Постанова

від 13.05.2024 по справі 910/10512/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2024 р. Справа№ 910/10512/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, заяву Київського енергетичного фахового коледжу про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат

при розгляді апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Кравченко Людмили Олександрівни

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.10.2023 (оприлюднено 19.10.2023)

у справі №910/10512/23 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Київського енергетичного фахового коледжу

до Фізичної особи - підприємця Кравченко Людмили Олександрівни

про стягнення 103 483,24 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судових рішень у даній справі

У липні 2023 року Київський енергетичний фаховий коледж (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Олександрівни (далі-відповідач) про стягнення 103 483,24 грн, з яких: 48 108,27 грн заборгованості з орендної плати з ПДВ, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву договору оренди майна, що належить до державної власності від 09.03.2017 №7786; 7 841,62 грн пені; 1 443,25 грн штрафу; 506,70 грн 3% річних; 966,23 грн втрат від інфляції; 44 580,53 грн заборгованості з компенсації земельного податку і 36,64 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 позовні вимоги Київського енергетичного фахового коледжу задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Олександрівни на користь Київського енергетичного фахового коледжу 48 108,27 грн заборгованості з орендної плати; 506,70 грн 3% річних; 966,23 грн втрат від інфляції; 44 580,53 грн заборгованості з компенсації земельного податку; 36,64 грн 3% річних; 2 443,18 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кравченко Людмили Олександрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі №910/10512/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі №910/10512/23 залишено без змін.

Короткий зміст заяви на розгляд Північного апеляційного господарського суду

26.03.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Київського енергетичного фахового коледжу надійшла заява (сформована в електронному суді 22.03.2024) про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якій зазначено, що 20.12.2023 з клопотанням про приєднання доказів до справи представником позивача до суду апеляційної інстанції було надано договір про надання правничої допомоги №489/23 від 12.12.2023, акт прийому -передачі послуг №1/19 від 19.12.2023 та платіжна інструкція № 5 від 19.12.2023, що підтверджує надання правничої допомоги позивачу на суму 6 000,00 грн. Проте судом не вирішено питання розподілу судових витрат позивача, які він поніс під час розгляду справи у апеляційному суді.

В обґрунтування заяви, заявником дотримано порядку, який передбачений статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, тобто, зроблено відповідну заяву із врахуванням зазначених вище норм та обставин справи, та завчасно подано її до суду, заявник обґрунтував понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 126, 129 ГПК України.

Також заявник зазначає, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підтвердження чого подано усі необхідні первинні документи, що підтверджують розмір таких витрат та докази її сплати. Отже, вважає витрати на правничу допомогу адвоката понесені у даній справі були необхідними, розумними, співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 розгляд заяви Київського енергетичного фахового коледжу про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/10512/23 в суді апеляційної інстанції призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд заяви у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд заяви по суті.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/10512/23 розглядалась протягом розумного строку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Розглянувши заяву Київського енергетичного фахового коледжу про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/10512/23 в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 489/23 про надання правової допомоги від 12.12.2023, який укладено між Адвокатським бюро «Валько Ігор та партнери» та Київським енергетичним фаховим коледжом, предметом якого є надання виконавцем правової допомоги замовнику шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правової (правничої) допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності та/або отриманих від замовника окремих доручень (завдань), а виконавець зобов`язується виконувати отримані від імені та за рахунок замовника.

Відповідно до п.4.1. договору, його ціна становить 6 000 грн. Вартість послуг (гонорар) та порядок їх оплати визначені у додатку до договору.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що виконання всіх зобов`язань сторонами за договором фіксується в акті приймання-передачі послуг, який є однасно рахунком для оплати.

Згідно з актом прийому-передачі послуг №1/19 від 19.12.2023 Адвокатським бюро «Валько Ігор та партнери» були виконані наступні послуги:

- вивчення апеляційної скарги та підготовка відзиву на неї у справі за позовом замовника до ФОП Кравченко Людими Олександрівни щодо стягнення заборгованості на загальну суму 103 483,24 грн за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7786 від 09.03.2017 з додатками та додатковими угодами до нього - 3 години (1 година- 2000,00 грн).

Отже, загальна вартість наданої правової допомоги у суді апеляційної інстанції склала 6 000,00 грн (3 години х 2 000,00 грн).

Правову допомогу Київському енергетичному фаховому коледжу у суді апеляційної інстанції надавав адвокат Валько Ігор Вікторович на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1509497, виданого 13.12.2023.

Відповідно до платіжної інструкції № 5 від 19.12.2023 у сумі 6 000,00 грн Київський енергетичний фаховий коледж здійснив оплату юридичних послуг за договором № 489/23 від 12.12.2023, акт № 1/19 від 19.12.2023.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги - на апелянта.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції позивач посилається, зокрема на такі послуги, як вивчення апеляційної скарги та підготовка відзиву на неї у справі за позовом замовника до ФОП Кравченко Людими Олександрівни щодо стягнення заборгованості, які складають разом 3 години.

Колегія суддів зауважує, що зазначені вище послуги, а саме: вивчення, підготовки, формування та подання відзиву на апеляційну скаргу охоплює вивчення і аналіз позовних матеріалів, аналіз судової практики, консультування клієнта щодо перспектив захисту в суді.

Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі 873/52/22.

Як вбачається з матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу був поданий позивачем на 3 аркушах, стислого змісту, що, на думку колегії суддів, не потребувало значного часу на його виготовлення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

З урахуванням зазначених вище норм права, суд апеляційної інстанції, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача, відсутність заперечень відповідача, в контексті положення частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу), предметом позову, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, дійшов висновку про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу з реальним обсягом такої допомоги у суді апеляційної інстанцій, критерію реальності таких витрат.

Враховуючи викладене, та те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанцій, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 3 000,00 грн. В іншій частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії апеляційного розгляду справи, не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123-129, 221, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Київського енергетичного фахового коледжу про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравченко Людмили Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Київського енергетичного фахового коледжу (02105, м. Київ, вул. Пластова, буд. 7; ідентифікаційний код 04627049) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

3.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

4.Матеріали справи № 910/10512/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун