Постанова

від 09.10.2024 по справі 520/8108/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 р. Справа № 520/8108/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного сервісного центру МВС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 13.05.24 у справі № 520/8108/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного сервісного центру МВС

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, заявник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного сервісного центру МВС (далі та текстом також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного сервісного центру МВС щодо відмови у наданні інформації на запит адвоката ОСОБА_1 від 02.03.2024;

- зобов`язати Головний сервісний центр МВС надати інформацію на запит адвоката ОСОБА_1 від 02.03.2024.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного сервісного центру МВС щодо ненадання запитуваної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024.

Зобов`язано Головний сервісний центр МВС повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024 з урахуванням висновків суду в цій справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосування норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції з неправильним застосуванням статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у порушення частини першої статті 90, статті 242 КАС України. Водночас судом першої інстанції залишено поза увагою, що у статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» розмежовані поняття «підпис» та «засвідчення». Вказує на неврахування судом першої інстанції того, що у порушення вимог статті 24 Закону № 5076-VI до адвокатського запиту позивача долучені: копія ордеру серії АН № 1368545 від 02 березня 2024 року про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5493, непосвідчені у встановленому порядку.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 02.03.2024 адвокат ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до Головного сервісного центру МВС із адвокатським запитом, в якому просив з метою надання правової допомоги ОСОБА_2 , на підставі статей 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надати таку інформацію та документи:

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Височанською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄРДПОУ 04396503), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Покотилівською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄРДПОУ 04396733), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄРДПОУ 04396549), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством «ТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» (код ЄРДПОУ 43957533), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством "ЖИЛКОМУНСЕРВІСПОСЛУГА" ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄРДПОУ 33561292), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством «БАБАЇВСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА» ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄРДПОУ 31873775), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації;

- які службові транспортні засоби зареєстровані за Комунальним підприємством «ВИСОКИЙ» (код ЄРДПОУ 37431492), зазначивши: державний номер, номер кузова, модель та рік випуску, дату реєстрації.

Відповідь на запит просив надіслати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та на поштову адресу: АДРЕСА_1.

До зазначеного адвокатського запиту позивачем було долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги на представництво інтересів ОСОБА_2 серії АН №1368545 від 02.03.2024 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5493 від 29.05.2019.

07.03.2024 Головним сервісним центром МВС надано позивачеві відповідь № 31/542А3-6596-2024, у якій зазначено:

"На електронну адресу Головного сервісного центру МВС (далі - ГСЦ МВС) 04 березня 2024 року за вх. № 542АЗ-2024 надійшов Ваш адвокатський запит від 02 березня 2024 року про надання інформації щодо транспортних засобів, зареєстрованих за Височанською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396503), Покотилівською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396733), Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396549), Комунальним підприємством «ТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 43957533), Комунальним підприємством «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІСПОСЛУГА» ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 33561292), Комунальним підприємством «БАБАЇВСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОДОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА» ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 31873775), Комунальним підприємством «ВИСОКИЙ» (код ЄДРПОУ 37431492) із зазначенням номерних знаків таких транспортних засобів.

Повідомляємо, що відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Необхідно наголосити, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

У рішенні № 162 Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 04 серпня 2017 року «Про розгляд звернення Керівника Державного управління справами ОСОБА_3 щодо засвідчення та подання адвокатом копії ордеру на надання правової допомоги» Рада адвокатів звертає увагу, що відмітка про посвідчення копії ордера адвоката має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об`єднання/ адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об`єднанням/ адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії.

Додані Вами до адвокатського запиту копія ордера серії АН № 1368545 від 2 березня 2024 р. про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5493 не посвідчені Вами у встановленому порядку.

Ураховуючи викладене, з метою забезпечення здійснення Вашої адвокатської діяльності, спрямованої на захист прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_2 , пропонуємо відповідно до статей 24, 26 Закону надіслати адвокатський запит, до якого додати належним чином посвідчені Вами копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера на надання правничої (правової) допомоги".

08.03.2024 адвокат ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до Головного сервісного центру МВС із повторним адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію, вказану в запиті від 02.03.2024, та зазначив, що документи, які було надано на підтвердження повноважень адвоката, не потребують додаткового засвідчення.

У відповідь на вказаний запит відповідач 18.03.2024 надав відповідь №31/613А3-6596-2024, в якій продублював зміст відповіді від 07.03.2024 за № 31/542А3-6596-2024.

Не погодившись із діями відповідача щодо ненадання запитуваної в запиті від 02.03.2024 інформації, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що адвокатський запит позивача відповідав вимогам ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і відмова в наданні інформації з тієї підстави, що електронна копія свідоцтва та/або ордера не засвідчена написом "Згідно з оригіналом, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії", є неправомірною.

З метою ефективного захисту прав позивача суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного сервісного центру МВС щодо не надання запитуваної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024 та зобов`язання Головного сервісного центру МВС повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024 з урахуванням висновків суду в цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 Закону № 5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Приписами ст. 20 Закону № 5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 5076-VI передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Частиною 3 ст. 24 Закону № 5076-VI встановлено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 12 Закону № 5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі №855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 за № 851-IV (далі - Закон №851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до частин 1-5 ст. 6 Закону № 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Статтею 7 Закону № 851-IV визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Судом установлено, що адвокатом ОСОБА_1 разом із адвокатським запитом надіслано на офіційну електронну адресу Головного сервісного центру МВС скановані копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги на представництво інтересів ОСОБА_2 серії АН №1368545 від 02.03.2024 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5493 від 29.05.2019, засвідчені кваліфікаційним електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .

Однак відповідачем відмовлено у наданні відповіді на адвокатський запит з посиланням на абзац 2 ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI та п. 5.26 ДСТУ 4163:2020, що містять такі вимоги: до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Отже, єдиною підставою відмови відповідача у наданні інформації на адвокатський запит позивача стало те, що останнім додані копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера, що засвідчені неналежним чином.

Водночас за матеріалами справи, позивач звернувся до Головного сервісного центру МВС із адвокатським запитом засобами електронного зв`язку.

Колегія суддів зазначає, що електронний адвокатський запит оформлюється шляхом формування електронного файлу (здебільшого у форматі pdf), який адвокат скріплює електронним цифровим підписом.

Як вже зазначалось, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до рішення Ради адвокатів України №132 від 16-17.11.2022: (1) електронний підпис фізичної особи - адвоката не потребує додаткового підтвердження статусу адвоката, оскільки на підтвердження своїх повноважень адвокат надає ордер, у якому вже зазначається такий правовий статус; (2) адвокатський запит із додатками (поданий без фізичного письмового підпису адвоката), підписаний за допомогою електронного підпису, є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Очевидно, що під час формування електронного адвокатського запиту додатки до нього формуються шляхом сканування та посвідчуються електронним цифровим підписом в електронному вигляді.

За загальним визначенням сканування документа - це процес створення цифрової копії документа, який передбачає використання відповідного пристрою, що фіксує зображення документа та перетворює його в цифровий формат. Отримана цифрова копія є точною копією оригінального документа, включаючи весь його текст і зображення. Таким чином сканування є різновидом копіювання (цифровим еквівалентом фотокопіювання), оскільки створюється ідентична версія оригінального документа на іншому носії (п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №9901/454/21).

Згідно з п.п. 8 п. 6 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 55, електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) - це візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи.

Відповідно до п.п. 8 п. 2 розд. ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого Наказом Мін`юсту від 11.11.2014 за № 1886/5 (зі змінами від 29.10.2022), для оформлення електронної копії оригіналу документа у паперовій формі він оцифровується (сканується, фотографується) та зберігається у форматі для фотоелектронних документів, визначеному в Переліку форматів.

Оформлення електронної копії документа у паперовій формі завершується накладанням кваліфікованої електронної печатки установи або кваліфікованого електронного підпису, якщо установа у своїй діяльності не використовує кваліфіковану електронну печатку.

Отже, додані до електронного адвокатського запиту копії адвокатського ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, засвідчені електронним цифровим підписом, є електронними копіями оригіналів паперових документів, до яких не застосовуються правила завірення паперових копій документів, передбачені п. 5.26 ДСТУ 4163:2020, а застосовуються правила засвідчення електронних копій, встановлені п.п. 8 п. 2 розд. ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 за № 1886/5.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відмова в наданні інформації з тієї підстави, що електронна копія свідоцтва та/або ордера не засвідчена написом "Згідно з оригіналом, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії", є неправомірною.

Доказів того, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 визнано у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також відсутні докази щодо припинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом.

Адвокатський запит позивача відповідав вимогам ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З урахуванням наведених приписів чинного законодавства, зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправного ненадання відповідачем запитуваної інформації на адвокатський запит від 02.03.2024.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з метою ефективного захисту прав позивача слід задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного сервісного центру МВС щодо ненадання запитуваної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024 з покладенням на Головний сервісний центр МВС повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 02.03.2024 з урахуванням висновків суду в цій справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За приписами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат здійснено судом першої інстанції в порядку ст. 139 КАС України та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Доводів щодо незгоди з висновками суду першої інстанції в цій частині в апеляційній скарзі відповідачем не наведено.

Отже, в цій частині правильність висновків суду першої інстанції не може бути перевірена судом апеляційної інстанції, зважаючи на вимоги частини другої ст. 308 КАС України щодо можливого виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у сумі 3000 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат з професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції позивачем надано до матеріалів справи копії: договору про надання правничої допомоги № 1/07/24 від 02 липня 2024 року, детального опису виконаних робіт від 03.07.2024, рахунку для сплати правничої допомоги адвоката від 03.07.2024.

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з детальним описом виконаних робіт від 03.07.2024 адвокатом надані позивачу послуги щодо ознайомлення з апеляційною скаргою на рішення суду від 13.05.2024 у справі № 520/8108/24, підготовки та складення відзиву на апеляційну скаргу. Загальна вартість робіт складає 3000 грн, час роботи адвоката - три години.

Колегія суддів, дослідивши подані заявником докази, вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвокатів є дещо завищеним та не є співмірним зі складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом, наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувала настільки значного часу для надання адвокатами послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу, а сума, які заявлена до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданій заяві.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, послуги адвоката у суді першої інстанції оцінені адвокатом в 6000,00 грн та зменшені судом першої інстанції до 2 000,00 грн.

З приводу наведеної обставини, колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, визначений судом за аналогічні послуги в суді першої інстанції, колегія суддів уважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Отже, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу позивача у суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у сумі 1 000 грн (2 000,00 грн/2).

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 420/1109/20.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 520/8108/24 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС (ЄДРПОУ 40109173) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова