Постанова

від 13.05.2024 по справі 440/7482/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 р. Справа № 440/7482/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 05.10.23 по справі № 440/7482/23

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС України, перший відповідач), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - УМВС в Полтавській області, другий відповідач) у якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України, оформлене листом від 22.02.2023 за вих. №854/15-2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області повторно надіслати до МВС документи для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850;

- зобов`язати МВС прийняти рішення щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850.

В обґрунтування позову зазначив про протиправність дій ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області та МВС України щодо розгляду його заяви про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850), вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі № 440/10210/21, внаслідок чого відповідачами порушено його право на отримання одноразової грошової допомоги.

Зауваження МВС України щодо наданих позивачем документів з посиланням на невідповідність останніх вимогам законодавства (подані не за останнім місцем проходження служби, яким є податкова міліція ДПІ у м. Полтаві, а не органи ОВС) вважає безпідставними, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі № 440/10210/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022, вже визнано за ним право на одноразову грошову допомогу саме від МВС України, а не ДПА України та підтверджено повноту поданого пакету документів, проте, УМВС України в Полтавській області, свідомо ігноруючи судові рішення, вдруге відмовляє у виплаті грошової допомоги з формальних підстав.

Наполягав, що пункт 7 Порядку № 850 не зобов`язує особу звертатись за призначенням вищевказаної допомоги за останнім місцем служби, а навпаки, з його змісту вбачається необхідність звернення особою саме до органу, де вона проходила службу під час набуття нею хвороби, що надалі призвела до встановлення інвалідності.

Стверджував, що не подання ним саме постанови відповідної військово-лікарської комісії через фактичну неможливість її проходження після закінчення служби, не може позбавляти позивача права на призначення спірної допомоги, оскільки у розпорядженні відповідачів був в наявності експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 9960 від 20.06.2018, яким підтверджено зв`язок захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 440/7482/23 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 26.04.2021 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 з доданими документами для прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.04.2021 з доданими документами щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Другий відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у адміністративній справі № 440/7482/23 в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд дійшов хибних висновків про те, що ОСОБА_1 має право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 23 Закону України Про міліцію та Порядку № 850, оскільки виплата одноразової грошової особам з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачена іншим нормативно-правовим актом. Так, з долученої до позовної заяви довідки МСЕК серії АБ № 0032440 вбачається, що ОСОБА_1 з 25.07.2018 встановлено П групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. А відтак, на позивача поширюються вимоги Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №760 (далі - Порядок № 760), згідно з яким така одноразова компенсація виплачується центрами з нарахування та здійснення соціальних витрат. Проте, судом першої інстанції не зроблено жодних висновків стосовно вказаних доводів УМВС.

Звертає увагу, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 Ліквідаційна комісія УМВС повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 та відповідно до п.8 Порядку № 850 прийняла рішення про подання до МВС України вказаної заяви і доданих до неї документів та висновку щодо виплати грошової допомоги.

Водночас, за результатами розгляду вищезазначених матеріалів виявлено невідповідності вимогам відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850), що унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Так, зокрема нормами пункту 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби постанову відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання.

Отже, доданий до матеріалів експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 20.06.2018 № 9960, у якому зв`язок захворювання ОСОБА_1 пов`язано із виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не може бути врахований при прийнятті рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки подання такого документу п.7 Порядку № 850 не передбачено.

Вказана правова позиція стосовно застосування п.7 Порядку № 850 підтверджується також судовою практикою з цього питання (постанова Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 620/202/19).

За вищенаведених обставин стверджує про наявність у МВС України підстав для повернення матеріалів позивача для приведення їх у відповідність вимогам чинного законодавства.

При цьому, другий відповідач зазначає, що позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання виплати одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 285 від 14.05.2015 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Перший відповідач також не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 440/7482/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити або залишити позовну заяву без розгляду.

З посиланням на пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ (далі Закон № 565-ХІІ), пункти 2, 3, 7-9 Порядку № 850 вказав, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов`язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС).

Водночас, норми Порядку № 850 визначають не тільки обов`язки МВС України та територіальних органів МВС України, але і передбачають виключний перелік документів, який має подати позивач для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Відтак, неподання ОСОБА_1 постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, є недотриманням вимог п.7 Порядку № 850.

Наполягав, що доданий до матеріалів експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 20.06.2018 № 9960, на який посилається позивач, як на доказ того, що його захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розумінні Порядку № 850 є неналежним документом, що підтверджує пов`язаність захворювання з виконанням службових обов`язків, позаяк такий факт підлягає підтвердженню постановою відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Разом з тим, судом першої інстанції ця обставина належним чином не досліджена, а безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Правова позиція з аналогічного питання висловлена Верховним Судом у постановах від 08.05.2023 у справі № 460/15019/21, від 08.06.2021 у справі № 620/202/19, яка судом першої інстанції при прийнятті рішення залишена поза увагою.

Підсумовуючи вищевикладене, стверджував, що на момент подання позивачем матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, які надіслані Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області до МВС України, такі не відповідали обов`язковим вимогам Порядку № 850. А тому, в МВС України були підстави для повернення матеріалів позивача для приведення їх у відповідність вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про визнання протиправними дій МВС України.

Помилковим на думку апелянта є і визнання судом першої інстанції те, що положення Порядку № 850 розповсюджуються на працівників податкової міліції.

Окремо зауважив, що положення Порядку № 850 не поширюються на працівників податкової міліції, які проходили службу в складі Державної податкової служби України і не належали до органів внутрішніх справ.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції затверджені постановою КМ України від 12.05.2007 № 707, згідно з положеннями якої працівник податкової міліції подає заяву та документи до органу державної податкової служби за місцем проходження служби, а не до відповідачів у справі. Працівники податкової міліції проходили службу у складі Державної податкової служби України і не належали до органів внутрішніх справ. Останнім місцем проходження ОСОБА_1 служби є податкова міліція ДПІ у м. Полтава. А тому, МВС України не має повноважень призначати таку допомогу працівникам податкової міліції.

На переконання апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано застосовує норми Закону України «Про міліцію» та положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, як підставу для призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності.

Також при розгляді справи судом першої інстанції не враховано, що позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання виплати одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 285 від 14.05.2015 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 11.12.1985 по 16.09.1997 проходив службу в органах МВС, факт чого не заперечується сторонами.

З архівного витягу від 16.11.2022 № 303 вбачається, що наказом УМВС в Полтавській області від 16.09.1997 № 61 о/с "По особовому складу" капітана міліції ОСОБА_1 - слідчого Кобеляцького районного відділу згідно з п. "ж" ст. 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ з 16.09.1997 (а.с. 126).

З 16.09.1997 позивача було призначено старшим слідчим Кобеляцького міжрегіонального відділу податкової поліції з окладом згідно штатного розпису згідно з наказом Голови ДПА в Полтавській області від 19.09.1997 №181-о "По особовому складу" (а.с. 127).

Наказом Голови ДПА у Полтавській області від 29.04.2022 № 85-о "По особовому складу" майора податкової міліції ОСОБА_1 - старшого слідчого слідчого відділення податкової міліції ДПІ у м. Полтава звільнено зі служби в податковій міліції 08.05.2022 за п. "ж" ст. 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 128).

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії № 57 від 12.06.2018, захворювання позивача злоякісне новоутворення лівої легені, рТ2арN0М0 G2, ст. І-В (стан після радикальної операції 03.04.2018), кл.гр.ІІ. пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 18).

Відповідно до довідки МСЕК серії АБ № 0032440, позивачу встановлено другу групу інвалідності вперше з 06.07.2018 безтерміново, ступінь втрати працездатності 80%, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС (а.с. 21).

26.04.2021 позивач звернувся до УМВС в Полтавській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що 25.07.2018 йому встановлено з 06.07.2018 другу групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС (при проходженні служби в органах внутрішніх справ України).

Листом УМВС в Полтавській області від 17.05.2021 № 4/Г-3462л.к. (а.с. 25) позивача повідомлено про те, що згідно з доданою до заяви копією довідки до акта огляду МСЕК від 26.07.2018 серія АВ № 0029257 при первинному огляді установлено другу групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ЛНА на ЧАЕС. Зазначено, що документи на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 оформлюються за останнім місцем роботи, де зберігається особова справа. Тож оскільки особова справа позивача передана до ДПА в Полтавській області для подальшого проходження служби, позивачу повернуто пакет документів та запропоновано з даного питання звернутися до ДПА в Полтавській області або до Управління соціального захисту населення за місцем проживання.

Позивач не погодившись із діями відповідача щодо повернення поданої ним заяви від 26.04.2021 з додатками про виплату одноразової грошової допомоги, звернувся до суду за захистом прав.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №440/10210/21, визнано протиправними дії УМВС в Полтавській області щодо повернення без розгляду поданої ОСОБА_1 заяви (рапорту) від 26.04.2021 з додатками, про виплату одноразової грошової допомоги. Зобов`язано УМВС в Полтавській області розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 26.04.2021 та прийняти рішення за результатами розгляду відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Листом від 28.07.2022 вих. № Г-4096л.к. УМВС в Полтавській області прохало ОСОБА_1 надати документи, передбачені пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 по справі №440/10210/21 (а.с. 27).

У відповідь позивач листом від 22.08.2022 повідомив про те, що вказаний пакет документів вже знаходиться у відповідача з 31.12.2021, просив виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021, яке набрало законної сили 14.12.2021 у справі № 440/10210/21, шляхом розгляду заяви (рапорта) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 26.04.2021 та прийняти рішення за результатами розгляду відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (а.с. 30-32).

07.09.2022 УМВС в Полтавській області листом № 4/3572 направило матеріали для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на виконання рішення суду до МВС, у т.ч. висновок про призначення одноразової грошової допомоги (а.с. 42), про що позивача повідомлено листом від 12.09.2022 № Г-4128л.к., Г-4133л.к. (а.с. 43).

Однак, листом № 854/15-2023 від 22.02.2023 Департамент фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку МВС повідомив Ліквідаційну комісію УМВС в Полтавській області про повторне повернення висновку та матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як таких, що не відповідають вимогам законодавства (а.с. 68-69).

Листом Ліквідаційної комісії УМВС в Полтавській області від 20.03.2023 №4/Г-4329л.к. позивача повідомлено про те, що "...Департаментом фінансово-облікової політики МВС України на виконання доручення керівництва Міністерства спільно з відповідальними підрозділами апарату Міністерства внутрішніх справ розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, які надіслані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 в адміністративній справі № 440/10210/21.

Листом ДФОП МВС України від 22.02.2023 за вих.№ 854/15-2023 повідомлено, що згідно з вищезазначеним рішенням суду УМВС України в Полтавській області зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 26.04.2021 та прийняти рішення за результатами розгляду відповідно до Порядку № 850.

При цьому, МВС висловило зауваження до стану оформлення документів, зокрема, встановила, що доданий до матеріалів експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 20.06.2018 № 9960, у якому зв`язок захворювання пов`язано із виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не може бути врахований при прийнятті рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, оскільки подання такого документу пунктом 7 Порядку № 850 не передбачено.

Крім того, під час розгляду вищезазначених матеріалів Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що при огляді ОСОБА_1 медико-соціальною експертною комісією допущено порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (далі - Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС.

Зокрема, ОСОБА_1 не перебував під наглядом фахівців ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області», направлення на медико-соціальну експертну комісію не оформляв та представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням вимог Положення.

При цьому, за результатами розгляду надісланих документів виявлено, що у «Відмітці органів внутрішніх справ» на заяві ОСОБА_1 від 26.04.2021, вказано, що його звільнено зі служби в органах внутрішніх справ 16.09.1997 у званні «капітан міліції».

Проте це суперечить інформації, зазначеній у мотивувальній частині судового рішення, згідно з якою ОСОБА_1 у період з 11.12.1985 по 16.09.1997 проходив службу в органах МВС, а з 16.09.1997 був зарахований на службу до Кобеляцького міжрегіонального відділу ВПМ ДПА України в Полтавській області на посаду старшого слідчого, де проходили службу до 08.05.2002 та був звільнений зі служби в правоохоронному органі з формулюванням за згодою сторін».

При цьому, до матеріалів долучено витяги з наказів від 19.09.1997 №181 ГУ ДПС у Полтавській області про те, що ОСОБА_1 16.09.1997 призначено старшим слідчим Кобеляцького міжрегіонального відділу податкової поліції та від 29.04.2002 № 85-0 ГУ ДПС у Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 згідно ст. 64 п. (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ зі служби в податковій міліції ДПІ у м. Полтава 08.05.2002 в званні "майора" податкової міліції, що прямо суперечить інформації, зазначеній у мотивувальній частині судового рішення.

Крім того, з мотивувальної частини рішення суду з`ясовано, що ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області листом від 17.05.2021 № 4/Г-3462л.к повідомляла позивача про відсутність підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги згідно з Порядком № 850, посилаючись саме на належність ОСОБА_1 до працівників податкової міліції, оскільки його останнє місце проходження служби є податкова міліція ДПІ у м. Полтава.

Також зазначено, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» (далі - Порядок № 707).

Згідно з Порядком № 707 працівник податкової міліції подає заяву та документи до органу державної податкової служби за місцем проходження служби. Орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції, подає до ДПА України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з відповідними документами.

Тобто, МВС України не має установлених законодавством повноважень з призначення та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції.

Ураховуючи викладене, МВС України повернуто позивачу висновок та матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повторно, як такі що не відповідають вимогам законодавства.

Не погоджуючись із правомірністю дій ліквідаційної комісії УМВС в Полтавській області та МВС України, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спосіб, у який МВС здійснило розгляд заяви та документів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності ані Законом №565-ХІІ, ані Порядком № 850 не передбачені, оскільки відповідач жодного рішення у відповідності до п. 9 Порядку № 850 не прийняв, натомість надав лише відповідь, викладену в листі щодо повернення матеріалів на доопрацювання, що свідчить про допущення з боку МВС протиправної бездіяльності щодо розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

З огляду на приписи Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та наказу Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.1997 №166/129, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.1997 за №491/2295, суд вважав, що наданий позивачем експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 57 від 12.06.2018 є належним підтвердженням факту того, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а відтак, МВС необґрунтовано не взято до уваги наданий позивачем експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, оскільки така установа є спеціалізованою, і покликана підтверджувати для дорослих факт того, що захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, суд зазначив, що на ОСОБА_1 , як на колишнього працівника міліції, розповсюджуються гарантії, що визначені ст. 23 Закону України "Про міліцію", а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги як працівник міліції, що захворів та набув другу групу інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, що також констатовано і рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі № 440/10210/21, яке набрало законної сили 23.06.2022.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати МВС прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.04.2021 з доданими документами щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, а також зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС в Полтавській області повторно направити до МВС заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 з доданими документами для прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною п`ятою статті 17 Конституції України Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII), відповідно до частини 1 статті 97 якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Вказаними абзацами пункт 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII доповнено згідно із Законом № 900-VIII від 23.12.2015, який прийнято з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, реалізації конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності й недискримінаційності під час унормування Законом соціального й правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членів їх сімей, інших осіб.

Таким чином, особа, яка втратила працездатність у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.

До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.

Так, відповідно до частини 6 статті 23 Закону № 565-XII (в редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто в Порядку № 850.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 07.03.18 у справі №464/5571/16-а, від 21.06.18 у справі №822/31/18, від 28.08.18 у справі №804/6297/17, від 05.11.19 у справі №405/705/17 (2-а/405/30/17).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

В місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймається рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилається разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, з вищенаведених норм встановлено, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. І таке право обумовлене наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, що захворювання особи, яка звернулась про виплату допомоги, повинно бути пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі №822/2597/17, від 21 червня 2018 року у справі №822/31/18, від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17, від 28 серпня 2018 року у справі №822/3475/17, від 7 вересня 2018 року у справі №357/9387/16-а, від 19 вересня 2018 року у справі №750/2250/17, від 19 вересня 2018 року у справі №530/1280/17, від 19 вересня 2018 року у справі №806/1200/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №369/13187/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №809/395/18, від 29 жовтня 2018 року у справі №806/881/18, від 14 листопада 2018 року у справі №821/182/18, від 11 грудня 2018 року у справі №379/497/17, від 31 січня 2019 року у справі №822/1883/18, від 20 лютого 2019 року у справі №822/1883/18, від 31 березня 2020 року у справі №824/1046/17-а, від 22 вересня 2022 року у справі №380/12913/21, від 13 жовтня 2022 у справі №380/13558/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегією суддів встановлено, що задовольняючи позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в частині визнання протиправними дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо повернення без розгляду, поданої ОСОБА_1 заяви (рапорту) від 26.04.2021 з додатками, про виплату одноразової грошової допомоги та зобов`язуючи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 26.04.2021 та прийняти рішення за результатами розгляду відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, суди вважали, що заява позивача та документи щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності повинні бути розглянуті саме у Порядку № 850.

Як встановлено судами, у період з 11.12.1985 по 16.09.1997 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, що визнається сторонами та підтверджується належними та допустимими доказами.

Так, як вбачається зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі № 440/10210/21, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності 06.07.2018, тобто після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок № 850.

Також, у вказаній постанові суду було зазначено, що пунктом 7 Порядку №850 не передбачено, що особа за призначенням грошової допомоги у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності має звертатися саме за останнім місцем проходження служби.

Враховуючи, що вказані судові рішення набрали законної сили, є чинними, обставини встановлені ними у адміністративній справі, не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи ( ОСОБА_1 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області), стосовно яких встановлено ці обставини.

Як зазначено безпосередньо відповідачами в апеляційних скаргах саме на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2021, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 Ліквідаційна комісія УМВС повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 та відповідно до п.8 Порядку № 850 прийняла рішення про подання до МВС України вказаної заяви і доданих до неї документів та висновку щодо виплати грошової допомоги.

Колегією суддів встановлено, що саме заява (рапорт) від 26.04.2021 з додатками, про виплату одноразової грошової допомоги і була предметом розгляду, за наслідками якого було прийнято рішення Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України, оформлене листом від 22.02.2023 за вих. №854/15-2023 про повернення висновку та матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850.

З посиланням на пункти 8, 9 Порядку № 850 колегія суддів при розгляді справи № 440/10210/21 дійшла висновку, що з огляду на встановлені обставин справи та наведені норми права, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак, таке рішення відповідачем, Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Судом апеляційної інстанції наголошено, що повернення документів для подальшого надсилання за належністю до ДПА в Полтавській області або до Управління соціального захисту населення за місцем проживання не передбачено, а тому, повернення Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам.

За таких обставин, в силу частини 4 статті 78 КАС України, посилання апелянтів на не розповсюдження на позивача Порядку № 850 з огляду на його належність до працівників податкової міліції підлягають відхиленню, а право позивача звернутися до відповідачів у Порядку № 850 не підлягає доказуванню у цій справі.

А відтак, доводи апелянтів про поширення на позивача положень Порядку № 760, а не Порядку № 850, оскільки позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ) є непррийнятними.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: - заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; - довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Колегією суддів встановлено, що позивачем з рапортом для призначення та виплати одноразової грошової допомоги подано, також і експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії № 57 від 12.06.2018, якою встановлено, що захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до статті 12 Закону 796-ХІІ причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Отже, в силу приписів Закону № 796-ХІІ, експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії № 57 від 12.06.2018, є документом, що підтверджує факт того, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а у довідці серії АБ № 0032440 від 25.07.2018 вказано причину інвалідності, а саме, захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 21).

Обґрунтовуючи наявність підстав для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги другий відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2021 у справі № 620/202/19, вказує на не надання позивачем висновку військово-лікарської комісії.

З цього приводу слід зазначити, що у відповідності до приписів п. 9 Порядку №850, МВС у місячний строк після надходження зазначених вище документів зобов`язане було прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та надіслати таке рішення (разом із зазначеними документами) керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.

Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень Порядку № 850.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку про те, що чинне законодавство передбачає чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також чітко регламентовані повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги.

Як встановлено судовим розглядом, Ліквідаційна комісія УМВС в Полтавській області надіслала до МВС для прийняття відповідного рішення заяву (рапорт) разом з пакетом документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

Разом з тим, всупереч висновків судів, викладених у межах справи № 440/10210/21 та в порушення вимог пункту 9 Порядку № 850, Департамент фінансово-облікової політики МВС листом від 22.02.2023 № 854/15-2023 повернув заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме - про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, тобто розглянув заяву та документи щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності у спосіб, що не передбачений ані Законом № 565-ХІІ, ані Порядком №850.

Враховуючи тривалість строку, що минув від дати звернення позивача про отримання допомоги вперше (26.04.2021 року), МВС України мало достатньо часу для прийняття відповідного рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги, разом з цим, перший відповідач повторно обмежився складанням листа про повернення документів.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України, яка виявилася у не прийнятті жодного рішення за заявою ОСОБА_1 від 26.04.2021 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи те, що позивачем не оскаржується обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.04.2021 з доданими документами щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, а також зобов`язання Ліквідаційної комісії УМВС в Полтавській області повторно направити до МВС заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 з доданими документами для прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 440/7482/23 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова