Ухвала

від 13.05.2024 по справі 160/11971/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 травня 2024 року Справа №160/11971/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АСК до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0404670406 від 26.12.2023р., -

УСТАНОВИВ:

08.05.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю АСК звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023р. №0404670406 (форми "Н") про сплату штрафу за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, за платежем податок на додану вартість, у розмірі 98321,79 грн.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За приписами п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Разом з тим, у позові не наведено обґрунтування порушення оскаржуваним ППР прав, свобод та інтересів позивача, в порушення вимог п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач у позові зазначає, що акт камеральної перевірки від 12.10.2023р. він не отримував, проте вказав, що під час перевірки відповідачем не було виявлено розбіжностей даних податкових декларацій та даних ЄРПН, що послужило б підставою для висновку про заниження податкових зобов`язань тощо, однак, доказів на підтвердження таких аргументів позивача щодо аналізу змісту акту перевірки від 12.10.2023р. до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у позові зазначив, що ним не було отримано акту камеральної перевірки від 12.10.2023р., проте, жодних таких доказів на підтвердження зазначеного (наприклад, копій журналу вхідної кореспонденції, інформації від відділення поштового зв`язку та інше) до позову не додано, на порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позові позивач вказує на те, що податкові накладні №2, №3 від 03.06.2022р. були зареєстровані в ЄРПН 15.07.2022р., проте, таких доказів до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що обов`язок додати до позову докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні (докази, на які позивач посилається у позові) покладено саме на позивача згідно до приписів ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому обґрунтування порушення оскаржуваним ППР прав, свобод та інтересів позивача, у відповідності до вимог п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів на підтвердження аргументів позивача щодо аналізу змісту акту перевірки від 12.10.2023р. (позивач вказує, що під час перевірки відповідачем не було виявлено розбіжностей даних податкових декларацій та даних ЄРПН, що послужило б підставою для висновку про заниження податкових зобов`язань тощо), з урахуванням того, що позивач у позові зазначає, що акт камеральної перевірки від 12.10.2023р. він не отримував, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів того, що позивачем не було отримано акту камеральної перевірки від 12.10.2023р. (наприклад, копій журналу вхідної кореспонденції, інформації від відділення поштового зв`язку та інше), у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) доказів того, що податкові накладні №2, №3 від 03.06.2022р. були зареєстровані в ЄРПН 15.07.2022р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.9 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст. ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АСК до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0404670406 від 26.12.2023р. - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому обґрунтування порушення оскаржуваним ППР прав, свобод та інтересів позивача, у відповідності до вимог п.9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів на підтвердження аргументів позивача щодо аналізу змісту акту перевірки від 12.10.2023р. (позивач вказує, що під час перевірки відповідачем не було виявлено розбіжностей даних податкових декларацій та даних ЄРПН, що послужило б підставою для висновку про заниження податкових зобов`язань тощо), з урахуванням того, що позивач у позові зазначає, що акт камеральної перевірки від 12.10.2023р. він не отримував, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів того, що позивачем не було отримано акту камеральної перевірки від 12.10.2023р. (наприклад, копій журналу вхідної кореспонденції, інформації від відділення поштового зв`язку та інше), у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) доказів того, що податкові накладні №2, №3 від 03.06.2022р. були зареєстровані в ЄРПН 15.07.2022р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва