Рішення

від 02.05.2024 по справі 372/3882/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3882/23

Провадження № 2-223/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельні ділянки,-

В СТ АН ОВ ИВ:

У серпні 2023 року позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 , про визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, визнання права власності в порядку спадкування. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 .. Спадкоємцями померлого ОСОБА_8 за законом є його мати - ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_6 , та діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Під час розподілу спадкового майна, земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223188400:05:001:0008 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельна ділянка 3223188400:05:001:0007 площею 5,6851 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою Київська обл., Обухівський р., с. Халеп`я, були включені до спадкового майна лише по 1/2 частки кожної, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І.. У свідоцтвах про право на спадщину зазначено, що обидві земельні ділянки належали померлому на підставі одного Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №313765, виданого Халеп`янською сільською радою Обухівського району Київської області 02.02.2004 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №956, та вказано, що ці земельні ділянки набуті померлим на підставі договору купівлі-продажу №5958 від 26.11.2003 року. Станом на 26.11.2003 року ОСОБА_8 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , відтак майно, набуде за договором купівлі-продажу, вважається спільною сумісною власністю подружжя, при поділі якого частки кожного з подружжя є рівними, а тому приватним нотаріусом було видано ОСОБА_6 свідоцтва про право власності №2970 від 19.06.2017 року та №3179 від 24.06.2017, які посвідчують право її власності на 1/2 частку кожної земельної ділянки. Проте, в листопаді 2020 року ОСОБА_4 дізналась від ОСОБА_9 , яка була попереднім власником вказаних земельних ділянок, що 26.11.2003 року вона подарувала ОСОБА_8 дві земельні ділянки загальною площею близько 6 га в селі Халеп`я Обухівського району, а також, що договір був безоплатний і жодних коштів ні від ОСОБА_8 , ні від його представника, ні від будь-кого іншого вона не отримувала. Дві інші земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223188400:02:001:0011 та 3223188400:02:001:0012, загальною площею 0,5 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, належали ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №313692, виданого Трипільською сільською радою народних депутатів 30.12.2003 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №865, в якому вказано, що ОСОБА_8 набув ці земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу №5952, №5955 від 26.11.2003 року. Проте, в матеріалах спадкової справи містяться копії договорів дарування №5952, №5955 від 26.11.2003 року, які посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І.. На цій підставі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223188400:02:001:0011 та 3223188400:02:001:0012 були включені до складу спадкового майна повністю та розподілені між спадкоємцями по 1/5 частки кожному. Що стосується спірних земельних ділянок, в матеріалах спадкової справи договір, на підставі яких померлий набув їх у власність, відсутній, відтак пересвідчитись у тому, якого саме виду був цей договір, купівлі-продажу чи дарування, можливості не було. З огляду на інформацію, повідомлену ОСОБА_9 , а також те, що договір на спірні земельні ділянки був укладений померлим в один і той самий день 26.11.2003 року, що й інші 2 договори дарування, можна припустити, що в Державному акті на право приватної власності на спірні земельні ділянки було допущено помилку, яка призвела до безпідставного виключення 1/2 частки кожної земельної ділянки зі складу спадкового майна та передачі цих часток ОСОБА_6 .. Позивачі припускають, що земельні ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 площею 0,25 та з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 площею 5,6851 були набуті ОСОБА_8 на підставі договору дарування, а не купівлі-продажу. Якщо ОСОБА_8 набув спірні земельні ділянки на підставі договору дарування, тоді правові підстави для видачі ОСОБА_6 свідоцтв про право власності на 1/2 частку кожної земельної ділянки були відсутні. А тому позивачі просять визнати недійсними свідоцтво про право власності, серія та номер: 3179 від 24.06.2017 року, та свідоцтво про право власності, серія та номер: 2970 від 19.06.2017, видані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І., що посвідчують право власності ОСОБА_6 на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007. Визнати за ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007, що знаходяться в селі Халеп`я Обухівського району Київської області, в рівних частках, а саме: визнати за ОСОБА_10 право власності на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007; визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007, що знаходяться в селі Халеп`я Обухівського району Київської області.

Ухвалою судді від 29.08.2023 року прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

21.09.2023 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_6 в якій остання просила визнати за нею 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1284431932231 та 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 площею 5,6851 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1278550632231. В поданій зустрічній заяві ОСОБА_6 вказує, що з позовними вимогами викладеними у первісному позові в частині визнання недійсними свідоцтв про право власності на спірні земельні ділянки на ім`я ОСОБА_6 та з вимогами про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 та на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 погоджується та їх визнає. Однак, в іншій частині з позовними вимогами у первісному позові не погоджується, заперечує проти їх задоволення, оскільки вважає їх необґрунтованими.

22.09.2023 року позивачі за первісним позовом через свого представника ОСОБА_1 подали до суду відповідь на відзив, в якій представник звертає увагу, що ОСОБА_6 стверджує, що житловий будинок разом з гостьововим будинком, банею та сторожкою, знаходиться на двох земельних ділянках 3223188400:05:001:0008 та 3223188400:05:001:0007, однак правовстановлюючі документи та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стверджують протилежне, а саме, що вказаний житловий будинок разом з іншими будівлями знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008. Разом з цим, представник ОСОБА_1 зазначає, що спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розташований будинок та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, а не пропорційною їх частки в будинку, що розташований на цій земельній ділянці. Так, виділення додатково 1/2 частки земельної ділянки ОСОБА_6 доведе її загальну частку до 1750 кв.м., що утричі перевищуватиме необхідну їй площу земельної ділянки для користування будинку, частка володіння якого становить 637,32 кв.м. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 представник підтримав заявлену позовну вимогу щодо розподілу між всіма спадкоємцями в рівних частках, а саме по 1/10 частки кожному.

22.09.2023 року ОСОБА_6 через свого представника адвоката Луценка В.В. подала до суду відзив на первісну позовну заяву, в якому наполягає на своїх позовних вимогах, посилаючись на ситуаційний план інженера-землевпорядника ОСОБА_11 , відповідно до якого вказаний житловий будинок з допоміжними спорудами розміщений на двох спірних ділянках.

03.10.2023 року представник ОСОБА_6 - адвокат Луценко В.В. подав до суду заперечення проти відповіді на відзив на первісний позов. Заперечення містить посилання на судову практику та повторний виклад обставин, вказаних в зустрічній позовній заяві.

19.10.2023 року ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

03.11.2023 року відповідачка ОСОБА_7 подала до суду клопотання про визнання зустрічного позову в повному обсязі, а первісного в частині визнання свідоцтв про право власності недійсними та скасування державної реєстрації права власності та просила проводити подальші судові засідання без її участі.

06.11.2023 року представник ОСОБА_1 подав до суду відзив на зустрічний позов, де зазначає, що лише житловий будинок разом з гостьовим, банею та сторожкою, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 є садибою, тоді як, нежитлова будівля, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:02:001:0011 та дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3223188400:05:001:0007 та 3223188400:02:001:0012, що не містять жодних будівель на собі, зокрема житлових, не можуть окремо та разом розумітися як садиби. Наявність господарських будівель, інвентарю тощо на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 ніяк не підтверджує її приналежність до садиби, оскільки дана ділянка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, а тому наявність на ній таких елементів притаманне для її цільового призначення, оскільки необхідне для досягнення мети ведення господарства. ОСОБА_6 в зустрічному позові стверджує, що вона маж право на 1/2 частку кожної із земельних ділянок з кадастровими номерами 3223188400:05:001:0008 та 3223188400:05:001:0007 з огляду на те, що право власності на 1/2 житлового будинку, який до того ж розташований лише на одній ділянці, а не на двох, набула як майно, що набуте нею під час шлюбу з померлим, що було їх спільною сумісною власністю. Проте земельна ділянка 3223188400:05:001:0008, на якій розташований будинок, була особистою приватною власністю померлого, оскільки він набув її на підставі Договору дарування. Оскільки, померлий ОСОБА_8 набув спірні ділянки на підставі Договору дарування, то правові підстави для видачі ОСОБА_6 Свідоцтв про право власності на 1/2 частку кожної земельної ділянки були відсутні. Таким чином, ОСОБА_6 намагається позбавити інших спадкоємців належної їм частки у майні, використовуючи надуману правову підставу.

В підготовчому судовому засіданні 13.11.2023 року представник ОСОБА_6 - адвокат Луценко В.В. заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 13.11.2023 року в задоволенні клопотання адвоката Луценка В.В. відмовлено.

Ухвалою суду від 13.11.2023 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Досінчука Ф.І. копію спадкової справи № 23/2013, заведеної 13.12.2013 року після смерті ОСОБА_8 .

13.11.2023 на адресу суду надійшло заперечення представника ОСОБА_1 в якому останній вказує, що ОСОБА_6 погоджується з тим, що де-юре, тобто відповідно до закону, а в даному випадку відповідно до офіційних документів та реєстрів, зокрема, свідоцтв про право власності, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок та інші будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008, однак надалі вона вказує, що де-факто цей житловий будинок та інші будівлі розташовані на двох земельних ділянках 3223188400:05:001:0008 та 3223188400:05:001:0007. ОСОБА_6 надавши такі твердження і помітивши їх де- ОСОБА_12 та де-факто суперечить сама собі, оскільки якщо де-факто різниться від де-юре, то воно існує з порушенням закону. При цьому, ОСОБА_6 було долучено до матеріалів справи Звіти про оцінку майна, що були зроблені на її замовлення, з наданих нею документів та з особистим оглядом оцінювача з виїздом на земельні ділянки. Зазначає, що встановлення факту розміщення житлового будинку та інших будівель на одній земельній ділянці або ж різних не є предметом даного спору та не оспорюється відповідачами за зустрічним позовом. Просить суд вирішити даний спір, враховуючи те, що житловий будинок літ. «А», загальною площею 2103,8 кв.м., гостьовий будинок літ. «Б», баня літ. «В», сторожка літ. «Г», розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:05:01:0008, оскільки саме така інформація міститься у правовстановлюючих документах та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

14.11.2023 року представник ОСОБА_6 адвокат Луценко В.В. подав до суду відповідь на відзив на зустрічний позов, де вказує, що ОСОБА_6 набула право власності 1/2 частину будинку, загальною площею 2103,8 кв.м. як на спільне сумісне майно за час шлюбу, а не в порядку спадкування, відтак, до ОСОБА_6 пропорційно перейшло право власності на 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:01:0007 та 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:01:0008, на яких розміщені зазначений будинок та допоміжні будівлі.

11.12.2024 року представник ОСОБА_6 адвокат Луценко В.В. подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи висновок судового експерта МПП «Виробнича фірма «Науктехпроект» Ігнатькова В.М. від 08.12.2023 року № 55/23 за результатами проведення земельно-технічної експертизи.

27.12.2023 року представник ОСОБА_6 адвокат Луценко В.В. подав до суду письмові пояснення з приводу проведеної 08.12.2023 року земельно-технічної експертизи та долучив додаткові відомості по справі.

09.01.2024 року представник позивачів за первісним позовом адвокат Дроздовський Л.П. подав до суду письмові пояснення де зазначає, що головним об`єктом садиби вбачається саме житловий будинок, а не багаторічні насадження, на яких хибно акцентує увагу ОСОБА_6 . З документів наявних в матеріалах справи відомо, що житловий будинок розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:05:01:0008, тоді як ОСОБА_6 наголошує, що багаторічні насадження розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:05:01:0007. Відтак, садибою є земельна ділянка з кадастровим номером 3223188400:05:01:0008 та розташованим на ній житловим будинком, тоді як земельна ділянка з кадастровим номером 3223188400:05:01:0007 є просто суміжною ділянкою, тобто ділянкою, що межує із садибою, але в жодному разі не є її частиною. Тому позивачі за первісним позовом не вбачають доцільності та необхідності проведення земельно-технічної експертизи та доручення до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 55/23 від 08.12.2023 року.

16.01.2024 року представник ОСОБА_6 адвокат Луценко В.В. подав до суду додаткові пояснення у справі, де підтримав заявлені за зустрічним позовом позовні вимоги та просив їх задовольнити.

12.02.2024 року на адресу суду найшла копія спадкової справи № 23/2013, заведеної 13.12.2013 року після смерті ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 22.02.2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 первісні позовні вимоги підтримав, просив їх задвольнити з підстав зазначених у позові. В задоволенні зустрічних вимог просив відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_2 щодо задоволення первісного позову заперечив, пояснив, що визнає позовні вимоги щодо визнаня недійсними свідоцтв про право власності ОСОБА_6 лише в частині формулювання підстав їх видачі. В іншій частині позовні вимоги заперечує. Просить задовольнити зустрічний позов. В обгрунтування позиції посилається на доводи зазначені в зустрічному позові, відзиві на позов, поясненнях, наданого ним суду висновку судового експерта.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, спадковоїсправи 23/2013, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

09.08.2002 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

26.11.2003 року укладено договір дарування земельної ділянки між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за № 5958, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. щодо земельної ділянки розміром 59710 кв.м., розташованої на території АДРЕСА_1 , надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

В подальшому ОСОБА_8 у 2004 році видано Державний акт на право приватної власності на землю від 2 лютого 2004 р. в якому зазначено про те, що Державний акт видано на підставі договору купівлі-продажу № 5958 від 26 листопада 2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_7 , батьками якої є ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина.

На випадок смерті спадкодавець розпоряджень не лишав, тому спадкування відбувалось за законом.

Спадкоємцями померлого ОСОБА_8 за законом є його мати - ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_6 та діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , що підтверджується матеріалами справи, спадкової справи та визнається сторонами.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності №2970 від 19.06.2017 року та №3179 від 24.06.2017, які посвідчують право власності ОСОБА_6 на 1/2 частку кожної земельної ділянки з кадастровими номерами: 3223188400:05:001:0008 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 3223188400:05:001:0007 площею 5,6851 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, як на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності №2971 від 19.06.2017 року, які посвідчують право власності ОСОБА_6 на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , як на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Житловий будинок цегляний позначений літерою «А»., гостьовий будинок позначено літерою «Б», баня позначена літерою «В», сторожка позначена літерою «Г.». Вказаний будинок, розташований на земельній ділянці 3223188400:05:001:0008 і належав померлому ОСОБА_8 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Халеп`янською сільською радою Обухівського району на підставі рішення виконкому Халеп`янської сільської ради від 22.10.2004 ркоу №103-б.

Розподіл часток у спадщині (спірних земельних ділянок) здійснено за законом у таких розмірах: ОСОБА_6 - 1/10, ОСОБА_3 - 1/10, ОСОБА_5 - 1/10, ОСОБА_7 - 1/10, ОСОБА_4 -1/10.

У Свідоцтвах про право на спадщину зазначено, що обидві земельні ділянки належали померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №313765, виданого Халеп`янською сільською радою Обухівського району Київської області 02.02.2004 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №956.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_6 є власником 3/5 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 площею 5,6851 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Халеп`я. Іншими співвласниками вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 площею 5,6851 га є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , а їх частка у спільному майні складає по 1/10 частині кожного з співвласників.

Також ОСОБА_6 є власником 3/5 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0008 - площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Халеп`я. Іншими співвласниками вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , а їх частка у спільному майні складає по 1/10 частині кожного з співвласників.

Згідно наявної в матеріалах справи копії договору дарування земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. 26.11.2003 року за № 5958, ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_8 земельну діялянку розміром 59710 кв.м., розташовану на території АДРЕСА_1 надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

На підставі вказаного договору ОСОБА_8 02.04.2004 року видано Державний акт на право приватної власності на землю за № 956, де підставою набуття права власності вказано "договір купівлі-продажу № 5958 від 26 листопада 2003 року", тоді як підставою набуття права власності є вищевказаний договір дарування земельної ділянки.

Таким чином як згідно положень КпШС України, який діяв на час набуття права власності на спріні земельні ділянки так і згідно положень СК України, який вступив в дію 01.04.2004 року земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223188400:05:001:0008 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельна ділянка 3223188400:05:001:0007 площею 5,6851 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Халеп`янської сільської ради належали померлому ОСОБА_8 на праві особистої приватної власності.

Разом з цим, на спірній земельній ділянці 3223188400:05:001:0008 площею 0,25 га розташований будинок, який є об`єктом спільної часткової власності, право власності на 1/2 частини якого зареєстровано за ОСОБА_6 , як на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Вказана обставина сторонами визнається та не оспорюється.

Згідно з частинами четвертою статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних првовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорцйно до часток осіб у праві власності жилого буинку, будівлі або споруди.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований; згідно з цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєданні з ст.125

ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується і випадків коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. З огляду на викладене, врахувавши рівність часток подружжя у домоволодінні суд приходить до висновку, що оспорюване свідоцто про право власності відповідачу на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 3223188400:05:001:0008 видано підставно.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).

З вказаного слідує, що підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності №3179 від 24.06.2017 року виданого ОСОБА_6 на половину земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та скасування державної реєстрації її права власносі про що просив предствник позивачів ОСОБА_1 відсутні, які і для визнання за ОСОБА_6 права власності на вказану земельну ділянку, як про це просив представник відповідача ОСОБА_2 в зустрічному позові.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 223188400:05:001:0007 площею 5,6851 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Халеп`янської сільської ради, як набута ОСОБА_8 в дар на підставі договору дарування від 26.11.2003 року №5958 суд зазначає наступне.

В Державному акті ОСОБА_8 на право приватної власності на землю, виданого 02.02.2004 року на підставі договору №5958 дарування від 26.11.2003 року, вказаний договір помилково зазначений як «договір купівлі-продажу», що фактично змінило правову природу земельної ділянки з кадастровим номером 223188400:05:001:0007 та призвело до часткового виключення її із спадкової маси після смерті власника ОСОБА_8 , що як наслідок потягло порушення прав спадкоємців, які підлягають відновленню.

При цьому доводи представника позивача за зустрічним позовом та наданий ним висновок експерта №55/23 від 08.12.2023 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи, згідно якого баня позначена літерою «В» та сторожка позначна літерою «Г» в технічному паспорті на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 не знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 223188400:05:001:0008 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а знаходяться в межах земельної ділянки 223188400:05:001:0007 площею 5,6851 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства суд не приймає до уваги, як підставу правомірності видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на частку вказаної ділянки, як на частку в спільному майні подружжя, оскільки суд разом з іншими встановленими в ході розгляду справи обставинами враховує також зміст свідоцтва про право власності ОСОБА_6 №2971 від 19.06.2017 року та свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємців ОСОБА_8 на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що вказане домовлодіння знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 223188400:05:001:0008. Враховує суд також цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 223188400:05:001:0007 площею 5,6851 - ведення особистого селянського господарства, що унеможливлює законність розташування частин домоволодіння на ній.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позовними вимогами позивачів за первісним позовом в частині визнання недійсним Свідоцтва про право власності, серія та номер 2970 від 19.06.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І., що посвідчує право власності ОСОБА_6 на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007, скасування державної реєстрації права власності на неї та відповідно перерозподіл вказаної частки між всіма спадкоємцями порівно в порядку спадкування за законом.

Підстав для задоволення іншої частини первісного позову та для задоволення зустрічного позову суд не вбачає враховуючи вищневикладене.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.3,4,10, 76-81, 258, 263-266 ЦПК України, ст.22 КпШС України, ст.60, 61 СК України, ст.120,125 ЗК України, ст. 16, 1216-1218, 1222,1261, 1267, 1278 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовнівимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності, серія та номер: 2970 від 19.06.2017 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І., що посвідчує право власності ОСОБА_6 на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 1/2 частку вказаної земельної діялнки.

Визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 право власності за кожним на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:05:001:0007 в порядку спадкування за законом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельні ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 сплачений судовий збір в розмірі 5189 грн. на користь кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тект рішення складено та підписано 13 травня 2024 року.

Суддя Т.В.Проць