Рішення

від 27.02.2024 по справі 320/2745/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року № 320/2745/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України яка полягає в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 згідно заяви (рапорту) від 17.11.2020 року у відповідності Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції;

- зобов?язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок та призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з установленням інвалідності другої групи.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що після встановлення групи інвалідності він подав до відповідача-1 пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Проте, відповідачі листами повідомили, що немає можливості у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки медико-соціальну експертну комісію проведено з порушенням вимог п. 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Позивач вважає дії відповідача щодо повернення матеріалів без права на виплату одноразової грошової допомоги протиправними та такими, що порушують її права, у зв`язку з чим звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позовну заяву залишено без руху.

Позивач надав клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися, жодних заяв чи клопотань до суду не надали.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 статті 159 КАС України, визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 1991 року по 16.04.2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління МВС України в Київській області від 16.04.2014 року №250 о/с, Позивача було звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п.64 «б» (через хворобу) положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Свідоцтвом про хворобу № 68/3В від 16.04.2014 року, виданим Військо-лікарською комісією ГУ МВС України в Київській області, підтверджено наявність у Позивача захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ № 0026547 від 17.11.2020 року, позивач має ступінь втрати професійної працездатності 70%.

17.11.2020 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 03.11.2020 року у зв`язку з наявністю захворювання пов`язаного із проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0100965 від 17.11.2020 року.

17.11.2020 року позивач, подав до Головного управління МВС України в Київській області заяву про виплату грошової допомоги.

Листом від 09.02.2020 року №29/Д-909 Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Київській області (Відповідач-1) повідомило позивача, що 16.12.2020 року листом за №29/547 матеріали щодо Позивача були направлені до Міністерства внутрішніх справ України ( Відповідач-2).

Листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 29.01.2021 № 3433/15-2021 матеріали були повернуті на доопрацювання з огляду на те, що медико-соціальну експертну комісію проведено з порушенням вимог п. 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990р. встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 (далі - Порядок №850).

02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 1 Порядку № 850, Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно п.п. 2 п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Так, п. 3 Порядку № 850, встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги:

-загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків;

-установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;

-часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків.

Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, довічно, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням служби в ОВС, що підтверджується випискою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності обґрунтовується наявністю причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому під час проходження служби в органах внутрішніх справ, встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію».

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17, від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18.

Відповідно до п. 14 Порядку № 850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

-учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

-учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Отже підстави відмови призначення і виплати зазначеної грошової допомоги є вичерпними.

Судом встановлено, що позивачу повернуто на доопрацювання матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги з тих підстав, що медико-соціальну експертну комісію проведено з порушенням вимог п. 16 Положення про медико-соціальну експертизу.

Вказані посилання суд вважає не обґрунтованими, оскільки, вичерпним переліком випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначеному у пункті 14 Порядку № 850 ця обставина не передбачена.

Отже, позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги.

У відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем не зроблено.

Повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги не передбачено Порядком №850 та суперечить зазначеним вище нормам матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17.

Верховний Суд у вказаному рішенні вказав, що після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

При цьому, вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для виплати грошової допомоги уповноважено МВС.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 11.12.2019 у справі №822/2690/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86274880) та від 19.02.2020 у справі №822/909/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСП - 87712058).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В розумінні п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідачів в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата, визначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16.

З матеріалів справи вбачається, що Міністерством внутрішніх справ України вдруге допущено протиправну бездіяльність, щодо повернення матеріалів позивача без прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позивні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність задовольнити та визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що відповідачі листами відмовляли позивачу в призначені одноразової грошової допомоги та визнавши протиправною бездіяльність яка полягає в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та зобов?язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 згідно заяви (рапорту) від 17.11.2020 року.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України яка полягає в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов?язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 згідно заяви (рапорту) від 17.11.2020 року у відповідності Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Зобов?язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок та призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з установленням інвалідності другої групи.

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3 632 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн 00 коп на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області - 1816 грн, Міністерства внутрішніх справ України - 1816 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.