Справа №752/18469/21
Провадження №2/204/879/24
РІШЕННЯ
іменемУкраїни
(заочне)
02 травня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Книш А.В.,
секретар судового засідання Малкамова О.С.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 17 грудня 2020 року, укладеного між відповідачами, відповідно до якого відповідач ОСОБА_4 набула право вимоги щодо отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оплати в сумі 188922,66 грн належну відповідачу ОСОБА_3 у відповідності до рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/14333/19-а та договорі №42483 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27 червня 2014 року, укладеному між відповідачем ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», код ЄДРПОУ 26444836. В обґрунтування позову зазначено, що виплата Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованого відшкодування є персоніфікованою виплатою, яку набуває фізична особа за умови наявності договору банківського вкладу (депозиту), укладеного такою особою безпосередньо із банком, та внесення такою особою коштів на вклад, а сама виплата здійснюється банком-агентом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі наявності особи-вкладника у Переліку вкладників/Загальному реєстрі вкладників. Відповідач ОСОБА_2 не набувала прав на відшкодування коштів вкладу за Договором N42483 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27 червня 2014 року та інформація про відповідача ОСОБА_4 не вносилась до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». Відповідно до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 17.12.2020, відповідач ОСОБА_2 набула право вимоги щодо отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оплати в сумі 188922,66 грн належну відповідачу ОСОБА_3 у відповідності до рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі N200/14333/19-а та Договору N 42483 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27 червня 2014 року, укладеному між ОСОБА_3 і Публічним акціонерним товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», код ЄДРПОУ 26444836. Фактично відповідач ОСОБА_4 стала кредитором до боржника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за: рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі N? 200/14333/19-а; договором N 42483 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27 червня 2014 року, укладеним між ОСОБА_3 і ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». Представник позивача зазначає, що по-перше, відповідач ОСОБА_4 не може набути право на відшкодування вкладу у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 17.12.2020, оскільки вона не набула статусу вкладника ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» і не підпадає під гарантії ч. 1. ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» N?4452-VI. По-друге, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є боржником за договором N42483 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27 червня 2014 року, укладеним з ОСОБА_3 , оскільки договір укладався із ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», та обов`язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виникають із акту цивільного законодавства Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» N4452-VI внаслідок настання юридичного факту неплатоспроможності банку. Наявність укладеного із неплатоспроможним банком договору банківського вкладу (депозити) є правовою підставою для відшкодування вкладу особі - вкладнику. При цьому, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не виконує обов`язок банку із повернення вкладу, а виконує функцію Держави із відшкодування вкладів, що були втрачені внаслідок неплатоспроможності банку. Таким чином, відповідач ОСОБА_3 не міг відступити ОСОБА_4 право вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором N42483 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27 червня 2014 року, оскільки Фонд не є боржником у цих правовідносинах. По-третє, за ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними. 14.08.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань N12661110046007/62 про державну реєстрацію припинення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. З врахуванням наведеного, відповідач ОСОБА_3 не міг відступити відповідачу ОСОБА_4 право вимоги за договором N42483 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27 червня 2014 року, оскільки зобов`язання за цим договором припинені, у зв`язку із ліквідацією боржника - ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року дану цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 08.04.2022 № 17/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2023 року прийнято до провадження дану цивільну справу.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідачі належним чином та завчасно сповіщені про дату і час розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, у зв`язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.
Рішенням Донецького окружного суду від 16 квітня 2020 року у справи №200/143333/19-а, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року залишено без змін, визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_3 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Український фінансовий світ за договором банківського вкладу (депозиту) Планер №424830 від 27 червня 2014 року; стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 188922,66 (сто вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні шістдесят шість копійок) грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №42483 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк Український фінансовий світ (а.с.13-27).
11 листопада 2020 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №63550523 з примусового виконання вказаного рішення суду (а.с.136 зворотна сторона-137).
17 грудня 2020 року між відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого відповідачем ОСОБА_3 відступлено відповідачу ОСОБА_2 право вимоги щодо отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оплати в сумі 188922,66 грн належне первісному кредитору у відповідності до рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/14333/19-а від 16.04.2020, яке ґрунтується на невиплаті вкладу до Договору №42483 банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР від 27 червня 2014 року, укладеному між Первісним кредитором і Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Український фінансовий світ, код ЄДРПОУ 26444836 (а.с.12).
31 грудня 2020 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб отримано повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.11).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року замінено у виконавчому провадженні ВП№63550523, яке здійснює Шевченківський РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) з примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/14333/19-а від 16.04.2020 стягувача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) (а.с.151-153).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі № 200/14333/19-а скасовано, у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Ягічева Сергія Олексійовича про заміну сторони виконавчого провадження в справі № 200/14333/19-а за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів відмовлено (а.с.154-157).
Ухвалою Донецькогоокружного адміністративногосуду від04лютого 2022року заявупредставника заінтересованоїособи ОСОБА_2 -адвоката ЯгічеваСергія Олексійовичапро замінусторони виконавчогопровадження посправі №200/14333/19-аза позовом ОСОБА_3 доФонду гарантуваннявкладів фізичнихосіб провизнання бездіяльностіпротиправною,стягнення коштівзадоволено;замінено увиконавчому провадженніВП№63550523,яке здійснюєШевченківський РВДВСу м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ)з примусовоговиконання рішенняДонецького окружногоадміністративного судуу справі№200/14333/19-авід 16.04.2020стягувача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) (а.с.158-161).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 р. у справі № 200/14333/19-а скасовано, у задоволенні заяви представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Ягічева Сергія Олексійовича про заміну сторони виконавчого провадження по справі №200/14333/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів відмовлено (а.с.106-110).
Вказана постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року мотивована тим, на підставі договору про відступлення права вимоги, заявник не набуває статусу вкладника в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пов`язаного з цим статусом права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не був учасником зобов`язання, в межах якого відбулось відступлення права вимоги. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права. Відступлення права вимоги (цесії) стягувача, заснованого на рішенні суду шляхом укладення цивільно-правової угоди, чинним законодавством не передбачено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, враховуючи ухвалу суду про виправлення описки від 25 травня 2023 року, яка постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року залишена без змін, зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі №200/14333/19-а у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили (а.с.134-135).
23 жовтня 2023 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб складено звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі №200/14333/19-а, відповідно до змісту якого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на рахунок Шевченківського РВ ДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) перераховано 188922,66 грн, 18892,26 грн та 400 грн (а.с.138-139).
Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги суд виходить з наступного.
Цивільний України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у пункті 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).
Отже, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 387/515/18.
Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Крім того, суд враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).
Поряд з цим у названих постановах Верховного Суду також відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.
Враховуючи неможливість заміни сторони у виконавчому провадженні №63550523, відкритого з примусового виконання рішення від 16 квітня 2020 року у справі №200/14333/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів на підставі спірного правочину, що констатовано постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року, та складення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі №200/14333/19-а шляхом зарахування коштів на рахунок виконавчої служби, позивачем не доведено яке саме його цивільне право чи законний інтерес порушено спірним договором відступлення прав вимоги.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивача слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст.12,13, 81,89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, місцезнаходження: м. Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17, ідентифікаційний код 21708016.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 ,останнє відомемісце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 03 травня 2024 року.
Головуючий:
Суд | Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 118993851 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
Книш А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні