Постанова

від 14.05.2024 по справі 916/4603/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4603/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дагда-2013»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 (суддя С.П. Желєзна, м.Одеса) про повернення Приватному підприємству «Дагда-2013» зустрічної позовної заяви (вх.№1245/24 від 21.03.2024), поданої

у справі №916/4603/23

за позовом Громадської організації «Центр захисту інвалідів»

до відповідачів:

1)приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Домбровської Тетяни Василівни;

2)Приватного підприємства «Дагда-2013»;

3)Дочірнього підприємства «Компроміс»;

4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт»;

5)Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус»;

6)Товариства з обмеженою відповідальністю «Мьюзік Лідер Інструментс»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ,

про визнання протиправним та скасування реєстраційної дії, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним актів приймання-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору оренди майна,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 Громадська організація (далі - ГО) «Центр захисту інвалідів» звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Домбровської Тетяни Василівни, Приватного підприємства (далі - ПП) «Дагда-2013», Дочірнього підприємства «Компроміс», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ларгєнт», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Істус», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Мьюзік Лідер Інструментс», відповідно до якого позивач просив суд:

1)визнати протиправним та скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від №1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною;

2)витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Істус» на користь ГО «Центр захисту інвалідів» 100 % корпоративних прав ДП «Компроміс»;

3)визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ПП «Дагда-2013» від 29.11.2021 року, оформлене протоколом № 19 загальних зборів учасників ПП «Дагда-2013» від 29.11.2021.

4)визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ДП «Компроміс», яке оформлено протоколом №29-11-21 від 29.11.2021;

5)визнати недійсним акт №1 приймання-передачі нерухомого майна, що передається у власність ТОВ «Ларгєнт» у якості додаткового внеску (вкладу) до статутного капіталу, складений 29.11.2021 між ТОВ «Ларгєнт» та ДП «Компроміс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2280, 2281;

встановити порядок виконання рішення в цій частині шляхом проведення державної реєстрації змін речових прав, а саме поновлення за ДП «Компроміс» права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 1, нежитлова будівля, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101;

6)визнати недійсним акт №2 приймання-передачі нерухомого майна, що передається у власність ТОВ «Ларгєнт» у якості додаткового внеску (вкладу) до статутного капіталу, складений 29.11.2021 між ТОВ «Ларгєнт» та ДП «Компроміс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2282, 2283;

встановити порядок виконання рішення в цій частині шляхом проведення державної реєстрації змін речових прав, а саме поновлення за ДП «Компроміс» права власності на:

-нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 50, прим. 22-Н, загальною площею 47,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851401051101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115,1 кв.м, житловою площею 65,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 851385251101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,7кв.м, житловою площею 35 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589866451101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,3кв.м, житловою площею 20,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589831551101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 27,9кв.м, житловою площею 19,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589810951101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 63,5кв.м, житловою площею 31,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496260251101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 71,1 кв.м, житловою площею 38,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496228951101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 220кв.м, житловою площею 144,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496181951101;

-нежитлове приміщення першого поверху за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 76, загальною площею 139,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496135251101;

7)визнати недійсним договір оренди нежитлової будівлі приміщень підвального, І-го, ІІ-го, ІІІ-го поверхів за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька, будинок 1, укладений 30.11.2021 між ТОВ «Ларгєнт» та ТОВ «Мьюзік Лідер Інструмент», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 5749.

Також позивач просив стягнути судові витрати з відповідачів.

Одночасно із поданням до суду позовної заяви Громадською організацією «Центр захисту інвалідів» подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 задоволено заяву Громадської організації «Центр захисту інвалідів» та вжито заходи забезпечення позову, про які просив заявник.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2023 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

21.03.2024 до Господарського суду Одеської області від ПП «Дагда-2013» надійшла зустрічна позовна заява, пред`явлена до ГО «Центр захисту інвалідів» про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав ДП «Компроміс» №3 від 22.12.2016, укладеного між ПП «Дагда-2013» та ГО «Центр захисту інвалідів». При цьому, відповідачем було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 відмовлено ПП «Дагда-2013» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову та повернуто зустрічну позовну заяву заявнику.

Місцевий господарський суд зазначив про те, що жодного обґрунтування заявленого клопотання відповідачем суду наведено не було, а тому підстави для його задоволення відсутні. Враховуючи відмову суду у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання відзиву на позовну заяву, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до зустрічної позовної заяви ПП «Дагда-2013» приписів частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, повернув зустрічну заяву відповідачеві.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПП «Дагда-2013» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати, а справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що директор ПП «Дагда-2013» Прилепський І.А. перебуває на військовій службі в Збройних силах України з 14.07.2023, у зв`язку з чим не міг бути обізнаним про перебування у провадженні суду першої інстанції даної справи, що є поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповідної зустрічної позовної заяви.

Апеляційна скарга зареєстрована судом 02.04.2024 за вх.№1188/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії суддів О.Ю. Аленіна у відпустці з 01.04.2024 по 05.04.2024, а також у зв`язку із участю головуючого судді Л.В. Поліщук у підготовці для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів, яка проводилась Національною школою суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024, питання щодо апеляційної скарги вирішувалось 15.04.2024.

Згідно із частинами першою, другою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що Приватним підприємством «Дагда-2013» оскаржується ухвала про повернення зустрічної позовної заяви (пункт 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України), розгляд апеляційної скарги вказаною ухвалою суду від 15.04.2024 постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Окрім того, зазначеною ухвалою суду від 15.04.2024 встановлено позивачу строк до 29.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

Учасники справи не скористались своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у суді апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, ГО «Центр захисту інвалідів» звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Домбровської Тетяни Василівни, ПП «Дагда-2013, ДП «Компроміс», ТОВ «Ларгєнт», ТОВ «Істус», ТОВ «Мьюзік Лідер Інструментс» про визнання протиправним та скасування реєстраційної дії, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним актів приймання-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору оренди майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із наданням відповідачам 15-денного строку з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

21.03.2024 до Господарського суду Одеської області від ПП «Дагда-2013» надійшла зустрічна позовна заява, пред`явлена до ГО «Центр захисту інвалідів» про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав ДП «Компроміс» №3 від 22.12.2016, укладеного між ПП «Дагда-2013» та ГО «Центр захисту інвалідів». При цьому, відповідачем в прохальній частині відповідної заяви було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову.

26.03.2024 місцевим господарським судом винесено оскаржувану ухвалу, якою повернуто зустрічний позов ПП «Дагда-2013».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Право подання зустрічного позову має лише відповідач.

Згідно з частинами другою - шостою статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема і процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі права на пред`явлення зустрічного позову. Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подання зустрічних позовних заяв, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність господарських процесуальних правовідносин, з однієї сторони, і можливість повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду з дотримання принципу процесуальної економії, з іншої.

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (частина перша статті 180 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, порядок пред`явлення зустрічного позову визначено статтею 180 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено диспозитивну норму щодо права відповідача на стадії підготовчого провадження на подання зустрічного позову у строк для подання відзиву - строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, фактично до підготовчого засідання в господарському суді першої інстанції.

Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законом, відтак повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої, другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Саме таку правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 07.11.2018 у справі №910/3242/18.

Як вже зазначалось, з ухвали Господарського суду Одеської області від 15.11.2023 про відкриття провадження у справі вбачається, що відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, а саме - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду першої інстанції від 15.11.2023 була направлена на юридичну адресу ПП «Дагда-2013»: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А. Проте направлене на адресу відповідача поштове повідомлення було повернуто до суду із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Водночас, як вірно зазначено місцевим господарським судом, згідно із відомостями підсистеми «Електронний суд» ПП «Дагда-2013» зареєструвало електронний кабінет 19.01.2024, а, отже, принаймні з цієї дати відповідач був обізнаний про перебування у провадженні суду даного спору.

Натомість зустрічний позов ПП «Дагда-2013» надійшов до суду першої інстанції лише 21.03.2024 через систему «Електронний суд».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ПП «Дагда-2013» не дотримано встановленого процесуальним законом порядку пред`явлення зустрічного позову у зв`язку з пропуском строку для вчинення вказаної процесуальної дії. У той же час, останнім у прохальній частині зустрічного позову заявлено клопотання про поновлення вказаного строку.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Європейський суд з прав людини у справі «Бочаров проти України» наголошує на тому, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Між тим, апеляційний господарський суд вбачає, що заявник не навів жодних обставин, які перешкоджали йому подати зустрічний позов у строк, визначений законодавством, та не надав до суду першої інстанції жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження існування об`єктивно непереборних та незалежних від волевиявлення відповідача обставин, які б зумовлювали неможливість або істотні труднощі для пред`явлення зустрічного позову у даній справі своєчасно.

Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк для пред`явлення зустрічного позову, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте ПП «Дагда-2013» не проявило необхідної старанності та, звертаючись із зустрічним позовом поза визначеним законом строком, не зазначило переконливих тверджень, та не надало до суду належних доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для реалізації права на звернення з таким позовом сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об`єктивно необхідний для підготовки зустрічної позовної заяви, відтак несвоєчасне подання зустрічного позову зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб`єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні зазначеного клопотання, та оскільки зустрічний позов подано з порушенням строків, установлених частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано повернув його заявнику.

Доводи апеляційної скарги про те, що директор ПП «Дагда-2013» Прилепський І.А. перебуває на військовій службі в Збройних силах України з 14.07.2023, у зв`язку з чим не міг бути обізнаним про перебування в провадженні суду першої інстанції даної справи, що є поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповідної зустрічної позовної заяви, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідні обставини не були зазначені в якості підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову саме при зверненні до суду першої інстанції із відповідним клопотанням, зазначене клопотання не містило жодних обґрунтувань, з огляду на що місцевий господарський суд і відмовив у його задоволенні, а тому відповідні твердження, наведені апелянтом на стадії апеляційного розгляду, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Водночас колегія суддів роз`яснює скаржнику, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку та наголошує, що право особи подати позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, що у відповідності до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу ПП «Дагда-2013» без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі № 916/4603/23 - без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269 - 271, 275, 276, 282, 288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дагда-2013» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі №916/4603/23 - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Текст постанови складено 14.05.2024.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя О.Ю. Аленін