Постанова

від 30.04.2024 по справі 499/896/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/130/24

Справа № 499/896/19

Головуючий у першій інстанції Тимчук Р. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тумасян Хачатур Мартіновича на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Іванівського районного суду Одеської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про розірвання договору оренди землі, площею 11,895 га, розташованої на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області, кадастровий номер 5121882000:01:001:0198, укладений 01.09.2015 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та стягнення судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що орендатор не виконує умови договору та не сплачує орендну плату протягом 2016-2019 років, що стало підставою звернення до суду.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Тумасян Хачатур Мартінович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Іванівського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання 30.04.2024 року о 14:30 годині представник Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» адвокат Племениченко Г.В. не з`явився, був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява за підписом адвоката Племениченко Г.В. про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 без присутності представника відповідача (т. 3, а.с. 149).

В засіданні судової колегії 30.04.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Смирнова Л.П. не заперечувала проти розгляду справи за апеляційною скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_1 без присутності в судовому засіданні представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» адвоката Племениченко Г.В. з урахуванням належного його повідомлення та поданням ним 23.01.2024 року заяви про подальший розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Залишаючи позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставини, на які вона посилалась в обґрунтування заявлених вимог про розірвання договору оренди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:

- 01.09.2015 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба» був укладений типовий договір оренди землі. Відповідно до умов такого договору позивач передає в оренду свою земельну ділянку відповідачу, а той, в свою чергу, зобов`язується сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 1,6 т. зернових, олія 20 л., цукор 25 кг, крупа 10 кг, овочі 40 кг, силос 1 птс, солома 1 пт, оранка огородів до 0,25 га (п. 9 Договору оренди землі). Строк дії договору оренди складає 10 років;

- 30.10.2018 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди землі, відповідно до якого змінюється розмір орендної плати, а саме встановлюється натуральний розмір орендної плати або грошовий (альтернативний). Натуральний розмір орендної плати - 3 тони зернових (пшениця, ячмінь, зерновідходи), 100 200 кг соняшнику, солома 1птс. Оранка присадибної ділянки Орендодавця у розмірі до 0,25 га (за її наявності). Грошова форма на основі двосторонньої домовленості сторін, виходячи з цін на сільськогосподарську продукцію, які склалися на ринку, але не менше ніж 3 (три) відсотки від вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відповідно до додаткової угоди змінювався строк дії основного договору з 10 до 15 років;

- основний договір оренди земельної ділянки та додаткова угода зареєстровані в установленому законом порядку, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 190349750 від 26.11.2019 року.

Позивач по справі стверджує, що Приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба» орендна плата за період з 2017-2019 роки не сплачувалася в повному обсязі.

В той же час, відповідачем по справі надані до суду засвідчені належним чином відомості про виплату орендної плати за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.

Відповідно до таких відомостей за 2016 рік позивач по справі отримав пшениці 2400 кг, ячмінь 2400 кг, соняшник 200 кг, цукор 60 кг, крупи 20 кг, силос 2 птс, борошно 100 кг.

За 2017 рік позивач отримав: пшениця 2400 кг, ячмінь 2400 кг, соняшник 200 кг, цукор 60 кг, крупи 20 кг, силос 2 птс, борошно 100 кг.

За 2018 рік позивач отримав: пшениця 2400 кг, ячмінь 2400 кг, соняшник 400 кг, цукор 60 кг, крупи 20 кг, борошно 100 кг.

За 2019 рік позивач отримав: пшениця 3400 кг, ячмінь 3600 кг.

Колегія судів виходить з такого.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного права.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди землі від 01 вересня 2015 року б/н, укладений між нею та Приватним сільськогосподарським підприємством (ПСП) «Дружба», посилаючись на те, що вона як сторона правочину висловила односторонню відмову від договору у зв`язку з невиконанням орендарем обов`язків, передбачених договором в частині внесення орендної плати за період 2016-2019 років.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договір як приватно-правова категорія є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин та має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов?язки в учасників цивільних правовідносин.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі".

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України "Про оренду землі").

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В розумінні статті 31 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).

Обов`язок із доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У справі, що переглядається, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ПСП "Дружба" укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач передала відповідачу в оренду належну їй земельну ділянку, площею 1,9253 га з кадастровим номером 5621684400:05:015:0192, строком на 12 років.

Відповідно до пункту 36 договору оренди землі 01 вересня 2015 року б/н дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Доданий до справи примірник типового договору оренди землі 01 вересня 2015 року у пункті 37 не містить закреслення одного з протилежних за змістом положень про можливість його розірвання або не розірвання в односторонньому порядку і не заповнено графу про умови розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Враховуючи наведене відсутні підстави для висновку, що орендодавець може вчинити односторонню відмову від договору на підставі пункту 37 договору оренди землі від 01.09.2015 року.

Таким чином сторонами погоджено можливість розірвання договору лише в порядку передбаченому пунктом 36 Договору оренди землі від 01.09.2015 року або за взаємною згодою або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Пунктами 9, 10 Договору оренди землі від 01.09.2015 року передбачено внесення орендарем орендної плати в натуральній формі: 1,6 т. зернових, олія 20 л., цукор 25 кг, крупа 10 кг, овочі 40 кг, силос 1 пт, солома 1 пт, оранка огородів до 0,25 га (п. 9 Договору оренди землі). Орендна плата вноситься до грудня місяця.

Позивач стверджувала, що відповідач не виконує протягом 2016-2019 років взяті на себе обов`язки за договором оренди землі б/н від 01.09.2015 року щодо внесення орендної плати, у зв`язку з чим вона і просить в судовому порядку розірвати договір оренди від 01.09.2015 року.

На спростування заявлених вимог відповідачем надано відомості про виплату орендної плати за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, які не визнаються позивачкою, як такі, що підтверджують отримання нею зазначених у відомостях груп товарів в якості орендної плати в натуральній формі.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи Одеського НДІСЕ № 21-1810 від 31.05.2021 року:

1. Підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу документах (5,9,10,16,18,22,23), в верхній частині яких є рукописні записи:

«ПСП «Дружба» соняшник ур. 2016 р.» (арк. 5), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця ур. 2017» (арк. 10), розміщені в графах «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 » ;

«ПСП «Дружба» пшениця ур. 2017 р.» (арк. 11), розміщені в графах «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 » ;

«ПСП «Дружба» борошно 2017 р.» (арк. 16), розміщені в графах «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» ячмінь ур. 2018 р.» (арк. 21), розміщені «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» ячмень ур. 2018 р.» (арк. 22), розміщені «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» борошно 2018 р.» (арк. 25), розміщені «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця ур. 2019 р» (арк. 26), розміщені «41 ОСОБА_1 », «42 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця ур. 2019 р» (арк. 27), розміщені «41 ОСОБА_1 », «42 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» ячмінь ур. 2019 р.» (арк. 28), розміщені «41 ОСОБА_1 », «42 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» ячмінь ур. 2019 р.» (арк. 29), розміщені «41 ОСОБА_1 », «42 ОСОБА_1 »

виконані самою ОСОБА_1 .

2. Підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу документах(1,2,3,4,6,7,8,11,12,13,14,15,17,19,20,21), в верхній частині яких є рукописні записи:

- «ПСП «Дружба» цукор 2016 р.» (арк..6), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» крупи 2016 рік» (арк. 7), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» ячмінь ур. 2017 р.» (арк. 12), розміщені в графах 55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» соняшник 2017 р.» (арк. 13), розміщені в графах 55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» цукор ур. 2017 р.» (арк. 14), розміщені в графах «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» соняшник ур. 2018 р.» (арк. 18), розміщені в графах «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» з/подріб. пшениці ур. 2018 р.» (арк. 19), розміщені в графах «53 ОСОБА_1 », розміщені «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця 2018 р.» (арк. 20), розміщені в графах «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» силосу 2016» (арк. 1), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця 2016 р.» (арк. 2), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця 2016 р.» (арк. 3), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» мука 2016 р.» (арк. 8), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» силос ур. 2017 р.» (арк.9), розміщені в графах: «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» крупи пай за 2017 р.» (арк. 15), розміщені в графах: «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» силос 2018 р.», розміщені в графах: «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 » (арк.17);

«ПСП «Дружба» цукор за 2018 р.», розміщені в графах: «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 » (арк. 23);

«ПСП «Дружба» крупи за 2018 р.шт.», розміщені в графах: «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 » (арк. 24);

«ПСП «Дружба» ячмінь 2016» (арк. 4), розміщені в графах: «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »

виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою (особами).

Досліджені підписи виконані без наслідування підпису (підписам) ОСОБА_1 .

3. Вирішити питання, чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу документах (1,2,3,4,6,7,8,11,12,13,14,15,17,19,20,21), в верхній частині яких є рукописні записи:

«ПСП «Дружба» цукор 2016 р.» (арк. 6), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» крупи 2016 рік» (арк. 7), розміщені в графах «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» ячмінь ур. 2017 р.» (арк. 12), розміщені в графах «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» соняшник 2017р.» (арк. 13), розміщені в графах «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» цукор ур. 2017 р.» (арк. 14), розміщені в графах «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» соняшник ур. 2018 р.» (арк. 18), розміщені в графах «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» з/подріб. пшениці ур. 2018 р.» (арк. 19), розміщені в графах «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця 2018 р.» (арк. 20), розміщені в графах «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» силосу 2016» (арк. 1), розміщені в графах: «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця 2016 р.» (арк. 2), розміщені в графах: «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» пшениця 2016 р.» (арк. 3), розміщені в графах: «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» мука 2016 р.» (арк. 8), розміщені в графах: «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» силос ур. 2017 р.» (арк.9), розміщені в графах: «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 » ;

«ПСП «Дружба» крупи пай за 2017 р.» (арк. 15), розміщені в графах: «55 ОСОБА_1 », «56 ОСОБА_1 »;

«ПСП «Дружба» силос 2018 р.», розміщені в графах: «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 » (арк. 17);

«ПСП «Дружба» цукор за 2018 р.», розміщені в графах: «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 » (арк. 23);

«ПСП «Дружба» крупи за 2018 р.шт.», розміщені в графах: «53 ОСОБА_1 », «54 ОСОБА_1 » (арк. 24);

- «ПСП «Дружба» ячмінь 2016», розміщені в графах: «62 ОСОБА_1 », «63 ОСОБА_1 » (арк. 4),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , чи іншою особою (особами), не виявилося можливим, з причин, вказаних у пункті 3 Дослідницької частини висновку.

Таким чином, доведено наявність підпису ОСОБА_1 на документах про отримання в якості орендної плати за землю від ПСП «Дружба» соняшнику у 2016 році, пшениці та муки у 2017 році, ячменю та борошна у 2018 році.

Підписи на документах про отримання ОСОБА_1 решти продукції за 2016-2018 роки належить не ОСОБА_1 , а іншим особам без наслідування підпису (підписам) ОСОБА_1 .

Слід зазначити, подані ПСП «Дружба» документи на підтвердження виплати орендної плати в будь-якому випадку не містять відомостей про внесення орендної плати в натуральній та відробітковій формі (овочі 40 кг., солома 1 птс, оранка 0,2 га.).

В розумінні ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата іззазначенням їїрозміру,індексації,способу та умов розрахунків,строків,порядку їївнесення іперегляду тавідповідальності заїї несплату та строк дії договору оренди є істотними умовами договору оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За рішеннямсуду договірможе бутизмінено аборозірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 34 Договору оренди землі від 01.09.2015 року передбачено, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

30.10.2018 року між сторонам була укладена додаткова угода до договору оренди землі, відповідно до якого змінюється розмір орендної плати, а саме встановлюється натуральний розмір орендної плати або грошовий (альтернативні). Натуральний розмір орендної плати - 3 тони зернових (пшениця, ячмінь, зерновідходи), 100 200 кг соняшнику, солома 1птс. Оранка присадибної ділянки Орендодавця у розмірі до 0,25 га (за її наявності). Грошова форма на основі двосторонньої домовленості сторін, виходячи з цін на сільськогосподарську продукцію, які склалися на ринку, але не менше ніж 3 (три) відсотки від вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відповідно до додаткової угоди змінювався строк дії основного договору з 10 до 15 років.

Надаючи відповідь на відзив, ОСОБА_1 заперечувала факт укладення нею (підпису) додаткової угоди від 30.10.2018 року до договору оренди землі від 01.09.2015 року, якою сторонами погоджено зміни щодо розміру орендної плати та строку дії договору.

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) сформульовано правовий висновок про те, що у випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Позивач, заперечуючи факт укладення нею (підпису) додаткової угоди від 30.10.2018 року, якою погоджені зміни до договору оренди землі від 01.09.2015 року щодо розміру орендної плати та строку дії договору, відповідних доказів (висновку експертизи) до суду не надала і про призначення її судом з метою спростування свого підпису у додатковій угоді від 30.10.2018 року, перед судом не клопотала.

Крім того, позивач вимог про розірвання договору оренди землі від 01.09.2015 року з урахуваннямзмін,внесених додатковоюугодою від30.10.2018року не заявляла.

При таких обставинах, колегія суддів констатуючи не доведення відповідачем внесення орендної плати у розмірі, який передбачений договором оренди від 01.09.2015 року одночасно констатує і не спростування (не доведення) позивачем факту укладення додаткової угоди від 30.10.2018 року, якою внесено зміни щодо розміру орендної плати та строку дії договору оренди землі від 01.09.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Тобто зобов`язання сторін договору оренди землі від 01.09.2015 року орендаря та орендодавця після укладення додаткової угоди від 30.10.2018 року, продовжують діяти відповідно до змінених умов.

У відповідності до інформаційної довідки, сформованої 26.11.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності зареєстровано речове право право оренди спірної земельної ділянки за ПСП «Дружба» в тому числі на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 30.10.2018 року.

Оскільки позивач не спростувала факту укладення (підписання) нею додаткової угоди від 30.10.2018 року, якою внесено зміни щодо розміру орендної плати та строку дії договору оренди землі від 01.09.2015 року, і не заявила вимоги про розірвання договору оренди землі від 01.09.2015 року зі змінами згідно додаткової угоди від 30.10.2018 року, хоча мала таку процесуальну можливість (підготовче провадження закрито 09.12.2019 року), то відсутні підстави для задоволення заявленого позову про розірвання договору оренди землі від 01.09.2015 року.

Доводи апеляційної скарги остаточного висновку районного суду про недоведеність позивачем обставин, на які та посилалась в обґрунтування заявлених вимог не спростовують, оскільки і під час апеляційного перегляду справи позивачем не доведено факту не укладення (не підписання) нею додаткової угоди від 30.10.2018 року (не спростовано факт укладення), якою внесені зміни до договору оренди, а вимог про розірвання договору оренди землі від 01.09.2015 року зі змінами згідно додаткової угоди від 30.10.2018 року, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності, ОСОБА_1 не заявляла.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновокабо свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, якіє підставою для скасування рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тумасян Хачатур Мартіновича - залишити без задоволення.

Рішення Іванівського районногосуду Одеськоїобласті від14січня 2020року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 10.05.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова