Рішення

від 13.05.2024 по справі 520/8108/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 р. № 520/8108/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного сервісного центру МВС щодо відмови у наданні інформації на запит адвоката ОСОБА_1 від 02.03.2024;

- зобов`язати Головний сервісний центр МВС надати інформацію на запит адвоката ОСОБА_1 від 02.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.03.2024 адвокат ОСОБА_1, з метою надання правової допомоги ОСОБА_2 , засобами електронної пошти, звернувся до Головного сервісного центру МВС з адвокатським запитом у відповідності до ст. 20, 24 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Закону України "Про доступ до публічної інформації". До адвокатського запиту було додано роздруківку електронного ордеру з QR-кодом серія АН №1368545 та завірена копія свідоцтва серія НОМЕР_1 від 22.05.2019. Адвокатський запит та додатки до нього було підписано позивачем його електронним цифровим підписом та надіслано на офіційну електронну адресу відповідача. Головний сервісний центр МВС надав відповідь за №31/542А3-6596-2024 від 07.03.2024 на адвокатський запит від 02.03.2024 про відмову у наданні інформації і копій документів на адвокатський запит від 02.03.2024 у зв`язку з тим, що додані до запитів документи на підтвердження повноважень адвоката не засвідчені належним чином. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що додані позивачем до адвокатського запиту від 02.03.2024 копія ордера серії АН № 1368545 від 02.03.2024 про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5493 не посвідчені ОСОБА_1 належним чином, що не відповідає вимогам п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». За таких обставин, відповідач вважає, що правомірно відмовив заявникові у наданні запитуваної інформації.

Позивач скористався своїм правом та надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02.03.2024 адвокат ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до Головного сервісного центру МВС із адвокатським запитом, в якому просив з метою надання правової допомоги ОСОБА_2 , на підставі ст. ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надати наступну інформацію та документи:

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Височанською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄРДПОУ 04396503), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Покотилівською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄРДПОУ 04396733), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄРДПОУ 04396549), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску , дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством «ТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» (код ЄРДПОУ 43957533), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством "ЖИЛКОМУНСЕРВІСПОСЛУГА" ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄРДПОУ 33561292), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством «БАБАЇВСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА» ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄРДПОУ 31873775), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством «ВИСОКИЙ» (код ЄРДПОУ 37431492), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації.

Відповідь на запит просив надіслати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та на поштову адресу: 61054, м. Харків, провулок Дунаєвського, 8.

До зазначеного адвокатського запиту позивачем було долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги на представництво інтересів ОСОБА_2 серії АН №1368545 від 02.03.2024 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5493 від 29.05.2019.

07.03.2024 Головним сервісним центром МВС надано позивачеві відповідь №31/542А3-6596-2024, у якій зазначено:

"На електронну адресу Головного сервісного центру МВС (далі - ГСЦ МВС) 04 березня 2024 року за вх. № 542АЗ-2024 надійшов Ваш адвокатський запит від 02 березня 2024 року про надання інформації щодо транспортних засобів, зареєстрованих за Височанською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396503), Покотилівською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396733), Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396549), Комунальним підприємством «ТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 43957533), Комунальним підприємством «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІСПОСЛУГА» ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 33561292), Комунальним підприємством «БАБАЇВСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОДОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА» ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 31873775), Комунальним підприємством «ВИСОКИЙ» (код ЄДРПОУ 37431492),

3 зазначенням номерних знаків таких транспортних засобів.

Повідомляємо, що відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

о адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Необхідно наголосити, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

У рішенні № 162 Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 04 серпня 2017 року «Про розгляд звернення Керівника Державного управління справами Куцика І. М. щодо засвідчення та подання адвокатом копії ордеру на надання правової допомоги» Рада адвокатів звертає увагу, що відмітка про посвідчення копії ордера адвоката має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об`єднання/ адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об`єднанням/ адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії.

Додані Вами до адвокатського запиту копія ордера серії АН № 1368545 від 2 березня 2024 р. про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5493 не посвідчені Вами у встановленому порядку.

Ураховуючи викладене, з метою забезпечення здійснення Вашої адвокатської діяльності, спрямованої на захист прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_2 , пропонуємо відповідно до статей 24, 26 Закону надіслати адвокатський запит, до якого додати належним чином посвідчені Вами копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера на надання правничої (правової) допомоги.".

08.03.2024 адвокат ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до Головного сервісного центру МВС із повторним адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію, вказану в запиті від 02.03.2024 та зазначив, що документи, які було надано на підтвердження повноважень адвоката, не потребують додаткового засвідчення.

У відповідь на вказаний запит, відповідач 18.03.2024 надав відповідь №31/613А3-6596-2024, в якій продублював зміст відповіді від 07.03.2024 №31/542А3-6596-2024.

Не погодившись із діями відповідача щодо ненадання запитуваної в запиті від 02.03.2024 інформації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 Закону №5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Приписами ст. 20 Закону №5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Частиною 2 ст. 24 Закону №5076-VI передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Частиною 3 ст. 24 Закону №5076-VI встановлено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 12 Закону №5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі №855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Судом встановлено, що адвокатом ОСОБА_1 разом із адвокатським запитом надіслано на офіційну електронну адресу Головного сервісного центру МВС скановані копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги на представництво інтересів ОСОБА_2 серії АН №1368545 від 02.03.2024 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5493 від 29.05.2019, засвідчені кваліфікаційним електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .

Однак, відповідачем відмовлено у наданні відповіді на адвокатський запит з посиланням на абзац 2 ч. 1 ст. 24 Закону №5076-VI та п. 5.26 ДСТУ 4163:2020, що містять наступні вимоги: до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Отже, єдиною підставою відмови відповідача у наданні інформації на адвокатський запит позивача стало те, що останнім додані копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера, що засвідчені неналежним чином.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 №851-IV (далі - Закон №851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до частин 1-5 ст. 6 Закону №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Статтею 7 Закону №851-IV визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Суд зазначає, що електронний адвокатський запит оформлюється шляхом формування електронного файлу (здебільшого у форматі pdf), який адвокат скріплює електронним цифровим підписом.

Як вже зазначалось вище, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Слід відзначити, що відповідно до рішення Ради адвокатів України №132 від 16-17.11.2022: (1) електронний підпис фізичної особи - адвоката не потребує додаткового підтвердження статусу адвоката, оскільки на підтвердження своїх повноважень адвокат надає ордер, у якому вже зазначається такий правовий статус; (2) адвокатський запит із додатками (поданий без фізичного письмового підпису адвоката), підписаний за допомогою електронного підпису, є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Очевидно, що під час формування електронного адвокатського запиту додатки до нього формуються шляхом сканування та посвідчуються електронним цифровим підписом в електронному вигляді.

За загальним визначенням сканування документа - це процес створення цифрової копії документа, який передбачає використання відповідного пристрою, що фіксує зображення документа та перетворює його в цифровий формат. Отримана цифрова копія є точною копією оригінального документа, включаючи весь його текст і зображення. Таким чином, сканування є різновидом копіювання (цифровим еквівалентом фотокопіювання), оскільки створюється ідентична версія оригінального документа на іншому носії (п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №9901/454/21).

Згідно з п.п. 8 п. 6 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) - це візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи.

Відповідно до п.п. 8 п. 2 розд. ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Мін`юсту від 11.11.2014 №1886/5 (зі змінами від 29.10.2022), для оформлення електронної копії оригіналу документа у паперовій формі він оцифровується (сканується, фотографується) та зберігається у форматі для фотоелектронних документів, визначеному в Переліку форматів.

Оформлення електронної копії документа у паперовій формі завершується накладанням кваліфікованої електронної печатки установи або кваліфікованого електронного підпису, якщо установа у своїй діяльності не використовує кваліфіковану електронну печатку.

Отже, додані до електронного адвокатського запиту копії адвокатського ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, засвідчені електронним цифровим підписом, є електронними копіями оригіналів паперових документів, до яких не застосовуються правила завірення паперових копій документів, передбачені п. 5.26 ДСТУ 4163:2020, а застосовуються правила засвідчення електронних копій, встановлені п.п. 8 п. 2 розд. ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5.

Враховуючи вищевикладене, відмова в наданні інформації з тієї підстави, що електронна копія свідоцтва та/або ордера не засвідчена написом "Згідно з оригіналом, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії", є неправомірною.

Доказів того, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 визнано у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також, відсутні докази щодо припинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом.

Також, суд окремо звертає увагу, що адвокатський запит позивача відповідав вимогам ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З урахуванням вищезазначених приписів законодавства, зважаючи на встановлені обставини справи, суд визнає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправного ненадання відповідачем запитуваної інформації на адвокатський запит від 02.03.2024.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного сервісного центру МВС щодо не надання запитуваної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024 та зобов`язання Головного сервісного центру МВС повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024 з урахуванням висновків суду в даній справі.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

22.04.2024 від позивача до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Відповідач проти вказаної заяви заперечував, про що надав до суду 24.04.2024 заперечення на заяву.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, у КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

На підтвердження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги №2/03/24 від 20.02.2024, укладений із адвокатом Івахненком Максимом Геннадійовчием; Ордер серії АІ №1564822 від 20.03.2024; Детальний опис виконаних робіт від 18.04.2024; рахунок для сплати правничої допомоги адвоката у сумі 6000 грн.

Відповідно до пункту 5.2 договору про надання професійної правничої допомоги від 20.03.2024, складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється, а оплата правової допомоги здійснюється на підставі виставлених адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки.

За умовами пункту 5.1. вказаного договору позивач сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі, що становить 6000 (шість тисяч) грн., що підлягатиме стягненню за рішенням суду на користь Клієнта з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Суд зазначає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20 від 18.08.2021 у справі №300/3178/20.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за наданими позивачем документами.

Даний адміністративний позов не є складним, відноситься до справ незначної складності. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що сума на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги саме у розмірі 6000,00 грн. в даному випадку є необґрунтованою та завищеною.

Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга №6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного сервісного центру МВС (вул. Лук`янівська, буд. 62, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 40109173) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного сервісного центру МВС щодо не надання запитуваної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024.

Зобов`язати Головний сервісний центр МВС (вул. Лук`янівська, буд. 62, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 40109173) повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.03.2024 з урахуванням висновків суду в даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС (вул. Лук`янівська, буд. 62, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 40109173) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ГОРШКОВА