Ухвала

від 13.05.2024 по справі 120/6036/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

13 травня 2024 р. Справа № 120/6036/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови

в с т а н о в и в :

08.05.2024 року Приватне підприємство "Центр-Скло" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зі змісту позовної заяви слідує, що даний спір стосується обставин, пов`язаних із визначенням Вінницькою митницею митної вартості товарів, які були імпортовані позивачем за зовнішньоекономічним контрактом № 13/06/23 від 13 червня 2023 року, укладеного між ПП "Центр-Скло" (покупець) та компанією "Q-Glasstech Sp. z oo" (Польща) (продавець), предметом якого є листове скло та дзеркало, яке виготовляється методом флотації.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається та долучає до позовної заяви відповідні докази, що стосуються обставин придбання, відвантаження, транспортування та оплати придбаного з-за кордону товару.

При цьому, суд звертає увагу на те, що частина таких доказів, які на думку позивача є визначальними щодо визначення митної вартості товару, та які сам позивач називає як "проформи інвойсів", "рахунки-фактура", "пакувальні листи", тощо складені іноземною мовою без супроводжуючого перекладу документів українською мовою.

З цього приводу суд вважає за необхідне вказати, що приписами частини 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Частинами 1, 2 статті 94 КАС України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

За частиною 1 статті 14 вказаного Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".

Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.

Отже, позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви та які є предметом судового дослідження.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - становить 3028,00 гривень.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у прохальній частині позову позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000110/2 від 08.11.2023 року;

- визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/001720.

Водночас суд враховує те, що згідно правової позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 року у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.

Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000110/2 від 08.11.2023 року має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.

Вимога про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в свою чергу, має немайновий характер.

Таким чином, дана позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер.

Натомість, позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №2075 від 26.04.2024 року про сплату судового збору у сумі 3028 грн. (за вимогу немайнового характеру).

Щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру, то суд зазначає, що ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 року у справі 380/7438/22, від 25.09.2023 року у справі №380/10501/22.

Відтак, позивачу за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсотка від різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Суд зазначає, що згідно п. 3 ч. 5 ст. 161 КАС України в позовній заяві має зазначатися ціна позову, з якої потрібно обраховувати суму судового збору за вимогою майнового характеру.

Таким чином в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми позову, визначений як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а також надати докази сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру, розраховану з урахуванням вищезазначених висновків.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- перекладу українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою;

- обґрунтованого розрахунку суми позову, визначеного як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів;

- докази сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович