Ухвала

від 13.05.2024 по справі 176/1199/23

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1199/23

провадження №4-с/176/19/24

у х в а л а

13 травня 2024 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , представник скаржника, адвокат Повалій Олена Василівна, на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни,-

ВСТАНОВИВ:

09 травня 2024 року скаржник через свого представника звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни, де просить визнати неправомірними її дії щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73694654 на підставі пункту 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», скасувати відповідну постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, та зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого листа про стягнення з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 120000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання.

Згідно приписівст. 447 ЦПК України,сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року (в частині, що не суперечить нормамЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакціїЗакону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котримЦПК Українивикладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннямиЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положенняЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Так, судом встановлено, що скарга подана в порядкуст. 447 ЦПК України, тому до форми та змісту якої застосовуються вимоги ст.175,177 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до переконання, що зазначена скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Так, предметом оскарження є постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № №73694654, однак оскаржувану постанову скаржник до матеріалів скарги не додає, натомість заявляє клопотання про її витребування не зазначаючи при цьому, які труднощі у нього виникають у отриманні даної постанови з відділу примусового виконання рішень.

Більше того, зі змісту самої скарги вбачається, що скаржник взагалі не знайомий зі змістом оскаржуваної постанови та не обізнаний, хто ж саме з державних виконавців здійснює виконавче провадження. Він лише отримав інформаційний лист від Заступника директора Департаменту-начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Івана Нещадима, щодо відмови у задоволенні його заяви про повернення виконавчих документів стягувачу та судячи із прізвища особи, яка написала даний лист стягувач зробив висновок, що виконавцем, який здійснює виконавче провадження є ОСОБА_2 .

Разом з тим, необхідно зазначити, що в порядку контролю за виконанням судових рішень, суд може визнати лише конкретну бездіяльність виконавця неправомірною, тобто ту бездіяльність, яка стосується невчинення конкретної виконавчої дії в рамках виконавчого провадження. Також, суд може зобов`язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) в конкретний та ефективний спосіб, тобто шляхом зобов`язання вчинити певну дію, розглянути певне клопотання тощо.

Згідно зі ст. ст.18,19 Закону України «Про виконавче провадження»в разі бездіяльності виконавця з приводу виконання конкретного виконавчого документа стягувач має право звернутися до нього із клопотанням з приводу вчинення конкретних виконавчих дій, а виконавець буде зобов`язаний розглянути таке клопотання та повідомити про результати його розгляду стягувача.

У разі ж, якщо стягувач вважатиме незаконним результат розгляду його клопотання або якщо стягувач не отримає будь-якої інформації з приводу результату розгляду клопотання, він має право оскаржити конкретне рішення, дію чи бездіяльність виконавця з приводу розгляду його клопотання до суду.

Саме такий порядок дій стягувача відповідає вимогамЗакону України «Про виконавче провадження»та може забезпечити ефективний захист прав стягувача у випадку бездіяльності виконавця з приводу виконання виконавчого документу.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що сторона скаржника не зверталась до державного виконавця із клопотаннями (заявами) про витребування копії постанови про зупинення виконавчих дій, відсутні дані щодо ігнорування таких звернень з боку державного виконавця, а відтак доводи скарги є передчасними та недоведеними.

Таким чином, скаржнику необхідно виправити недоліки скарги, шляхом звернення до державного виконавця із вимогою про надання копії постанови про зупинення провадження у виконавчому провадженні за яким він є стягувачем та скласти скаргу з посиланням саме на оскаржувану постанову, а не на інформаційний лист, додавши її копію до скарги. Відмова державного виконавця у наданні стягувачу копії оскаржуваної постанови також може бути предметом оскарження.

За нормамист. 185 ЦПК України, скарга подана без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177 ЦПК Українипідлягає залишенню без руху, з наданням строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху де зазначаються недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення.

Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що дану скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки.

Керуючись ст. ст.175-177,185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , представник скаржника, адвокат Повалій Олена Василівна, на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни, залишити без руху.

Роз`яснити скаржнику та представнику скаржника про необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків у строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення скарги без руху та попередити, що в разі неусунення недоліків скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК