Рішення

від 14.05.2024 по справі 904/1238/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1238/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1238/24

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-ІНВЕСТ"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА",

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 20.03.2024 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-ІНВЕСТ"</a> (далі - відповідач) про стягнення 186.421,02 грн, з яких: 183.466,07 грн заборгованості за теплову енергію, 495,85 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 1.018,58 грн пені, 834,90 грн трьох процентів річних, 605,62 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1238/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024.

Ухвалою від 22.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через систему "Електронний суд" 29.03.2024 від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просить залучити Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА у якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою від 01.04.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

01.04.2024 через систему "Електроний суд" від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просить перейти до розгляду справи №904/1238/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.04.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-ІНВЕСТ"</a> від 01.04.2024 про розгляд справи №904/1238/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Через систему "Електронний суд" 08.04.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Через систему "Електронний суд" 11.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Через систему "Електронний суд" 11.04.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких третя особа просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Через систему "Електронний суд" 11.04.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Через систему "Електронний суд" 08.04.2024 від відповідача надійшло клопотання від 05.04.2024 за вих. №б/н, у якому відповідач просить провести розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 15.04.2024 у задоволенні клопотання відповідача від 05.04.2024 за вих. №б/н про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Через систему "Електронний суд" 25.04.2024 від позивача надійшла заява про поновлення строку для подання заяви про зміну предмета позову (без відповідної заяви про зміну предмета позову).

Ухвалою від 14.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача від 25.04.2024 про поновлення строку для подання заяви про зміну предмета позову відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами було укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії; відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 183.466,07 грн заборгованості за теплову енергію та 495,85 грн заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024, а також, 1.018,58 грн пені, 834,90 грн трьох процентів річних, 605,62 грн інфляційних втрат.

Фактичні підстави позову зводяться до того, що розподіл обсягів теплової енергії за об`єктом ТОВ «НЗ-ІНВЕСТ», розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 прим. 211, здійснювався з приладу комерційного обліку теплової енергії II вводу, який встановлено з квартири АДРЕСА_1 .

Нарахування спірної заборгованості здійснювалося позивачем саме на підставі даних цього приладу обліку.

Однак спірна заборгованість відповідачем оплачена не була.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач зазначає, що постачання теплової енергії в приміщення № 211 по вул. Магістральна, 23 в м. Кривий Ріг позивачем не здійснювалося.

Щодо отримання теплової енергії для опалення місць загального користування (МЗК), нарахування плати за загальнобудинкові потреби (ЗПБ) та функціонування внутрішньобудинкової системи в розмірі зазначеному позивачем в розрахунку заборгованості відповідач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості: опалення місць загального користування (МЗК) відбувалося в листопаді - грудні 2021 року. Плата за функціонування внутрішньобудинкової системи нараховується за період листопада - грудня 2021 року. Нарахування плати за загальнобудинкові потреби здійснено за період з січня 2022 по січень 2024року.

Відповідач також посилається на те, що спірне приміщення є частково вбудованим в першій поверх багатоквартирного будинку та частково прибудованим до першого поверху житлового будинку, а тому централізоване опалення у спірному приміщені не здійснюється, а засувки було опломбовано.

Також відповідач зазначає, про те, що відповідач не вчиняв дій щодо акцептування типового договору, оскільки ним було укладено договір оренди спірного приміщення з ТОВ «Омега» (яким також не було акцептовано договір) та такий обов`язок щодо сплати повинен бути покладений на третю особу.

Також відповідач вказує на відсутність технічних параметрів мереж будинку, площ (загальнобудинкової, місць загального користування тощо) багатоквартирного будинку як основних параметрів, та вказує, що розрахунки заборгованості є хибними та такими, що не відповідають законодавству. Відповідач звертає увагу суду на підписи уповноважених осіб в актах подання та припинення подання теплоносія до будинку, зокрема на підпис ФОП Чабарай С.В.

Стислий виклад позиції позивача на відзив відповідача

Позивач зазначає, що приміщення відповідача відокремлене від мереж централізованого опалення (тобто не споживає теплову енергію у вигляді централізованого опалення на своє приміщення), однак, враховуючи положення п. 11 ч. 40 Індивідуального договору, відключення від мереж централізованого опалення не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб, потреб функціонування багатоквартирного будинку тощо.

Тому постачальник (позивач) згідно з приписами законодавства (Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 зі змінами (далі - Методика № 315)) здійснював нарахування (розподіл) відповідачу, виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначався за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподілявся відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:

на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у відповідача в спірний період не існувало централізованого опалення, отже відповідачу даний показник не нараховувася);

опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021) нараховувалось;

на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022) - нараховувалось,

втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі їх наявності), про що вказано позивачем у порядку нарахування заборгованості не нараховувалось.

Розподіл обсягів теплової енергії за об`єктом ТОВ «НЗ-ІНВЕСТ», розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 прим. 211, здійснювався з приладу комерційного обліку теплової енергії II вводу, який встановлено з квартири АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позиції відповідача на відповідь на відзив позивача

Прилад комерційного обліку СВТУ-11 № 00075 встановлений на 3-6 під`їзд (з 67 по 210 квартиру). Приміщення відповідача обліковується за № 211. Проте, як вбачається з пояснень третьої особи та підтверджується актом обстеження від 11.04.2024 та фото зробленими керуючою супермаркетом Варус-25 об`єкт нерухомості, який знаходиться в орендному користуванні ТОВ ОМЕГА розташований у житловому будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, 23 між першим та другим під`їздом.

Жодних пояснень, яким чином акти приладу обліку 3-6 під`їзду будівлі стосуються приміщення, яке розташовано між першим та другим під`їздом позивач не надає. Також у відповіді на відзив позивач стверджує, що ФОП Чарабай С.В. є особою, якій було доручено мешканцями будинку повноваження щодо обслуговування приладу комерційного обліку, зняття та передача показів надавачу послуги. При цьому жодних доказів на підтвердження цього твердження позивач не надав.

Стислий виклад позиції третьої особи-1

Третя особа зазначає, що не вчиняла жодних дій щодо акцептування договору про надання послуги з постачання теплової енергії, оскільки централізоване тепло на об`єкт нерухомості, розташований за адресою: вул. Магістральна, 23, м. Кривий Ріг, не отримувало, засувки опломбовані з цілими пломбами та в закритому положенні.

У супермаркеті Варус-25 за адресою: вул. Магістральна, 23, м. Кривий Ріг наразі встановлено електроопалення. Також слід зазначити, що позивач у своїй позовній заяві підтверджує, що постачання теплової енергії в приміщення № 211 по вул. Магістральна, 23 в м. Кривий Ріг позивачем не здійснювалося.

Також третя особа зазначає, що як вбачається зі змісту звітів наданих позивачем, то вони стосуються 3-6 під`їзду будівлі по вул. Магістральна, 23, м. Кривий Ріг.

Однак згідно з актом обстеження, проведеного керуючою супермаркетом Варус-25 Король М.М., встановлено, що об`єкт нерухомості розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, 23, розташований у поверховому житловому будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, 23 між першим та другим під`їздом.

Третя особа вважає що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а отже в задоволенні позову слід відмовлено, у зв`язку із недоведеністю обставин, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості; правомірності/неправомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Позивач є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

Як зазначає позивач, з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ, (надалі - Індивідуальний договір). Індивідуальний договір згідно з ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Згідно з п. 1 оприлюдненого КПТМ «Криворіжтепломережа» Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

З 05.11.2021 сторони (надавач послуги та споживач) керуються: Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII, «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 №830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (зі змінами).

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надане визначення: - індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-ІНВЕСТ» (надалі Відповідач) є співвласником багатоквартирного будинку № 23 по вул. Магістральна, у м. Кривому Розі. У цьому приміщені відповідач має на підставі права власності нежиле приміщення № 211, загальною площею 1 129, 3 кв. м. (інформація з Державного реєстру речових прав додається).

Будинок № 23 по вул. Магістральна є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15- 2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення № 211.

Зазначене нежитлове приміщення відповідача вбудовано-прибудоване до житлового багатоквартирного будинку № 23 по вул. Магістральна в м. Кривому Розі.

Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача як власника нежитлового приміщення обладнаного індивідуальною системою опалення.

Приміщення відповідача відокремлене від мереж централізованого опалення та, враховуючи положення п. 11 ч. 40 Індивідуального договору, відключення від мереж централізованого опалення не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб, потреб функціонування багатоквартирного будинку тощо.

Відповідач та третя особа також зазначають, що постачання теплової енергії в приміщення № 211 по вул. Магістральна, 23 в м. Криви й Ріг позивачем не здійснювалося. У супермаркеті Варус-25 за адресою: вул. Магістральна, 23, м. Кривий Ріг наразі встановлено електроопалення.

Тому постачальник (позивач) згідно з приписами законодавства (Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 зі змінами (далі - Методика № 315)) здійснював нарахування (розподіл) відповідачу, виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначався за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподілявся відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:

на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у відповідача в спірний період не існувало централізованого опалення, отже відповідачу даний показник не нараховувася);

опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021) нараховувалось;

на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022) - нараховувалось,

втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі їх наявності), про що вказано позивачем у порядку нарахування заборгованості не нараховувалось.

Такими чином, фактичні підстави позову зводяться до того, що між сторонами було укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії; відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 183.466,07 грн заборгованості за теплову енергію та 495,85 грн заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024, а також, 1.018,58 грн пені, 834,90 грн трьох процентів річних, 605,62 грн інфляційних втрат. При цьому розподіл обсягів теплової енергії за об`єктом ТОВ «НЗ-ІНВЕСТ», розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 прим. 211, здійснювався з приладу комерційного обліку теплової енергії II вводу, який встановлено з квартири АДРЕСА_1 .

Водночас, як стверджує сам позивач (т. 1 а.с. 170 зворот), за результатами вивчення процесуальних документів та обстеження нежитлового приміщення 211, власником якого є ТОВ «НЗ-ІНВЕСТ», фактично виявлено суміжність вказаного нежитлового приміщення з під`їздом з квартир АДРЕСА_2 , про що в подальшому позивачем здійснено перерозподіл обсягів споживання теплової енергії вузлом комерційного обліку, що обліковує споживання теплової енергії (І ввід) по квартирах з 1 по 66 будинку №23 по вул. Магістальна.

Згідно із розрахунком (здійсненим позивачем новим розрахунком уже за іншим приладом комерційного обліку теплової енергії I вводу, який встановлено з квартири АДРЕСА_3 ) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (розподіл спожитої будинком (лічильником I вводу з кв.1 по кв.66) в об`ємі 45, 01 Гкал) за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 становить 217.330,24 грн, абонентська плата 495, 85 грн.

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які звіти за спірний період по приладу обліку по І (першому) вводу будинку № 23 (квартири АДРЕСА_4 , позивач таких доказів до матеріалів справи не подавав, про що ним письмово зазначено (т. 1 а.с. 171).

Відтак, у суду відсутня можливість перевірити правильність розрахунку спірної заборгованості, оскільки позивачем не надано відповідних доказів, на підставі яких можна було становити підставність таких нарахувань.

А тому у задоволенні позивних вимог про стягнення спірної заборгованості (нарахованої на підставі показників приладу обліку II вводу) із зазначених позивачем підстав (підтвердження розміру заборгованості саме показниками приладу обліку II вводу), а також про стягнення здійснених похідних нарахувань на вказану суму, слід відмовити.

Як зазначалось вище, ухвалою від 14.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача від 25.04.2024 про поновлення строку для подання заяви про зміну предмета позову відмовлено.

Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду у загальному порядку із новим позовом із відповідним предметом та підставами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав задоволенню не підлягають.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк