Ухвала

від 13.05.2024 по справі 440/5276/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

13 травня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/5276/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат " ( вул. Будівельників, буд. 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область,39800 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про скасування індивідуальної податкової консультації,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство " Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України №1105/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 03.05.2023.

Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем - суб`єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових правовідносин.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації залишено без руху.

08.05.2024 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши, що 07.07.2023 Печерським районним судом м. Києва в межах кримінального провадження №42022000000001477 до керівника ПрАТ "Полтавський ГЗК" ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 26.09.2023 Печерським районним судом м. Києва в межах ще одного кримінального провадження №42022000000001547 до керівника ПрАТ "Полтавський ГЗК" ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою . Крім того, у межах кримінального провадження №42022000000001415 на підставі ухвал Шевченківського районного суду м. Києва у справах №761/17465/23, №761/10419/23 головного бухгалтера ПрАТ "Полтавський ГЗК" ОСОБА_2 відсторонено від посади. Таким чином, за доводами позивача, у період перебігу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження ІПК, керівник ПрАТ "Полтавський ГЗК" ( ОСОБА_1 ) та головний бухгалтер ( ОСОБА_2 ) не мали змоги здійснювати свої посадові обов`язки.

Також позивачем зазначено: за наданням спірної ІПК звертався саме ОСОБА_1 , відповідно перебуваючи під вартою керівник підприємства був позбавлений можливості реалізувати своє право щодо оскарження ІПК; про надання спірної ІПК позивач звернувся до ДПС України з проханням пояснити порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, тобто правильного ведення бухгалтерського обліку із обрахунку ПДВ, що є посадовими обов`язками ОСОБА_2 . Відповідно, відсторонення головного бухгалтера ( ОСОБА_2 ) від виконання своїх посадових обов`язків позбавило підприємство можливості надати економічну оцінку спірній ІПК і в подальшому прийняти рішення про її оскарження.

Таким чином, керівник ( ОСОБА_1 ) та головний бухгалтер ( ОСОБА_2 ) ПрАТ "Полтавський ГЗК", які безпосередньо пов`язані із індивідуальною податковою консультацією №1105/ІПК/99-00-21-03-02-06, були відсторонені або поміщені під варту під час перебігу строку звернення до суду з оскарження вищезазначеної ІПК. Відповідно відсутність на комбінаті вищезгаданих керівників, ускладнило та зробило майже не можливим оскарження спірної ІПК.

Крім того, зазначено, що 23.02.2023 Шевченківським районним судом м. Києва в межах кримінального провадження №42022000000001415 накладено арешт на рахунки ПрАТ "Полтавський ГЗК", відкриті в АБ "ОТП БАНК" (МФО 300528), із встановлення заборони розпоряджатися грошовими коштами в межах суми завданих збитків шляхом зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, за виключенням здійснення обов`язкових платежів до бюджету, а також виплати заробітної плати і відповідних зарахувань на заробітну плату працівникам, ПрАТ "Полтавський ГЗК". Розрахункові рахунки комбінату арештовані по теперішній час, що майже зупинило підприємство, позивач навіть не може сплатити судовий збір у штатному режимі.

У підтвердження наведених доводів позивачем надано, зокрема: наказ №517 від 20.02.2023 "Про відсторонення від посади ОСОБА_2 "; наказ №1959 від 01.07.2023 "Про відсторонення від посади ОСОБА_2 ", ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 у справі №757/42521/23-к; від 07.07.2023 у справі №757/27381/23-к; ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2023 у справі №761/6386/23; від 03.02.2023 у справі №761/4012/23.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази, доданими до неї, суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У частинах другій та третій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Водночас суд бере до уваги, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У рішенні в справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Водночас, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009).

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.

Отже, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а відповідно до частини другої статті 257 вказаного Кодексу - за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Оскільки справа за поданим позовом не підпадає під винятки, передбачені частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду справ у спрощеному позовному провадженні, суд, керуючись пунктом 10 частини шостої статті 12, частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 171, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити строк звернення Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з позовною заявою до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/5276/24 за позовом Приватного акціонерного товариства " Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат " до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витребувати від відповідачів засвідчені належним чином копії усіх документів, які були підставою для прийняття спірних дій (бездіяльності).

Витребувані документи надати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Надіслати відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Суддя Т.С. Канигіна