Рішення

від 13.05.2024 по справі 620/2812/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/2812/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через систему ''Електронний суд'' звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від20.12.2023 №13673/ж10/25-01-07-00 та від20.12.2023 №13672/ж10/25-01-07-00.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Суд ухвалою від12.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. В подальшому, суд ухвалами від19.03.2024 та від03.04.2024 відмовив у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» про проведення розгляду справи з викликом (повідомленням) сторін та представника Головного управління ДПС у Чернігівській області, про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому він не визнає позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Зазначає, що в ході перевірки на підставі податкової інформації, документів бухгалтерського обліку з виробництва напівфабрикату, готової продукції та її реалізації, даних сертифікатів про походження встановлено порушення позивачем п.198.5 ст.198 ПК України, у зв`язку з відсутністю в залишку станом на 31.08.2023 пиловика соснового окорованого сортованого в обсязі 1512,18 м3 на суму 2189850,00 грн, ПДВ 437970,00 грн та вважається використаним позивачем в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ за серпень 2023 року на загальну суму ПДВ 437970,00 грн.

Позивачем подані додаткові пояснення, в яких він позовні вимоги підтримує та наголошує, що висновки податкового органу, які зазначені в Акті перевірки ґрунтуються не на виробничих звітах позивача чи первинних документах, а на сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів та експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від30.06.2023 №ЧК-265, які не є первинними документами на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку. Зазначає, що за охоплюваний період перевірки серпень 2023 року, придбаний кругляк пройшов технологічні процеси обробки та виготовлення готової продукції. Позивач також наголошує на тому, що акт перевірки містить хибну інформацію в частині, що стосується показників діяльності підприємства та стверджує, що використання у негосподарській діяльності підприємства сировини (лісоматеріалів) або готових виробів з неї не було.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» (код ЄДРПОУ 37371088) створено 11.02.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 10481020000000482, що підтверджується Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» є лісопильне та стругальне виробництво (код КВЕД 16.10); іншими видами діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73).

За результатами фінансово-господарської діяльності за серпень 2023 року у ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» виникла різниця між сумою сформованого податкового кредиту та податкового зобов`язання,яка відображена у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2023 року у розмірі 2 410 625,00 грн.

Позивачем до Головного управління ДПС у Чернігівській області у відповідності до вимог пункту 200.7 статті200 Податкового кодексу України для повернення суми бюджетного відшкодування, подано наступні документи:

податкову декларацію з ПДВ за серпень 2023 року, у рядку 20.2.1: "сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" зазначено суму ПДВ у розмірі 2 410 625,00 грн;

Додаток 1 до податкової декларації Відомості про суми ПДВ, зазначені в податкових накладних;

Додаток 2 до податкової декларації Довідка про суму від`ємного значення звітного періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;

Додаток 3 до податкової декларації Розрахунок суми бюджетного відшкодування;

Додаток 4 до податкової декларації - Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування;

Про отримання вищевказаних документів відповідачем свідчить Квитанція №2 від20.09.2023, документ №J0200125.

У період з 02.11.2023 по 15.11.2023 службовими особами Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Вказану перевірку проведено на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від19.10.2023 №2171-п та направлень: від01.11.2023№4250/ж3/25-01-07-04-01 та від01.11.2023 №4251/ж3/25-01-07-04-01.

За наслідком проведення перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від16.11.2023 №11284/ж5/25-01-07-04-01 (далі Акт перевірки).

У Акті перевірки зазначено встановлені під час її проведення порушення платником податків п.198.5 ст.198, п.200.1 п. 200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті встановлено завищення бюджетного відшкодування за серпень 2023 на суму 141 824 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду за серпень 2023 на суму 437970 грн.

Позивачем подавались заперечення на акт перевірки від30.11.2023 №304.

За результатами розгляду заперечень позивача, відповідачем надано відповідь №2442/ж/12/25-01-07-04-06 від 15.12.2023, якою відмовлено у задоволенні заперечення позивача та висновки акту залишено без змін.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

за формою «В4» від 20.12.2023 №13673/ж10/25-01-07-00, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 437 970,00 грн. (надалі «ппр №13673»).

за формою «В1» від 20.12.2023 №13672/ж10/25-01-07-00, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2023 року на 141 824 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 70 912,00 грн. (надалі «ппр №13672»).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Отже правомірність та законність спірних рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Податковий кодекс України (далі ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня

строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строкуза днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до положень пункту 78.1.8 статі 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення- рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення- рішення.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 ПК України, за результатами документальної перевірки.

При цьому для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. До того ж, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/ь послуг.

В п.3.2 та 3.3 Акту перевірки податковим органом зазначено, що «Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення показника рядка 17 Декларації (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено його завищення на суму 1240584 грн. в т.ч. встановлено завищення рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» на суму 1240584 грн. (враховуючі акт від 17.10.2023 №9920/2ж5/25-01-07-04-01, лист про результати розгляду заперечення ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» від14.11.2023 №2268/2ж12/25-01-07-04- 06) та те, що в результаті порушень, які викладені в розділі в п.3.1 розділу 3, розділі 4 акту документальної позапланової виїзної перевірки від 17.10.2023р. №9920/ж5/25-01- 07-04-01, лист про результати розгляду заперечення ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» від14.11.2023 №2268/ж12/25-01-07-04-06 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за липень 2023 року ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» (п.н. 37371088) втратило право на формування від`ємного значення при заповненні додатка 2 до Декларації за липень 2023р. в розмірі 1003044 грн. що в свою чергу вплинуло на заповнення Додатку 3 Декларації з ПДВ за серпень 2023р., а саме: у Додатку 3 за серпень 2023р. завищено суму бюджетного відшкодування на суму 141824 грн. (липень 2023р.) та у Додатку 2 за серпень 2023р. втратило право на формування від`ємного значення за липень 2023 р. 8603391 грн.

З наведеного слідує, що зазначені висновки грунтуються на висновках акту перевірки від17.10.2023 №9920/2ж5/25-01-07-04-01. При цьому, податкові-повідомлення рішення за результатами висновків акту перевірки від17.10.2023 складені лише 20.11.2023, а висновки за актом перевірки від 16.11.2023 складені раніше ніж прийнято податкові повідомлення рішення за актом від17.10.2023. Тобто, на дату складання акта перевірки від16.11.2023 податкові повідомленнярішення за попереднім актом перевірки від17.10.2023 ще не були прийняті.

Проте, відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від28.01.2016 №21 у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомленнярішення, враховуючи процедури 12 адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу ПК України.

Отже, результати перевірок вносяться до рядка 16.3 декларації лише на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не на підставі акту перевірки та у звітному періоді, на який припаде день узгодження. Сам по собі акт перевірки не є актом індивідуальної дії та не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків для платника податку. Тому, платник податків не зобов`язаний змінювати дані податкового обліку на підставі акту перевірки. Платник податку повинен відобразити таку суму у декларації за звітний період, на який припаде день узгодження податкового повідомлення-рішення.

Суд звертає увагу, що податкові повідомлення рішення від20.11.2023 №11697/ж10/25- 01-07-00 та від20.11.2023 №11696/ж10/25-01-07-00 складені за результатами висновків акту перевірки від17.10.2023 №9920/2ж5/25-01-07-04-01 оскаржені до Чернігівського окружного адміністративного суду, про що судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі №620/18672/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116055648).

А отже, враховуючи, що податкові повідомлення-рішення від20.11.2023 складені на підставі акту перевірки від17.10.2023 не є узгодженими, у зв`язку з чим, висновки про завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2023 є безпідставними.

Щодо порушень, вказаних в пункті 3.1. розділу 3 Акту.

Податковий орган дійшов висновку, що встановлена відсутність в залишку станом на 31.08.2023 напівфабрикату пиловника соснового окорованого в обсязі 1512,18 м.куб. на суму 2189850 грн. ПДВ-437970 грн. та вважається використаним ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, чим порушено вимоги пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ за серпень 2023 р. на загальну суму ПДВ 437970,00 грн

Підставами для таких висновків є результати перевірки відображених у сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій відомостей щодо їх відповідності даним первинних документів та, відповідно, складського й бухгалтерського обліку підприємства, встановлено невідповідність використаної лісосировини (кількості) на виробництво пиломатеріалів між даними сертифікатів та використання пиловника в виробництві.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить акту нормативно-правового характеру, яким регламентовано норму (відсоток) виходу пиломатеріалу із круглого лісу. Це обумовлено в першу чергу специфікою виробничих процесів при виробництві пиломатеріалів, а також специфікою сировини - лісоматеріалів круглих, про що не заперечував і представник відповідача у судовому засіданні.

Отже на підприємствах деревопереробної галузі застосування нормативів витрат сировини при виробництві пиломатеріалів має виключно індивідуальний характер, та можливість застосування (або не застосування) таких нормативів на власний розсуд.

З додаткових пояснень представника позивача слідує, що в ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» нормативи витрат сировини при виробництві пиломатеріалів не затверджувалися, натомість на підприємстві визначено усереднені тимчасові норми витрат сировини при виробництві пиломатеріалу сухого обрізного, затверджені керівником ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» ,на які підприємство орієнтується у виробничій діяльності. Усереднені тимчасові норми витрат сировини при виробництві пиломатеріалу сухого обрізного є виключно індикативним показником та враховуються при складанні планів (прогнозів) виробництва. Нормативні показники (базові, прогнозні) по кожному замовленню розраховуються окремо з урахуванням вимог покупця (згідно контрактів та специфікацій), а також із врахуванням класу якості сировини, діаметру, довжини та попередніх карт розкрою.

Фактичні витрати сировини при виробництві пиломатеріалів відображені у виробничих звітах ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» по кожному підрозділу товариства, які складаються, перевіряються та затверджуються за результатами роботи щомісячно та є основним первинним документом, що характеризує та підтверджує склад витрат по кожному підрозділу та по кожній стадії виробництва.

Матеріали справи містять місячні виробничі звіти, які підтверджують фактичний відсоток виходу готової продукції.

Також чинним законодавством України не віднесено сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів до первинних документів, на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку, зазначений документ призначений виключно для підтвердження факту легального походження сировини, з якої було виготовлено товар, який реалізується платником податку за межі митної території України в митному режимі експорту.

Не є також первинним документом для цілей бухгалтерського обліку і експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 30.06.2023 №ЧК-265, який податковий орган застосував для зворотного переводу виготовленої продукції назад в сировину.

Суд зауважує, що зазначений у висновку коефіцієнт виходу не враховує всі процеси виробництва, а робиться висновок про вихід продукції тільки за результатами розпилу, без обов`язкових подальших дій щодо торцювання, сушіння, вибраковки не кондиції, не враховує, що в подальшому деревина проходить сушку, в ході якої також втрачається об`єм та може змінюватись фізичні характеристики деревини («вертольоти», випадання сучків, тріщини, та інше).

Пунктом 331 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від09.07.2007 №373 встановлено, що якщо пряме віднесення отриманих відходів на собівартість окремих виробів і замовлень є ускладненим, безповоротні відходи обліковують загальною масою за всією продукцією, а поділ їх на окремі вироби здійснюють пропорційно випущеній кількості продукції.

Нормами ПК України не встановлено вимог щодо коригувань фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за операціями з такими відходами. Що ж до обліку з податку на додану вартість, то на нього не впливають нормативні безповоротні відходи, оскільки їх утворення безпосередньо пов`язане з технологічним процесом. Таким чином, безповоротні відходи вважаються використаними в господарській діяльності платника податків, а утворення нормативних відходів не несе жодних податкових наслідків з ПДВ, оскільки це пов`язано з господарською діяльністю товариства.

Як слідує з акту перевірки наднормативних безповоротних відходів (втрат сировини) податковим органом під час перевірки не встановлено.

Підставою для внесення до бухгалтерського обліку даних щодо виготовлення матеріалів із сировини (круглі лісоматеріали) в процесі проходження технологічного процесу обробки є виробничі звіти за місяць по виробничим підрозділам, в яких зазначається інформація щодо кількості витраченої сировини та виготовленої продукції.

За таких обставин, суд вважає, що кількість отриманої позивачем сировини (круглі лісоматеріали) за відповідними товаро-прихідними документами (в тому числі товарно-транспортними накладними (ТТН-ліс) від Державних лісових господарств (з відміткою про погашення використаної кількості деревини) не збігається і не може збігатися з кількістю готової, за результатами виробництва, продукції, з огляду на нормативні безповоротні відходи (в тому числі у вигляді усушки).

Для визначення кількості використаної сировини для виготовлення тієї чи іншої кількості продукції податковий орган не може використовувати лише відомості рядка 4 сертифікату «Підстава видачі сертифіката» (де здійснено посилання на ТТН-ліс), а має враховувати в першу чергу відомості рядка 2 «Характеристика купленої продукції» (де вказується вид лісопродукції, яка була реалізована лісокористувачем- продавцем на внутрішньому ринку, її порода, сорт, геометричні розміри, кількість, код згідно зУКТЗЕД) та рядка 5 «Характеристика партії лісопродукції, що експортується» (де вказуються найменування лісопродукції, що експортується, порода, сорт, геометричні розміри, кількість, код згідно з УКТЗЕД), оскільки саме ці відомості є такими, що вказують на обсяги виготовленої лісопродукції з придбаних лісоматеріалів, що експортується.

Відповідно до пункту 2 частини 4 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від22.12.202 №702 1, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово- господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте висновки податкового органу, які зазначені в акті перевірки ґрунтуються не на виробничих звітах позивача чи первинних документах, а на сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів та експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, які не являються первинними документами на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Стосовно порушення підприємством пп.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 ПК України слід зазначити, що в жодному твердженні, наведеному в Акті перевірки не зазначено, що позивач припустив помилку під час розрахунку суми від`ємного значення (чи при визначенні податкового зобов`язання чи податкового кредиту з ПДВ), чи не було подано хоча б якого додатку/розрахунку до податкової декларації з ПДВ чи експортної митної декларації чи вказані господарські операції є нереальними та не підтверджені первинними документами.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від20.12.2023 №13673/ж10/25-01-07-00 та від20.12.2023 №13672/ж10/25-01-07-00.

Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача не узгоджується з вимогами, встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов належить задовольнити повністю.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннямистатті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 9760,59 грн.

Керуючись статтями139,227,241-243,246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від20.12.2023 №13673/ж10/25-01-07-00.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від20.12.2023 №13672/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» судові витрати у розмірі 9760,59 грн (дев`ять сімсот шістдесят гривень 59 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» (вул. Передзаводська, буд. 4, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ - 37371088).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича,11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повне рішення суду складено 13.05.2024.

Суддя Л.О. Житняк