Постанова

від 08.10.2024 по справі 372/3882/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 372/3882/23

номер провадження №22-ц/824/12419/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2024 року /суддя Проць Т.В./

за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельні ділянки.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

06.05.2024 року представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Луценко В.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в розмірі 56 000 грн.

Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2024 року заяву адвоката Луценка Владислава Віталійовича задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення яким стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. з кожного з позивачів. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено. /т. 3 а.с. 101-104/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - Луценко В.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення скасувати, відмовивши у вимогах про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених судових витрат.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не перевірено чи дотримано процесуальний порядок надання доказів понесених витрат. Зазначав, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Наголошував, що представником позивачок не було подано доказів на підтвердження витрат, вони відсутні у матеріалах справи до ухвалення рішення по суті спору. Не було здійснено і такої заяви до закінчення судових дебатів. Отже, у вимогах заяви повинно бути відмовлено. По суті заяви, зазначав, що склад, обсяг та вартість послуг повинна була визначатись між адвокатським об`єднанням та позивачками, копії договорів про надання правової допомоги не є належними та допустимим доказами, не подано щомісячних рахунків, відповідно до умов договорів, а отже витрати не є доведеними.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою в ухваленні додаткового рішення, на підставі наступного.

Частково задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції керувався вимогами п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України про те, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд першої інстанції наголошував на тому, що у матеріалах справи містяться копії Договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.03.2021 року, копія ордеру № 1457767 від 11.09.2023 року, копія Акту № 11 приймання передачі послуг, копія рахунку № 11 від 11.01.2024 на оплату правничої допомоги на суму 212 000 грн.

Враховуючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити частково заяву представника позивача за зустрічним позовом та стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені нею в суді під час розгляду справи, у розмірі 27 000 грн.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд першої інстанції не перевірив дотримання заявником вказаного процесуального порядку.

Так, до ухвалення рішення суду у матеріалах справи відсутні докази витрат.

У протоколі судового засідання /т. 3 а.с. 31-36/ відсутні будь-які дані щодо заявлення адвокатом про надання доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів, або наміру їх подачі. Матеріали справи не містять зауважень на вказаний протокол.

Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки докази витрат на правову допомогу подані після ухвалення рішення суду, при чому протокол судового засідання не містить даних щодо заявлення адвокатом про такі докази.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналіз наведених процесуальних норм вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. /Постанова ВС від 29.06.2022 р. у справі №161/5317/18/

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2024 року - задовольнити.

Додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2024 року - скасувати.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: