Ухвала

від 13.05.2024 по справі 183/8186/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/8186/22

№ 1-кс/183/888/24

13 травня 2024 року м.Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041350001064 від 07.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.4,5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У клопотанні, яке надійшло на розгляд слідчому судді в рамках досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження слідчий просить накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з забороною відчуження та розпорядження вказаним майном, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:144:0069, площею 0,0738 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1222382000:01:003:0018, площею 1,5715 га.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням у вищезазначеному кримінальному провадженні встановлено, що службові особи комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та директор ТОВ «Ландшафт» ОСОБА_7 заволоділи коштами місцевого бюджету Новомосковської територіальної громади при укладанні та виконанні договорів на поточні ремонти дорожнього покриття місць паркування по вул.Гетьманська у м.Новомосковську Дніпропетровської області, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що директор комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» ОСОБА_5 та директор ТОВ «Ландшафт» ОСОБА_7 , будучи службовими особами, склали, видали завідомо неправдиві офіційні документи щодо надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття місць паркування по АДРЕСА_1 за договором №12/10-2 від 12.10.2022.

08 травня 2024 року за погодженням з процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12022041350001064 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. .

Санкція цієї статті передбачає покарання з конфіскацією майна. Тому, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, просить накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 .

Слідчий у судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання без його участі. На підставі положень ч.2 ст.172 КПК України питання про арешт майна вирішується без повідомлення підозрюваного.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, з урахуванням положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 172 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022041350001064 від 07.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.4,5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

08 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12022041350001064 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

У судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме: витяг з ЄРДР, рапорт про прийняття та реєстрацію заяви, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2023, договір про надання послуг з поточного ремонту від 12.10.2022, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року №01/10 та №02/10, договір про надання послуг з поточного ремонту від 06.12.2022, додаткова угода до договору від 30.12.2022, протокол огляду місця події від 07.02.2024, висновок експерта з питань будівельно-технічної експертизи №6-24 від 26.02.2024.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_5 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_5 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за підозрюваним ОСОБА_5 на праві приватної власності зареєстровано право власності на дві земельні ділянки, на які прокурор просить накласти арешт.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України, за якою повідомлено про підозру ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

На підставі оцінки зібраних матеріалів вбачається обґрунтованість підозри та є підстави вважати, що не накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, відчуження, що унеможливить застосування додаткового покарання у випадку визнання особи винною, тому на вищевказане майно слід накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження для можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт з забороною відчуження та розпорядження на майно, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:144:0069, площею 0,0738 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 1222382000:01:003:0018, площею 1,5715 га.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно положень статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення та виконується негайно.

Слідчий суддя ОСОБА_1