Постанова

від 27.05.2024 по справі 916/4603/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4603/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

секретар судового засідання: І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від ОСОБА_1 Н.С. Семенова

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 (суддя С.П. Желєзна, м.Одеса) про забезпечення позову

у справі №916/4603/23

за позовом Громадської організації «Центр захисту інвалідів»

до відповідачів:

1)приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Домбровської Тетяни Василівни;

2)Приватного підприємства «Дагда-2013»;

3)Дочірнього підприємства «Компроміс»;

4)Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт»;

5)Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус»;

6)Товариства з обмеженою відповідальністю «Мьюзік Лідер Інструментс»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_2 ;

2) ОСОБА_1 ,

про визнання протиправним та скасування реєстраційної дії, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним актів приймання-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору оренди майна,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Громадська організація «Центр захисту інвалідів» звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Домбровської Тетяни Василівни, Приватного підприємства «Дагда-2013», Дочірнього підприємства «Компроміс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мьюзік Лідер Інструментс», відповідно до якої позивач просив:

1)визнати протиправним та скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною;

2)витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» на користь Громадської організації «Центр захисту інвалідів» 100 % корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс»;

3)визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Дагда-2013 від 29.11.2021, оформлене протоколом №19 загальних зборів учасників Приватного підприємства «Дагда-2013 від 29.11.2021;

4)визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Дочірнього підприємства «Компроміс», яке оформлено протоколом №29-11-21 від 29.11.2021;

5)визнати недійсним акт №1 приймання-передачі нерухомого майна, що передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» у якості додаткового внеску (вкладу) до статутного капіталу, складений 29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та Дочірнім підприємством «Компроміс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2280, 2281.

Встановити порядок виконання рішення в цій частині шляхом проведення державної реєстрації змін речових прав, а саме, поновлення за Дочірнім підприємством «Компроміс» права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 1, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101;

6)визнати недійсним акт №2 приймання-передачі нерухомого майна, що передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» у якості додаткового внеску -вкладу до статутного капіталу, складений 29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та Дочірнім підприємством «Компроміс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2282, 2283;

Встановити порядок виконання рішення в цій частині шляхом проведення державної реєстрації змін речових прав, а саме, поновлення за Дочірнім підприємством «Компроміс» права власності на:

-нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 50, прим. 22-Н, загальною площею 47,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851401051101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115,1 кв.м, житловою площею 65,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 851385251101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,7кв.м, житловою площею 35 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589866451101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,3кв.м, житловою площею 20,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589831551101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 27,9кв.м, житловою площею 19,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589810951101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 63,5кв.м, житловою площею 31,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496260251101;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 71,1кв.м, житловою площею 38,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496228951101;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 220 кв. м., житловою площею 144,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496181951101

-нежитлове приміщення першого поверху за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 76, загальною площею 139,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496135251101.

7)визнати недійсним договір оренди нежитлової будівлі приміщень підвального, І-го, ІІ-го, ІІІ-го поверхів за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька, будинок 1, укладений 30.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мьюзік Лідер Інструментс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 5749.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на те, що на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав №3 від 22.12.2016, укладеного між позивачем та Приватним підприємством «Дагда-2013», Громадською організацією «Центр захисту інвалідів» придбано 100% статутного капіталу Дочірнього підприємства «Компроміс». На виконання зазначеного договору, 28.12.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни про склад учасників (засновників) Дочірнього підприємства «Компроміс».

26.11.2021 приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Домбровською Тетяною Василівною було здійснено скасування реєстраційної дії від 28.12.2016 №15561050020002516, а саме: скасування змін до відомостей про Дочірнє підприємство «Компроміс» щодо придбання 22.12.2016 100% корпоративних прав зазначеного підприємства Громадською організацією «Центр захисту інвалідів».

Як вказував позивач, після проведення приватним нотаріусом зазначеної реєстраційної дії, єдиним учасником (засновником) Дочірнього підприємства «Компроміс» стало Приватне підприємство «Дагда-2013, яким було вчинено ряд юридичних дій, в результаті яких відчужено корпоративні права Дочірнього підприємства «Компроміс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус», а також здійснено переоформлення належного Дочірньому підприємству «Компроміс» нерухомого майна шляхом його передачі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», а згодом передачі цього майна в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Мьюзік Лідер Інструментс» та в іпотеку фізичній особі.

Звертаючись з позовом, позивач зазначав, що він не вчиняв жодних дій з метою відчуження корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс» та вибуття з володіння останнього нерухомого майна.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Одночасно із поданням до суду позовної заяви Громадською організацією «Центр захисту інвалідів» подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просив:

-заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо Дочірнього підприємства «Компроміс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38849267), в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну найменування, місцезнаходження, про зміну органів управління, про зміну засновників (учасників) або відомостей про таких осіб, зміну розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду), зміну установчих документів, зміну керівника або відомостей про керівника, зміну особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, або відомостей про таку особу, внесення відомостей про юридичну особу, правонаступником якої є юридична особа (у разі приєднання), внесення змін до правонаступника (у разі виділу), за виключенням виконання посадовими особами Міністерства юстиції України чи його територіального органу наказу Міністра юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021, до набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області у даній справі;

-заборонити здійснювати дії щодо відчуження, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» (ідентифікаційний код 44496312), а саме:

-нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 1, нежитлова будівля, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101;

-нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 50, прим. 22- Н, загальною площею 47,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851401051101;

-квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115,1 кв.м, житловою площею 65,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851385251101;

-квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,7кв.м, житловою площею 35 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589866451101;

-квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 41,3кв.м, житловою площею 20,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589831551101;

-квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 27,9кв.м, житловою площею 19,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 589810951101;

-квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 63,5кв.м, житловою площею 31,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496260251101;

-квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 71,1кв.м, житловою площею 38,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496228951101;

-квартири за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 220 кв.м, житловою площею 144,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496181951101;

-нежитлового приміщення першого поверху за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 76, загальною площею 139,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496135251101, за виключенням виконання посадовими особами Міністерства юстиції України чи його територіального органу наказу Міністра юстиції України № 4191/5 від 30.09.2022, до набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області у даній справі.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивував тим, що з огляду на викладені у позові обставини, існують обґрунтовані припущення щодо відчуження відповідачами частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс» та спірного нерухомого майна у разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, як зазначив заявник, заходи забезпечення позову не повинні зашкодити та здійснити неможливим виконання прийнятих за результатами розгляду скарг позивача наказу Міністра юстиції України №4677/5 від 28.12.2021 (щодо скасування реєстраційних дій) та наказу Міністра юстиції України № 4191/5 від 30.09.2022 (щодо скасування реєстраційних дій), у зв`язку з чим позивач просив забезпечити позов шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо Дочірнього підприємства «Компроміс» та щодо нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», всім суб`єктам державної реєстрації, за виключенням виконання посадовими особами Міністерства юстиції України чи його територіального органу вищевказаних наказів.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 задоволено заяву Громадської організації «Центр захисту інвалідів» та вжито заходи забезпечення позову, про які просив заявник.

За результатами надання оцінки доводам Громадської організації «Центр захисту інвалідів», господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обґрунтованих припущень щодо можливого вжиття Товариством з обмеженою відповідальністю «Істус», якому, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.10.2023, наразі належать корпоративні права Дочірнього підприємства «Компроміс», заходів щодо відчуження корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс», що може мати наслідком зміну складу учасників, членів, зміну розміру статутного капіталу підприємства тощо, та виключатиме ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Місцевий господарський суд також дійшов висновку, що можливе відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» нерухомого майна, яке було внесено до статутного капіталу згідно актів приймання-передачі майна, підписаних між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та Дочірнім підприємством «Компроміс», матиме наслідком неможливість виконання судового рішення.

Водночас Господарський суд Одеської області зазначив, що заходи забезпечення позову у вигляді заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо Дочірнього підприємства «Компроміс», а також заборони вчиняти реєстраційні дії щодо майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» на праві власності згідно інформаційної довідки №349832940 від 10.10.2023, носить тимчасовий характер та не позбавить зазначених осіб можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати доходи. Вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на забезпечення ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2023 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Короткий зміст апеляційної скарги

11.03.2024 ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу (вх.№859/24 від 11.03.2024) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2023.

В апеляційній скарзі апелянт просив оскаржувану ухвалу скасувати в частині заборони здійснювати дії щодо відчуження, в тому числі передачу в заставу, іпотеку, в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» (ідентифікаційний код 44496312; адреса: АДРЕСА_6 ), а саме, в частині, що стосується нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_7 , нежитлової будівлі, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101.

Апеляційна скарга мотивована тим, що наявність заборони здійснювати дії щодо відчуження, здійснення, проведення будь-яких реєстраційних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», щодо вказаного нерухомого майна порушує законні права ОСОБА_1 на реалізацію його прав, як іпотекодержателя цього майна, на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» договору іпотеки від 30.11.2021, яким забезпечуються виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики, укладеного 30.11.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у відповідності до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25000000,00грн, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути позику у строк до 29.11.2022.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

11.03.2024 ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу (вх.№859/24 від 11.03.2024).

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 про забезпечення позову у справі №916/4603/23 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати копії матеріалів справи №916/4603/23, необхідних для розгляду оскаржуваної ухвали, на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.03.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 у справі №916/4603/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 про забезпечення позову у справі №916/4603/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 про забезпечення позову у справі №916/4603/23. Встановлено учасникам справи строк до 15.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Призначено розгляд апеляційної скарги на 22.04.2024 об 11:30 год.

Будь-які відзиви на апеляційну скаргу або заяви чи клопотання з процесуальних питань до суду апеляційної скарги не надходили.

Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 22.04.2024, відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі №916/4603/23 на 27.05.2024 о 10:30 год.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою від 22.04.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 про забезпечення позову у справі №916/4603/23 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

Повідомлено учасників справи, представники яких не були присутніми у судовому засіданні 22.04.2024, про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.

В судовому засіданні, яке відбулось 27.05.2024, представник скаржника підтримала доводи, що викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.

Інші учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте участі не брали.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників інших учасників справи, представники яких не з`явились у судове засідання.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах, від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 квітня 2019 року у справі №826/16334/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20, від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21, від 5 липня 2022 року у справі №380/13491/21, від 28 липня 2022 року у справі №640/31850/20, від 16 серпня 2022 року у справі №640/35685/21 та від 26 жовтня 2022 року у справі №640/30483/21.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанові останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі №916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

При цьому апеляційним господарським судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19.

Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

Звертаючись з даним позовом до господарського суду, позивач посилався на такі обставини.

22.12.2016 на загальних зборах учасників Дочірнього підприємства «Компроміс» було прийнято рішення, оформлене протоколом №21, про продаж належних підприємству корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс» Громадській організації «Центр захисту інвалідів» та підписання відповідного договору купівлі-продажу корпоративних прав.

22.12.20216 між Приватним підприємством «Дагда-2013» (продавцем) та Громадською організацією «Центр захисту інвалідів» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу №3 корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс», на виконання якого Приватне підприємство «Дагда-2013» передало Громадській організації «Центр захисту інвалідів» 100% корпоративних прав у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс», а також в подальшому, 28.12.2016 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (запис 15561050020002516).

26.11.2021 приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Домбровською Тетяною Василівною здійснено скасування реєстраційної дії від 28.12.2016 №15561050020002516, а саме: скасування змін до відомостей про Дочірнє підприємство «Компроміс» щодо придбання 22.12.2016 100% корпоративних прав зазначеного підприємства Громадською організацією «Центр захисту інвалідів».

Як вказував позивач, після проведення приватним нотаріусом зазначеної реєстраційної дії, єдиним учасником (засновником) Дочірнього підприємства «Компроміс» стало Приватне підприємство «Дагда-2013».

29.11.2021 рішенням загальних зборів учасників (власників) Приватного підприємства «Дагда-2013», оформленим протоколом №19 від 29.11.2021, вирішено питання про вступ Дочірнього підприємства «Компроміс» (100% корпоративних прав якого належало Приватному підприємству «Дагда-2013») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» шляхом внесення додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» у вигляді належного Дочірньому підприємству «Компроміс» нерухомого майна.

Дочірнє підприємство «Компроміс» станом на 29.11.2021 було власником нерухомого майна, у тому числі власником нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд.1, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101.

29.11.2021 на підставі протоколу про залучення додаткових вкладів №29-11-2021 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» підписано акт приймання-передачі №1 нерухомого майна, яке передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» у якості внеску до статутного капіталу, та акт приймання-передачі №2 нерухомого майна, яке передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» у якості внеску до статутного капіталу.

В подальшому, на підставі вказаних актів №1 та №2 приймання-передачі нерухомого майна, належне Дочірньому підприємству «Компроміс» було переоформлене в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт».

Рішенням позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», оформленим протоколом №29/1-11-2021 від 29.11.2021, затверджено грошову оцінку такого вкладу у загальному розмірі 28252000,00 гривень.

Окрім того, як зазначав позивач, 29.11.2022 між Дочірнім підприємством «Компроміс» та Іспанюком Т.О. укладено договір №29/11 купівлі-продажу частки у статутному капіталі, предметом якого виступила частка в розмірі 99,99% (що становить 28250000 грн) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» за ціною 10000,00 грн, яка була передана ОСОБА_2 за актом №1 приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» від 29.11.2022.

30.11.2021 рішенням загальних зборів учасників (власників) Приватного підприємства «Дагда-2013», оформленим протоколом №21 від 30.11.2021, вирішено питання про продаж Дочірнього підприємства «Компроміс» Товариству з обмеженою відповідальністю «Істус» за 10 тис. грн, які повинні бути сплачені протягом 5 календарних днів з дня підписання договору.

Рішенням №3 одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» від 30.11.2021 вирішено укласти із Приватним підприємством «Дагда-2013» договір купівлі-продажу корпоративних прав (100 відсотків частки у статутному капіталі) Дочірнього підприємства «Компроміс».

30.11.2021 між Приватним підприємством «Дагда-2013» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істус» укладено договір №30/11, відповідно до умов якого Приватне підприємство «Дагда-2013» передає у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус» приймає у власність частку у розмірі 1218500,00 грн, що відповідає 100 (ста) відсоткам статутного капіталу Дочірнього підприємства «Компроміс» та зобов`язується сплатити за неї визначену грошову суму.

Позачерговими зборами учасників Дочірнього підприємства «Компроміс» прийнято рішення, оформленими протоколом від 30.11.2021 №30-11-21, про прийняття Товариства з обмеженою відповідальністю «Істус» до складу власників (учасників) Дочірнього підприємства «Компроміс». Погоджено вихід Приватного підприємства «Дагда-2013» зі складу учасників Дочірнього підприємства «Компроміс» у зв`язку із продажем 100 відсотків частки статутного капіталу Дочірнього підприємства «Компроміс» на підставі укладеного договору №30/11 від 30.11.2021; про затвердження наступного порядку розподілу часток власників (учасників) у статутному капіталі Дочірнього підприємства «Компроміс»: учасник (засновник) Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус», вид вкладу грошові кошти, частка 1218500,00 грн, частка - 100%; про затвердження, підписання та проведення державної реєстрації статуту Дочірнього підприємства «Компроміс» у новій редакції і проведення реєстрації змін до відомостей Дочірнього підприємства «Компроміс».

30.11.2021 проведено відповідну реєстраційну дію №1005561070029002516.

Посилаючись на наведені вище обставини, позивач вказував про те, що з 26.11.2021 по 30.11.2021 учасником Дочірнього підприємства «Компроміс» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців зазначалось Приватне підприємство «Дагда-2013», а з 30.11.2021 по сьогоднішній день - Товариство з обмеженою відповідальністю «Істус».

Поряд з цим, позивач зазначав, що 30.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» прийнято рішення про передачу нежитлової будівлі приміщень підвального, І-го, ІІ-го, ІІІ-го поверхів за адресою: Одеська обл., м.Одеса, площа Грецька, будинок 1, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Мьюзік Лідер Інструментс».

30.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» прийнято рішення про передачу нежитлової будівлі приміщень підвального, І-го, ІІ-го, ІІІ-го поверхів за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Грецька, будинок 1 (10 об`єкт ) в заставу ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки, серія та номер: 5745, виданий 30.11.2021.

Таким чином, за доводами позивача, майно Дочірнього підприємства «Компроміс»: 1)передано у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт»; 2)передано у довгострокову оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Мьюзік Лідер Інструментс»; 3)передано в іпотеку ОСОБА_1 .

Також позивач вказував про те, що наведені у позові обставини щодо незаконного вибуття із власності позивача - Громадської організації «Центр захисту інвалідів» 100 % корпоративних прав Дочірнього підприємства «Компроміс» підтверджені наказом Міністра юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021, а обставини щодо незаконного вибуття з власності Дочірнього підприємства «Компроміс» нерухомого майна - наказом Міністра юстиції України №4191/5 від 30.09.2022.

Предметом позову у даній справі є вимоги про скасування реєстраційної дії, витребування корпоративних прав, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна в якості додаткового внеску у статутному капіталі товариства, поновлення за позивачем права власності на 10 об`єктів нерухомого майна, переданих за вказаними актами, визнання недійсним договору оренди, тобто майнові та немайнові вимоги.

В той же час, заявник просив забезпечити позов шляхом:

-заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», щодо Дочірнього підприємства «Компроміс»;

-заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» (у тому числі щодо нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 1, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 задоволено заяву Громадської організації «Центр захисту інвалідів» та вжито заходи забезпечення позову, про які просив заявник.

ОСОБА_1 , звертаючись із апеляційною скаргою, не погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», а саме, в частині, що стосується нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_7 , нежитлової будівлі, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101, посилаючись на порушення його права як іпотекодержателя цього майна, на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» договору іпотеки від 30.11.2021, яким забезпечуються виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики, укладеного 30.11.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у відповідності до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25 000 000,00 грн, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути позику у строк до 29.11.2022.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення в оскаржуваній частині.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії стосовно майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» (у тому числі щодо нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, площа Грецька, буд. 1, загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101) узгоджуються з немайновою вимогою позивача про визнання недійсним акта №1 приймання-передачі нерухомого майна, що передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» у якості додаткового внеску (вкладу) до статутного капіталу, складеного 29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» та Дочірнім підприємством «Компроміс», за яким передано, серед іншого, нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 3747,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101, а також узгоджуються із майновою вимогою про поновлення права власності на вказане нерухоме майно за Дочірнім підприємством «Компроміс», у статутному капіталі якого, як стверджує позивач, йому належить 100% корпоративних прав, які вибули із володіння позивача поза його волею.

Спір між сторонами виник у зв`язку з вибуттям майна з володіння позивача. Тобто, позивач вважає порушеним право і таке порушення пов`язане з позбавленням позивача володіння майном через ланцюг передач майна за спірними договорами, а його інтерес фактично полягає у поверненні майна.

Припущення позивача про те, що спірне майно може бути відчужено на користь третіх осіб, ґрунтуються на тому, що, з огляду на викладені у позові обставини, відповідачами вже порушувались права позивача, а тому існують обґрунтовані припущення щодо відчуження відповідачами спірного нерухомого майна у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційний суд вважає, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог можливо буде здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», за яким, як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка №349832940 від 10.10.2023), зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 3747,4кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33193151101, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, яке передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», №2 від 29.11.2021.

Отже, подальше відчуження цього майна, право на яке оспорює позивач, може призвести до унеможливлення відновлення його права у разі, якщо під час розгляду даної справи судом буде встановлено факт його порушення.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що існує обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстраційних дій щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи предмет цього спору, а також заявлений захід забезпечення позову - заборона вчинення реєстраційних дій щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», обраний позивачем спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним.

Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову в оскаржуваній апелянтом частині, адже вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт» утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав у разі задоволення позову. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання рішення суду.

При цьому колегія суддів враховує, що за приписами частин першої та другої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. Судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Пунктом 1 частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Спільною властивістю судового арешту і заборони вчинення реєстраційних дій є те, що вони зобов`язують державного реєстратора утриматися від вчинення реєстраційних дій щодо того чи іншого об`єкта нерухомого майна. Водночас, вони не є тотожними за своєю природою та мають низку відмінностей у наслідках.

Судовий арешт віднесений до різновидів обтяження прав на нерухоме майно відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судовий арешт, перш за все, обмежує права власника та (або) користувача об`єкта нерухомого майна на вчинення юридично значимих дій щодо нього.

Заборона вчинення реєстраційних дій, на відміну від судового арешту, прямо не віднесена вказаним Законом до обтяжень та обмежує можливості державного реєстратора проводити певні реєстраційні дії.

Судовий арешт виникає на підставі судового рішення, яким передбачено накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що набрало законної сили.

Підставою для виникнення заборони вчинення реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Державна реєстрація судового арешту, як обтяження, проводиться в такому самому порядку, що і державна реєстрація прав.

Заборона вчинення реєстраційних дій реєструється шляхом внесення до бази даних заяв Державного реєстру прав судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявність зареєстрованих обтяжень, зокрема, судового арешту, є підставою для відмови у державній реєстрації прав. У такому випадку розгляд заяви про державну реєстрацію прав завершується шляхом прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав.

Заборона вчинення реєстраційних дій є підставою для зупинення державної реєстрації прав (частина перша статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Слід зазначити, що у разі зупинення державної реєстрації прав заява про державну реєстрацію прав залишається нерозглянутою до скасування заборони вчинення реєстраційних дій. Після скасування заборони вчинення реєстраційних дій розгляд заяви про державну реєстрацію прав поновлюється.

Враховуючи викладене, у даному випадку, заборона реєстраторам на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного об`єкта нерухомості, що перебуває в іпотеці апелянта, лише тимчасово забороняє державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларгєнт», що спрямовано на запобігання ймовірним порушенням прав позивача.

Колегія суддів наголошує, що метою заходу забезпечення позову є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кюблер проти Німеччини» (заява N 32715/06). У зв`язку з цим, вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого стану станом на момент подання заяви про забезпечення позову. Тому відсутні підстави вважати, що права скаржника будуть порушені, а баланс інтересів порушений.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд надав оцінку доводам заявника, встановив безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову і правильно застосував положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано обравши заходи забезпечення позову у оскаржуваній апелянтом частині, які відповідають вимогам процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 про забезпечення позову у справі №916/4603/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.06.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяО.Ю. Аленін