Постанова

від 05.08.2024 по справі 620/2812/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/2812/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Слав Форест» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слав Форест» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.12.2023 №13673/ж10/25-01-07-00 та від 20.12.2023 №13672/ж10/25-01-07-00. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 13 травня 2024 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що під час перевірки встановлено відсутність залишку станом на 31.08.2023 пиловника соснового окорованого сортованого в обсязі 1512.18 м3 на суму 2189850 грн та вважається використаним ТОВ «Слав Форест» в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства. В результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ за серпень 2023.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Основним видом економічної діяльності ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» є лісопильне та стругальне виробництво (код КВЕД 16.10); іншими видами діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73). За результатами фінансово-господарської діяльності за серпень 2023 року у ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» виникла різниця між сумою сформованого податкового кредиту та податкового зобов`язання, яка відображена у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2023 року у розмірі 2 410 625,00 грн.

Позивачем до Головного управління ДПС у Чернігівській області у відповідності до вимог пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України для повернення суми бюджетного відшкодування, подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2023 року, Додаток 1 до податкової декларації, Додаток 2 до податкової декларації, Додаток 3 до податкової декларації, Додаток 4 до податкової декларації.

У період з 02.11.2023 по 15.11.2023 службовими особами Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Результати перевірки оформлені Актом від 16.11.2023 №11284/ж5/25-01-07-04-01, у висновках якого вказано про порушення платником податків п.198.5 ст.198, п.200.1 п. 200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за серпень 2023 на суму 141 824 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за серпень 2023 на суму 437 970 грн. ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» подано заперечення на Акт від 16.11.2023 №11284/ж5/25-01-07-04-01.

За результатами розгляду заперечень позивача, відповідачем надано відповідь №2442/ж/12/25-01-07-04-06 від 15.12.2023, якою відмовлено у задоволенні заперечення позивача та висновки акту залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

-за формою «В4» від 20.12.2023 №13673/ж10/25-01-07-00, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 437 970,00 грн.

-за формою «В1» від 20.12.2023 №13672/ж10/25-01-07-00, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2023 року на 141 824 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 70 912,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в п. 200.12 ст. 200 ПК України.

Згідно п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Абзацом 1 пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з матеріалами справи, контролюючим органом відмовлено позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2023 року у розмірі 2 410 625,00 грн.

У Акті перевірки вказано, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення показника рядка 17 Декларації (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено його завищення на суму 1 240 584 грн. в т.ч. встановлено завищення рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» на суму 1 240 584 грн. (враховуючи акт від 17.10.2023 №9920/2ж5/25-01-07-04-01, лист про результати розгляду заперечення ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» від 14.11.2023 №2268/2ж12/25-01-07-04- 06) та те, що в результаті порушень, які викладені в розділі в п.3.1 розділу 3, розділі 4 акту документальної позапланової виїзної перевірки від 17.10.2023 №9920/ж5/25-01- 07-04-01, лист про результати розгляду заперечення ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» від 14.11.2023 №2268/ж12/25-01-07-04-06 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за липень 2023 року ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» (п.н. 37371088) втратило право на формування від`ємного значення при заповненні додатка 2 до Декларації за липень 2023 року в розмірі 1003044 грн., що в свою чергу вплинуло на заповнення Додатку 3 Декларації з ПДВ за серпень 2023 року, а саме: у Додатку 3 за серпень 2023 року завищено суму бюджетного відшкодування на суму 141824 грн. (липень 2023р.) та у Додатку 2 за серпень 2023 року втратило право на формування від`ємного значення за липень 2023 року 8603391 грн.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що фактично зазначені висновки ґрунтуються на висновках Акту перевірки від 17.10.2023 №9920/2ж5/25-01-07-04-01. При цьому, податкові-повідомлення рішення за результатами висновків Акту перевірки від 17.10.2023 складені лише 20.11.2023, а висновки за Актом перевірки від 16.11.2023 складені раніше ніж прийнято податкові повідомлення рішення за Актом від 17.10.2023. Тобто, на дату складання Акта перевірки від 16.11.2023 податкові повідомлення рішення за попереднім Актом перевірки від 17.10.2023 ще не були прийняті.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/2828 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

З аналізу наведених норм слідує, що у рядку 16.3 вказується саме узгоджена сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу.

Відповідно до ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що податкові повідомлення рішення від 20.11.2023 №11697/ж10/25-01-07-00 та від 20.11.2023 №11696/ж10/25-01-07-00 складені за результатами висновків Акту перевірки від 17.10.2023 №9920/2ж5/25-01-07-04-01 оскаржені до Чернігівського окружного адміністративного суду, про що судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі №620/18672/23.

Отже суми визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 20.11.2023, які складені на підставі Акту перевірки від 17.10.2023, не є узгодженими, а тому висновки контролюючого органу про завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2023 є безпідставними.

У пункті 3.1. розділу 3 Акту податковий орган зазначив про відсутність в залишку станом на 31.08.2023 напівфабрикату пиловника соснового окорованого в обсязі 1512,18 м.куб. на суму 2189850 грн. ПДВ-437970 грн. За висновком відповідача вказаний залишок вважається використаним ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, чим порушено вимоги пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ за серпень 2023 р. на загальну суму ПДВ 437970,00 грн

Зокрема, перевіривши відомості відображені у сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій на їх відповідність даним первинних документів та, відповідно, складського й бухгалтерського обліку підприємства, контролюючим органом встановлено невідповідність використаної лісосировини (кількості) на виробництво пиломатеріалів між даними сертифікатів та використання пиловника в виробництві.

У позовній заяві позивач пояснив, що чинне законодавство України не містить акту нормативно-правового характеру, яким регламентовано норму (відсоток) виходу пиломатеріалу із круглого лісу. Це обумовлено в першу чергу специфікою виробничих процесів при виробництві пиломатеріалів, а також специфікою сировини - лісоматеріалів круглих, про що не заперечував і представник відповідача у судовому засіданні.

Отже на підприємствах деревопереробної галузі застосування нормативів витрат сировини при виробництві пиломатеріалів має виключно індивідуальний характер, та можливість застосування (або не застосування) таких нормативів на власний розсуд.

ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» нормативи витрат сировини при виробництві пиломатеріалів не затверджувалися, натомість на підприємстві визначено усереднені тимчасові норми витрат сировини при виробництві пиломатеріалу сухого обрізного, затверджені керівником ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ», на які підприємство орієнтується у виробничій діяльності. Усереднені тимчасові норми витрат сировини при виробництві пиломатеріалу сухого обрізного є виключно індикативним показником та враховуються при складанні планів (прогнозів) виробництва. Нормативні показники (базові, прогнозні) по кожному замовленню розраховуються окремо з урахуванням вимог покупця (згідно контрактів та специфікацій), а також із врахуванням класу якості сировини, діаметру, довжини та попередніх карт розкрою.

Фактичні витрати сировини при виробництві пиломатеріалів відображені у виробничих звітах ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» по кожному підрозділу товариства, які складаються, перевіряються та затверджуються за результатами роботи щомісячно та є основним первинним документом, що характеризує та підтверджує склад витрат по кожному підрозділу та по кожній стадії виробництва.

Колегія суддів зазначає, що до суду було надано місячні виробничі звіти, які підтверджують фактичний відсоток виходу готової продукції.

При цьому колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що чинним законодавством України не віднесено сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів до первинних документів, на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно ст.3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб`єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Отже сертифікат, це документ, який призначений виключно для підтвердження факту легального походження сировини, з якої було виготовлено товар, який реалізується платником податку за межі митної території України в митному режимі експорту.

Також, суд першої інстанції правильно зазначив, що не є первинним документом для цілей бухгалтерського обліку й експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 30.06.2023 №ЧК-265, на підставі якого контролюючим органом було проведено розрахунок балансу круглих лісоматеріалів використаних на виробництво пиломатеріалів за серпень 2023 року.

Фактично зазначений у висновку коефіцієнт виходу не враховує всі процеси виробництва, а робиться висновок про вихід продукції тільки за результатами розпилу, без обов`язкових подальших дій щодо торцювання, сушіння, вибраковки не кондиції, не враховує, що в подальшому деревина проходить сушку, в ході якої також втрачається об`єм та може змінюватись фізичні характеристики деревини («вертольоти», випадання сучків, тріщини, та інше).

У п. 331 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості вказано, що якщо пряме віднесення отриманих відходів на собівартість окремих виробів і замовлень є ускладненим, безповоротні відходи обліковують загальною масою за всією продукцією, а поділ їх на окремі вироби здійснюють пропорційно випущеній кількості продукції.

Нормами ПК України не встановлено вимог щодо коригувань фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за операціями з такими відходами. Що ж до обліку з податку на додану вартість, то на нього не впливають нормативні безповоротні відходи, оскільки їх утворення безпосередньо пов`язане з технологічним процесом. Таким чином, безповоротні відходи вважаються використаними в господарській діяльності платника податків, а утворення нормативних відходів не несе жодних податкових наслідків з ПДВ, оскільки це пов`язано з господарською діяльністю товариства.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що наднормативних безповоротних відходів (втрат сировини) податковим органом під час перевірки не встановлено.

Підставою для внесення до бухгалтерського обліку даних щодо виготовлення матеріалів із сировини (круглі лісоматеріали) в процесі проходження технологічного процесу обробки є виробничі звіти за місяць по виробничим підрозділам, в яких зазначається інформація щодо кількості витраченої сировини та виготовленої продукції.

Колегія суддів зазначає, що кількість отриманої позивачем сировини (круглі лісоматеріали) за відповідними товаро-прихідними документами (в тому числі товарно-транспортними накладними (ТТН-ліс) від Державних лісових господарств (з відміткою про погашення використаної кількості деревини) не збігається і не може збігатися з кількістю готової, за результатами виробництва, продукції, з огляду на нормативні безповоротні відходи (в тому числі у вигляді усушки).

Для визначення кількості використаної сировини для виготовлення тієї чи іншої кількості продукції податковий орган не може використовувати лише відомості рядка 4 сертифікату «Підстава видачі сертифіката» (де здійснено посилання на ТТН-ліс), а має враховувати в першу чергу відомості рядка 2 «Характеристика купленої продукції» (де вказується вид лісопродукції, яка була реалізована лісокористувачем- продавцем на внутрішньому ринку, її порода, сорт, геометричні розміри, кількість, код згідно з УКТЗЕД) та рядка 5 «Характеристика партії лісопродукції, що експортується» (де вказуються найменування лісопродукції, що експортується, порода, сорт, геометричні розміри, кількість, код згідно з УКТЗЕД), оскільки саме ці відомості є такими, що вказують на обсяги виготовленої лісопродукції з придбаних лісоматеріалів, що експортується.

Слід зазначити, що висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки, ґрунтуються не на виробничих звітах позивача чи первинних документах, а на сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів та експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, які не являються первинними документами на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними, допустимими доказами порушення Товариством вимог Податкового кодексу України та не довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо порушення підприємством пп.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 ПК України, суд першої інстанції правильно зазначив, що в жодному твердженні, наведеному в Акті перевірки не зазначено, що позивач припустив помилку під час розрахунку суми від`ємного значення (чи при визначенні податкового зобов`язання чи податкового кредиту з ПДВ), чи не було подано хоча б якого додатку/розрахунку до податкової декларації з ПДВ чи експортної митної декларації чи вказані господарські операції є нереальними та не підтверджені первинними документами.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.12.2023 №13673/ж10/25-01-07-00 та від 20.12.2023 №13672/ж10/25-01-07-00.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну

норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Єгорова