Постанова

від 09.04.2024 по справі 908/2023/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2023/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. ( доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Ліпинський М.О.

за участю учасників справи:

від позивача Шикун В., представник (в залі суду), Науменко М., представник (в залі суду)

від відповідача: Татавцева О.В., представник, (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2023 року (повне рішення складено та підписано 20.10.2023 року, суддя Науменко А.О.) у справі №908/2023/23

за позовом Концерну Міські теплові мережі, м.Запоріжжя

до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про стягнення 8 297 382,41 грн

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про стягнення 8 297 382,41 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за січень 2022 року.

Позов мотивовано тим, що відповідач отримав від позивача послугу з постачання теплової енергії за період з 07.01.2022 року по 31.01.2022 року на загальну суму 8 297 382,41 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуг за січень 2022 року, однак не провів належну оплату.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2023 року у даній справі позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь позивача 8 297 382,41 грн заборгованості за спожиту теплову енергію та 124 460,74 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано посиланням на те, що відсутність договірних відносин в частині спірного обсягу отриманої теплової енергії не виключає можливості стягнення із споживача вартості послуг з теплопостачання за період з 07.01.2022 по 31.01.2022.

Не погодившись з вказаним рішенням, Департамент освіти і науки Запорізької міської ради в особі територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- акт приймання-передачі послуг за січень 2022 року підписано лише зі сторони позивача і він не містить підпису керівника або іншої уповноваженої особи відповідача;

- матеріали справи не містять акт звірки взаємних розрахунків з підписами перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, який би підтверджував визнання заборгованості відповідача перед позивачем;

- в обставинах, які склались, позивач мав діяти відповідно до підпункту 4 п. 30 договору - обмежити/припинити надання послуги в разі її неоплати або оплати не в повному обсязі протягом 30 днів з дня, що настає за днем отримання споживачем попередження від виконавця, крім випадків, коли якість та/або кількість послуги не відповідає умовам цього договору.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., судді Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2023 витребувано з господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/2023/23; відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2023 року до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2023 року; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.02.2024 року на 11:40 год.

23.02.2024 від Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради надійшло клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 замінено відповідача в особі територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради його правонаступником, яким є - територіальний відділ Правобережного відділу освіти і науки Запорізької міської ради; розгляд справи відкладено до 09.04.2024 року до 12:00 год.

09.04.2024 у судове засідання з`явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Концерн "Міські теплові мережі" діє на підставі статуту.

Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, її транспортування, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2021 року між Концерном Міські теплові мережі (виконавець) та територіальним відділом освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (споживач) був укладений договір № 84101201 з власником (користувачем) будівлі про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти.

Відповідно до п.1 договору, цей договір укладається відповідно до Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922-VIII на закупівлю послуги з постачання теплової енергії (за кодом СРV ДК021:2015-09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція).

Виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення у період до 31.12.2021у кількості 4 504,692 Гкал відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 7 договору передбачено, що виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

За умовами п.20 договору плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2022 №1022 та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п.21 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу з постачання теплової енергії, за умови встановлення двоставкового тарифу становить: 2 885,88 грн за Гкал умовно-змінна частина тарифу; 83 537,06 грн за Гкал/год умовно-постійна частина тарифу.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію.

Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Сума цього договору становить 14 473 982,22 грн, у тому числі ПДВ 2412330,37 грн.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п.22 договору).

Згідно з п.23 договору виконавець формує та надає рахунок та акт наданих послуг на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок та акт наданих послуг надається в електронній формі, в тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів або на вимогу споживача може надаватися на паперовому носії.

Відповідно до п.24 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Згідно ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Пунктом 39 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021. У відповідності до ст.631 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між споживачем і теплопостачальною організацією, які виникли до його укладення з 01.11.2021. Термін дії договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до діючого законодавства України.

Додатковою угодою від 23.12.2021 року №1 до договору № 84101201 з власником (користувачем) будівлі про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти від 23.12.2021 змінено п.1 розділу Предмет договору та викладено його в наступній редакції: цей договір укладається відповідно до Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922-VIII на закупівлю послуги з постачання теплової енергії (за кодом СРV ДК021:2015-09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція).

Виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення у період до 31.12.2021 у кількості 3720,091188 Гкал, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Змінено абзац 6 п.21 розділу Ціна та порядок оплати послуги, порядок та умови внесення змін до договору щодо ціни послуги договору, викладено його в наступній редакції: Сума цього договору становить 11 276 650,00 грн, у тому числі ПДВ 1 879 441,67 грн, з яких кошторисні призначення складають 9248130,00 грн, відшкодування орендарів 2028520,00 грн.

30.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору № 84101201 з власником (користувачем) будівлі про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти від 23.12.2021, якою продовжено дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, а саме до 30.01.2022.

Додатковою угодою №3 від 14.01.2022 року до договору № 84101201 з власником (користувачем) будівлі про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти від 23.12.2021 сторонами узгоджено збільшення суми договору на 2 255 300,00 грн та обсягу теплової енергії на 556,785306 Гкал.

Змінено абзац 6 п.21 розділу Ціна та порядок оплати послуги, порядок та умови внесення змін до договору щодо ціни послуги договору, викладено його в наступній редакції: Сума цього договору становить 13 531 950,00 грн, у тому числі ПДВ 2 255 325,00 грн, з яких кошторисні призначення складають 11 503 430,00 грн, відшкодування орендарів 2028520,00 грн.

Змінено п.1.4 розділу Предмет договору та викладено його в наступній редакції: виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення у період до 30.01.2022 теплову енергію у кількості 4276,876494 Гкал відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Продовжено дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, а саме до 28.02.2022 та викладено в новій редакції абз.перший п.39 розділу Строк дії договору, порядок і умови внесення до нього змін, продовження його дії та розірвання: Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 28.02.2022.

Позивач зазначає, що за період з 07.01.2022 року по 31.01.2022 ним надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 8 297 382,41 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуг за січень 2022 року, наданих за особовим рахунком № 84101211.

Послуга з постачання теплової енергії надавалась до приміщень відповідача, вказаних у позовній заяві - у дошкільні навчальні заклади та школи.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку по сплаті фактично спожитої в період з 07.01.2022 по 30.01.2022 послуги з постачання теплової енергії, позивачем надіслано відповідачу вимогу від 30.03.2022 №08/5-29/44 про погашення заборгованості за теплову енергію у розмірі 8 297 382,41 грн, до якої додано акт приймання-передачі послуги за січень 2022 року.

Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг з постачання теплової енергії.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про житлово-комунальні послуги, Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, Законом України "Про теплопостачання", Законом України Про публічні закупівлі, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.1 Закону України Про теплопостачання, пункту 3 Правил користування тепловою енергією, споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (ст.1 Закону України Про теплопостачання).

Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійсняються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, який споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організації

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (ч.4 ст.19 Закону України Про теплопостачання).

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.6 ст.19 Закону України Про теплопостачання).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вже зазначалося, позивачем за період з 07.01.2022 року по 31.01.2022 року надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 8 297 382,41 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуг за січень 2022 року, наданих за особовим рахунком № 84101211.

Відповідач не заперечує факт отримання послуг з постачання теплової енергії за період з 07.01.2022 року по 31.01.2022 року в обсязі 2892,775405 Гкал на загальну суму 8297382,41 грн.

Водночас відповідач під час розгляду даної справи судом першої інстанції зазначав про відсутність у нього обов`язку по оплаті послуг за актом приймання-передачі послуг за січень 2022 року на загальну суму 8 297 382,41 грн, оскільки він сплатив повну суму, визначену умовами договору від 23.12.2021 №84101201 з урахуванням додаткових угод, в межах кошторисних призначень у розмірі 11 503 430,00 грн.

Відповідач вказує, що договір №84101201 від 23.12.2021 укладений за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі, тобто є тендерним договором. Особливість таких видів договорів полягає в тому, що збільшення суми та обсягу послуги в таких договорах не передбачена нормами Закону України Про публічні закупівлі (за певними виключеннями).

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 07.01.2022 року по 31.01.2022 року на загальну суму 8 297 382,41 грн за актом приймання-передачі послуг за січень 2022 року поза межами дії договору від 23.12.2021 №84101201, оскільки додатковою угодою №2 від 30.12.2021 продовжено дію договору до 30.01.2022, а додатковою угодою №3 від 14.01.2022 продовжено дію договору до 28.02.2022.

Отже, позивачем надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 07.01.2022 року по 31.01.2022 року під час дії договору від 23.12.2021 №84101201.

Факт поставки позивачем теплової енергії відповідачу в обсязі 2892,775405 Гкал на загальну суму 8297382,41 грн підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: копіями рішень Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду за 2021 2022 роки; копіями показань приладів обліку; копіями актів про прийняття вузлів комерційного обліку на абонентський облік; актом приймання-передачі теплової енергії за січень 2022 року.

Перевіривши надану позивачем інформацію щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергію, приймаючи до уваги невиконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленої позивачем теплової енергії, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника, що акт приймання-передачі послуг за січень 2022 року підписаний лише зі сторони позивача і не містить підпису керівника або іншої уповноваженої особи, тому він не є підставою для оплати.

Так, з матеріалів справи вбачається, що акт приймання-передачі послуг за січень 2022 року був надісланий позивачем на адресу відповідача разом із вимогою про погашення заборгованості за теплову енергію, що підтверджується описом вкладення у конверт - цінний лист, фіскальним чеком від 08.04.2022 та накладною №6909703770460 від 08.04.2022.

Отже, підписання акту приймання-передачі послуг за січень 2022 року керівником або іншою уповноваженою особою відповідача залежало виключно від його волевиявлення.

Щодо посилання скаржника на відсутність акту звірки взаємних розрахунків, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів чинного законодавства акт звірки є документом, за яким підприємства звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін підтверджується первинними документами. Відповідно, акт звірки не може використовуватися як письмова форма визнання боргу. Первинні документи повинні містити дату здійснення господарської операції, суму платежу, або суму, на яку проведено залік, інші реквізити. Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов`язків.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на п.п.4 п.30 договору, яким передбачено, що виконавець має право обмежити/припинити надання послуги в разі її неоплати або оплати не в повному обсязі протягом 30 днів з дня, що настає за днем отримання споживачем попередження від виконавця, крім випадків, коли якість та/або кількість послуги не відповідає умова цього договору, оскільки таке обмеження/припинення надання послуги є правом, а не обов`язком виконавця.

Разом з цим, п.п.10 п.28 договору визначено, що споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169.

Надані відповідачем платіжні доручення свідчать про те, що останні платежі в межах кошторисних призначень за січень 2022 року здійснені відповідачем 17.02.2022.

Водночас, відповідач наданим йому правом відключення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) не скористався та продовжив фактичне отримання послуг з постачання теплової енергії після оплати наданих послуг в межах кошторисних призначень.

Отже, відповідач не може бути звільнений від оплати вартості спожитої теплової енергії, як особа, що допустила господарське правопорушення у відносинах теплопостачання (близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/2238/17, від 16.10.2018 у справі №904/7377/17).

Також колегія суддів вважає необгрунтованими посилання відповідача на п.24 договору, яким визначено, що згідно ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 21.01.2022 року № 925/1545/20, від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17).

Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, передбачені ст.269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає, що підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду відсутні, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2023 року у справі №908/2023/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 13.05.2024

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов