Постанова
від 25.04.2024 по справі 911/2595/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м.Київ Справа№ 911/2595/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 25.04.2024:

від позивача: Шумілова Н.І. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Васильківської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області

від 03.04.2023 (повний текст складено - 05.05.2023)

у справі №911/2595/22(суддя Конюх О.В.)

за позовом Фермерського господарства «Латекс»

до 1) Васильківської міської ради,

2) Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство «Латекс» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до 1) Васильківської міської ради, м. Васильків Київської області, 2) Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро, в якому просив суд ухвалити рішення, відповідно до якого усунути перешкоди Фермерському господарству «Латекс» у користуванні земельною ділянкою площею 26,1 га шляхом:

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056, у Державному земельному кадастрі, здійсненої 24.06.2021 Відділом у Юріївському районі Міськрайонного управління у Павлоградському, Юріївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з закриттям відповідної поземельної книги;

- припинення права власності Васильківської міської ради на земельну ділянку площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 та скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно №46783476, здійсненого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63547988 від 18.02.2022, державним реєстратором Кантерук Олександром Адамовичем, Виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська область.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно Державного акту на право постійного користування землею від 09.01.1997, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №КВ-23 у Фермерського господарства «Латекс» в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 26,1 га. Також згідно Державного акту на право користування землею Б №087276 у позивача перебуває у користуванні земельна ділянка площею 5,9 га, вказані земельні ділянки знаходяться у межах Васильківської міської ради.

З офіційного публічного інтернет-ресурсу «Публічна кадастрова карта України» представнику позивача стало відомо, що на вищевказаних земельних ділянках на протязі червня та серпня 2021 року було зареєстровано 17 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221480501:01:052:0056; 3221480501:01:052:0053; 3221480501:01:052:0060; 3221480501:01:052:0057; 3221480501:01:052:0059; 3221480501:01:052:0050; 3221480501:01:052:0049; 3221480501:01:052:0048; 3221480501:01:052:0055; 3221480501:01:052:0051; 3221480501:01:052:0748; 3221480501:01:052:0052; 3221480501:01:052:0061; 3221480501:01:052:0062; 3221480501:01:052:0063; 3221480501:01:052:0065; 3221480501:01:052:0066.

Згідно листа ГУ Держгеокадастру в Київській області вищевказані земельні ділянки сформовані на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 17 громадянам України на підставі їх заяв, відповідно до ч. 7, ст. 118 Земельного кодексу України за принципом «мовчазної згоди». Вказані земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі із врахуванням принципу екстериторіальності в державному реєстрі земельних ділянок, а також зазначено, що ГУ не приймалися рішення щодо припинення права постійного користування спірними земельними ділянками. рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок та рішення про затвердження таких проектів за рахунок спірних земельних ділянок.

Згідно відповіді Васильківської міської ради (далі по тексту - відповідач 1) від 19.08.2021 за вих. 641/01-23, останньою не приймалися рішення щодо скасування державних актів на право постійного користування землею, що зареєстровані за №КВ- 23 від 09.01.1997 року та право користування землею Б №087276. Будь-яких рішень про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства не приймалося.

Позивач наголошував, що згідно ст. 118 Земельного кодексу України у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, серед документів, які має подавати особа, зацікавлена в отриманні у власність земельної ділянки, має бути засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача. Позивач твердить, що ані ФГ «Латекс», ані будь-хто з його засновників таких погоджень не надавало.

Також позивач вказував, що згідно ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України, принцип «мовчазної згоди», який передбачає право зацікавленої особи виготовити проект землеустрою у разі не розгляду клопотання уповноваженим органом, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності, у місячний строк, не може бути застосований до земельних ділянок, які передані у користування іншій особі, у даному випадку позивачу.

Відповідно до висновку судового експерта від 31.10.2022 земельна ділянка 3221480501:01:052:0056 площею накладається на земельну ділянку ФГ «Латекс» площею 26,1 га, площа накладення 1,8385 га.

Відтак, позивач позбавлений можливості виготовити технічну документацію та присвоїти кадастрові номери своїм земельним ділянкам, що перебувають у його користуванні, оскільки згідно відповідей землевпорядних підприємств, відповідно до частини 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є зокрема знаходження у її межах іншої земельної ділянки або її частини.

Позивач вказував, що відповідачі достовірно знали, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні позивача, однак продовжувати вчиняти дії, чим порушили права позивача; на твердження позивача, відповідачі як державні органи були зобов`язані з`ясувати статус спірних земельних ділянок, проте, зловживаючи своїми правами та не виконуючи обов`язки, цього не зробили, маючи на меті розпорядитись спірними земельними ділянками на користь інших осіб, чим порушили права та законні інтереси позивача.

З огляду на викладене, позивач обрав спосіб захисту права шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 26,1 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га із кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 із закриттям відповідної поземельної книги та припинення права власності Васильківської міської ради на земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 та скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №46783476.

Короткий зміст заперечень проти позову Васильківської міської ради

06.01.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача Васильківської міської ради надійшов відзив, в якому відповідач-1 зазначив, що позивач неправильно визначив спосіб захисту порушеного права, невірно обрав Васильківську міську раду відповідачем, крім того, Васильківська міська рада вважає, що належними відповідачами мають бути 17 громадян, за заявами яких відбулося формування та реєстрація 17 земельних ділянок, тому вказаний спір має розглядатися у порядку цивільного, а не господарського судочинства.

Відповідач-1 просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Короткий зміст заперечень проти позову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

12.01.2023 на електронну пошту суду від відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов відзив від 12.01.2023 №9-4-0.62-283/2-23 на позовну заяву, в якому Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить суд у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Латекс» у справі №911/2595/22 щодо відповідача-2 відмовити у повному обсязі.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач-2 наголошував, що його залучено в розгляді даної справи як неналежного відповідача, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області жодним чином не порушувало прав позивача.

Також відповідач-2 наголошує на тому, що кадастровий реєстратор Відділу у Юріївському районі Міськрайонного управління у Павлоградському, Юріївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області перевірив відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснив державну реєстрацію спірних земельних ділянок.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на те, що державна реєстрація земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки є виключно компетенцією державного кадастрового реєстратора.

Кріт того, відповідач-2 твердить, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права, оскільки сам факт державної реєстрації земельної ділянки засвідчує лише її формування в натурі (на місцевості) та не породжує жодних прав чи обов`язків майнового характеру.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі №911/2595/22 позов Фермерського господарства «Латекс» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод Фермерському господарству «Латекс» у користуванні земельною ділянкою площею 26,1 га задоволено повністю, а саме:

- скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056, у Державному земельному кадастрі, здійсненої 24.06.2021 Відділом у Юр`ївському районі Міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із закриттям відповідної поземельної книги;

- скасовано державну реєстрацію права власності Васильківської міської ради на земельну ділянку площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63547988 від 18.02.2022, державний реєстратор Кантерук Олександр Адамович, Виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська обл.;

- стягнуто з Васильківської міської ради на користь Фермерського господарства «Латекс» 26 189,60 грн судових витрат;

- стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства «Латекс» 26 189,60 грн судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- оскільки земельна ділянка, щодо якої здійснено реєстрацію, знаходиться у межах земельної ділянки, надана позивачу у постійне користування згідно Державного акту землею серії КВ-23 від 09.01.1997, Державний кадастровий реєстратор в межах своїх повноважень не вчинив належних дій з перевірки та встановлення таких даних, відтак вчинена державним кадастровим реєстратором державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим №3221480501:01:052:0056 є неправомірною та підлягає скасуванню;

- належність всього масиву земельної ділянки №1 загальною площею 26,1 га, що перебуває у постійному користуванні ФГ «Латекс», до комунальної власності територіальної громади в особі Васильківської міської ради позивачем не оспорюється і не ставиться під сумнів судом. Разом із тим, державна реєстрація спірної земельної ділянки кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 у Державному земельному кадастрі у межах іншої земельної ділянки з наступною реєстрацією на цю земельну ділянку будь-чиїх речових прав є неправомірною та належить до скасування у спосіб, заявлений позивачем;

- права заявників-фізичних осіб не порушуються, а належним відповідачем є Васильківська міська рада, за якою зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3221480501:01:052:0056;

- щодо невірного зазначення в Державному акту на право постійного користування землею серії КВ-23 від 09.01.1997, виданого громадянину України ОСОБА_1 на підставі рішення Васильківської районної ради від 16.08.1996 №456, місяця прийняття розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 16.09.1996 №456 про надання згоди на надання земельної ділянки, суд зазначає, що наявність описки в цифрі місяця в якому було прийнято розпорядження не спростовує наявність та чинність такого розпорядження та, відповідно, Державного акту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, Васильківська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне провадження та скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі №911/2595/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм матеріального права (застосування закону, який не підлягає застосуванню); з ненаданням оцінки всім аргументам відповідача; на підставі невсебічно та неповно з`ясованих обставин, на які відповідач посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. У зв`язку з ци відповідач1 вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 підлягає скасуванню повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції:

- суд першої інстанції оцінюючи подані аргументи відповідача не надав належної оцінки взагалі вимогам пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, однобоко узяв до уваги позицію позивача, що на думку відповідача є помилковою та вказує на те, що висновки суду на чинних нормах земельного кодексу не ґрунтується;

- скаржник вважає, що не надання позивачем копії рішення Васильківськох районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 № 456, як доказ видачі Державного акту на право постійного користування землею серії КВ-23, виданого Васильківською районною радою народних депутатів Васильківського району Київської області 09.01.1997, на підставі якого у громадянина ОСОБА_1 , а не у Фермерського господарства «Латекс», виникло право постійного користування земельною ділянкою площею 26,1 га згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом - є підставою для відмови у задоволенні позову;

- висновок суду , що у позивача виникло право постійного користування земельною ділянкою з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею серії КВ-23 є помилковим, адже у ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою виникло на підставі рішення Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 № 456.

У зв`язку з цим юридичних фактом на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право постійного користування земельної ділянки площею 26,1 га є саме рішення Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 № 456.

Вказана обставина судом першої інстанції не досліджувалась, а не дослідження цієї обставини призвело до прийняття судом помилкового та необгрутованого рішення, адже скаржник вважає, що не встановлення судом наявності рішення Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 № 456 вказує на те, що державних акт на право постійного користування землею серії ВК-23 від 09.01.1997, виданий ОСОБА_2 на право постійного користування земельною ділянкою площею 26,1 га, розташованої на території на Великобугаївської сільської ради, є фіктивним правовстановлюючим документом, адже як вказують матеріали справи, рішення Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 № 456 - фактично не існує, іншими словами, таке рішення органом місцевого самоврядування у 1996 не приймалось, що вказує на підставу для відмови у задоволенні позову;

- Обухівська районна рада Київської області є правонаступником прав та обов`язків Васильківської районної ради Київської області;

- рішення суду про скасування державної реєстрації права власності Васильківської міської ради на земельну ділянку площею 2 га, яка знаходить в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 та скасування рішення про державну реєстрацію прав на їх обтяження (з відкритям розподілу), індексний номер 63547988 від 18.02.2022 є помилковим та таким, що не узгоджується з правовими нормами ст. 19, ст. 114 Конституції України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу;

- скаржник вважає, що 9 898,19 грн. витрат, пов`язаних із прибуттям представника позивача у судові засідання Господарського суду Київської області, необхідно виключити з судових витрат по справі, а рішення Господарського суду Київської області, у разі відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги, в частині стягнення із відповідачів 9898,19 грн. витрат, пов`язаних із прибуттям представника позивача у судові засідання Господарського суду Київської області;

- скаржник зазначає, що судом розподіл судових витрат позивача для проведення земельно-технічної експертизи Товариством з обмеженою від повільністю «Експертно-дослідна служба України», пов`язаних з розглядом цієї справи, вирішено несправедливо, без дотримання пропорційності, адже обгрутованим розміром витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, які підлягають розподілу між сторонами за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України становить суму 1 176, 00 грн. (20 000,00 грн./17 земельних ділянок).

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

14.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-2 в відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вважає рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/22 є необґрунтованим та таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав:

- кадастровий реєстратор Відділу у Юр`ївському районі Міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області перевірив відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснив державну реєстрацію спірних земельних ділянок. Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 була здійснена на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розроблені Фізичною особою-підприємцем Мазуренко С.Ю. та заяви про державну реєстрацію останньої;

- скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області неможливо, оскільки це відноситься до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Київській області, так як вона знаходиться на території Київської області;

- Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає, що 9 898, 19 грн. витрат, пов`язаних із прибуттям представника позивача у судові засідання Господарського суду Київської області, необхідно виключити з судових витрат по справі, а рішення суду, у разі відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги, в частині стягнення з відповідачів 9 898,19 грн. витрат пов`язаних вз прибуттям представника позивача у судові засідання Господарського суду Київської області, скасувати;

- відповідач-2 вважає, судом розподіл витрат позивача для проведення земельно-технічної експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» пов`язаних з розглядом цієї справи, вирішено без дотримання пропорційності, адже обгрунтованим розміром витрат, пов`язаних з проведеннм екпертизи, які підлягають розпоідлу між сторонами за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України становить суму 1 176, 50 грн. (20 000,00 грн./17 земельних ділянок).

У зв`язку з цим відповідач-2 вважає, що витрати позивача, пов`язані з проведенням земельно-технічної експертизи у цій справі, необхідно зменшити з 20 000,00 грн. до 1 176,50 грн., а рішення суду,у разі відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги, в частині стягнення із відповідачів 20 000,00 грн. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, змінити, зменшити розмір витрат на експертизу, що підлягають стягненню з відповідачів.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу Фермерського господарства «Латекс»

23.06.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач зазначив, що апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/22 вважає необґрунтованою, надуманою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

- відповідачу достеменно було відомо про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 є новосформованою, накладається на вже сформовану раніше земельну ділянку, що перебуває у користуванні позивача, що підтверджується виданими неодноразово Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської області, правонаступником якої є Васильківська міська рада, позивачу довідками про перебування земельної ділянки 32 га у користуванні позивача;

- відповідач вводить суд в оману твердженнями, що позивач ніби то просить у позові припинити право комунальної власності на спірну земельну ділянку. Вважаємо, що такі твердження є перекручуванням та помилковим тлумаченням вимог позивача, зі змісту яких чітко вбачається, що останній не просить припинити право комунальної власності як таке, а лише на виконання вимог ст. 79-1 ЗК України, просить припинити саме речове право Васильківської міської ради, зареєстроване 16.02.2022р. у державному реєстрі речових прав та скасувати відповідний запис, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача є справедливим, дієвим та достатнім для відновлення цих прав;

- скаржник зазначає про надумані твердження про фіктивність державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та неналежність Фермерському господарству «Латекс» до користувачів нею.

Слід звернути увагу, що і ці доводи є хибними та надуманими. Так, скаржник не надавав як до суду першої інстанції, так і до апеляційної жодних доказів на підтвердження своїх доводів, хоча кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона писилається. Натомість, дійсність державного акту підтверджується наявними у матеріалах справи наданими позивачем доказами, зокрема, науково - технічною документацією 1996 року, розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області №456 від 16.09.96р., рішенням Великобугаївської сільської ради народних депутатів Васильківського району Київської області №26а від 16.05.1996р., актом перенесення в натуру меж наданої земельної ділянки від 24.10.1996р., та в решті решт, обставини видачі державного акту були предметом розгляду по справі №2а-8/2007р. Васильківського міськрайонного суду Київської області та відповідні висновки та факти встановлені постановою від 12.04.2007 року, копія якої наявна в матеріалах справи;

- надуманими також є доводи скаржника й щодо права саме Фермерького господарства «Латекс» на користування земельною ділянкою. Так, як зазначалось у позові, згідно Державного акту на право постійного користування землею від 09 січня 1997 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № КВ - 23 у Фермерського господарства «Латекс» в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 26,1 га. Також згідно Державного акту на право користування землею Б № 087276 у позивача перебуває у довгостроковому користуванні земельна ділянка площею 5,9 га., хоча вказані акти було видано ОСОБА_1 , який був засновником та головою ФГ. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19);

- безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо стягнення з скаржника судових витрат, в тому числі на прибуття до суду, експертизу та витрат на правову допомогу.

Щодо стягнення витрат за проведену експертизу, позивач повідомив, що у користуванні позивача перебуває 1 земельна ділянка площею 26,1 га, в межах якої в тому числі зареєстрована і спірна земельна ділянка. Проте, розподіл судових витрат не може бути розподілений по кількості інших ділянок, адже експертиза проводилась щодо однієї земельної ділянки позивача, а не 17, які накладаються на неї;

- стосовно витрат на прибуття у судові засідання слід зазначити наступне. Скаржник зазначає про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в цій частині. Проте, представник Фермерського господарства «Латекс», незважаючи на своє віддалене місцезнаходження - м. Миколаїв, віднайшов неодноразово час та можливість (оскільки у участі в режимі відео конференції було відмовлено), попри відсутність сполучення потягом між м. Миколаєвом та м. Києвом, прибути майже у всі судові засідання по справі. Натомість представник скаржника взагалі жодного разу не приймав участі у розгляді справи судом першої інстанції, пославшись на відсутність транспортного сполучення між м. Васильків та м. Києвом, що виглядає як недобросовісне використання своїх процесуальних прав та виконання обов`язків, навіть не зважаючи на те, що останній є представником органу влади. Представник скаржника жодного разу навіть не просив суд прийняти участь у режимі відео конференції. Але, це не заважає скаржнику вважати, що витрати представника позивача на прибуття у засідання не вказують на дійсність, реальність, обґрунтованість таких витрат.

На спростування доводів апеляційної скарги в цій частині позивач зазначив, що кілометраж (відстань) від м. Миколаєва до м. Києва складає 580 км (загальновідомо з відкритих джерел, в тому числі й з гул карт), витрати пального на 100 км транспортного засобу Nissan Pathfinder, що належить представнику, складають 10,1 літрів, відтак, витрати пального в один бік складає 58,58 літри.

Отже, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим, адже на відміну від скаржника, явку у судове засідання якого судом першої інстанції було визнано обов`язковою, позивач не зловживав своїми процесуальними правами та сумлінно виконував обов`язки сторони по справі щодо участі у судових засіданнях.

Подані клопотання та заперечення на відповідні клопотання

12.03.2024 через підсистему «Електроний суд» від Васильківської міської ради надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що підставою подання доповнень до апеляційної скарги є підтвердження доводів та тверджень Васильківської міської ради, які судом першої інстанції були описані в оскаржуваному судовому рішенні:

а) «Васильківська міська рада твердить, що 16.08.1996 рішень та чи/або розпоряджень про надання юридичній особі ФГ «Латекс» земельної ділянки площею 26,1 га у постійне користування не приймалось, тобто, згідно із державним актом серія КВ-23 від 09.01.1997 земельна ділянка площею 26,1 га у постійне користування позивачу ФГ «Латекс» не надавалась»;

б) «Водночас матеріали позовної заяви не містять такого доказу, як рішення Васильківської районної ради від 16.08.1996 №456, натомість в матеріалах справи наявна копія розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 16.09.1996 №456 про надання згоди на надання земельної ділянки розміром 32 га гр. ОСОБА_1 , зовсім іншої за розміром земельної ділянки»;

в) «Також Васильківська міська рада вважає, що державний акт на право постійного користування землею серія КВ-23 від 09.01.1997, виданий ОСОБА_1 на право постійного користування земельною ділянкою площею 26,1 га, розташованою на території на Великобугаївської сільської ради, є неналежним документом, адже копію рішення Васильківської районної ради, на підставі якого начебто видавався державний акт, позивачем не надано».

Проте, як зазначає скаржник, судом першої інстанції вказані вище доводи не були належним чином досліджені та відхилені судом, із зазначенням в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення такого мотиву «…наявність описки в цифрі місяця в якому було прийнято розпорядження не спростовує наявність та чинність такого розпорядження та, відповідно, Державного акту».

Таким чином, скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо доводів Васильківської міської ради звівся до того, що це є опискою в написанні реквізитів документу, і чинність державного акту не спростовується.

Водночас скаржник вважає, що обставини, які викладено нижче, мають значення для правильного та справедливого вирішення спору у цій справі, а копії документів, що додані до цих доповнень можна вважати такими доказами, які можуть додаткового підтвердити позицію міської ради, що «…16.08.1996 рішень та чи/або розпоряджень про надання юридичній особі ФГ «Латекс» земельної ділянки площею 26,1 га у постійне користування не приймалось», може вплинути на підстави прийняття судом законного рішення, підтверджують обґрунтованість позиції особи, що подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Так, Васильківській міській раді з листа архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.03.2024 № 05-01/188 (копія листа архіву додається) стало відомо, що Васильківською районною радою у 1996 році було проведено засідання 6 сесії ХХІІ скликання від 26 лютого 1996 року та засідання 7 сесії ХХІІ скликання від 29 квітня 1996 року.

Крім того до листа архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.03.2024 № 05-01/188 надана копія опису № 1 справ постійного зберігання за 1995-2004 р.р. Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області (копія опису № 1 справ постійного зберігання додається).

З відомостей опису № 1 справ постійного зберігання за 1995-2004 р.р. беззаперечно можна стверджувати, що у 1996 Васильківська районна рада проводила свою роботу сесійно виключно у лютому (6 сесія) та квітні (7 сесія) 1996, тому що, 8 сесія відбувалась вже в наступному році у березні 1997.

Вказане підтверджує саме те, що Васильківська районна рада народних депутатів Васильківського району Київської області у серпні 1996 роботу сесійно не проводила, тобто питань щодо регулювання земельних відносин у серпні 1996 не розглядала та/ або не вирішувати взагалі відповідно до законодавства, а отже -- будь-яких рішень у серпні 1996 Васильківська районна рада не приймала, не розглядала, не вирішувала.

Як зазначає скаржник, що з наведеного можна зробити висновок, що рішення Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області № 456 від 16.08.1996 - на підставі якого начеб то якого громадянину ОСОБА_1 видався Державний акт на право постійного користування землею, серія КВ-23 від 09.01.1997 - не приймалось, не розглядалось, не вирішувалось.

Крім того, у зв`язку з тим, що Васильківською міською радою опис № 1 справ постійного зберігання за 1995-2004 р.р. Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області, як окремий доказ того, що рішення Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 № 456 не існує, було отримано 08.03.2024 листом № 05-01/188 архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації Київської області, і як наслідок цього не було подано до суду у строк на апеляційне оскарження, визначений ст. ст. 256, 266 Господарським процесуальним кодексом України, Васильківська міська рада просить суд апеляційної інстанції: визнати поважними причини неможливості подання до суду опису № 1 справ постійного зберігання за 1995-2004 р.р. Васильківської районної ради народних депутатів Васильківського району Київської області.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідач-1 просив суд:

- подовжити строк подання доповнень до апеляційної скарги;

- поновити пропущений строк для подання доповнення до апеляційної скарги;

- прийняти до розгляду доповнення до апеляційної скарги та подані до неї нові документи, які відповідач не мав можливості їх подання до суду першої інстанції;

- врахувати зазначені у доповненні до апеляційної скарги доводи та аргументи відповідача під час розгляду апеляційної скарги;

- дослідити під час розгляду апеляційної скарги додатково подані докази, а саме: лист від 08.03.2024 № 05-01/188 архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації Київської області та опис № 1 справ постійного зберігання за 1995-2004;

- за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову фермерського господарства «Латекс» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - відмовити.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі №911/2595/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_3., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №911/2595/22 вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

01.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2595/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відкрити апеляційне провадження у справі №911/2595/22. Розгляд апеляційної скарги Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі №911/2595/22 призначено на 18.07.2023 о 13 год. 45 хв.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя від 18.07.2023 про звільнення ОСОБА_3 , з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2595/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі №911/2595/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 прийнято справу №911/2595/22 за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В. Призначено до розгляду справу №911/2595/22 за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 в судовому засіданні з викликом учасників справи на 03.10.2023 об 13 год. 50 хв.

19.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Васильківської міської ради (скаржника) надійшла заява, в якій відповідач-1 просив розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Васильківської міської ради; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Фермерського Господарства «Латекс» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовити.

03.10.2023 розгляд апеляційної скарги не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 29.09.2023 по 06.10.2023 у відпустці головуючого судді Станіка С.Р.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. 25.09.2023 по 28.09.2023 включно перебував у відрядженні, з 29.09.2023 по 06.10.2023 включно, з 09.10.2023 по 13.10.2023 включно, з 16.10.2023 по 20.10.2023 включно, з 23.10.2023 по 27.10.2023 включно перебував у відпустці, і вирішення питання стосовно призначення апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 911/2595/22 за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023. Судове засідання призначено на 12.12.2023 об 15 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 розгляд апеляційної скарги Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/21 відкладено на 20.02.2024 об 15 год. 45 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 прийнято справу №911/2595/22 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В. Апеляційну скаргу Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі №911/2595/22 ухвалено вважати неподаною та повернути скаржнику разом з доданими до неї документами.

14.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від Фермерського господарства «Латекс» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 20.02.2024 об 15 год. 45 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 заяву Фермерського господарства «Латекс» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 20.02.2024 об 15 год. 45 хв. задоволено.

05.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Латекс» (адв. Шумілова Н.І.) надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі № 911/2595/22, розгляд якої призначено на 20.02.2024 об 15 год. 45 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 заяву Фермерського господарства «Латекс» (адв. Шумілова Н.І.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі № 911/2595/22 задоволено.

19.02.2024 через підсистему «Електронний суд» від Васильківської міської ради надійшла заява, в якій відповідач-1 просив суд розглядати справу без участі представника Васильківської міської ради та скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову фермерського господарства «Латекс» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - відмовити.

20.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці та судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 911/2595/22 за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023. Судове засідання призначено на 25.04.2024 об 11 год. 20 хв.

25.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від Фермерського господарства «Латекс» надійшло клопотання, в якому позивач просив суд врахувати при прийнятті постанови у справі № 911/2595/22, висновки, викладені в аналогічному спорі у постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 911/1153/23.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 25.04.2024 з`явився представник Фермерського господарства «Латекс», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Васильківська міська рада та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання 25.04.2024 своїх представників не направили, про час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, шляхом направлення процесуальних документів в електронні кабінети учасників справи в системі «Електронний суд», про що складено відповідні довідка які долучені до матеріалів справи.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання відповідача-1, в якому останній просив розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Васильківської міської ради, за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв?язку з неявкою представників відповідача -1, 2 - відсутні.

Представник Фермерського господарства «Латекс» в судовому засіданні 25.04.2024 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Васильківської міської ради, а оскаржуване рішення Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №087276 виданого 1993 року, громадянину ОСОБА_4 надано в безстрокове і безоплатне користування 32,0 гектарів землі для ведення селянського (фермерського) господарства. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №389 (т. 1, а.с. 24-28).

Рішенням Великобугаївської сільської Ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.05.1996 №26 вирішено задовольнити прохання ОСОБА_4 та повернуто земельну ділянку площею 32 га у фонд Великобугаївської сільської ради народних депутатів у землі запасу (т. 1, а.с. 20).

Рішенням Великобугаївської сільської Ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.05.1996 №26а вирішено виділити ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 30 га для ведення фермерського господарства /бувша земельна ділянка ОСОБА_4/ після того, як на ній буде зібрано урожай, так як в даний час ця земля використовується АПГ «Промінь» (т. 1, а.с. 21).

В подальшому розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 16.09.1996 №456 постановлено дати згоду на надання земельної ділянки розміром 32 га гр. ОСОБА_1 із земель запасу В.Бугаївської сільської Ради народних депутатів для ведення селянського/фермерського/господарства. Просити Київське відділення інституту землеустрою розробити проект відведення земельної ділянки за рахунок державної підтримки селянських/фермерських/господарств. Проект відведення земельної ділянки після виготовлення і погодження з відповідними районними службами представити на огляд і затвердження голові РДА (т. 1, а.с. 19).

24.10.1996 здійснено перенесення в натурі меж наданої земельної ділянки гр. ОСОБА_1 під селянське (фермерське) господарство, на виконання постанови Верховної Ради України, рішення Васильківської районної ради народних депутатів №456 від 16.09.1996, що підтверджується відповідним Актом (т. 1, а.с. 29).

25.12.1996 Державним інспектором по використанню і охоронні земель Васильківського району надано Висновок «Про погодження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського/господарства». В якому, зокрема, зазначено, що Київським відділенням Інституту землеустрою розроблений проект відведення земельної ділянки загальною площею 32,0 га ріллі, з них 26,1 га в постійне і 5,9 га - в довгострокове користування громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського/господарства із земель запасу Велико-Бугаївської сільської ради народних депутатів. Державним інспектором по використанню та охороні земель погоджується проект відводу (т. 1, а.с. 40).

Також 25.12.1996 начальником відділу містобудування та архітектури Васильківського районну та Васильківською районною санітарно-епідеміологічною станцією надано висновок «Про погодження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського/господарства».

Київським відділенням інституту землеустрою розроблено науково-технічну документацію по підготовці та виготовленню Державного акту на право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 для селянського (фермерського) господарства за рахунок землекористування селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_4 в межах В. Бугаївської сільської Ради народних депутатів Васильківського району Київської області. Замовником науково-технічної документації була Васильківська районна рада, на підставі договору №551 від 12.11.1996 (т. 1, а.с. 16-47).

Згідно Державного Акту на право постійного користування землею серії КВ-23 від 09.01.1997 ОСОБА_1 на підставі рішення Васильківської районної Ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 №456 надано у постійне користування земельну ділянку площею 26,1 га. Відповідно до Державного Акту землю надано для організації селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №22 (т. 1, а.с. 38-39).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою державної реєстрації Фермерське господарство «Латекс» є 07.03.1997.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18)).

Рішенням Васильківської районної ради Київської області від 19.12.2003 №152-12XXIV «Про стан використання земель ФГ «Латекс» ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради» вирішено дати згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою, що надана гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства «Латекс». Рекомендовано Васильківській районній державній адміністрації розглянути дане питання та прийняти відповідне розпорядження.

Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 12.02.2004 №91 припинено право користування земельною ділянкою, наданою гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства «Латекс» площею 32,0 га ріллі, в тому числі: 5,9 га передану в довгострокове користування, 26,1 га - в постійне користування, в зв`язку з невикористанням земельної ділянки згідно з наданими потребами та не усунення порушень вимог земельного законодавства. Державний акт на право постійного користування землею, виданий Васильківською районною радою від 09.01.97 серія КВ-23, зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за №22 погасити, право довгострокового користування землі - припинити (т. 1, а.с. 15).

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2007 у справі №2а-8/2007 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано нечинним «Акт про повернення до земель запасу Великобугаївської сільської ради земельної ділянки, якою користувалось ФГ «Латекс» ОСОБА_1 », села В.Бугаївка: 20.02.2004.

Зобов`язано Васильківський районний відділ земельних ресурсів та Васильківський відділ Київської філії центр ДЗК внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію з присвоєнням окремого кадастрового номера земельній ділянці площею 32 га, яка надана громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської області.

Визнано недійсним та скасовано рішення №277-XXVII-IV від 15 лютого 2006 року та №280 - XXIX - IV від 17.03.2006 «Розгляд заяв членів ФГ «Латекс» Великобугаївської сільської ради Васильківського району.

Визнано законним право голови та членів фермерського господарства «Латекс» на безоплатну приватизацію земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Великобугаївської сільської ради, із земель наданих раніше у користування голові фермерського господарства ОСОБА_1 .

Зобов`язано Великобугаївську сільську раду Васильківського району Київської області прийняти рішення про передачу громадянам - членам фермерського господарства «Латекс» у приватну власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), що становить 3,62 умовних кадастрових га, за рахунок земельної ділянки площею 32 га, наданої гр. ОСОБА_1 (голова ФГ «Латекс») для ведення фермерського господарства.

Зобов`язано Великобугаївську сільську раду Васильківського району Київської області прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельних ділянок членам фермерського господарства «Латекс».

Визнано не чинним та скасовано рішення Великобугаївської сільської ради №131 від 15.09.2004 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду приватному підприємцю Царенко Олександру Борисовичу для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської області».

Скасовано державну реєстрацію договору оренди між Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської області та фізичною особою-підприємцем Царенком Олександром Борисовичем від 02.02.2005.

Зобов`язано Васильківський районний відділ земельних ресурсів та Васильківський відділ Київської філії центр ДЗК внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію з виключенням інформації про реєстрацію договору оренди між Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської області та громадянином Царенком Олександром Борисовичем від 22.02.2005, здійснену 10 березня 2005 року.

Щодо негайного зобов`язання Васильківського районного відділу земельних ресурсів та Васильківського відділу Київської філії центром ДЗК внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію з виключенням інформації про реєстрацію договору оренди між Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської області та громадянином Царенком Олександром Борисовичем від 22.02.2005, здійснену 10 березня 2005 року відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 05.09.2007.

Враховуючи постанову Васильківського міськрайонного суду від 12.04.2007, розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації від 11.02.2008 №404 скасовано розпорядження голови Васильківської райдержадміністрації від 12.02.2004 №91 «Про припинення права користування земельною ділянкою ФГ «Латекс» гр. ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради».

З наявної в матеріалах справи пояснювальної записки до проекту розпорядження голови райдержадміністрації «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12.02.2004 №91 «Про припинення права користування земельною ділянкою ФГ «Латекс» гр. ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради» вбачається, що необхідність прийняття вказаного розпорядження обумовлена рішенням Васильківського міськрайонного суду від 12.04.2007. Проект розпорядження підготовлено керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Прогнозований результат - скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12.02.2004 №91 «Про припинення права користування земельною ділянкою ФГ «Латекс» гр. ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради» поновлює право користування земельною ділянкою ФГ «Латекс».

Тобто, з 11.02.2008 було поновлено право користування земельною ділянкою наданою гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства «Латекс» площею 32,0 га ріллі, в тому числі: 5,9 га переданою в довгострокове користування, 26,1 га - в постійне користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 громадян України звернулись до Васильківської міської ради з клопотаннями від 16.03.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У зв`язку з відсутністю прийнятих рішень щодо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні, 17 громадянами із ФОП Мазуренко С.Ю. 17.04.2021 було укладено договори на виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Було розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 17 громадянам України відповідно до ч. 7, ст. 118 Земельного кодексу України за принципом «мовчазної згоди» та сформовано наступні земельні ділянки: 3221480501:01:052:0056; 3221480501:01:052:0053; 3221480501:01:052:0060; 3221480501:01:052:0057; 3221480501:01:052:0059; 3221480501:01:052:0050; 3221480501:01:052:0049; 3221480501:01:052:0048; 3221480501:01:052:0055; 3221480501:01:052:0051; 3221480501:01:052:0748; 3221480501:01:052:0052; 3221480501:01:052:0061; 3221480501:01:052:0062; 3221480501:01:052:0063; 3221480501:01:052:0065; 3221480501:01:052:0066.

Відповідно до ст.ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами були зареєстровані у Державному земельному кадастрі.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.06.2021 Відділом у Юр`ївському районні Міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 3221480501:01:052:0056, тобто земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 за Васильківською міською радою 16.02.2022 було зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63547983 від 16.02.2022 прийнято Кантеруком Олександром Адамовичем , Виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська область.

Підставою реєстрації зазначено: Земельний кодекс України, серія та номер: 2768-ІІ1, виданий: 25.10.2001; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», серія та номер: №1423-1X від 28.04.2021; рішення «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання», серія та номер: « 02-03пч-VIII, виданий: 24.12.2020, видавник: Васильківська міська рада Київської області; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», серія та номер: « 5245-VI від 06.09.2012.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Позивач твердить, що зареєстрована відповідачем 2 земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 знаходиться в межах земельних ділянок, які перебувають у його користуванні, відтак звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №087276 виданого 1993 року, громадянину ОСОБА_4 надано в безстрокове і безоплатне користування 32,0 гектарів землі для ведення селянського (фермерського) господарства. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №389 (т. 1, а.с. 24-28).

Рішенням Великобугаївської сільської Ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.05.1996 №26 вирішено задовольнити прохання ОСОБА_4 та повернуто земельну ділянку площею 32 га у фонд Великобугаївської сільської ради народних депутатів у землі запасу (т. 1, а.с. 20).

Рішенням Великобугаївської сільської Ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.05.1996 №26а вирішено виділити ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 30 га для ведення фермерського господарства /бувша земельна ділянка ОСОБА_4/ після того, як на ній буде зібрано урожай, так як в даний час ця земля використовується АПГ «Промінь» (т. 1, а.с. 21).

В подальшому розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 16.09.1996 №456 постановлено дати згоду на надання земельної ділянки розміром 32 га гр. ОСОБА_1 із земель запасу В.Бугаївської сільської Ради народних депутатів для ведення селянського/фермерського/господарства. Просити Київське відділення інституту землеустрою розробити проект відведення земельної ділянки за рахунок державної підтримки селянських/фермерських/господарств. Проект відведення земельної ділянки після виготовлення і погодження з відповідними районними службами представити на огляд і затвердження голові РДА (т. 1, а.с. 19).

24.10.1996 здійснено перенесення в натурі меж наданої земельної ділянки гр. ОСОБА_1 під селянське (фермерське) господарство, на виконання постанови Верховної Ради України, рішення Васильківської районної ради народних депутатів №456 від 16.09.1996, що підтверджується відповідним Актом (т. 1, а.с. 29).

25.12.1996 Державним інспектором по використанню і охоронні земель Васильківського району надано Висновок «Про погодження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського/господарства». В якому, зокрема, зазначено, що Київським відділенням Інституту землеустрою розроблений проект відведення земельної ділянки загальною площею 32,0 га ріллі, з них 26,1 га в постійне і 5,9 га - в довгострокове користування громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського/господарства із земель запасу Велико-Бугаївської сільської ради народних депутатів. Державним інспектором по використанню та охороні земель погоджується проект відводу (т. 1, а.с. 40).

Також 25.12.1996 начальником відділу містобудування та архітектури Васильківського районну та Васильківською районною санітарно-епідеміологічною станцією надано висновок «Про погодження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського/господарства».

Київським відділенням інституту землеустрою розроблено науково-технічну документацію по підготовці та виготовленню Державного акту на право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 для селянського (фермерського) господарства за рахунок землекористування селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_4 в межах В. Бугаївської сільської Ради народних депутатів Васильківського району Київської області. Замовником науково-технічної документації була Васильківська районна рада, на підставі договору №551 від 12.11.1996 (т. 1, а.с. 16-47).

Згідно Державного Акту на право постійного користування землею серії КВ-23 від 09.01.1997 ОСОБА_1 на підставі рішення Васильківської районної Ради народних депутатів Васильківського району Київської області від 16.08.1996 №456 надано у постійне користування земельну ділянку площею 26,1 га. Відповідно до Державного Акту землю надано для організації селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №22 (т. 1, а.с. 38-39).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою державної реєстрації Фермерське господарство «Латекс» є 07.03.1997.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18)).

Рішенням Васильківської районної ради Київської області від 19.12.2003 №152-12XXIV «Про стан використання земель ФГ «Латекс» ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради» вирішено дати згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою, що надана гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства «Латекс». Рекомендовано Васильківській районній державній адміністрації розглянути дане питання та прийняти відповідне розпорядження.

Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 12.02.2004 №91 припинено право користування земельною ділянкою, наданою гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства «Латекс» площею 32,0 га ріллі, в тому числі: 5,9 га передану в довгострокове користування, 26,1 га - в постійне користування, в зв`язку з невикористанням земельної ділянки згідно з наданими потребами та не усунення порушень вимог земельного законодавства. Державний акт на право постійного користування землею, виданий Васильківською районною радою від 09.01.97 серія КВ-23, зареєстрований в книзі реєстрації державних актів за №22 погасити, право довгострокового користування землі - припинити (т. 1, а.с. 15).

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2007 у справі №2а-8/2007 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано нечинним «Акт про повернення до земель запасу Великобугаївської сільської ради земельної ділянки, якою користувалось ФГ «Латекс» ОСОБА_1 », села В.Бугаївка: 20.02.2004.

Зобов`язано Васильківський районний відділ земельних ресурсів та Васильківський відділ Київської філії центр ДЗК внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію з присвоєнням окремого кадастрового номера земельній ділянці площею 32 га, яка надана громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської області.

Визнано недійсним та скасовано рішення №277-XXVII-IV від 15 лютого 2006 року та №280 - XXIX - IV від 17.03.2006 «Розгляд заяв членів ФГ «Латекс» Великобугаївської сільської ради Васильківського району.

Визнано законним право голови та членів фермерського господарства «Латекс» на безоплатну приватизацію земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Великобугаївської сільської ради, із земель наданих раніше у користування голові фермерського господарства ОСОБА_1 .

Зобов`язано Великобугаївську сільську раду Васильківського району Київської області прийняти рішення про передачу громадянам - членам фермерського господарства «Латекс» у приватну власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), що становить 3,62 умовних кадастрових га, за рахунок земельної ділянки площею 32 га, наданої гр. ОСОБА_1 (голова ФГ «Латекс») для ведення фермерського господарства.

Зобов`язано Великобугаївську сільську раду Васильківського району Київської області прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельних ділянок членам фермерського господарства «Латекс».

Визнано не чинним та скасовано рішення Великобугаївської сільської ради №131 від 15.09.2004 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду приватному підприємцю Царенко Олександру Борисовичу для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської області».

Скасовано державну реєстрацію договору оренди між Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської області та фізичною особою-підприємцем Царенком Олександром Борисовичем від 02.02.2005.

Зобов`язано Васильківський районний відділ земельних ресурсів та Васильківський відділ Київської філії центр ДЗК внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію з виключенням інформації про реєстрацію договору оренди між Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської області та громадянином Царенком Олександром Борисовичем від 22.02.2005, здійснену 10 березня 2005 року.

Щодо негайного зобов`язання Васильківського районного відділу земельних ресурсів та Васильківського відділу Київської філії центром ДЗК внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію з виключенням інформації про реєстрацію договору оренди між Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської області та громадянином Царенком Олександром Борисовичем від 22.02.2005, здійснену 10 березня 2005 року відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 05.09.2007.

Враховуючи постанову Васильківського міськрайонного суду від 12.04.2007, розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації від 11.02.2008 №404 скасовано розпорядження голови Васильківської райдержадміністрації від 12.02.2004 №91 «Про припинення права користування земельною ділянкою ФГ «Латекс» гр. ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради».

З наявної в матеріалах справи пояснювальної записки до проекту розпорядження голови райдержадміністрації «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12.02.2004 №91 «Про припинення права користування земельною ділянкою ФГ «Латекс» гр. ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради» вбачається, що необхідність прийняття вказаного розпорядження обумовлена рішенням Васильківського міськрайонного суду від 12.04.2007. Проект розпорядження підготовлено керуючись статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Прогнозований результат - скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 12.02.2004 №91 «Про припинення права користування земельною ділянкою ФГ «Латекс» гр. ОСОБА_1 на території Великобугаївської сільської ради» поновлює право користування земельною ділянкою ФГ «Латекс».

Тобто, з 11.02.2008 було поновлено право користування земельною ділянкою наданою гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства «Латекс» площею 32,0 га ріллі, в тому числі: 5,9 га переданою в довгострокове користування, 26,1 га - в постійне користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 громадян України звернулись до Васильківської міської ради з клопотаннями від 16.03.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У зв`язку з відсутністю прийнятих рішень щодо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні, 17 громадянами із ФОП Мазуренко С.Ю. 17.04.2021 було укладено договори на виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Було розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 17 громадянам України відповідно до ч. 7, ст. 118 Земельного кодексу України за принципом «мовчазної згоди» та сформовано наступні земельні ділянки: 3221480501:01:052:0056; 3221480501:01:052:0053; 3221480501:01:052:0060; 3221480501:01:052:0057; 3221480501:01:052:0059; 3221480501:01:052:0050; 3221480501:01:052:0049; 3221480501:01:052:0048; 3221480501:01:052:0055; 3221480501:01:052:0051; 3221480501:01:052:0748; 3221480501:01:052:0052; 3221480501:01:052:0061; 3221480501:01:052:0062; 3221480501:01:052:0063; 3221480501:01:052:0065; 3221480501:01:052:0066.

Відповідно до ст.ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами були зареєстровані у Державному земельному кадастрі.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.06.2021 Відділом у Юр`ївському районні Міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 3221480501:01:052:0056, тобто земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 за Васильківською міською радою 16.02.2022 було зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63547983 від 16.02.2022 прийнято Кантеруком Олександром Адамовичем , Виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська область.

Підставою реєстрації зазначено: Земельний кодекс України, серія та номер: 2768-ІІ1, виданий: 25.10.2001; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», серія та номер: №1423-1X від 28.04.2021; рішення «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання», серія та номер: « 02-03пч-VIII, виданий: 24.12.2020, видавник: Васильківська міська рада Київської області; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», серія та номер: « 5245-VI від 06.09.2012.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Позивач твердить, що зареєстрована відповідачем 2 земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 знаходиться в межах земельних ділянок, які перебувають у його користуванні, відтак звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

За змістом статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини першої статті 22 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 в редакції, чинній на момент видачі Державного акту на право постійного користування землею, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, яким визнано неконституційним пункт 6 Прикінцевих положень Земельного кодексу України від 25.10.2001, право постійного користування земельними ділянками є безстроковим, і у позивача відсутній обов`язок здійснювати переоформлення зазначеного Державного акту.

Згідно п. 2 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Відповідно ч. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цього Закону, є дійсними.

За таких обставин, з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею серії КВ-23, виданого Васильківською сільською радою 09.01.1997 у позивача виникло право постійного користування земельною ділянкою площею 26,1 га згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом.

Станом на момент звернення до суду позивач є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 26,1 га та в довгостроковому користуванні в останнього перебуває земельна ділянка площею 5,9 га.

Згідно акту від 24.10.1996 було здійснено перенесення в натурі меж наданої земельної ділянки гр. ОСОБА_1 під селянське (фермерське) господарство, на виконання постанови Верховної Ради України, рішення Васильківської районної ради народних депутатів №456 від 16.09.1996 (т. 1, а.с. 29).

За результатами проведення земельно-технічної експертизи від 31.10.2022 №920/10/2022 висновком експерта серед іншого встановлено, що земельна ділянка №1 загальною площею 26,1 га, що перебуває у постійному користуванні ФГ «Латекс» накладається в площині із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056, пляма накладання становить: 18 385 кв.м (1,8385 га).

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Експертне дослідження проведено експертом ОСОБА_7 , який має вищу будівельно-технічну, геодезичну та землевпорядну освіту другого рівня за ступенем магістра, експертну кваліфікацію за спеціальностями: 10.6. «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7. «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», 10.10. «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд», 10.14. «Оцінка земельних ділянок» (свідоцтво №1623 від 22.03.2013, видане Міністерством юстиції України), стаж експертної роботи з 2009 року, та містять докладний опис проведених досліджень, обґрунтовані висновки з поставлених запитань, враховуючи, що висновок підготовлений для подання до суду та що експерт, згідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України, несе кримінальну відповідальність за відомості, викладені у висновку, суд, оцінивши висновок за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає обставин, які б давали підстави стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість їх іншим матеріалам справи.

Враховуючи наведене, оскільки вищевказаний висновок земельно-технічної експертизи від 31.10.2022 №920/10/2022 містить інформацію щодо предмета доведення в даній господарській справі, суд першої інстанції прийняв вказаний висновок в якості належного та допустимого доказу того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 площею 1,8385 га накладається в площині із земельною ділянкою загальною площею 26,1 га, що перебуває у постійному користуванні ФГ «Латекс».

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр» (далі - Закон), пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно ч.ч. 2-4 ст. 5 Закон України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Державний земельний кадастр є державною власністю.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», саме до повноважень державного кадастрового реєстратора належить внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відмови у їх внесенні.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» (в редакції, яка була чинною з 28.04.2021 станом на дату реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 у Державному земельному кадастрі 24.06.2021) відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Частинами 1-3 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У даному випадку таким органом є відповідач-2 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою зокрема особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Згідно з ч. 5 зазначеної статті, державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

У ч. 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», у відповідній редакції передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З огляду на те, що земельна ділянка кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 знаходилась (і заходиться) у межах земельної ділянки площею 26,1 га наданої у постійне користування позивача згідно Державного акту серії КВ-23 від 09.01.1997, Державний кадастровий реєстратор зобов`язаний був відмовити у вчиненні державної реєстрації спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056.

Згідно із статтею 15 Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки земельна ділянка, щодо якої здійснено реєстрацію, знаходиться у межах земельної ділянки, надана позивачу у постійне користування згідно Державного акту землею серії КВ-23 від 09.01.1997, Державний кадастровий реєстратор в межах своїх повноважень не вчинив належних дій з перевірки та встановлення таких даних, відтак вчинена державним кадастровим реєстратором державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим №3221480501:01:052:0056 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Подібні правові висновки щодо неможливості реєстрації в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини викладено у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №906/603/18.

Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

З огляду на викладене, вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та про скасування державної реєстрації права Васильківської міської ради на спірну земельну ділянку, зареєстровану у межах іншої земельної ділянки, узгоджуються із встановленими вказаною нормою спеціального Закону способами захисту речового права на нерухоме майно - земельну ділянку.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Примусове позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, безумовно є порушенням набутого особою права користування земельною ділянкою.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 152 Земельного кодексу України, Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Таким чином, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, вимога позивача про усунення перешкод Фермерському господарству «Латекс» у користуванні земельною ділянкою площею 26,1 га шляхом:

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056, у Державному земельному кадастрі, здійсненої 24.06.2021 Відділом у Юр`ївському районі Міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з закриттям відповідної поземельної книги;

- скасування державної реєстрації права власності Васильківської міської ради на земельну ділянку площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63547988 від 18.02.2022, державний реєстратор Кантерук Олександр Адамович, Виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська обл., є правомірною.

Суд звертає увагу на те, що належність всього масиву земельної ділянки №1 загальною площею 26,1 га, що перебуває у постійному користуванні ФГ «Латекс», до комунальної власності територіальної громади в особі Васильківської міської ради позивачем не оспорюється і не ставиться під сумнів судом. Разом із тим, державна реєстрація спірної земельної ділянки кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 у Державному земельному кадастрі у межах іншої земельної ділянки з наступною реєстрацією на цю земельну ділянку будь-чиїх речових прав є неправомірною та належить до скасування у спосіб, заявлений позивачем.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції правомірно не погодився з доводами відповідача 1, що позивач невірно обрав Васильківську міську раду відповідачем у даному спорі, а не 17 громадян України на підставі заяв яких було розроблено проекти землеустрою та зареєстровано 17 земельних ділянок, з огляду на те, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 зареєстрована на праві комунальної власності саме за Васильківською міською радою.

Судом встановлено, що незважаючи на наявність у позивача ФГ «Латекс» права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 26,1 га за на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056.

Земельний кодекс України не передбачає можливості одночасного існування декількох правових титулів щодо об`єкта земельних відносин.

Виходячи з приписів статей 116, 123 ЗК України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою (у тому числі за принципом мовчазної згоди) щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що свідчить про відсутність подвійного правового титулу на спірну земельну ділянку.

Розробка проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, розробка такого проекту із реєстрацією земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл за принципом мовчазної згоди та виготовлений проект землеустрою не є правовстановлюючими актами.

Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц.

Відтак, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що права заявників-фізичних осіб не порушуються, а належним відповідачем є Васильківська міська рада, за якою зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3221480501:01:052:0056.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у пункті 72 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц, відповідно до якого спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі N 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі N 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі N 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі N 287/167/18-ц (пункт 52)).

Доводи відповідача 1, що вказаний спір має розглядатися у порядку цивільного, а не господарського судочинства правомірно відхилені судом першої інстанції, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки земельні спори пов`язані єдністю предмета, тому юрисдикційність спору має визначатися з урахуванням суб`єктного складу його сторін, а спір між юридичними особами, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Щодо не вірного зазначення в Державному акту на право постійного користування землею серії КВ-23 від 09.01.1997, виданого громадянину України ОСОБА_1 на підставі рішення Васильківської районної ради від 16.08.1996 №456, місяця прийняття розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 16.09.1996 №456 про надання згоди на надання земельної ділянки, суд першої інстанції зазначив, що наявність описки в цифрі місяця в якому було прийнято розпорядження не спростовує наявність та чинність такого розпорядження та, відповідно, Державного акту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ФГ «Латекс» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про усунення перешкод ФГ «Латекс» у користуванні земельною ділянкою площею 26,1 га.

Щодо клопотання відповідача-1 про долучення додаткових доказів, а саме опису № 1 справ постійного зберігання за 1995-2004 Васильківського району Київської області, долученого з листом архівного відділу Обухівської районної військової адміністрації Київської області від 08.03.2024 № 05-01/188, суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи дійшов висновку про його відхилення, як необгрунтованого, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено, а скаржником не наведено виняткових випадків ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України неможливості їх подання з причин, що об?єктивно не залежали від нього.

Крім того, лист архівного відділу Обухівської районної військової адміністрації Київської області від 08.03.2024 № 05-01/188 з відповідною інформацією взагалі не існував на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. (наведений висновок узгоджується з правовим висновком у постанові КГС ВС від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19).

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо стягнення з скаржника судових витрат, в тому числі на прибуття до суду, експертизу та витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

ФГ «Латекс» зазначало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 43 721,50 грн., яких:

- 2 481,00 грн. сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви;

- 1 240,50 грн. сума сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову;

- 20 000,00 грн. витрати на проведення земельно-технічної експертизи;

- 20 000,00 грн. витрати на правничу допомогу.

Під час розгляду справи ФГ «Латекс» просило включити до складу судових витрат, витрати позивача на прибуття адвокатів в судові засідання з м. Миколаїв до м. Київ на підтвердження чого долучало платіжні документи про придбання пального.

За змістом частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

12.08.2021 між адвокатом Ільїним О.В. (адвокат) та ФГ «Латекс» (клієнт) було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (далі за текстом - договір), відповідно до якого:

- договір направлений на надання правової допомоги клієнтові, в тому числі прав та представництву інтересів в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, органах державної влади та управління, в органах місцевого самоврядування та в органах судової влади усіх ланок (п. 1.1 Договору);

- адвокату надаються повноваження зі здійснення професійної діяльності адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, кодексом України про адміністративні правопорушення, кодексом Адміністративного судочинства та Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» в тому числі правом підпису, подання позовної заяви, бути представником в усіх установах, організаціях та перед громадянами в тому числі органах Державної виконавчої служби України, робити необхідні дії в інтересах клієнта, укладати договори, представляти інтереси в цивільних, господарських, адміністративних судах, користуватися усіма правами, що надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, боржнику та стягувачу, в тому числі укладати мирові угоди, збільшувати або зменшувати позовні вимоги, відмовитися від позову, або визнати позовні вимоги, оскаржувати рішення та ухвали суду, зміни предмету позову, одержання виконавчого документу, інших документів та пред?явлення виконавчого документа до виконання, знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, отримувати копії постанов, ухвал та інших документів, що стосуються справ клієнта в тому числі судових справ, оскаржувати вищевказані процесуальні документи (п. 3.1.1 Договору);

- за надання правової допомоги клієнт здійснює оплату послуг за домовленістю сторін на підставі виставлених рахунків або підписаних актів наданих послуг протягом трьох банківських днів (п. 4.1 Договору);

- строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору. Термін дії цього договору складає 3 (три) роки (п. 8.2 Договору).

Додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 12.08.2021 сторони, на виконання п. п. 4.1, 5.1 Договору визначили та затвердили вартість послуг за надання правової допомоги замовнику у подачі позовної заяви до господарського суду про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації та припинення речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056, яка складає 20 000,00 грн. Надання послуг за Договором здійснюється в розрахунку - 1500 грн./год. Аванс у розмірі 20000,00 грн. оплачується при підписанні договору.

Позивачем до позовної заяви також було долучено Детальний опис виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 12.08.2021 в якому адвокатом конкретизовано надані послуги, дату їх надання, кількість витрачених на надання вказаних послуг годин та їх вартість.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, матеріали справи містять копії Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2021, відповідно до якого позивач уповноважив адвоката Ільїна О.В. на представництво інтересів; додатку №1 до Договору про надання правової допомоги «Розрахунок вартості послуг за надання правової допомоги»; ордеру серії ВЕ №1053759 від 07.12.2022; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ільїна О.В. серії МК №000968 від 17.05.2016.

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг.

Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За наведених обставин, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих матеріалів та ціну позову, суд, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у справі доказами та є обґрунтованими, разом з тим, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б доводили неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 20 000,00 грн. витрат, пов`язаних із проведенням земельно-технічної експертизи.

За змістом ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції та що підтверджується наявними матеріалами справи, що 20.09.2022 між ФГ «Латекс» (замовник) та ТОВ «Експертно-дослідна служба України» (виконавець) укладено Договір про надання послуг, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами надати за завданням замовника послуги з проведення земельно-технічної експертизи та оформлення висновку експерта (заява/запит вхід. №01/20/09 від 20.09.2022) (надалі - «Послуги»), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити Послуги згідно рахунку у строки та на умовах, встановлених цим Договором. Дослідження проводяться згідно вимог Закону України «Про судову експертизу», «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (затверджено Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5) (далі - Інструкція №53/5), будь-які вимоги за цим договором, що непередбачені зазначеними нормативними вимогами, виходять за межі договірних обов`язків. Загальна вартість послуг за Договором становить 20 000,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору позивач сплатив на рахунок ТОВ «Експертно-дослідна служба України» грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22 від 22.09.2022.

Згідно Акту здачі-приймання робіт (послуг) від 31.10.2022 за Договором про надання послуг за Договором про надання послуг від 20.09.2022, послуги за проведення земельно-технічної експертизи та оформлення висновку експерта №920/10/2022 від 31.10.2022 надані в повному обсязі. Вартість послуг 20 000,00 грн. без ПДВ, яку замовник сплатив виконавцю в повному обсязі в межах передбачених договором.

За результатами проведення земельно-технічної експертизи ТОВ «Експертно-дослідна служба України» надано висновок від 31.10.2022 №920/10/2022, який знаходиться в матеріалах справи та був об`єктивно необхідним для встановлення ключової обставини - накладення земельних ділянок кадастровий номер 3221480501:01:052:0056 та земельної ділянки, наданої позивачу у постійне користування.

Відтак, оскільки, позивачем надано суду належні докази на підтвердження понесених ним витрат, пов`язаних з проведенням експертизи в розмірі 20 000,00 грн., такі витрати підлягають розподілу між сторонами за правилами ст. 129 ГПК України.

Щодо витрат позивача, пов`язаних з прибуттям в судове засідання до Господарського суду Київської області, суд зазначає таке.

В пункті 3.50 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

«Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами».

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 наведеної статті).

За змістом абзацу 1 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених адвокатом витрат на прибуття у судові засідання в розмірі 15 329,37 грн., а саме, підтвердження вартості пального, необхідного для переїзду до суду власним транспортом представником позивача долучено до матеріалів справи копії чеків:

- №2014 від 31.01.2023 15:37 на придбання палива в розмірі 56,79 л. на суму 3 237,03 грн.;

- №0854 від 31.01.2023 на придбання палива в розмірі 46,78 л. на суму 2 666,46 грн.;

- №9967 від 14.02.2023 13:06 на придбання палива в розмірі 59,27 л. на суму 3 319,12 грн.;

- №0948 від 14.02.2023 на придбання палива в розмірі 49,37 л. на суму 2 764,72 грн.;

- та оригінал квитанції №7003 від 03.04.2023 03:34 на придбання палива в розмірі 64,27 л. на суму 3 342,04 грн.

Суд першої інстанції вірно встановив, що всі заявлені витрати адвоката на прибуття у судові засідання були необхідними, з огляду на те, що представниками позивача спочатку подавалось клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції і у випадку відмови в його задоволенні, представник позивача з`являвся безпосередньо до суду. При цьому у дати судових засідань залізничне сполучення із м. Миколаїв у результаті ракетно-бомбових ударів та обстрілів було припинене, у зв`язку з чим можливість прибуття до судового засідання іншим транспортом крім автомобільного, була відсутня.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, з яким пгоджується і суд апеляційної інстанції, що безпосередньо пов`язаних витрат адвоката на прибуття у судові засідання понесено позивачем в розмірі 9 898,19 грн., у тому числі:

- за квитанцією №2014 від 31.01.2023 на суму 3 237,03 грн. (було придбане пальне о 15:37 у м. Київ для повернення у м. Миколаїв після судового засідання 31.01.2023);

- за квитанцією №9967 від 14.02.2023 на суму 3 319,12 грн. (було придбане пальне о 13:06 у м. Київ для повернення у м. Миколаїв після судового засідання 14.02.2023);

- за квитанцією №7003 від 03.04.2023 на придбання палива на суму 3 342,04 грн. (було придбане пальне о 03:34 у м. Миколаїв для прибуття у м. Київ до судового засідання 03.04.2023)

Інші заявлені позивачем витрати на придбання палива суд першої інстанції вважає такими, що не пов`язані безпосередньо із необхідністю прибуття до судових засідань у справі №911/2595/22 та залишає їх за позивачем, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/23 в частині стягнення судових витрат позивача в розмірі 52 379,19 грн (2481,00 грн. судового збору; 20 000,00 грн. витрат на судову експертизу; 20 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу; 9898,19 грн. витрат на прибуття представника до судових засідань) - є законним та обґрунтованим, а доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким позов Фермерського господарства «Латекс» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод Фермерському господарству «Латекс» у користуванні земельною ділянкою площею 26,1 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056, у Державному земельному кадастрі, здійсненої 24.06.2021 Відділом у Юріївському районі Міськрайонного управління у Павлоградському, Юріївському районах та м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з закриттям відповідної поземельної книги, та припинення права власності Васильківської міської ради на земельну ділянку площею 2 га, яка знаходиться в межах території Васильківської міської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3221480501:01:052:0056 та скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно №46783476, здійсненого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63547988 від 18.02.2022, державним реєстратором Кантерук Олександром Адамовичем, Виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська область - задоволено повністю, та здійснено обгрунтовано розподіл судових витрат у відповідності до приписів ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/22- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/2595/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 911/2595/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 13.05.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.04.2024
Оприлюднено15.05.2024
Номер документу119009655
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —911/2595/22

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 23.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 20.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 17.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Постанова від 25.04.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 04.03.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 29.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 15.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 12.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні