Постанова

від 13.05.2024 по справі 600/4147/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4147/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

13 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення за 2021 рік від 17.05.2023р. №98150-2411-2407/2021 на суму 100518,85грн. та за 2022 рік від 17.05.2023р. №98150-2411-2407/2022 на суму 100518,85грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що відповідач безпідставно видав податкові повідомлення-рішення за 2021 рік від 17.05.2023р. №98150-2411-2407/2021 на суму 100518,85грн. та за 2022 рік від 17.05.2023р. №98150-2411-2407/2022 на суму 100518,85грн., як податкове зобов`язання за договором оренди землі від 03.04.2017 року, адже в період з 11 лютого 2021 року до 07 грудня 2022 року дія вказаного договору була припинена судовим рішенням, а тому зобов`язання сторін цього договору не підлягають виконанню.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено по відношенню до позивача податкові повідомлення-рішення форми «Ф» за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900).

- від 17.05.2023 року №98150-2411-2407/2021 на суму 100518,85 грн. за 2021 рік;

- від 17.05.2023 року №98150-2411-2407/2022 на суму 100518,85 грн. за 2022 рік.

Вказані податкові повідомлення-рішення оформлено по відношенню до позивача за користування земельною ділянкою, розташованою у межах Луковецької сільської ради Глибоцького району площею 6,3705 га, цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (кадастровий номер 7321083600:01:001:0327), на підставі Договору оренди землі від 03.04.2017 року (дата реєстрації 04.04.2017 року), про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.05.2023 року №332285488.

Судом досліджено Договір оренди землі від 03.04.2017 року, укладений між Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), та встановлено, що згідно пункту 9 даного Договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 116,88% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та становить 100516,94 грн. на рік. Орендна плата сплачується щомісячно рівними частками протягом терміну дії договору не пізніше 25 числа наступного за звітним періодом на рахунок Луковецької сільської ради.

Водночас, судом також встановлено, що рішенням Глибоцького районного суду від 12.10.2020 року у справі №715/823/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Глибоцької районної державної адміністрації та Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Чагорська ОТГ Глибоцького району Чернівецької області, про визнання договору оренди землі від 03.04.2017 року недійсним.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2021 року у справі №715/823/20 рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2020 року скасовано; позов ОСОБА_1 до Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області, Чернівецької обласної державної адміністрації з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Чагорської об`єднаної територіальної громади Чернівецької області про визнання договору оренди землі недійсним задоволено; визнано договір між Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області та ОСОБА_1 оренди землі, розташованої в територіальних межах Луковецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області за межами населеного пункту, площею 6,3705 га, цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 7321083600:01:001:0327 від 3 квітня 2017 року недійсним.

Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 року у справі №715/823/20 постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 лютого 2021 року скасовано, рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2020 року залишено в силі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 16 ПК України визначені обов`язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

Згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 17.05.2023 року №98150-2411-2407/2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у розмірі 100518,85 грн. за 2021 рік;

- від 17.05.2023 року №98150-2411-2407/2022, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) у розмірі за 2022 рік.

Вказані податкові повідомлення-рішення оформлено по відношенню до позивача за користування земельною ділянкою, розташованою у межах Луковецької сільської ради Глибоцького району площею 6,3705 га, цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (кадастровий номер 7321083600:01:001:0327), на підставі Договору оренди землі від 03.04.2017 року (дата реєстрації 04.04.2017 року), про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.05.2023 року №332285488.

Водночас, обґрунтовуючи протиправність податкових-повідомлень рішень, позивач зазначає про те, що з 11.02.2021 року дія договору оренди землі від 03.04.2017 року та права і обов`язки сторін цього договору припинилися у зв`язку із прийняттям Чернівецьким апеляційним судом постанови від 11.02.2021 року у справі №715/823/20, якою визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.04.2017 року. При цьому вважає, що його права та обов`язки як орендаря були відновлені лише з 07.12.2022 року зважаючи на те, що 07.12.2022 року постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду скасовано постанову Чернівецького апеляційного суду від 11.02.2021 року, а рішення Глибоцького районного суду від 12.10.2017 року у справі №715/823/20 залишено в силі.

Оцінюючи доводи сторін у цій справі, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Відповідно до загальних приписів законодавства, правочином є, перш за все, вольова дія його учасників, що характеризує їх внутрішнє суб`єктивне бажання досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. При цьому, як визначено частиною 3 статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

При цьому, суд наголошує на тому, що статтею 203 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, а саме те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що Законом України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 року (далі Закон № 161-XIV) передбачено два шляхи дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки: за згодою сторін (стаття 31) та за рішенням суду (стаття 32).

У цій справі судом не встановлено жодної із зазначеної обставин дострокового розірвання договору оренди землі від 03.04.2017 року, укладеного між Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) строком на 49 років.

Стосовно розгляду судами справи № 638/2304/17, то суд зазначає, що тривалий розгляд вказаної справи щодо вирішення питання про визнання договору оренди землі від 03.04.2017 року недійсним, в силу наявності права на перегляд справи та оскарження судового рішення, не може змінювати статус сторін вказаного договору, а також сутності породжених цим договором правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що податковим органом винесено по відношенню до позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення вже після прийняття Верховним Судом, як найвищим судом у системі судоустрою України, постанови від 07.12.2022 року у справі №715/823/20, якою постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 лютого 2021 року скасовано, а рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2020 року залишено в силі.

Тобто, станом на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, договір оренди землі від 03.04.2017 року був чинним, а тому його сторони повинні виконувати визначені ним зобов`язання за весь період його дії. Натомість, доводи позивача свідчать про ніщо інше, як про небажання виконувати умови вказаного договору в частині сплати орендної плати.

Враховуючи те, що ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів того, що позивачем було внесено річну орендну плата за 2021-2022 роки у розмір та строки, що визначені у пункті 9 договору оренди землі від 03.04.2017 року, то судом першої інстанції обгрунтовано зазначено про правомірність дій податкового органу по винесенні податкових повідомлень-рішень, якими позивачу нараховано податкове зобов`язання по сплаті вказаної орендної плати (плати за землю).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.