Рішення

від 28.04.2023 по справі 320/3302/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2023 року № 320/3302/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Таращанської міської ради Київської області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення №3973-19-VIII від 20.12.2021 Вишневої міської ради Київської області VIII скликання VIII сесія від 19 серпня 2021 року щодо відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення за межами села Ківшовата;

- зобов?язати Таращанську міську раду Київської області у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та вирішити питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельно ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Таращанської міської ради Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням відповідач відмовив йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки за відсутності правових підстав для цього.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що він діяв відповідно до норм чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач підтримав свою позицію викладену в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 виданий 3245 органом, 10.10.2029.

Судом встановлено, що 01.11.2021 позивачка звернулася до Таращанської міської ради із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельно ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Таращанської міської ради Київської області, з кадастровим номером 3224481900:02:004:0004.

До клопотання було додано наступні документи: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копію паспорта громадянина України заявника; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Таращанська міська рада розглянула вказане клопотання та рішенням від 20.12.2021 №3973-19-VIII «Про відмову в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами села Ківшовата», відмовила ОСОБА_1 у наданні такого дозволу, зокрема, щодо земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га, у зв`язку з тим, що остання включена до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності або прав на них (оренда, суперфіцій), які виставляються для продажу на земельних торгах у формі аукціону.

Підставою для прийняття такого рішення стало рішення Таращанської міської ради від 27.08.2021 №1994-13-VIII «Про включення до переліку земельних ділянок з підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким визначено та затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності, права оренди на земельних торгах, у формі аукціону на які виставляються на земельні торги окремими лотами, згідно додатку.

Також відповідач звертає увагу суду, Згідно додатку до рішення Таращанської міської ради від 27.08.2021 № 1994-13-VIII, визначено перелік земельних ділянок комунальної власності, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Земельна ділянка, з кадастровим номером 3224481900:02:004:004, яку Позивач бажає отримати у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, зазначивши в графічних матеріалах, які були додані до клопотання Позивача, останній повідомляє, що вказана земельна ділянка зазначена в переліку земельних ділянок комунальної власності, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україна визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється зокрема органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Правилами частини першої статті 81 ЗК України передбачено підстави набуття громадянами України права власності на земельні ділянки, а саме: згідно із пунктом «б» вказаної норми, підставою набуття права власності є безоплатна передача із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із частинами 3-4 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки у власність громадянам, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями статті 118 ЗК України.

У свою чергу, статтею 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

При цьому, згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (стаття 122 ЗК України).

Тобто, чинним законодавством України визначено вичерпний перелік підстав за наявності яких особі може бути відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не підлягає розширеному тлумаченню.

За приписами статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відтак, наведеними нормами визначено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадянам та визначені органи, уповноважені розглядати вказані питання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, оскільки бажані земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок з підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Так, відповідно до положень частин 1-3 статті 136 ЗК України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом «б» частини четвертої статті 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Отже, перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому, формуванню переліку земельних ділянок передує процедура підготовки лоту до торгів, у межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення земельної ділянки та її державну реєстрацію із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Як передбачено частинами 1, 4 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

За змістом рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2021 №1994-13-VIIІ «Про включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок з підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» до зазначеного переліку включено земельну ділянку, орієнтовною площею 16, 0318 га, з кадастровим номером 3224481900:02:004:0004. Саме до частини цієї ділянки зверталася ОСОБА_1 з клопотанням, з задоволенні якого рішенням відмовлено.

На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Враховуючи існування земельної ділянки з кадастровим номером 3224481900:02:004:0004, яка має загальну площу 16, 0318 га, реєстрація іншої земельної ділянки в таких межах є неможливою для державного кадастрового реєстратора, адже відповідно до абз. 4 п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З урахуванням викладеного можна зробити висновок, що передача бажаної для позивача земельної ділянки за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3224481900:02:004:0004 шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неможливою з точки зору чинного законодавства, оскільки стосується частини земної поверхні, де вже сформована та зареєстрована земельна ділянки.

В свою чергу, будь-які зміни в площі, місці розташуванні, конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3224481900:02:004:0004, яка має загальну площу 16, 0318 га можливі лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Так, ч. 2 статті 25 Закону України «Про землеустрій» розділяють технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки як окремі види документації із землеустрою, які не є взаємозамінними або тотожними.

Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 79-1 ЗК України - відведення земельної ділянки за рахунок існуючої і зареєстрованої є неможливим з точки зору законодавства.

Матеріали справи не містять пропозицій щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3224481900:02:004:0004, яка має загальну площу 16, 0318 га.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, а тому позивачам у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.