Рішення

від 03.05.2024 по справі 466/6892/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/6892/23

Провадження № 2/466/398/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючого-судді Білінсько Г.Б.

при секретарі Філевич У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час непроведення розрахунку та моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

04.07.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «АЛАН» невиплачену йому заборгованість по заробітній платі за березень 2023року в сумі 30 000 грн., за квітень 2023 року в сумі 12000 грн, середній заробіток за час невиплати заборгованості в сумі 67 775 грн., компенсацію невикористаної відпустки за період 20.07.2022р по 12.04.2023р в сумі 16000 грн.

В ході розгляду справи 09.11.2023 р. уточнив свої вимоги та просить стягнути :

-недоотриману заробітну плату за період 01.03-29.03.2023 р. в сумі 26 931,45 грн,

-недоотриману заробітну плату за період 01.04-12.04.2023 р. в сумі 13004,84 грн,

-компенсацію за невикористану відпустку 6 732,86 грн.

-середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 12.04.2023 р. по день ухвалення рішення,

09.11.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення із ТОВ «АЛАН» моральної коди в розмірі 700 тис грн.

Ухвалою судового засідання від 29.03.2023 р. вказані позови об`єднані в одне провадження.

15.04.2024 р. позивач уточнив свої вимоги та просить стягнути з відповідача :

-недоотриману заробітну плату за період 01.03-29.03.2023 р. в сумі 26931,45 грн,

-недоотриману заробітну плату за період 01.04-12.04.2023 р. в сумі 13004,84 грн,

-компенсацію за невикористану відпустку за період 23.12.2022 р. по 29.03.2023 р. в сумі 6 732,86 грн.

- середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 12.04.2023 р. по 15.04.2023 р. в сумі 348 826,40 коп.

-заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 700 000 грн.

В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що з 20.07.2022 р. по 12.04.2023 р ОСОБА_1 працював у Компанії ТОВ «АЛАН» на посаді регіонального менеджера з продажу (ковбасні вироби) ТОВ «АЛАН»

12.04.2023року його було звільнено з даної посади керівником Західного регіону п. Мосійчуком Д.

Після звільнення на момент звернення до суду йому не було виплачено суми, які зазначені у позові .Орім цього, керівництвом ТОВ «АЛАН» не було йому забезпечено нормальні умови праці - він вимушений був працювати у сирому приміщенні, що негативно відобразилось на його стані здоров`я. Через незаконне звільнення та невчасні виплати розрахункових коштів при звільненні, він позбавлений нормального способу життя , у нього відсутні кошти для проживання, вимушений тратити час на відстоювання своїх прав у судіта на пошуки іншої роботи .

У судовому засіданні позивач підтвердив свої вимоги та дав пояснення, аналогічні змісту позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги заперечив та пояснив, що при звільненні ОСОБА_1 із займаної посади у ТОВ «АЛАН» всі необхідні виплати були здійснені, заборгованості перед позивачем Товариство не має. Встановолений факт роботи позивача на підприємстві з 01.03.2023 р. по 29.03.2023 р. відповідач не визнає, рішення суду про встановлененя цого факту оскаржений ними у ВС. Просить у задоволенні позову відмовити, виходячи із мортивів, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши позивача , представника відповідача ,з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У ході судового розгляду встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 18.07.2023 р., яке залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.10.2023 р., було частково задоволено заяву ОСОБА_1 встановлено факт трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛАН» за період з 23 грудня 2022 року по 29 березня 2023 р. .

Рішення має преюдиційне значення, не зважаючи на заперечення ТОВ «АЛАН» факту роботи позивача у Товаристві у цей період.

Як вбачається із матеріалів справи розрахунок за цей період відповідачем з позивачем не проводився.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим Договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Стаття 22 цього Закону передбачає, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

За ч.ч.3, 4 ст.97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

За ч.1 ст.47 КЗпП України: роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Ст.116 КЗпП України передбачає. Що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Однак, як покликається у позові позивач, і ц. обставину не заперечив відповідач, в день звільнення позивача 12.04.2023р., відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством , календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством на число календарних днів за цей період.

Згідно виписки з рахунку приватного клієнта №794254-2023\0411 Колієвського Р.С. ПАТ «БАНК «ВОСТОК» від 11.04.2023 р. середньомісячна заробтіна плата за два календарні місяці роботи складає 53 862,90 грн, відтак середньоденна 1282,45 грн.

Неотримана з вини працедавця заробітна плата за період 01.03.2023 р.0 29.03.2023 р. \ який оспорюється відповідачем\ становить 26 931 грн. 45 коп.

Ч.1 ст.83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Компенсація за невикористану відпустку \період 23.12.2022 р. по 29.03.20923 р. \ згідно ст. 83 КЗпП України становить 6 732 грн. 82 коп. відповідно до наданого позивачем розрахунку .який не спростовано відповідачем.

Відповівдно до змісту ст. 117КЗпП України у разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належної звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене у цій статті відшкодування у разі , якщо спір вирішено на користь працівника частково, - в розмірі, що не перевищує суму заробітку за шість місяців.

Виходячи із розмсіру середньоденного заробітку позивача така сума становитиме за шість місяців після звільнення 230 841, 00 грн. , що підлягає дло виплати відповідачем .

Нормою ст.237-1 КЗпП передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених страждань і втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.

У даній справі суд вважає позивачем не доведено належними та достатніми доказами факти порушення умов праці під час його роботи у ТОВ «АЛАН» , та що такі призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відтак, до стягнення із відповідача в користь позивача підлягають:

-невиплачена заробітна плата за період 01.03.2023 р. по 29.03.2023 р. 26 931,45 грн,

-компенсація за невикористану відпустку - 6732,86 грн.,

-заробітна плата за час непроведення розрахуку при звільненні за шість місяців 230 841, 00 грн сума,

а всього 264 505 \ двіцсті шістдесят чотири тисячі п`ятсот п`ять\ грн 31 коп.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача в разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10,12, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальтність «АЛАН» в користь ОСОБА_1 264 505 \двісті шістдесят чотири тисячі п`ятсот п`ять\ грн 31 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальтністю «АЛАН» в дохід держави 2 645 \дві тисячі шістсот сорок п`ять\ грн. 05 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено 03.05.2024р.

Суддя Г. Б. Білінська