400; 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна: 23685838; нежитлові приміщення, а саме: магазин з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 30,2 кв.м., реєстраційний номер майна: 266509; нежилі приміщення на I-му поверсі у АДРЕСА_13, загальною площею 148,7 кв. м., реєстраційний номер майна: 7349460; на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ).

Зокрема, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів: автомобільний транспортний засіб (вантажний) марки «ТАТА LPT613/385675», 2005 р.в., білого кольору, № кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ); автомобільний транспортний засіб (вантажний) марки «КАМАЗ 5410», 1985 р.в., червоного кольору, № двигуна НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , належить ТОВ «Фірма Леді +», засновником та директором якого є ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи вище викладені обставини, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є співрозмірним завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000204 від 01.09.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на: нежилі приміщення у підвалі літ. "А" № № 1-10, 11 за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 139,0 кв. м., реєстраційний номер майна: 1501814; нежилі приміщення у цокольному поверсі літера "А": коридор № 32, склад № 33, 35, 36, комора № 34, АДРЕСА_4 , загальною площею 62,7 кв.м., реєстраційний номер майна: 644502; житловий будинок з надвірними побудовами, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 0110100000:02:001:0124, реєстраційний номер майна: 18828443; 1/2 житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 22/4 кв. м., реєстраційний номер майна: 13297400; 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна: 23685838; нежитлові приміщення, а саме: магазин з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 30,2 кв.м., реєстраційний номер майна: 266509; нежилі приміщення на I-му поверсі у літ. "А" № № 5, 6, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 16 за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 148,7 кв. м., реєстраційний номер майна: 7349460; які на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ), шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії стосовно зазначеного майна, а також: автомобільний транспортний засіб (вантажний) марки «ТАТА LPT613/385675», 2005 р.в., білого кольору, № кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , який на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) та автомобільний транспортний засіб (вантажний) марки «КАМАЗ 5410», 1985 р.в., червоного кольору, № двигуна НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , який належить ТОВ «Фірма Леді +», засновником та директором якого є ОСОБА_4 , шляхом заборони територіальним органам з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України (сервісним центрам МВС) та центрам надання адміністративних послуг, вчиняти реєстраційні дії стосовно зазначених транспортних засобів.

Копію ухвали направити слідчому для виконання та опублікувати на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора для відома власнику майна.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: