Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/15991/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 910/15991/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Замула Р.О.

від відповідача: Мясков О.Є.

від третьої особи: Аксаітова М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддуес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 (повний текст складено 26.01.2024)

у справі № 910/15991/23 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддуес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Банк альянс"

про стягнення 3 514 920,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2023 року до Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддуес" (далі - ТОВ "Буддуес", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", відповідач) про стягнення 3 514 920,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач (бенефіціар) безпідставно набув від АТ "Банк альянс" (гаранта) (далі - третя особа) кошти в розмірі 3 514 920,00 грн за банківською гарантією №10568-21 від 19.08.2021, з огляду на що позивач (принципал) просить суд стягнути з відповідача 3 514 920,00 грн безпідставно набутих коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/15991/23 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності обставин, що об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань за Договором у визначений пунктом 4.1 Договору строк, що в силу п. 8.4 Договору могло бути підставою для продовження строку виконання зобов`язань на строк, відповідний строку дії вказаних обставин. Також місцевий господарський суд зазначив про належне виконання банком своїх зобов`язань за банківською гарантією. При цьому, виконання безвідкличної банківської гарантії, після пред`явлення письмової вимоги Бенефіціаром, здійснено саме Банком-гарантом з дотриманням умов укладеного з позивачем (Принципалом) Договору про надання гарантії. Тобто, заявлені до Банку як Гаранта вимоги по гарантії були виконані саме банком, а не позивачем.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, для задоволення позовної вимоги ТОВ "Буддуес" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 3 514 920,00 грн, оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, набуті останнім за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано як безпідставне збагачення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Буддуес" 15.02.2024 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/15991/23 та ухвалити нове рішення, задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність належних доказів на підтвердження повідомлення позивачем відповідача у строк, визначений п. 8.2. Договору про настання обставин непереборної сили. За твердженням апелянта, позивачем було долучено до матеріалів належний доказ, а саме Повідомлення позивача, яким останній повідомив відповідача про настання форс-мажорних обставин за Договором.

Також апелянт зазначив, що з урахуванням позовних вимог позивачем було правильно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки з боку позивача були відсутні порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язань за Договором.

Апелянт вважає, що у відповідача були відсутні передбачені законом та Договором підстави для звернення до Банку з вимогою про сплату коштів за Банківською гарантією в сумі 3 514 920,00 грн, а отримані відповідачем кошти за Банківською гарантією в сумі 3 514 920,00 грн є безпідставно набутими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 справу № 910/15991/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15991/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Буддуес" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/15991/23 до надходження до суду матеріалів справи.

22.02.2024 матеріали справи №910/15991/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.22.01.2024 матеріали справи №910/9294/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Буддуес" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/15991/23, справу № 910/15991/23 призначено до розгляду на 19 березня 2024 року о 15 год 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддуес" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/15991/23 відкладено на 30 квітня 2024 року о 14 год 30 хв.

Позиції учасників справи.

01.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку, що свідчить про безпідставність позовних вимог ТОВ "Буддуес".

Також, за твердженням відповідача, позивач не проінформував у встановлений Договором строк ТОВ "Оператор ГТС України" про настання обставин непереборної сили та, як наслідок, неможливість вчасно виконати свої зобов`язання за Договором.

Явка представників сторін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 30.04.2024 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/15991/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 30.04.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 20.08.2021 між ТОВ "Буддуес" (Підрядник) та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (Замовник) укладено Договір № 2108000092 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорожі з захистом периметру, системи відеоспостереження та контролю доступу промислових майданчиків та ГРС Бердичівського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору.

Обсяги закупівлі Робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника (п. 1.3 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 70 298 400,00 (сімдесят мільйонів двісті дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень 00 коп.) грн., в тому числі ПДВ 20% 11 716 400,00 (одинадцять мільйонів сімсот шістнадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.). Ціна Договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим Договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 4.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 720 календарних днів з моменту підписання договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.2 Договору).

Датою закінчення виконаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Підпунктом 10.9.1 пункту 10.9 Договору передбачено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорожі з захистом периметру, системи відеоспостереження та контролю доступу промислових майданчиків та ГРС Бердичівського ЛВУМГ)" згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2021 -05-14-009797-с, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу "14" травня 2021 року, Підрядник зобов`язується надати Замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - Гарантія) на суму 3 514 920, 00 грн. (три мільйони п`ятсот чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень гривень 00 коп.), що становить 5% відсотків ціни цього Договору.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 750 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 Договору).

На виконання п.п. 10.9.1 Договору позивач надав відповідачу Банківську гарантію № 10568-21 від 19.08.2021, з якої вбачається наступне:

"Гарант: АТ "Банк Альянс", бенефіціар: ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", принципал: ТОВ "Буддуес".

Основна угода: Договір, що укладається за результатами процедури закупівлі: "Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорожі з захистом периметру, системи відеоспостереження та контролю доступу промислових майданчиків та ГРС Бердичівського ЛВУМГ) Єдиний закупівельний словник ДК 021-2015: 45340000-2 - Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів", згідно оголошення про заплановану закупівлю №UA-2021-05-14-009797-с, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу.

Повна (максимальна) сума Банківської гарантії та валюта: 3 514 920,00 грн.

Як Гарант, ми безумовно зобов`язуємося протягом п`яти банківських днів після одержання нами паперового оригіналу першої письмової вимоги Бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка Бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк Бенефіціара на наш SWIFT, сплатити Бенефіціару повну суму Банківської гарантії, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням Принципалом зобов`язань за Договором.

Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до: "14" жовтня 2023 року включно.

Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром та/або через ключованим SWIFT-повідомленням через Банк Бенефіціара на наш SWIFT.

Дострокове припинення цієї банківської гарантії (її ануляція) відбувається за попередньою письмовою згодою Бенефіціара.

Ця гарантія є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони Гаранта, Принципала та Бенефіціара".

Колегіє суддів апеляційного господарського суду встановлено, що третьою особою (Банком) була отримана SWIFT-повідомленням вимога Бенефіціара від 15.09.2023 р. №ТОВВИХ-23-12824 щодо сплати 3 514 920,00 грн, у зв`язку з неналежним виконанням Принципалом умов договору, укладеного з Бенефіціаром, забезпеченим Гарантією.

26 вересня 2023 року Банк сплатив на користь Бенефіціара за Гарантією кошти в сумі 3 514 920,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №87127.

Звертаючись до суду з позовом у справі № 910/15991/23 позивач зазначає, що у відповідача були відсутні передбачені законом та Договором підстави для звернення до Банку з вимогою про сплату коштів за Банківською гарантією в сумі 3 514 920,00 гривень, оскільки, зважаючи на наявність форс-мажорних обставин, позивачем не було порушено строк виконання робіт за Договором. Відтак, отримані відповідачем кошти за Банківською гарантією в сумі 3 514 920,00 гривень є безпідставно набутими, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За змістом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 9 п. 3 Розділу І вказаного Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Відповідно до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст.565 ЦК України).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, 21.12.2021 у справі №910/17772/20 тощо).

Так, у даній справі, Банк видав гарантію, що є безумовною і безвідкличною, тобто такою, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (постанова Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19).

Відповідно до п.36 розд.V Положення №639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта / банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту (пп.7 п.2 розд.І Положення №639).

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що Банком була отримана SWIFT-повідомленням вимога Бенефіціара від 15.09.2023 №ТОВВИХ-23-12824 щодо сплати 3 514 920,00 грн, у зв`язку з неналежним виконанням Принципалом умов договору, укладеного з Бенефіціаром, забезпеченим Гарантією.

Так, відповідно до п. 4.1 Договору Підрядник зобов`язався виконати Роботи протягом 720 календарних днів з моменту підписання договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3).

Згідно з ч. 1. ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання позивачем робіт за Договором у повному обсязі та в строк, передбачений п. 4.1 Договору. Обставина відсутності факту виконання робіт за Договором у повному обсязі сторонами не заперечується.

Разом з тим, апелянт стверджує, що строк виконання робіт ним не порушено зважаючи на наявність форс-мажорних обставин, щодо чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката ТПП беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, не є безумовною підставою ні для припинення зобов`язань, ні для звільнення від їх виконання.

Відповідно до норм чинного законодавства України обставина непереборної сили звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Так, розділом 8 Договору визначено, що жодна зі Сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (п. 8.1 Договору).

Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (п. 8.2 Договору).

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань (п. 8.3 Договору).

Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (п. 8.4 Договору).

Поряд з цим, пунктом 4.2 Договору передбачено, що строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Так, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погодження сторонами зміни строку виконання Робіт. Більше того, матеріали справ не містять належних доказів на підтвердження повідомлення позивачем відповідача у строк, визначений п. 8.2 Договору, про початок обставин непереборної сили (форс-мажор) у письмовій формі та надання відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України.

При цьому, надані позивачем докази на підтвердження повідомлення відповідача про початок дії обставин непереборної сили за Договорами № 2103000128 від 23.03.2021 та № 2103000127 від 23.03.2021 судом до уваги не беруться, оскільки, обставини виконання/невиконання зобов`язань за вказаним договорами не входять до предмета доказування в даній справі та відповідно зазначені докази не спроможні підтвердити обставину повідомлення позивачем відповідача про неможливість своєчасного виконання зобов`язань саме за Договором № 2108000092 від 20.08.2021.

Крім того, як було зазначено вище у будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує належним чином, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності обставин, що об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань за Договором у визначений пунктом 4.1 Договору строк, що в силу п. 8.4 Договору могло бути підставою для продовження строку виконання зобов`язань на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що сукупність встановлених вище обставин свідчить про належне виконання Банком своїх зобов`язань за банківською гарантією. При цьому, виконання безвідкличної банківської гарантії, після пред`явлення письмової вимоги Бенефіціаром, здійснено саме Банком-гарантом з дотриманням умов укладеного з позивачем (Принципалом) Договору про надання гарантії. Тобто, заявлені до Банку як Гаранта вимоги по гарантії були виконані саме банком, а не позивачем.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Отже, після виконання договірних зобов`язань по наданій гарантії, банк-гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові у встановлених законом та договором випадках.

Так, у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем суми грошових коштів у розмірі 3 514 920,00 грн як на користь Банку, так і на користь відповідача.

Більше того, сплата таких коштів банку є саме оплатою зворотної вимоги банка-гаранта, а не сплатою гарантійних сум на користь Бенефіціара, з огляду на що, суд зазначає про відсутність обставин, які надавали б право позивачу на стягнення з відповідача коштів, які на користь останнього були сплачені банком на виконання договірних зобов`язань.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №910/16334/19 від 27.01.2021.

З огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову між сторонами у цій справі виникли правовідносини щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, урегульовані нормами, закріпленими у главі 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, що міститься у главі 83 ЦК України та в якій закріплені загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави (глави 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз положень статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що ця стаття стосується позадоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого, збереженого майна (кондикційні зобов`язання), що виникають за наявності одночасно таких умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

При цьому, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України

Такі висновки щодо застосування положень глави 83 ЦК України та, зокрема статті 1212 ЦК України, є сталими у судовій практиці та викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28 грудня 2021 року у справі №911/1101/21, від 06 червня 2022 року у справі №903/142/21 та в інших.

Наведені вище правові положення дають підстави для висновку, що стягнення безпідставно набутих коштів у порядку, передбаченому положеннями частин 1, 2 статті 1212 ЦК України є можливим за умови обов`язкового доведення відсутності правової підстави для набуття таких коштів особою, до якої заявлено вимогу про повернення коштів.

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, набуті останнім за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини 1 статті 1212 вказаного Кодексу. (Аналогічна правова позиція викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).

Зважаючи на викладене у сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав, передбачених положеннями статті 1212 ЦК України, для задоволення позовної вимоги ТОВ "Буддуес" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 3 514 920,00 грн.

З огляду на викладене, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 2 ч. 1 ст.275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/15991/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а зазначені в апеляційній скарзі доводи не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України апеляційним господарським судом покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддуес" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/15991/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/15991/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/15991/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 09.05.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

К.В. Тарасенко